Ухвала

від 29.11.2021 по справі 357/8200/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 357/8200/19 Головуючий у 1 інстанції: Цукуров В.П.

провадження №22-з/824/1169/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Сушко Л.П., Музичко С.Г.,

при секретарі Панчошній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень державного реєстратора, припинення права оренди, витребування земельних ділянок з незаконного володіння та користування, внесення змін до договорів оренди землі, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Застосовані ухвалами суду заходи скасовано.

В апеляційній скарзі ТОВ Олійникова Слобода з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставилося питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Олійникова Слобода залишено без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2021 року залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Олійникова Слобода залишено без задоволення, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року залишено без змін.

22 листопада 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ТОВ Олійникова Слобода на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 понесені витрати на правничу допомогу по 3 150 грн. кожному.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з п.2 ч.2 та ч.3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.1, 2, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У своїй постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи, 08 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено договір про надання правової допомоги №80/21, за умовами якого за надання послуг клієнт сплачує адвокату винагороду в гривнях в готівковій формі або шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок адвоката відповідно до вартості послуг, визначених у Додатку 1 до даного договору (т.6, а.с.106, зв.).

Пункт 4.2. передбачає, що у разі, якщо буде досягнуто мету представництва клієнта в судах України (прийнято судове рішення на користь клієнта), клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 5 000 грн. (гонорар успіху).

Пункт 1 Акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 до договору про надання правової допомоги 80/21 від 08.10.2021 року містить перелік послуг, орієнтовний час їх надання та розмір винагороди, яка складає 7 600 грн. (т.6, а.с.108).

Згідно з п.2 Акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 до договору про надання правової допомоги №80/21 від 08.10.2021 року за надання послуг Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі 12 600 грн., з яких 7 600 грн. - гонорар адвоката за надані вищевказані послуги, а 5 000 грн. - гонорар успіху, відповідно до п.4.2. Договору, який клієнт зобов`язується сплатити протягом 10 днів з моменту прийняття рішення судом на його користь.

Крім того, у п.4 Акту вказано, що підписанням даного акту сторони засвідчують, що клієнт передав, а адвокат прийняв 7 600 грн. - гонорар адвоката за надані вищевказані послуги.

Як вбачається з товарного чеку №107 від 18.11.2021 року, ОСОБА_1 було сплачено гонорар успіху у справі №357/8200/19 у розмірі 5 000 грн. (т.7, а.с.25А).

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу та обґрунтованості таких витрат, колегія суддів враховує наступне.

У п.п.113-117 рішення ЄСПЛ у справі Бєлоусов проти України від 07 листопада 2013 року ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є фактично понесеними , оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно з договірними зобов`язаннями.

Відповідно до положень статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі 755/9215/15-ц ВП ВС роз`яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За вказаних вище обставин, з позивача на користь відповідачів підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі по 3 150 грн. з кожного, що на думку суду є обґрунтованим, та відповідає принципу розумності.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ухвалення додаткового рішення у справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.133, 141, 270 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода (код ЄДРПОУ 03755360) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу по 3 150 (три тисячі сто п`ятдесят) грн. кожному.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2021 року.

Головуючий:

Судді: