Постанова

від 02.12.2021 по справі 420/8830/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8830/20

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 13 травня 2021 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0011081401 від 16 квітня 2020 року, № 0011081401 від 16 квітня 2020 року, № 0010421304 від 17 квітня 2020 року, № 0010591304 від 17 квітня 2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за наслідком проведення документальної перевірки товариства податковим органом обґрунтовано встановлено допущенні позивачем порушення вимог податкового законодавства у перевіряємому періоді.

В даному випадку, апелянт вважає, що у межах спірних правовідносин товариством проведено господарські операції з контрагентами ТОВ Тимберлінг , ТОВ Сталь Холдинг , ТОВ Дектрейл ЛТД , ТОВ Будівельно-монтажне управління МП-423 , ПП Промтехсервіс , які не підтверджено належними бухгалтерськими документами.

В свою чергу, надані товариством документи до суду складено формально та з численними недоліками, а тому вони не відображають змісту проведених операцій.

При цьому, на переконання апелянта, під час розгляду справи ним належним чином підтверджено свої висновки про відсутність у зазначених контрагентів фізичної можливості виконати спірні господарські операції.

Крім того, апелянт вважає, що придбані товариством у контрагентів ТОВ Стейт Ойл та ТОВ Євро Пайер паливно-мастильні матеріали не використовувались товариством у своїй господарській діяльності, так як у нього на балансі відсутні автомобілі та інша техніка з двигунами внутрішнього згорання.

В свою чергу, товариством подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як ним не порушено вимоги податкового законодавства у межах спірних правовідносин.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07 лютого 2019 року № 852, у період з 13 лютого 2020 року по 04 березня 2020 року, проведено перевірку ТОВ Стройметаллсервіс .

За наслідком проведення перевірки, 12 березня 2020 року складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Стройметаллсервіс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року.

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст. 135.1 ПК України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме занижено податок на прибуток, у загальній сумі 1 770 608,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, пп. 187,7 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, пп. 192.1.1 п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4. ст. 200 ПК України, а саме занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2 097 567,00 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму податку на додану вартість у розмірі: в вересні 2016 року у сумі 14 233,73 грн.; в грудні 2016 року у сумі 13 086, 28 грн.; в квітні 2017 року у сумі 25 953, 34 грн.; в грудні 2017 року у сумі 694 411,24 грн.;

- пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, пп. а п.176.2 ст.176 ПК України, а саме несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за квітень 2017 року та червень 2017 року.;

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. е пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 164.6 ст. 164, пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 171.2 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, на загальну суму 99 649,39 грн.;

- пп. 168.1.4, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176, пп. 1.1, пп. 1.4, пп.1.5 та пп. 1.6 п. 16 підрозділу 10 розд. XX ПК України, а саме несвоєчасно перераховано військовий збір за квітень 2017 року та червень 2017 року;

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.47, пп. 14.1.54, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, пп. е пп. 164.2.17 п. 164.2 п. 164.3 ст. 164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1, п. 171.2 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5 п. 16-1 Підрозділу XX Перехідні положення ПК України, а саме занижено зобов`язання з військового збору, на загальну суму 6 674,78 грн.

За наслідком встановлення вищевказаних порушень податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0011081401 від 16 квітня 2020 року, № 0011081401 від 16 квітня 2020 року, № 0010421304 від 17 квітня 2020 року, № 0010591304 від 17 квітня 2020 року.

Не погоджуючись з правомірністю отриманих податкових повідомлень-рішень товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено факту вчинення товариством спірних порушень, а як наслідок правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України - є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, що затверджене наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК України) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угод 72;ми), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Податкового кодексу України).

Згідно п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною 2 ст. 3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегією суддів встановлено, що на формування спірних податкових зобов`язань товариства у перевіряємому періоді, зокрема, вплинули його господарські операції з придбання товарів та послуг у наступних контрагентів: ТОВ Тимберлінг , ТОВ Сталь Холдинг , ТОВ Дектрейл ЛТД , ТОВ Будівельно-монтажне управління МП-423 , ПП Промтехсервіс .

В даному випадку, податковий орган вважає, що проведені товариством господарські операції з його контрагентами не мали реального характеру, а надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, а також надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В свою чергу, окрім формальної констатації наявності первинних документів у платника податків, перевіряючи висновки податкового органу щодо реальності проведених господарських операцій, суду необхідно встановити і перевірити процес руху активів по всьому ланцюгу постачання, а також можливість спірних контрагентів фізично виконати відповідні операції.

