Постанова

від 03.12.2021 по справі 320/3076/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3076/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Капустинського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Капустинського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради Київської області про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Капустинського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ 24891995) за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Капустинці, вул. Столбова, 35, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 21.01.2020 № 6.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 27.12.2019 № 1418 Про проведення позапланових перевірок було проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Капустинського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради Київської області. В ході проведення вказаної перевірки будівлі відповідача було встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення порушень.

У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти позову, з огляду на те, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки є крайнім заходом реагування, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Капустинським навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради Київської області частково усунено виявлені контролюючим органом порушення що свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо вжиття відповідних заходів на виконання вимог акта перевірки. Також відповідач додав, що переважна більшість порушень, зазначених в акті від 21.01.2020 за №6, фактично відсутні, а решта порушень самі по собі не призводять до виникнення та розповсюдження пожежі, а отже не створюють загрози життю і здоров`ю людей тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Крім того, відповідач зазначив, що у подальшому зобов`язується усунути всі порушення, виявлені позивачем при надходженні коштів з районного бюджету.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що відповідачем було усунуто більшу кількість виявлених порушень, а наявність решти порушень не вказує на існування загрози життю та здоров`ю людей. Наголошує на протиправності застосування вказаних заходів реагування.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.12.2019 ГУ ДСНС України у Київській області прийнято наказ № 1418 Про проведення позапланових перевірок відповідно до якого встановлено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки. У вказаному наказі у переліку підприємств, які підлягають перевірці визначено об`єкт перевірки: Капустинський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради: 07754, Київська обл., Яготинський р-н, село Капустинці, вул.Столбова Євгенія, будинок 3.

На виконання вказаного наказу видано посвідчення від 28.12.2019 № 11165 про проведення заходу державного нагляду (контролю). Згідно з даними вказаного посвідчення у період з 20.01.2020 по 21.01.2020 посадовими особами ГУ ДСНС України у Київській області буде проведено перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Капустинського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 21.01.2020 № 6 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що в ході проведеної перевірки позивачем виявлено порушення Капустинським навчально-виховним комплексом Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради правил пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, що створює загрозу для життя та здоров`я людей, а саме:

- біля сходової клітки на першому поверсі лівого крила допускається складування горючих матеріалів, чим порушено Пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- дерев`яні елементи горищного покриття будівлі не піддавалися вогнезахисному оброблянню, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- адресний вказівник (назва вулиці, номер будинку) встановлений па фасаді будівлі не освітлюється в темний час доби, чим порушено Пункт 2.22 глави 2 розділу III ППБУ;

- одне полотно двох двостулкових дверей які розміщені в будівлі нової та старої школи менше нормованого значення, а саме: менше 80 см, чим порушено п. 2.23 розділ III ППБУ; п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016;

- двері коридору на першому та другому поверхах, двері сходових кліток не обладнані пристроями для само зачинення, чим порушено п. 2.23 розділ 111 ППБУ; п. 7.2.1 І ДБН В. 1.1-7-2016;

- в навчальних приміщеннях будівлі старої школи не забезпечена безпечна відстань від ізольованих проводів прокладених відкрито, до горючих основ (конструкцій, деталей) яка повинна бути не менше 1 метра, чим порушено Пункт 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ;

- двері електрощитової не протипожежні 2-го типу, чим порушено п. 2.3 глава 2, розділ III ППБУ;

- на території об`єкта освітлення входів до будівлі та споруд не забезпечено в повному обсязі, чим порушено Пункт 1.10 глави І розділу ІІІ ППБУ;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені в повному обсязі евакуаційним освітленням, чим порушено Пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ;

- територія об`єкта, а також будинки,споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ІБО 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности , чим порушено Пункт 8 розділу II ППБУ;

- територія об`єкта, будинки, споруди, приміщення, первинними засобами пожежогасіння; вогнегасниками, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, не забезпечено в повному обсязі, чим порушено Пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ;

- двері зовнішнього та внутрішнього евакуаційного виходу з приміщення їдальні не відчиняються в напрямку виходу з будівлі (приміщення), двері зовнішнього евакуаційного виходу з будівлі старої школи не відчиняються в напрямку виходу з будівлі, чим порушено Пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено пункт 1.6 глави 6 розділу IV ППБУ;

- в приміщенні кухні допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація його зі знятим ковпаком (розсіювачем), чим порушено Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ;

- допускається влаштування тимчасових електромереж в приміщенні кухні, чим порушено Пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ;

- електророзетки, вимикачі, перемикачі в новій школі та автоматичний запобіжник в старій школі не встановлені на не горючій основі (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, чим порушено Пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ;

- будівля нової школи не обладнана захистом будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, чим порушено Пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ;

- не доукомплектовані пожежний щит нової школи до комплекту якого входить: вогнегасник - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., лопата -1 шт., сокири - 1 шт., пожежний щит старої школи: : вогнегасник - 3 шт., протипожежне покривало - 1 шт., лопата - 2 шт., сокири - 2 шт., багор або лом 2шт., чим порушено Пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ;

- будинки та приміщення школи не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , чим порушено Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;

- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , чим порушено Пункт 16 розділу II ППБУ;

- не пройдено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, чим порушено Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ;

- не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту, чим порушено Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ;

- відсутні таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту, чим порушено Пункти 3, 4 розділу II Вимог КЦЗУ;

- захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією не обладнана, чим порушено Пункт 5 розділу II Вимог;

- стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення не відповідає вимогам з утримання, чим порушено Пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог;

- технічний стан захисної споруди цивільного захисту не відповідає вимогам з утримання, чим порушено Пункт 7 розділу II Вимог;

- експлуатація та утримання електрообладнання захисної споруди не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок, чим порушено Пункт 9 розділу II Вимог;

- інженерні комунікації захисної споруди цивільного захисту не пофарбовані відповідно до їх призначення, чим порушено Пункт 13 розділу II Вимог;

- ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо не забезпечено, чим порушено Пункт 15 глави 3 розділу VI Вимог;

- формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд)не визначені, чим порушено Пункти 1,2 глави 1 розділу VI Вимог;

- особовий склад формування (відповідальні особи) їх посадові обов`язки та підготовленість не визначено, чим порушено Глава 2 розділу VII Вимог;

- формування спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку не забезпечені, чим порушено Пункт 5 глави 1 розділу VII Вимог;

- захисна споруда необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, не забезпечена, чим порушено Пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог;

- лікарськими засобами та медичними виробами захисна споруда не забезпечена, чим порушено Пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог;

- перевірка системи вентиляції (записи у журналі перевірки протирадіаційного укриття) не проводиться щорічно, чим порушено Пункт 2 додатку 10 до Вимог;

- перевірка справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, не проводиться, чим порушено Пункт 3 глави 9 розділу III Вимог;

- перевірка та обслуговування систем каналізації (записи у журналі перевірки протирадіаційного укриття) не проводиться щорічно, чим порушено Пункт 21 глава 9 Розділу III Вимог;

- технічний стан приміщень захисних споруд і їх ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення, чим порушено Пункт 2 глави 3 розділу VI Вимог.

Вказаний акт перевірки був отриманий та підписано директором Капустинського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради Київської області без зауважень.

На думку позивача, всі виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів усунення виявлених під час перевірки порушень надано не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Апелянт зазначає, що ним частину недоліків усунуто, а частина недоліків не створює загрози життю та здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано фототаблиці з усунутими порушеннями, а також копії документів на підтвердження вчинення дій з метою усунення порушень.

Колегія суддів звертає увагу, що Головним управлінням ДСНС у Київській області було розглянуто звернення відповідача від 11.03.2020 №11 про проведення позапланової перевірки, та листом від 23.03.2020 №66/1/3030 надано відповідь, що у зв`язку з метою попередження розповсюдження захворювання на гостру распіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, Головне управління не має змоги провести позапланову перевірку за даним зверненням.

Додатково зазначено, що по закінченню карантину та попереджувальних заходів щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, Головне управління, у разі необхідності, зможе провести позаплановий захід за повторним зверненням заявника.

Разом із тим, з моменту первинного звернення відповідача до позивача минуло півтора року, натомість на адресу позивача не надходило жодних звернень від відповідача з проханням проведення позапланового заходу на об`єкті перевірки розташованого за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Капустинці, вул. Столбова, 35.

Колегія суддів вважає, що надані апелянтом матеріали не є належними і достатніми доказами усунення порушень, які були встановлені під час перевірки, оскільки не містять інформацію щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про усунення усіх порушень.

Відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

Натомість матеріали справи не містять висновку позивача щодо усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі №640/16673/19.

Колегія суддів наголошує, що належним доказом усунення порушень є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушення, тому якщо відповідач вважає, що порушення, виявленні під час перевірки відсутні, він може звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки до позивача, для встановлення відсутності виявлених порушень.

Суд апеляційної інстанції в даному випадку не є уповноваженим органом щодо встановлення усунення (відсутності) порушень відповідачем.

На переконання колегії суддів виявленні порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для суб`єкта певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.04.2018 по справі № 816/1155/16.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Колегія суддів вказує, що, дійсно, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та вагу зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над паперовими порушеннями тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

Колегія суддів наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють у будівлі та відвідують її, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.

Твердження апелянта викладені в апеляційній скарзі в жодному разі не свідчить про відсутність потенційної загрози життю та здоров`ю людей.

Слід зазначити, що виявленні порушення, не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, а тому, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду апеляційної скарги, відповідачем не подано до суду доказів усунення усіх виявлених порушень.

При цьому, процедура відновлення виробництва після застосування судом заходів реагування встановлена ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , якою передбачено, що відновлення виробництва або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Натомість, сторонами по справі не вказано про надсилання чи отримання повідомлення про усунення виявлених порушень.

Також, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що об`єкт перевірки є Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Дошкільний заклад (ясла-садок), тобто в даному випадку потенційна загроза життю та здоров`ю припадає на дітей, що вимагає особливої уваги при перевірці та виявленні можливих загроз їх життю та здоров`ю, а також усунення виявлених порушень.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного та враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі (роботи) будівель та приміщень Капустинського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Капустинці, вул. Столбова, 35, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Капустинського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - Дошкільний заклад (ясла-садок) Яготинської районної ради Київської області - залишити без задоволення , а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2021.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова