Рішення

від 02.12.2021 по справі 580/6051/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року справа № 580/6051/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтатранзит» до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

17 серпня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Хімнафтатранзит» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2021 №2175/23-00-0901 про застосування адміністративного штрафу в сумі 500000,00 грн;

2) визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2021 №2180/23-00-0901 про застосування адміністративного штрафу в сумі 40000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення, які було складено Головним управлінням ДПС у Черкаській області, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач стверджує, що, оскільки товариство має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі із терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 р., то для застосування відповідачем фінансової санкції передбаченої ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у вигляді штрафу в сумі 500000,00 грн. відсутні підстави.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14.09.2021 відповідачем подано відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначив, що ГУ ДПС у Черкаській області дотримані вимоги для початку проведення перевірки були виконані. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень контролюючого органу, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

На підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.4, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (зі змінами та доповненнями) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального, відповідно до наказу від 04.02.2021 № 127-п ГУ ДПС у Черкаській області та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області № 184/23-00-09-0119, 185/23-00-09-0119, проведено перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт перевірки №1088/23-00-09-0122/42012914 від 15.02.2021.

В ході проведення перевірки встановлені такі порушення:

- ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР;

- п. п. 230.1.2, 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Не погодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленням-рішенням позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.3 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України, відповідно до положень пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Пунктами 80.5, 80.7 вказаної статті передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів перевірок передбачений статтею 86 ПК України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Відповідно до положень пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.4, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (зі змінами та доповненнями) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального, відповідно до наказу від 04.02.2021 № 127-п ГУ ДПС у Черкаській області та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області № 184/23-00-09-0119, 185/23-0009-0119, проведено перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт перевірки №1088/23-00-09-0122/42012914 від 15.02.2021.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає таке.

В акті фактичної перевірки встановлено, що з 04.02.2021 по 08.02.2021 з метою проведення фактичної перевірки працівниками Головного управління було здійснено виїзди за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, пр-т Хіміків, буд. 47/1, де здійснює діяльність ТОВ "ХІМНАФТАТРАНЗИТ" (код ЄДРПОУ 012914), посадових осіб які мають право отримувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.02.2021 № 127-п та направлення на перевірку від 04.02.2021 №184, 185.

Керівника ТОВ "ХІМНАФТАТРАНЗИТ" Зубалія В.І. 09.02.2021 ознайомлено з наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.02.2021 № 127-п, направленнями на перевірку від 04.02.2021 №184, № 185, розпочато фактичну перевірку.

Також, 09.02.2021 керівнику ТОВ "ХІМНАФТАТРАНЗИТ", вручено письмове звернення про надання документів (їх належним чином завірених копій) від 09.02.2021.

В ході візуального огляду території та зі слів охоронця ТОВ "ХІМНАФТАТРАНЗИТ" за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, пр-т Хіміків, буд. 47/1 встановлено, що на акцизному складі (уніфікований №1007660) у ТОВ "ХІМНАФТАТРАНЗИТ" (код ЄДРПОУ -1012914) знаходиться один резервуар для пального та одна паливо-роздавальна колонка.

В ході проведення перевірки згідно баз даних АІС Податковий блок встановлено, що 70В "ХІМНАФТАТРАНЗИТ" не отримувало ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць зберігання, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, пр-т Хіміків, буд. 47/1, а відповідно до акцизних накладних в підсистемі Єдиний реєстр акцизних накладних системи Єдине вікно подання електронної звітності (Архів електронної звітності) з 01.07.2019 ТОВ "ХІМНАФТАТРАНЗИТ" фізично отримувало та реалізовувало пальне на акцизному складі уніфікований номер 1007660, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 47/1.

Згідно ч. 16 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , із змінами та доповненнями Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

ТОВ "ХІМНАФТАТРАНЗИТ" не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі паливо- роздавальні колонки та резервуари для відпуску пального.

Згідно статті 67 Основного Закону встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії, а річна плата за ліцензії на право зберігання пального складає 780 грн.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива зберіганням пального є діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

В ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива також зазначено, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають.

Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Як визначено ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт , колісним транспортним засобом є транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі;

З наведених норм чинного законодавства України вбачається, що за Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива ліцензуванню підлягає зберігання пального у місці його зберігання, якими є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Також, з цих норм, а особливо з переліку документів, на підставі яких здійснюється видача ліцензій на право зберігання пального, вбачається, що ліцензуванню підлягає лише зберігання пального, яке здійснюється у певному й цілком конкретному місці (території), яке й повинне бути зазначено у самій ліцензії.

У зв`язку із цим, зберігання пального в автоцистернах, які є колісними транспортними засобами, та паливних баках інших колісних транспортних засобів, отримання ліцензії на право зберігання пального не потребує, оскільки ці транспортні засоби, через можливість їх участі в дорожньому русі та відсутності можливості прив`язати їх до будь-якого конкретного місця (території) місцями зберігання пального, про які йде мова в Законі України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива , не являються.

З поданих суду доказів безумовно вбачається, що, в розумінні Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива , зберігання пального у будь-яких конкретних місцях (територіях), на яких розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального, позивач не здійснював, а відтак і ліцензію на право зберігання пального не повинен був отримувати.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки не містить будь-яких даних та посилань на докази, що підтверджують факти зберігання підприємством пального в яких-небудь місцях зберігання, якими є місця (території), на яких розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Не зазначено у акті і жодного конкретного місця зберігання пального, на яке позивач повинен був отримати ліцензію на зберігання пального.

Не вказано в акті перевірку і будь-якої кількості пального, яке на момент перевірки зберігалося позивачем.

Вказані обставини свідчать, що позивачем не було допущено порушення вимог ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива .

За таких підстав податкове повідомлення - рішення від 24.03.2021 №2175/23-00-0901 про застосування адміністративного штрафу в сумі 500000,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

В наслідок вказаного вбачається, необґрунтованість висновків про порушення вимог щодо не обладнане витратомірами-лічильниками та необхідності обладнання ними.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір- лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі, (абз. 1 п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПКУ).

Розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім Днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. (абз. 1 п.п.230.1.3 п.230.1 ст. 230 ПКУ).

Наведені положення зобов`язують обладнувати витратомірами- лічильниками лише ті акцизні склади з яких відбувається реалізація пального.

Суд зазначає, що оскільки реалізація пального із акцизного складу за адресою проспект Хіміків, буд 47/1 м. Черкаси, позивачем не здійснювалася, то він і не зобов`язаний обладнувати його витратоміром-лічильником та подавати відомості про залишки.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 24.03.2021 №2180/23-00-0901 про застосування адміністративного штрафу в сумі 40000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2021 №2175/23-00-0901 про застосування адміністративного штрафу в сумі 500000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2021 №2180/23-00-0901 про застосування адміністративного штрафу в сумі 40000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хімнафтранзит 9770 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят) грн. 00 коп. судових витрат.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 02.12.2021.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО