Рішення

від 02.12.2021 по справі 760/16709/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/2546/21

Справа №760/16709/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського національного лінгвістичного університету, треті особи: Київська міська рада, Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд , Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київського національного лінгвістичного університету, треті особи: КМР, Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд , Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві позивач посилається на те, що він є власником автомобіля Фольксваген Пассат , д.н.з. НОМЕР_1 . Пояснює, що 27.12.2019 руху рухався на вказаному автомобілі по вул. Сім`ї Іздиковських у м. Києві. В районі будинку 15/17 по вказаній вулиці сталося падіння дерева на автомобіль, що спричинили пошкодження.

Згідно довідки Центральної геофізичної обсерваторії, екстремальних погодних умов, зокрема, значної швидкості вітру, у вказаний день у м. Києві не було. Таким чином, дерево впало через його аварійний стан.

З відповіді Солом`янської районної у м.Києві державної адміністрації № 108-7023 від 25.06.2020 року вбачається, що дерево перебувало на обслуговуванні відповідача.

У зв`язку з викладеним, вважає, що саме відповідач повинен відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду.

За висновком автотоварознавчого дослідження №13-3/9 від 24.01.2020 року, розмір спричиненої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля складає 166 895,07 грн. За проведення дослідження сплачено 1015,20 грн. та 15 грн. комісія банку. Таким чином, матеріальна шкода складає 167 925,22 грн.

Моральну шкоду, яка полягає у тому, що у момент події позивач відчув стрес та страх за власне життя, а також, що з моменту пошкодження автомобіля він був позбавлений можливості ним користуватися, через що був обмежений у пересуваннях, внаслідок чого повністю змушений був відмовитися від звичного ритму життя, порушилися зв`язки із оточуючими людьми, позивач оцінює у 100 000 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. В ухвалі сторонам було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.

15.10.2020 року від представника третьої особи - КМР до суду надійшли письмові пояснення, в який зазначено, що їх залучення у вказаній справі не є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на те, що, як зазначено позивачем у позовній заяві, дерево, яке знаходилось в межах території, прилеглої до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обслуговуванні Національного лінгвістичного університету України.

Крім того, представник посилається на те, що позивачем не надано доказів, що вказане дерево, було аварійним, зокрема, звернення громадян, представників підприємств до встановлених законом установ про факт наявного аварійного дерева на спірній ділянці землі.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що про можливу аварійність дерева було відомо до його падіння (скарги мешканців будинку, перехожих тощо), що зобов`язувало б провести спеціальне дослідження цього дерева. Тобто, без спеціальних знань встановити, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, було аварійним - неможливо.

Вважає, що дії відповідача відповідали вимогам законодавства.

Враховуючи, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, то за наявними матеріалами справи такі елементи складу цивільного правопорушення КМР відсутні.

22.10.2020 року до суду надійшов відзив, в якому сторона відповідача вважає позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, відповідно до ліцензії АЕ № 636135 від 27.04.2015 року видом господарської діяльності, яку здійснює Університет, є надання освітніх послуг навчальними закладами пов`язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до бакалавра, магістра.

Київський національний лінгвістичний університет не приймав участі у будь-яких конкурсах на право утримання зелених насаджень, не укладав відповідних договорів та не відноситься до суб`єктів з числа спеціалізованих підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів, які зобов`язані утримувати в належному стані закріплені за ними об`єкти благоустрою (їх частини) та відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища. Також Університет не відноситься ні до суб`єктів з числа підприємств для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності, ні до суб`єктів з числа балансоутримувачів.

Відтак відповідач не може мати зобов`язань щодо відшкодування збитків та іншої шкоди, завданої будь-яким із суб`єктів з утримання та збереження зелених насаджень внаслідок порушення такими суб`єктами законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища.

Позивач не надав інформацію, яка підтверджує заявлені вимоги. Лист Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.06.2020 року № 108-7023 сторона відповідача вважає неналежним доказом, який не містить інформації щодо Київського національного лінгвістичного університету взагалі.

З огляду на наведене, представник просить відмовити у задоволенні позову.

У матеріалах справи містяться також письмові пояснення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, які надійшли 26.10.2020 року, в яких представник пояснює, що згідно з розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.02.2014 року № 74 Про затвердження реєстру будівель, які використовуються під гуртожитки у Солом`янському районі міста Києва затверджено реєстр житлових будинків, які використовуються під гуртожитки на території Солом`янського району. За адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований студентський гуртожиток Київського національного лінгвістичного університету.

