Рішення

від 03.06.2021 по справі 420/8830/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8830/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: Подорожній А.С.,

Від відповідача: Щур А.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс (код ЄДРПОУ 34637799; вул. Центральна, 3-А, с. Петрове, Біляївський район, Одеська область, 67623) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій представник позивача просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0011081401 від 16.04.2020 року, №0011081401 від 16.04.2020 року, №0010421304 від 17.04.2020 року, №0010591304 від 17.04.2020 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/8830/20 о 12:09:53 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

08.10.2020 року за вх.№41667/20 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із квитанцією про сплату судового збору, чим усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.11.2020 року.

16.11.2020 року за вх.№48612/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

За клопотанням сторін підготовче засідання було відкладено на 03.12.2020 року, яке було перенесено у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному на 22.12.2020 року.

У зв`язку із відсутністю електропостачання в Одеському окружному адміністративному суді підготовче засідання перенесено на 25.01.2021 року.

За клопотанням представника відповідача підготовче засідання 25.01.2021 року відкладено на 15.02.2021 року.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 02.03.2021 року.

За клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 17.03.2021 року.

Ухвалою суду від 17.03.2021 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс строк звернення до суду з позовом. Відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.03.2021 року.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. на лікарняному підготовче засідання перенесено на 29.03.2021 року.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.04.2021 року.

Судове засідання 13.04.2021 року відкладено на 22.04.2021 року.

У судовому засіданні 22.04.2021 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву для підготовки до судових дебатів до 13.05.2021 року.

У судове засідання 13.05.2020 року з`явились представники сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник Товариства зазначив, що за результатами проведеної документальної планової перевірки податковим органом було складено Акт перевірки, у якому, зокрема, встановлено порушення норм податкового законодавства, що призвело до недоплати податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. З цих підстав були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, із яким позивач не погоджується. Представник позивача вказує, що висновки Акту перевірки є необґрунтованими, а досліджувані господарські відносини підтверджені первинною документацією, наданою під час перевірки. Окремо представник позивача вказав, що не може відповідати за особливості провадження господарської діяльності його контрагентів, а наявність відкритих кримінальних проваджень не свідчить про фіктивність проведених операцій.

16.11.2020 року за вх.№48612/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник Головного управління підтримав позицію та висновки Акту перевірки з викладених в Акті підстав.

У судовому засіданні 13.05.2021 року сторони підтримали позиції, викладені у письмових заявах по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.02.2019р. №852 з 13.02.2020 по 04.03.2020 рік проведено перевірку ТОВ Стройметаллсервіс .

Наказом ГУ ДПС в Одеській області від 12.02.2020 №511 внесено зміни до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.02.2019 за №852 в частині терміну проведення перевірки, а саме п.1 викладено в наступній редакції, провести працівниками ГУ ДПС в Одеській області документальну планову виїзну перевірку ТОВ Стройметаллсервіс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018р. з 13 лютого 2020 року тривалістю 10 робочих днів.

Перевірку проведено на підставі направлень від 12.02.2020 року, виданих ГУ ДПС в Одеській області:

12 березня 2020 року було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс код ЄДРПОУ 34637799 (далі-Товариство) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2016 по 30.09.2018 років

Згідно висновків акту перевірки встановлені такі порушення:

п.44.1, п. 44.2 ст.44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст. 135.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями п.1, п.5 ст. 9, п.1, ст. 11 Закону України від 16.07.99 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зі змінами та доповненнями, п.3 ст. III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, зі змінами та доповненнями, п.5, П.21 Національного положення (стандарту) 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, зі змінами та доповненнями, п.5, п.6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 770 608 грн. , у тому числі за 2016 рік у сумі 261 849 грн., за 2017 рік у сумі 1 508 759 грн.

