Рішення

від 17.11.2021 по справі 532/1449/20

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/1449/20

2/532/47/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Мороз Т.М.,

участю:

представників позивача -адвокатів Борзовця О.В., Міщенко О.В., Браташ Ю.П.,

представників відповідача - Панасенко І.А., адвокатів Литвиненко Я.С., Пікуля В.І., Глебської Ю.В.,

- секретаря судового засідання - Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки в в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Говтва про повернення земельної ділянки та скасування реєстрації права оренди земельної ділянки -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Аршиця , правонаступником якого є ТОВ Говтва про визнання договору оренди землі недійсним. Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є власником земельної ділянки площею 3,0101 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області. 05.06.2014 року між нею та ТОВ Агрофірма Аршиця був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,0101 га, що розташована на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області. Однак цей договір вона не підписувала, в зв`язку з чим він є недійсним. Прохала визнати недійсним договір оренди землі № 51-Д, укладений 05.06.2014 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Аршиця щодо земельної ділянки загальною площею 3,0101 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №204091, виданого Кобеляцькою райдержадміністрацією 29.12.2003 року.

09.09.2020 представником позивача, адвокатом Міщенко О. змінено позовні вимоги ОСОБА_1 , відповідно до яких прохала визнати недійсною додаткову угоду від 17.02.2016 року та додаткову угоду від 12.06.2018 до договору оренди землі № 51-Д від 05.06.2014 року, зареєстрованого 05.12.2014 року за № 7960847, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Говтва щодо земельної ділянки загальною площею 3,0101 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №204091, виданого Кобеляцькою райдержадміністрацією 29.12.2003 року та зобов`язати СТОВ Говтва повернути ОСОБА_1 цю земельну ділянку (т.2 а.с.51-52).

05.10.2021 представником позивача, адвокатом Міщенко О. змінено позовні вимоги ОСОБА_1 , відповідно до яких остаточно прохала зобов`язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва повернути земельну ділянку, кадастровий номер 5321881700:00:002:0150, загальною площею 3,0101 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області ОСОБА_1 , яка належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 204091, виданого Кобеляцькою райдержадміністрацією 29.12.2003 року та скасувати реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5321881700:00:002:0150, розташованої на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, індексний номер 30541706 від 05.12.2014 згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації прав та їх обмежень, а також стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Говтва на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 11612,40 грн (одинадцять тисяч шістсот дванадцять грн 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу (т.2 а.с.175-180).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якій зазначили, що договір між ТОВ Аршиця та ОСОБА_1 № 51 Д від 05.06.2014, а також додаткова угода від 17.02.2016 та додаткова угода від 12.06.2018 укладалися за присутності довіреної особи орендодавця - ОСОБА_3 , яка є донькою позивачки. Під час укладення договору та додаткових угод сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, склали та підписали договори, чим надали згоду встановленої форми. Позивачка увесь період дії договорів отримувала у повному обсязі орендну плату, згідно умов договору та додаткових угод. Тобто волевиявлення учасників спірних договорів на момент його вчинення було вільним і відповідало їх внутрішній волі.

Представником відповідача надано заперечення щодо заяви про уточнення позовних вимог від 09.09.2020, в яких вона прохає відмовити у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог та повернути її без розгляду, оскільки ЦПК не містить такого поняття як уточнення позовних вимог. Вважає, що викладені в цій заяві обставини є зміною позовних вимог і вона не відповідає ст.. 175-177 ЦПК України, оскільки не підписана заявником чи представником, її копія не направлена відповідачу та нові вимоги не оплачені судовим збором (т. 2 а.с.57-58).

Представником відповідача надано заперечення щодо заяви про уточнення позовних вимог від 05.10.2021, в яких вона прохає відмовити у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог та повернути її без розгляду, оскільки позивач фактично змінює спосіб захисту, фактично змінює предмет і підставу позову. (т. 2 а.с.192-194).

Також представники відповідача прохають застосувати строк позовної давності, оскільки позивач у 2019 році до відповідача з проханням надати копію договору не зверталася, а до позову додано Витяг з Державного реєстру речових прав, що був сформований 05.12.2014, що підтверджує те, що примірник договору був у позивача і їй були відомі умови договору, з якими вона під час підписання погоджувалася. Також позивачка щорічно зверталася та отримувала у відповідача в повному об`ємі орендну плату за користування земельною ділянкою. Це свідчить про те, що позивачці ще з 2014 року відомо про існування спірного договору з відповідачем (т.1 а.с.98-104, т.2 а.с.163-164).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19.06.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ТОВ Агрофірма Аршиця .

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09.09.2019 замінено неналежного відповідача - ТОВ Агрофірма Аршиця на належного відповідача - ТОВ Говтва .

