Рішення

від 03.12.2021 по справі 911/2046/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2046/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полімерна компанія Терполімергаз

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція»

про стягнення 855 183,42 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія «Терполімергаз» (далі - позивач, ТОВ «Полімерна компанія «Терполімергаз» ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» (далі - відповідач, ТОВ «Торговий дім Укрполімерконструкція» ) про стягнення заборгованості за Договором постачання № 16/11-20-01 від 16.11.2020 року в сумі 855 183,42 грн., з яких 706 937,50 грн. основного боргу, 22 515,46 грн. пені, 10 110,00 грн. 3 % річних, 44 926,71 грн. інфляційних та 70 693,75 штрафу (згідно уточнених позовних вимог).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2021 року відкрито провадження у справі № 911/2046/21, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

16.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія «Терполімергаз» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» (далі - Покупець) укладений Договір постачання № 16/11-20-01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Асортимент (найменування) та кількість товару вказується специфікаціях та/або накладних, які є невід`ємними частинами Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п.п. 3.1. Договору ціна товару вказується у накладних та/або специфікаціях які є невід`ємними частинами Договору.

Товар оплачується покупцем 100% авансовим платежем та, в будь-якому випадку, не пізніше дня отримання товару або згідно домовленостей сторін (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що плата проводиться Покупцем в українських гривнях шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в рахунку-фактурі. Рахунок-фактура формується в електронному вигляді та надсилається Покупцю засобами електронного зв`язку. На вимогу Покупця рахунок-фактура може надаватися на паперових носіях.

Доставка товару здійснюється Покупцем за власний рахунок. За письмовим погодженням Сторін доставку може здійснювати Постачальник (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору датою поставки товару вважається дата отримання Покупцем товару згідно видаткової накладної.

Договір вважається укладеним з моменту підписання Сторонами в день, зазначений на початку, і діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. Дія даного Договору автоматично продовжується на наступний рік, якщо жодна зі сторін не пізніше 15 календарних днів до закінчення дії цього Договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору в наступному році (п. 8.6. Договору).

Як стверджує позивач, на виконання зобов`язань за Договором ним 23.12.2020 року було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № 3108/62 від 23.12.2020 року, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками на суму 783 288,00 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

Таким чином, позивач виконав свої обов`язки за Договором. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

Однак, відповідач в порушення п. 3.2. Договору своєчасно та в повному обсязі, а саме до 23.12.2020 року свої зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав, розрахувався частково на суму 76 350,50 грн., відтак за відповідачем рахується заборгованість в сумі 706 937,50 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2020 року - 31.12.2020 року, який підписано електронно-цифровим підписом уповноважених представників сторін.

Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору, він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості за поставлений Товар, в тому числі шляхом надіслання претензій про сплату заборгованості, однак такі претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 706 937,50 грн. боргу за поставлений, але не оплачений товар за видатковою накладною № 3108/62 від 23.12.2020 року.

В ході розгляду спору відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено прострочену заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 706 937,50 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати Товару, позивач просить стягнути 22 515,46 грн. пені на підставі п. 5.2. Договору, нарахованої від сум заборгованості по спірній накладній за загальний період прострочення з 23.12.2020 року по 15.06.2021 року. Також на підставі п. 5.4. Договору, 10 110,00 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 23.12.2020 року по 15.06.2021 року та 44 926,71 грн. інфляційних за січень 2021 року - червень 2021 року та 70 693,75 штрафу на підставі п. 5.3. Договору.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.2. Договору за недотримання Покупцем вимог п. 3.2. Договору у разі порушення Покупцем строків оплати за прийнятий товар, він зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Згідно з п. 5.3. Договору у разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті товару більш ніж на 30 днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % простроченої суми.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання по оплаті товару, зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в яку зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані пеня, штраф, 3% річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та факту прострочення платежу, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, нарахованих на суму боргу по спірній накладній, суд встановив що відповідні нарахування проведено за фактичні періоди існування заборгованості на фактичні суми заборгованості, з врахуванням часткових проплат, пеню нараховано в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в межами шестимісячного строку для нарахування пені, передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського кодексу.

Однак, судом виявлено помилки в наданому позивачем розрахунку пені та 3% річних, а саме помилки в періоді прострочення, оскільки позивач помилково починає нараховувати пеню і 3% річних з 23.12.2020 року, який є останнім днем на оплату і з огляду на ст. 253 Цивільного кодексу України не підлягає включенню в період прострочення.

Судом здійснено власний розрахунок пені за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга Закон , проте, за розрахунком суду станом на відповідні дати сума пені вийшла більшою, ніж зазначає позивач. Однак, суд не може виходити за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в заявленому розмірі в сумі 22 515,46 грн. в межах позовних вимог.

Судом також здійснено правильний розрахунок 3% річних за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга Закон , згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 10 108,90 грн. 3% річних.

Штраф правомірно нарахований в сумі 10% від суми заборгованості в розмірі 70 693,75 грн., що відповідає п. 5.3. Договору. Відтак, у зв`язку з тим що наданий розрахунок штрафу є арифметично вірним, штраф підлягає задоволенню в заявленому розмірі в сумі 70 693,75 грн.

Інфляційні підлягають задоволенню в заявленому розмірі в сумі 44 926,71 грн.

Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 855 183,42 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 855 182,32 грн. з яких 706 937,50 грн. основного боргу, 22 515,46 грн. пені, 10 108,90 грн. 3 % річних, 44 926,71 грн. інфляційних та 70 693,75 штрафу. В решті 1,01 грн. (3% річних) позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 13 142,61 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрполімерконструкція» (07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Торф`яна , буд. 28, ідентифікаційний код 33126404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія «Терполімергаз» (46005, м. Тернопіль, вул. Микулицька, буд. 31, ідентифікаційний код 38417636) 706 937 (сімсот шість тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 50 коп. основного боргу, 22 515 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн. 46 коп. пені, 10 108 (десять тисяч сто вісім) грн. 90 коп. 3% річних, 44 926 (сорок чотири тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн. 71 коп. інфляційних, 70 693 (сімдесят тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 75 коп. штрафу та 13 142 (тринадцять тисяч сто сорок дві) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову про стягнення 1,01 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено: 03.12.2021 р.

Суддя Т.П. Карпечкін