п.44.1,п.44.2 ст. 44, п.185.1ст.185, л.187.1, пт.187,7 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.п.192.1.1. п.192.1, п.192.3. ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4. ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість , який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 2 097 567 грн ., у тому числі:

за вересень 2016 року у сумі 14 234 грн.;

за грудень 2016 року у сумі 89 371 грн.;

за березень 2017 року у сумі 239 782 грн.;

за квітень 2017 року у сумі 25 953 грн.;

за липень 2017 року у сумі 4 783 грн.;

за грудень 2017 року у cyмі 1 566 027 грн.;

за травень 2018 року у сумі 62 837 грн.;

за червень 2018 року у сумі 71 464 грн.;

за липень 2018 року у сумі 23 116 грн.;

п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, підприємством ТОВ Стройметаллсервіс не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму податку на додану вартість у розмірі:

в вересні 2016 року у сумі 14 233,73 грн.;

в грудні 2016 року у сумі 13 086, 28 грн.;

в квітні 2017 року у сумі 25 953, 34 грн.;

в грудні 2017 року у сумі 694 411,24 грн.;

порушення податковим агентом пп.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.1712 ст.171, пп. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ /зі змінами/, несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за квітень 2017р. та червень 2017р.

порушення податковим агентом л.п.14.1.36., п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3. П.162.І ст.162, п.п.163.1.1. п.163.1 СТ.163, абз. е п.п.164.2.17. п.164.2., п.164.5 ст..164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 стЛ68, п.164.6 ст. 164, пп.169.2.2. п. 169.2 ст. 169, п.171.2 ст.171, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами/, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 99649,39грн.

пп. 168.1.4, пп.168.1.5, пп.168.1.6 п.168.1, пп. 168.4.4 п.168.4 ст.168, пп. а п.176.2 ст.176, пп.1.1, пп.1.4 , пп.1,.5 та пп.1.6 п. 16 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ /із змінами/ несвоєчасне перерахування військового збору за квітень 2017р.та червень2017р.

порушення податковим агентом пп.14.1.36, п.п.14.1.47, пп.14.1.54, пп.14.1.180 п.14,1 ст.14, п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, пп. е п.п.164.2.17 п.164.2 п.164.3 ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1, п.171.2 ст.171, пп. а п.176.2 ст.176, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п,1.4, п.п. 1.5 п.16-1 Підрозділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ /зі змінами/, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з військового збору на загальну суму 6674,78 грн.

На підставі вказаних висновків Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0011081401 від 16.04.2020 року, №0011081401 від 16.04.2020 року, №0010421304 від 17.04.2020 року, №0010591304 від 17.04.2020 року, що і стали предметом оскарження у даній справі, якими нараховано податкові зобов`язання із штрафними санкціями.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Аналіз спірних правовідносин дає підстави вважати, що правопорушення, виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки, стосуються двох основних груп діяльності позивача, а саме списання паливно-мастильних матеріалів, яке підприємство використовує під час здійснення господарської діяльності, а проведення господарських операцій за відсутності реально вчиненого факту отримання ТМЦ та здійснення перерахування коштів. Так, за фактом привласнення на користь фізичних осіб паливно-мастильних матеріалів Головним управлінням нараховано зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а за фактом нереальних господарських операцій та завищення сум податкового кредиту нараховані зобов`язання по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Так, у підрозділі ІІ, розділ 3.1.1.1 акту перевірки вказується, що Товариством занижено інший операційний дохід у загальній сумі 3 367 602грн. за 2017 рік.

Підставою для такого висновку стали правовідносини з контрагентами, ТОВ Тимберлінг код ЄДРПОУ 40974210 та ТОВ Сталь Холдинг код ЄДРПОУ 39993345. В акті вказано, що дані контрагенти фактично не надавали ТМЦ на адресу Товариства.

За дослідженням матеріалів справи судом встановлено наступне.

Товариством до перевірки надано договір№15 укладений з ТОВ Тимберлінг від 22 грудня 2017 року, за умовами договору ТОВ СТРОЙМЕТАЛЛСЕРВИС придбало товар у ТОВ Тимберлінг . Фактом узгодження цін на товар відповідно до умов договору№15, вважається рахунок-фактура. Загальна ціна даного договору визначається сумою всіх накладних на відпустку товару. До перевірки були надані видаткові накладні за №РН-000129, №РН-000128, №РН-000127, №РН-000126 від 22.12.2017р.

За умовами договору №15 розділу 4, поставка товару здійснюється постачальником, за рахунок покупця. Датою і доказом поставки товару вважається дата підписання покупцем або його перевізником накладної на відпуск товару. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцеві, або його перевізнику.

В розділі 5 договору №15 вказується, що товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної.

На підтвердження отримання товару були складені видаткові накладні за №РН-000129, №РН-000128, №РН-000127, №РН-000126 від 22.12.2017р. підписані обома сторонами. Таким чином юридично підтверджується факт отримання товару.

В подальшому Постачальник переуступив право вимоги за договором №15 новому кредитору ТОВ Ефест Груп , про що свідчить договір №1 та повідомлення про обов`язки боржника від 22 грудня 2017 року.

На виконання умов договору №1 про відступлення права вимоги, Товариство погасило частково заборгованість у сумі 2009807 грн. відповідно до платіжних доручень за №383 від 26.12.2017 року, №6 від 28.12.2017 року, №7 від 28.12.2017 року, №26 від 28.12.2017 року, банківські виписки досліджувались під час перевірки, але в акті перевірки ніяким чином про це не відображено.

01 червня 2018 року на адресу Товариства надійшло повідомлення про обов`язки боржника, в якому зазначається, що право вимоги по договору №15 перейшло до ТОВ Альвін ЛТД , на залишок суми боргу.

Суд зазначає, що умовами реалізації права платника є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Суд звертає увагу, що належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ Тимберлінг трудових та матеріальних ресурсів немає, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Більш того під час перевірки податковим органом встановлено, що вказаний в видаткових накладних товар був використаний в господарській діяльності Товариства, більш того в акті відображається облік цього товару та його вибуття про що відображено стор.17 акту перевірки.

Суд критично ставиться до посилання в акті перевірки на кримінальне провадження №32017100090000075 від 21.11.2017 року, оскільки посадові особи органу фіскальної служби не мають доступу до матеріалів кримінального провадження, не мають копій матеріалів кримінального провадження, володіють лише загальними відомостями, які станом момент проведення перевірки не були підтверджені жодним належним доказом.

Відсутні пояснення посадових осіб ТОВ Тимберлінг що до обставин, на які посилаються в акті перевірки. Сам факт наявності відкритого кримінального провадження не може свідчити про фіктивність проведених контрагентом господарських операцій.

На стор.15 акту перевірки посилаються, що ТОВ Ефест груп також є учасником протиправної схеми, на що вказує кримінальне провадження за №42018100000000908 від 20.04.2018 року, проте перевіряючі не мали доступу до матеріалів кримінального провадження №42018100000000908 від 20.04.2018 року. Дані були взяті з реєстра судових рішень без будь якого аналізу.

Посилання контролюючого органу на наявність інформації про фігурування контрагентів у кримінальних провадженнях жодним чином не підтверджує те, що господарські відносини не відбулися. Оскільки системний аналіз норм ПК України та КПК України свідчить, що ухвали слідчого судді, якими надається дозвіл на проведення процесуальних дій щодо контрагента платника податків в межах кримінального провадження, є процесуальними актами, які виносяться суддею у порядку реалізації його повноважень щодо здійснення судового контролю. Такі ухвали обов`язково містять виклад обставин, якими слідчий та прокурор обґрунтовують необхідність проведення відповідної процесуальної дії. При постановленій такої ухвали слідчий суддя не вирішує питання щодо винуватості чи не винуватості особи, відтак така ухвала не має жодного преюдиційного значення (позиція викладена в постанові від 20.11.2018 року у справі №810/3948/17 (адміністративне провадження № К/9901/62897/18). Наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача не є підставою для визнання операцій фіктивними, крім того, в кримінальних провадженнях не встановлена причетність ТОВ Тимберлінг , ТОВ Ефест груп до злочинів, щодо яких вони здійснюються. Аналогічний висновок містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2018 року по справі № 2а-1570/6063/12 адміністративне провадження № К/9901/2621/18: від 12.06.2018 року по справі № 822/2198/17 адміністративне провадження № К/9901/49072/18, №К9901/48686/18л.

07 квітня 2017 року був укладений договір поставки між ТОВ Сталь Холдинг (постачальник) та ТОВ Стройметаллсервис (покупець).

Предметом Договору, сторони домовились, що постачальник передає у зумовлені строки у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору за цінами, в строки оговорені сторонами.

Відповідно до розділу 2 Договору, фактом узгодження цін на Товар вважається рахунок-фактура, що виписана постачальником.

Рахунок-фактура складений 25 квітня 2017 року за №СФ-0001550 на загальну суму 414166,40 грн.

Згідно з розділом 5 Договору, Товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної.

Видаткова накладна за №РН-0000034 від 25 квітня 2017 року підписана, як постачальником та і покупцем. Контрагентами ПП Л.Д.Сервіс код ЄДРПОУ21922502 виписана податкова накладна №46 від 24.04.2017 та ТОВ АВ метал груп код ЄДРПОУ 36441934 виписана податкова накладна №505127 від 21.04.2017 з номенклатурою товару, яка співпадає з видатковою накладною №РН-0000034 від 25 квітня 2017 року.

За аналізом вищевикладеного, суд констатує, що заниження іншого операційного доходу за 2017 рік у сумі 3 367602 грн. не було та такий висновок є необґрунтованим.

На стр.31 акту перевірки вказується, що Товариством надано договір підряду від 04.12.2017 року з ТОВ Дектрейл ЛТД код ЄДРПОУ 41072595.

За умовами договору ТОВ Стройметаллсервіс (Замовник), та ТОВ Дектрейл ЛТД (Підрядник), зобов`язується виконати капітальний ремонт з впровадженням енергозберігаючих технологій будівлі дитячого садку №88 та капітальний ремонт будівлі ОЗОШ №81.

Позивачем до перевірки були надані акти приймання виконаних робіт з капітально ремонту фасаду будівлі ОЗОШ №81 І-ІІІ ступені, акти складені належним чином ТОВ Дектрейл ЛТД .

В обґрунтування нереальності даних операцій податковий орган посилається на кримінальне провадження №32017050390000050 від 20.11.2017 року. Втім, наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача не є підставою для визнання операцій нереальними, крім того, в кримінальних провадженнях не встановлена причетність ТОВ Дектрейл ЛТД до злочинів, щодо яких вони здійснюються, а тому вважати вказані обставини доказом вчинення податкового правопорушення немає законних підстав.

До перевірки Товариством було надано договір підряду №24 від 27.11.2017 року.

За умовами договору ТОВ Стройметаллсервіс (Замовник) та ТОВ Будівельно-монтажне управління МП-423 (Підрядник), домовились про наступне:

капітальний ремонт будівлі і елементів благоустрою території Одеської спеціалізованої школи №84, розташованої за адресою м.Одеса, вул. Ак. Глушко 1/6;

капітальний ремонт з впровадження енергозберігаючих технологій будівлі дитячого садку №88 по вул.. Балківській 42Б в м.Одеса;

капітальний ремонт будівлі ОЗОШ №81 по вул. Фонтанська дорога 26 м.Одеса.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата робіт здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника.

Оплата виконаних робіт здійснюється після підписання Додаткової угоди про фактичну вартість робіт на об`єкті Замовника.

До перевірки Товариство надало акт приймання передачі будівельних робіт (форма КБ-2) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

В акті перевірки є посилання на отримання ТОВ Будівельно-монтажне управління МП-423 послуг від ТОВ Енергосвіт-Т , пов`язаних з проведенням будівельно-монтажних робіт. В акті перевірки йде посилання на зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні по даним послугам.

Твердження податківців про відсутність трудових ресурсів та реальної можливості проводити господарські операції не знаходять свого документального підтвердження та носить декларативний характер.

З огляду на зазначене суд вказує на відсутність факту заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2017 рік у сумі 8 381 995грн.

Як наслідок цього, нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1508759 грн. є необґрунтованим, не підтверджено документально та ґрунтується виключно на припущенні про нереальність проведених господарських операцій.

В Акті перевірки вказується на заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 997703 грн.

за вересень 2016 року у сумі 14234грн;

за грудень 2016 року у сумі 13086грн;

за березень 2017 року у сумі 250019грн;

за квітень 2017 року у сумі 25953грн;

грудень 2017 року у сумі 694411грн.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що Товариство в грудні місяці отримувало безоплатно ТМЦ (товари) на суму 3367602 грн., про що описано в п.3.1.1.1. розділу 3. Які саме правовідносини стали підставою для нарахування податкового зобов`язання, відповідачем не вказано.

Також, в акті вказано, що Товариство не нараховане податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування вартості паливо-мастильних матеріалів у зв`язку з використанням в операціях, що не є господарською діяльністю, в результаті чого занижено податкові зобов`язання у сумі:

за вересень 2016 року у сумі 14234грн;

за грудень2016 року у сумі 13086;

за квітень 2017 року у сумі 25953грн;

за грудень 2017 року у сумі 20891грн.

З приводу вказано суд зазначає наступне.

01 вересня 2016 року ТОВ АБ-Груп - (Виконавець) та ТОВ Стройметаллсервіс - (Замовник), уклали договір про надання послуг технікою. Сторони домовились, Виконавець зобов`язується надати, а Замовник отримує організацію послуг автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами, перелік яких вказаний в додатку №1 до договору. Відповідно до п.3.2.3. Договору, Замовник зобов`язується забезпечити Техніку паливом та/або електроенергією у кількості, достатній для надання послуг на умовах цього Договору.

03 квітня 2017 року був укладений договір надання послуг будівельної техніки. Сторонами в даному договорі виступили виконавець-ФОП ОСОБА_1 та отримувач-ТОВ Стройметаллсервіс .

За умовами договору сторони домовились про надання послуг будівельної техніки, перелік яких визначений додатком №1 до договору.

Відповідно до п.2.2.3 Договору, отримувач забезпечує техніку паливом та/або електроенергією у кількості, достатній для надання послуг на умовах цього Договору.

Відповідно до облікової політики Товариства та бухгалтерського обліку, дане паливо було списано для техніки, яка використовувалась в господарській діяльності Товариства на підставі вищевказаних договорів, ця обставина в ході перевірки не була спростована.

Отже в акті перевірки встановлено заниження податкових зобов`язань у сумі 997703грн. без належних на те підстав та необґрунтовано.

Згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В Акті перевірки вказано, що за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 роки ТОВ Стройметаллсервіс задекларувало податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 10 943145грн., в ході перевірки встановлено, що завищено податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 2 494 851грн. по наступним періодам:

грудень 2016 року у сумі 196097грн;

січень 2017 року у сумі 119812грн;

лютий 2017 року у сумі 119812грн;

березень 2017 року у сумі 10937грн;

липень 2017 року у сумі 30937грн;

серпень 2017 року у сумі 26154грн;

вересень 2017 року у сумі 26154грн;

жовтень 2017 року у сумі 26153грн;

листопад 2017 року у сумі 26154грн;

грудень 2017 року у сумі 1029033грн;

січня 2018 року у сумі 157417грн;

лютий 2018 року у сумі 157417грн;

березень 2018 року у сумі 157417грн;

квітень 2018 року у сумі 157417грн;

травень 2018 року у сумі 157417грн;

червень 2018 року у сумі 94 580грн;

липень 2018 року у сумі 23116грн.

Як вказано в акті перевірка, дані суми були незаконно включені до складу податкового кредиту, оскільки ніяких послуг по вищевказаним податковим накладним Товариство не отримало, а відповідні порушення описані в п.3.1.1.1. розділу 3 акту перевірки.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним робіт від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цим контрагентам до складу свого податкового кредиту.

При цьому, факт виконання контрагентами позивача умов договорів підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи, та про які судом зазначено вище.

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Аналогічні висновки зазначені також Верховним Судом у Постанові від 06.02.2018 року у справі №804/4940/14, які, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховуються судом при розгляді справ в подібних правовідносинах щодо застосування норм права.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України . Так, у п.37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов`язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови . Відповідно до п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онерїлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Суд звертає увагу також на той факт, що відповідачем не надано доказів на підтвердження нікчемності правочинів, вчинених між позивачем та його контрагентами, на твердженні про яку засновані висновки перевіряючих. Відповідний факт, в силу ч.1 ст.204 ЦК України, яким встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, може бути встановлений лише судом, однак будь-яких рішень стосовно цього або посилань на такі рішення суду не надано.

Позивачем до матеріалів справи надано докази на підтвердження виконання договорів, укладених позивачем зі своїми контрагентами, та результатів провадження господарської діяльності.

Підстави вважати здійснювані операції такими, що фактично не відбулись, в Акті перевірки належним чином не описані та не обґрунтовані.

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Кодексу.

Крім того, п. 176.2 ст.176 ПК України визначено, що податкові агенти зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої ви штати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; нести відповідальність у випадках, визначених Кодексом.

Згідно з п. 119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПК України).

Пунктом 163.1 ст. 163 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Приписом п. 164.1. ст. ,164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді, зокрема, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (абзац г ); вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті (абзац е ).

Пунктом 164.5 ст. 164 ПК України встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою; К = 100:(100-Сп) де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно абзацу а п. 171.2. ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Як встановлено в акті перевірки, у позивача відсутні власні автомобілі та машини, які б могли використовувати паливно-мастильні матеріали. Втім, у перевіряємому періоді у Товаристві обліковувались 22484,24 л пального загальною вартістю 444985,06 грн. яка станом на момент проведення перевірки з урахуванням коефіцієнта складає 542663,7 грн. Оскільки станом на момент проведення перевірки вказане пальне вже не обліковувалось, відповідачем сформовано висновок про його використання, а з урахуванням відсутності доказів списання пального, його було віднесено до додаткового блага та нараховані суми ПДФО та військового збору.

Вдповідачем не враховано, що 01 вересня 2016 року ТОВ АБ-Груп - (Виконавець) та ТОВ Стройметаллсервіс - (Замовник), уклали договір про надання послуг технікою. Сторони домовились, Виконавець зобов`язується надати, а Замовник отримує організацію послуг автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами, перелік яких вказаний в додатку №1 до договору. Відповідно до п.3.2.3. Договору, Замовник зобов`язується забезпечити Техніку паливом та/або електроенергією у кількості, достатній для надання послуг на умовах цього Договору.

03 квітня 2017 року був укладений договір надання послуг будівельної техніки. Сторонами в даному договорі виступили виконавець-ФОП ОСОБА_1 та отримувач-ТОВ Стройметаллсервіс .

За умовами договору сторони домовились про надання послуг будівельної техніки, перелік яких визначений додатком №1 до договору.

Відповідно до п.2.2.3 Договору, отримувач забезпечує техніку паливом та/або електроенергією у кількості, достатній для надання послуг на умовах цього Договору.

Всупереч зазначеного, відповідач весь обсяг пального відніс до додаткового блага, що суд вважає необґрунтованим та безпідставним висновком.

Аналогічні висновки суд застосовує до висновку про заниження податкового зобов`язання з військового збору, оскільки ці обов`язкові платежі мають єдину базу для нарахування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що покладені в основу спростування реальності господарських правовідносин Товариства доводи Головного управління не ґрунтуються на документально підтверджених обставинах, а тому податкові повідомлення-рішення №0011081401 від 16.04.2020 року, №0011081401 від 16.04.2020 року, №0010421304 від 17.04.2020 року, №0010591304 від 17.04.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідачем не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та зміст документів перевірки, не містить будь-яких змістовних аргументів на противагу доводам позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс (код ЄДРПОУ 34637799) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00коп.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс (код ЄДРПОУ 34637799; вул. Центральна, 3-А, с. Петрове, Біляївський район, Одеська область, 67623) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0011081401 від 16.04.2020 року, №0011081401 від 16.04.2020 року, №0010421304 від 17.04.2020 року, №0010591304 від 17.04.2020 року Головного управління ДПС в Одеській області.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллсервіс (код ЄДРПОУ 34637799) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.06.2021 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці з 17.05.2021 року по 31.05.2021 року включно.

Суддя М.М. Аракелян