За інформацією КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва від - 24.06.2020 № 38-2207/03, територія біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться поза межами прибудинкових територій житлових будинків, які обслуговуються підприємством.

Згідно інформації Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва від 19.10.2020 № 077/234-2102 дерево, яке знаходилось на території, прилеглій до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває на балансі КП УЗН Солом`янського району. Крім того, будь-яких звернень щодо аварійних дерев за вказаною адресою від громадян та організацій не надходило.

Враховуючи вищезазначене та керуючись нормами чинного законодавства, представник просить суд винести законне та обґрунтоване рішення.

Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд у своїх поясненнях, отриманих судом 28.10.2020 року, повідомило, що обстеження зелених насаджень за адресою: вул. Сім`ї Іздиковських, 15/17, м. Київ, у період з 0.01.2017 року по 15.10.2020 року КО Київзеленбуд не проводилось, акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню не видавались. Звернення від балансоутримувача території Київського національного лінгвістичного університету щодо обстеження зелених насаджень не надходили.

02.11.2020 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивач стверджує, що відповідачем неправильно застосовуються норми Правил утримання зелених насаджень населених пунктах України.

Так, відповідач відповідає визначенню користувача земельної ділянки у п. 2.1 вказаних Правил.

Також правилами прямо передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства.

Таким чином, саме відповідач, який є такою установою та користувачем земельної ділянки, а тому несе відповідальність за належний стан зелених насаджень.

За таких обставин той факт, вважає, що відповідач не брав участь у відповідних конкурсах, щоб бути балансоутримувачем, не має юридичного значення, оскільки вказані норми правил стосуються іншого випадку та іншого статусу території.

Крім того, позивач зазначає, що падіння дерева за відсутності екстремальних погодних умов буревію, смерчі. тощо), свідчить про неналежний стан вказаного дерева, про його аварійність. У даному випадку мало місце пошкодження транспортного засобу та споруд (зокрема, мереж освітлення) внаслідок падіння дерева, яке, відповідно, створювало таку загрозу, а отже дерево було аварійним.

Той факт, що аварійний стан дерева, який призвів до його падіння, не був виявлений при належному огляді зелених насаджень, не звільняє відповідача від відповідальності, а, навпаки, свідчить про невиконання покладених обов`язків.

16.11.2020 року надійшли заперечення, в яких відповідач стверджує, що він не має зобов`язань перед позивачем щодо відшкодування збитків та іншої шкоди, завданої суб`єктом з утримання та збереження зелених насаджень внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, оскільки не входить до числа таких суб`єктів та жодним чином не порушував прав позивача.

Зазначає, що згідно Плану земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:232:0010) місце розташування дерева, яке впало (на плані помічено як орієнтовний діаметр стовбура видаленого дерева ), знаходиться поза межами земельної ділянки, переданої Київському національному лінгвістичному університету для експлуатації та обслуговування гуртожитку згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 080745 .

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.12.2019 року позивач рухався на належному йому автомобіль марки Фольксваген Пассат , д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Сім`ї Іздиковських у м. Києві. В районі будинку 15/17 по вказаній вулиці сталося падіння дерева на автомобіль, що спричинили пошкодження.

За змістом довідки Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, зокрема, значної швидкості вітру, у вказаний день у м. Києві не було.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано довідку про факт виклику працівників поліції за підписом ДОП Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві лейтенанта поліцій Бондарчук І., а також лист начальника Солом`янського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві Дядюши Р.

До того ж, як вбачається з наданих сторонами заперечень та пояснень факт такої події ними не оспорюється.

Згідно висновку експертного дослідження № 13-3/9 від 24.01.2020 року, проведеного судовим експертом Київського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Новоселецьким В.В., матеріальний збиток завданий власнику колісного транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді (падіння дерева), що сталася 27.12.2019 року, дорівнює ринковій вартості цього КТЗ в непошкодженому стані з урахуванням технічного стану та складає 166 895,07 грн.

Вартість проведення судової експертизи становить 1015,20 грн., що підтверджується рахунком № 46/Kiev20 від 11.01.2020 року, 15 грн. - комісія банку.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

З огляду на викладене, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимим доказами факт заподіяння йому матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження належного йому на праві власності транспортного засобу через падіння дерева, яке як він посилається з огляду на відповідь Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації № 108-7023 від 25.06.2020 року перебувало на обслуговуванні відповідача та було аварійним.