Між тим, на підтвердження реальності проведення спірних господарських операцій в матеріалах справи зібрано первинні бухгалтерські документи у яких відображено наступні господарські операції з вищевказаними контрагентами.

Так, згідно договору № 15 від 22 грудня 2017 року ТОВ СТРОЙМЕТАЛЛСЕРВИС придбало товар у контрагента ТОВ Тимберлінг (а.с. 110-111 т. 1).

При цьому, за умовами договору контрагентом поставлено товар, а саме: огорожі, стовпи, ворота, урни, грати, двері, труби.

В свою чергу, загальна кількість товару та ціна товару визначена у видаткових накладних за № РН-000129, № РН-000128, № РН-000127, № РН-000126 від 22 грудня 2017 року (а.с. 112- 115 т.1).

Оплата за товар, з урахування відступлення права вимоги (а.с. 116-117 т. 1) здійснювалась відповідно до платіжних доручень №383 від 26 грудня 2017 року, № 6 від 28 грудня 2017 року, № 7 від 28 грудня 2017 року, № 26 від 28 грудня 2017 року (а.с. 118-121 т. 1).

Згідно договору поставки від 07 квітня 2017 року (а.с. 139-140 т. 1), що укладений між ТОВ Сталь Холдинг (постачальник) та ТОВ Стройметаллсервис (покупець), на адресу покупця поставлено товар, а саме: труби, арматуру, полоси.

Рахунок-фактура № СФ-0001550 складений 25 квітня 2017 року на загальну суму 414 166,40 грн. (а.с. 141 т.1).

Крім того, сторонами договору підписано видаткову накладну № РН-0000034 від 25 квітня 2017 року.

Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням № 186 від 21 квітня 2017 року.

Також, між ТОВ Стройметаллсервіс (в особі замовника) та ТОВ Дектрейл ЛТД ( в особі підрядника) укладено договір підряду від 04 грудня 2017 року.

За умовами укладеного договору підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи на визначених замовником об`єктах.

До перевірки та до суду надано акт приймання виконаних робіт з капітально ремонту фасаду будівлі ОЗОШ №81 І-ІІІ ступенів (а.с. 158-161 т. 1), довідку про вартість робіт форми КБ-3 (а.с. 162 т. 1), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 163-164).

Також, між ТОВ Стройметаллсервіс (в особі замовника) та ТОВ Будівельно-монтажне управління МП-423 ( в особі підрядника) укладено договір підряду № 24 від 27 листопаду 2017 року (а.с. 171-177 т. 1).

За умовами укладеного договору підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи на визначених замовником об`єктах.

До перевірки та до суду надано акти приймання виконаних робіт щодо ремонту школи № 84 форми КБ-2В (а.с. 178-187, 182-187, 188-191 т.1).

Також, між ТОВ Стройметаллсервіс (в особі замовника) та ТОВ Промтехсервіс (в особі підрядника) укладено договір підряду №22-12/16 від 22 грудня 2016 року (а.с.198-207 т. 1).

За умовами укладеного договору підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи на визначених замовником об`єктах.

До перевірки та до суду надано акт приймання виконаних робіт щодо ремонту центру дитячої творчості форми КБ-2В (а.с. 209-217 т.1), довідку про вартість робіт форми КБ-3 (а.с. 218 т. 1), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 163-164), акт приймання виконаних робіт щодо ремонту центру дитячої творчості форми КБ-2В (а.с. 219-220 т. 1, а.с.1-9 т. 2), довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (а.с.10 т. 2), акт приймання виконаних робіт щодо ремонту дитячої музичної школи форми КБ-2В (а.с. 11-17 т. 2), довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (а.с. 18 т. 2), акт приймання виконаних робіт щодо ремонту дитячої музичної школи форми КБ-2В (а.с. 19-26 т. 2), довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (а.с. 27 т. 2).

Крім того, товариством надано платіжне доручення № 55 від 26 грудня 2016 року, з якого вбачається факт оплати за отримані послуги від ТОВ Промтехсервіс .

В даному випадку, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що спірні господарські операції узгоджуються з господарською діяльністю позивача та мають ділову мету.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у справах з приводу оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

В даному випадку, обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень покладається на податковий орган, як на суб`єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

При цьому, висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій з поставки товарів та виконання послуг мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.

В даному випадку, податковим органом зроблено висновок, що товар, який згідно складених документів отримано від вищевказаних контрагентів, товариством отримано у невстановлений спосіб від невстановлених осіб.

Крім того, податковим органом зроблено висновок, що товариством самостійно виконано роботи, які згідно складених документів отримано у вигляді послуг від вищевказаних контрагентів.

Проте, колегія суддів не погоджується з відповідними висновками податкового органу, так як такі висновки не підкріплені жодним доказом.

В даному випадку, податковим органом не встановлено обставин придбання та конкретних осіб, у яких товариство начебто придбало відповідний товар замість своїх контрагентів, а тому відповідні висновки податкового органу, на переконання колегії суддів, є лише припущеннями, які не можуть бути достатньою підставою для нарахування податкових зобов`язань позивачу.

З аналогічних підстав, колегія судів вважає припущеннями висновки податкового органу про самостійне виконання спірних робіт товариством, так як податковим органом не доведено факту виконання таких робіт саме позивачем.

З іншого боку, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що у ході проведеної перевірки податковим органом не використовувались матеріали, складені за наслідком податкових перевірок та зустрічних звірок вказаних контрагентів.

В даному випадку, податковим органом використано лише загальну інформацію з його інформаційних баз та відкритих джерел, не підкріплену відповідними первинними документами.

Крім того, колегія суддів не приймає посилань податкового органу на наявність кримінальних проваджень, пов`язаних з розслідуванням протиправної діяльності контрагентів позивача та пов`язаних з ними осіб, так як податковим органом не надано відповідних обвинувальних вироків, з яких можливо встановити будь-яку вину позивача.

Між тим, колегія суддів вважає, що відсутність у підприємств-контрагентів певних основних засобів та великої кількості працівників не може свідчити про фіктивність проведених господарських операцій, за наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію та розкривають її зміст.

При цьому, контрагенти позивача не позбавлені права залучати до проведення робіт тимчасово найманих працівників, орендувати приміщення та інші основні засоби.

Крім того, податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства, так як чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов`язку донарахування йому певних податкових зобов`язання від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки податкового органу про відсутність реального характеру у проведених позивачем господарських операціях з відповідними контрагентами, а як наслідок вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З іншого боку, щодо доводів апелянта про те, що придбані товариством у контрагентів ТОВ Стейт Ойл та ТОВ Євро Пайер паливно-мастильні матеріали не використовувались товариством у своїй господарській діяльності, так як у нього на балансі відсутні автомобілі та інша техніка з двигунами внутрішнього згорання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, у межах доводів та вимог апеляційної скарги оскаржується лише висновок суду першої інстанції підтвердження податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ Стейт Ойл та ТОВ Євро Пайер .

При цьому, у межах доводів апеляційної скарги не оскаржується висновки суду першої інстанції про те, що списання ПММ вплинуло на його зобов`язання зі сплати податку на дохід фізичних осіб та військового збору.

Між тим, колегія суддів зазначає, що податковим органом не заперечується факт отримання ПММ від контрагентів ТОВ Стейт Ойл та ТОВ Євро Пайер .

В свою чергу, податковим органом встановлено, що позивачем використано отримані ПММ не у межах здійснення своєї господарської діяльності, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції та вбачається із зібраних матеріалів у справі, 01 вересня 2016 року ТОВ АБ-Груп (в особі виконавця) та ТОВ Стройметаллсервіс (в особі замовника) укладено договір про надання послуг технікою.

Згідно умов договору виконавець зобов`язується надати, а замовник отримує організацію послуг автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами, перелік яких вказаний в додатку № 1 до договору.

В свою чергу, замовник зобов`язується забезпечити техніку паливом та/або електроенергією у кількості, достатній для надання послуг на умовах цього Договору.

Крім того, 03 квітня 2017 року ТОВ Стройметаллсервіс укладено договір надання послуг будівельної техніки з виконавцем ФОП ОСОБА_1 .

Згідно умов договору сторони домовились про надання послуг будівельної техніки, перелік яких визначений додатком №1 до договору.

Крім того, відповідно до умов договору, отримувач забезпечує техніку паливом та/або електроенергією у кількості, достатній для надання послуг на умовах цього Договору.

В свою чергу, списання пального підтверджується складеними актами списання ПММ (а.с. 179-200 т. 3).

При цьому, у межах доводів апеляційної скарги податкового органу не оскаржуються вищевказані обставини, якими суд першої інстанції керувався при задоволенні вимог товариства.

В свою чергу, копіювання висновків акту перевірки в апеляційну скаргу та загальні посилання на норми податкового законодавства в апеляційній скарзі, на переконання колегії суддів, не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено.

Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.