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10.08.2020 роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ТОВ Говтва . Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Говтва про визнання договору оренди землі недійсними виділено в самостійне провадження (т.2 а.с.39).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 14.01.2021 зупинено провадження у справі на час проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.02.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.03.2021 зупинено провадження у справі на час проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10.09.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27.10.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Браташ Ю.П. підтримав позовні вимоги та прохав їх задовольнити. Пояснив, що 05.06.2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Аршиця , правонаступником якої є ТОВ Говтва укладено договір № 51- Д оренди землі строком на 5 років. Позивачу стало відомо про те, що без її відома, 17.02.2016 була укладена додаткова угода до договору оренди землі №51-Д від 05.06.2014 року, згідно якої договір оренди землі викладено в новій редакції, яку вона не підписувала. Вказаною додатковою угодою продовжено термін дії договору оренди землі до 31.10.2029. При цьому, у графі Від орендодавця стоїть підпис іншої особи, а не її. Тобто підпис під додатковою Угодою від 17.02.2016 року виконано не нею та без її відома. Вказує, що угоду від 17.02.2016 року позивач не підписувала, у зв`язку з чим з істотними умовами цього договору не погоджувалась, тому спірний договір не є укладеним. Договір оренди земельної ділянки від 05.06.2014 року припинений у зв`язку із закінченням строку його дії, а тому вважає, що наявні підстави для повернення позивачу земельної ділянки. Ствердив, що відповідач не надав докази того, що позивач особисто отримувала орендну плату після закінчення договору оренди. Той факт, що позивач не укладала додаткової угоди свідчить і висновок експерта. В зв`язку з чим прохає позовні вимоги, викладені представником в останньому варіанті уточненої позовної заяви, задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Глебська Ю.В. позов не визнала та прохала відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченнях на уточнені позовні заяви. Пояснила, що позивач особисто підписувала як договір оренди землі від № 51-Д від 05.06.2014, так і додаткові угоди від 17.02.2016 та від 12.06.2018. Після підписання додаткових угод розмір орендної плати перераховано в сторону збільшення і сторони належно виконували умови договору. Позивачка вчасно за весь період існування договору оренди землі отримувала орендну плату, як в грошовій так і в натуральній формі. Вказане свідчить, що позивачу було відомо про виконання умов договору оренди земельної ділянки. Вважає, що договір оренди є належно укладений та виконується сторонами по даний час. Додаткова угода від 17.02.2016 року є укладеною про що свідчить виконання її умов сторонами. Жодних дій, які б свідчили про те, що позивач не обізнана про збільшення розміру орендної плати або не бажає отримувати орендну плату у збільшеному розмірі з боку останньої вчинено не було.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, доходить до наступного.

У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0101 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 204091 (т.1 а.с.36-37).

05.06.2014 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Аршиця , правонаступником якої є відповідач ТОВ Говтва , укладено договір № 51-Д оренди землі оренди, предметом якого є земельна ділянка площею 3,0101 га, що розташована на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області строком на 5 років. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 05.12.2014 року, отже строк дії договору спливає 05.12.2019 року (т.1 а.с.32-40).

17.02.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Аршиця укладено додаткову угоду до договору оренди землі №51-Д від 05.06.2014 року, згідно якої договір оренди землі викладено в новій редакції. Згідно п 3.1 Додаткової угоди від 17.02.2016 цей договір діє до 31.10.2029, починаючи з дня набрання чинності цим договором (з моменту державної реєстрації права оренди) (т.1 а.с.114-120).

12.06.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Аршиця укладено додаткову угоду до договору оренди землі №51-Д від 05.06.2014 року ( в частині розміру орендної плати) (т.1 а.с.121-122).

Позивач у зміненій позовній заяві та її представник під час розгляду справи судом заперечили факт підписання позивачем Додаткової угоди від 17.02.2016 до договору оренди землі № 51-д від 05.06.2014, зареєстрованого 05.12.2014 за № 7960847.

Відповідно до висновку експерта № 80-81 від 31.08.2021 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_1 у графі ___/Є.П. Подрига розділу Від орендодавця у додатковій угоді від 17.02.2016 до договору оренди землі № 51-д від 05.06.2014, зареєстрованого 05.12.2014 за № 7960847 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т.2 а.с.146-151).

Згідно із частинами 1,4 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі , в редакції на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони згоди щодо істотних умов договору не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

З досліджених судом доказів, а саме, з висновку експерта № 80-81 від 31.08.2021 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді від 17.02.2016 до договору оренди землі № 51-д від 05.06.2014, зареєстрованого 05.12.2014 за № 7960847 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що підтверджується належним та допустимим доказом, що Додаткову угоду від 17.02.2016 року, якою продовжено строк дії договору оренди до 31.10.2029 року позивач не підписувала та відповідно умов цієї угоди щодо продовження терміну дії договору оренди землі не погоджувала. На підставі чого, суд приходить до висновку про те, що додаткова угода від 17.02.2016 року є неукладеною, що узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц. (провадження № 14-499цс19)

Так, зокрема, у ній зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Таким чином, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивачка як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки (негаторний позов).

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 387/970/17 (провадження № 61-35152св18), від 26 серпня 2020 року в справах № 624/679/16-ц (провадження № 61-1543св17), № 624/606/16-ц (провадження № 61-1467св17), № 624/605/16-ц (провадження № 61-15859св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 394/492/17 (провадження № 61-38150св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 396/1857/16-ц (провадження № 61-17729св19) прийнятих після подання касаційної скарги.

Як вбачається з п.4.1 Договору оренди землі від 05.06.2014 року, цей договір було укладено сторонами на 5 років до 05.12.2019 року, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки вказаного договору була здійснена 05.12.2014 року.

Відповідно до п.12.2 цього Договору дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ч.1 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, станом на теперішній час строк дії договору оренди землі від 05.06. 2014 року сплив, його дія припинилась.

Пунктом 7.1 Договору оренди землі від 05.06.2014 року передбачено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Із пояснень представників сторін та досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку про те, що належна позивачу земельна ділянка в теперішній час фактично використовується відповідачем по справі, який заперечує проти її повернення власниці, посилаючись на безпідставність її вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

З урахуванням викладеного, ефективним способом захисту права, яке позивачка вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема, шляхом повернення земельної ділянки. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Тому позовна давність в цьому випадку не застосвується.

На підтвердження сплати на користь ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди землі від 05.06.2014 року відповідач по справі надав копії відомостей на видачу продукції за оренду землі, реєстр пайовиків ТОВ Агрофірма`Аршиця , орендну плату яким буде проведено переказами через відділення УДППЗ Укрпошта , видатковий касовий ордер за 2014-2019 роки, відповідно до яких орендну плату отримувала позивач, про що свідчать її підписи у вказаних відомостях.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що строк договору оренди землі від 05.06.2014 року становив до 05.12.2019 року і в рамках вказаного договору у відповідача існувало зобов`язання перед позивачем щодо сплати орендної плати.

Водночас суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У пункті 46.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження №14-436цс19) визначено, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі №669/927/16-ц).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі №125/702/17 (провадження №61-48842св18) зазначено, що: реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою площею 1,2056 га, яка розташована на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отже, реєстрація права оренди ТОВ Міжлісся на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_3 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права .

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_1 та ТОВ Говтва спору про право оренди на земельну ділянку після 05.12.2019 року, оскільки, на думку позивача із закінчення строку дії договору оренди землі від 05.06.2014 року відсутні правові підстави для користування відповідачем належною їй земельною ділянкою, додаткова угода щодо продовження строку дії оренди підписана не власником, а іншою невстановленою особою, тому є неукладеною, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує права позивача на користування та розпорядження своєю власністю. Тому для забезпечення ефективного способу захисту порушених прав позивача слід задовольнити позовні вимоги про припинення права оренди шляхом, зобов`язання відповідача повернути позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,0101 га та припинення права оренди ТОВ Говтва шляхом скасування запису про державну реєстрацію додаткової угоди від 17.02.2016 року про зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого 05.06.2014 року.

На переконання суду, зазначене вище, за умови припинення строку дії договору оренди землі від 05.06. 2014 року та висновку суду про те, що додаткова угода від 17.02.2016 року є неукладеною, свідчить про відсутність правових підстав для використання ТОВ Говтва земельної ділянки кадастровий номер 0721183800:09:000:0007 та порушення права власності ОСОБА_1 , яке підлягає судовому захисту.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Представником позивача під час підготовчого судового засідання фактично змінювалися позивні вимоги шляхом уточнення позовних вимог в межах підготовчого судового засідання. Дані заяви направлялися на адресу суду через підсистему Електронний суд .

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений нею при подачі позову до суду в сумі 768,40 грн., а також витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 11612,40 грн.

Представником позивача, адвокатом Браташ Ю.П. до закінчення судових дебатів зроблено заяву про надання доказів щодо витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов`язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, яка належить їй на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 204091, виданого Кобеляцькою райдержадміністрацією 29.12.2003 року, площею 3,0101 га (кадастровий номер 5321881700:00:002:0150), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

Скасувати реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5321881700:00:002:0150, розташованої на території Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, індексний номер 30541706 від 05.12.2014 Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації прав та їх обмежень.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Говтва на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.), витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 11612,40 грн (одинадцять тисяч шістсот дванадцять грн 40 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Сторони: позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: с. Шевченки Полтавського району Полтавської області; відповідач: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва , код ЄДРПОУ 13952156, місцезнаходження: м. Решетилівка, вул.. Полтавська, 96 Полтавської області.

Суддя