Вирішуючи питання, щодо осіб, які мають нести відповідальність за заподіяну позивачу шкоду, суд враховує наступне.

Згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 080745, виданого на підставі рішення КМР від 12.02.2004 року № 73, Київський національний лінгвістичний університет є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,3896 га у межах згідно з планом за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) якої експлуатація та обслуговування гуртожитку (а.с. 105).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України Про благоустрій населених пунктів підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об`єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до частини першої статті 15 цього Закону.

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону (ч. 5 ст. 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 цього Закону до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону).

Відповідно до п.п. 2.1, 5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105, органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об`єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства

За положеннями п. 5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Як вбачається з наданого стороною відповідача Плану земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:232:0010) (а.с. 104), місце розташування дерева, яке впало (на плані помічено як орієнтовний діаметр стовбура видаленого дерева ), знаходиться поза межами земельної ділянки, переданої Київському національному лінгвістичному університету для експлуатації та обслуговування гуртожитку згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 080745 .

В матеріалах справи міститься копія розпорядження від 10.02.2014 року № 74 та витяг до нього (а.с. 74-75), за змістом яких затверджено реєстр житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Солом`янському районі м. Києва, серед яких той, що був переданий відповідачу.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про благоустрій населених пунктів утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

В той же час, згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року № 76, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Таким чином, з огляду на наведене, слід дійти висновку, що дерево, яке при падінні пошкодило автомобіль позивача, не було розташоване на території, що перебуває в користування відповідача.

Із наданих документів, що містяться в матеріалах справи, не вбачається обов`язку Київського національного лінгвістичного університет слідкувати за станом зелених насаджень, зокрема, впавшого дерева, яке, як було встановлено, знаходяться поза межами наданої в користування земельної ділянки.

Щодо відповіді Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації № 108-7023 від 25.06.2020 року (а.с. 6), яка позивачем покладена в основу заявленого позову до відповідача, слід зазначити наступне.

Так, за змістом вказаної відповіді, позивачу було повідомлено, що за інформацією КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва , дерево, яке знаходилося в межах території, прилеглої до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обслуговування Національного лінгвістичного університету України.

В матеріалах справи також містяться відповідь КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва від 24.06.2020 року № 38-2207/03, адресована начальнику управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій зазначено, що територія, про яку йдеться в листі, знаходиться поза межами прибудинкових територій житлових будинків, які перебувають на обслуговування підприємства (а.с. 76).

Комунальне підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м. Києва у своїй відповіді від 19.10.2020 року № 077/234-2102 також повідомило, що дерево, яке знаходилося в межах території, прилеглої до будинку не перебуває на балансі КП УЗН Солом`янського району (а.с. 77).

Разом з тим, ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів чітко визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом, рішення яких щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 11 цього Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з пп.7 п. а ст. 30 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 04.09.2019 року по справі № 200/22129/16-ц.

Інформація, надана КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва , яке не є в силу закону ні місцевим органом виконавчої влади, ні органом місцевого самоврядування, не обґрунтована жодним чином та не підтверджена відповідними доказами.

Як вже було встановлено, за загальним правилом за деревами в населеному пункті доглядає землекористувач земельної ділянки, на якій ці дерева знаходяться. Однак на земельній ділянці відповідача, яка була передана в користування для експлуатації та обслуговування гуртожитку, вказане дерево не знаходилося.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили, що балансоутримувачем території, на якій знаходилося дерево, що при падінні пошкодило автомобіль позивача, чим спричинило йому збитки, є відповідач.

Верховний Суду у постанові від 04.04.2018 року (справа № 2-1474/11) підкреслив, що визначення балансоутримувача дерев та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а не самої міської ради. Тобто, якщо балансоутримувач не був визначений, то матеріально відповідальним за падіння позабалансових дерев, зокрема, на автомобілі згідно закону є виконавчий орган місцевої ради.

У даному випадку вбачається, що позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Цивільним процесуальним законодавством встановлений порядок заміни неналежного відповідача, який визначає, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51).

Разом з тим, відповідного клопотання до суду не надходило.

З огляду на наведене у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 1166, 1167 ЦК України, Законом України Про благоустрій населених пунктів Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року № 76, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року № 76 , Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року № 6, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 51, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Київського національного лінгвістичного університету (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73), треті особи: Київська міська рада, Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд , Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляцій скаргу подано не було.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: