Постанова

від 27.07.2022 по справі 760/16709/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/16709/20 Головуючий у 1 інстанції: Калініченко О.Б.

Провадження № 22-ц/824/4555/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Верланов С.М., Матвієнко Ю.О.,

секретар Шевченко Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського національного лінгвістичного університету, треті особи: Київська міська рада, Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського національного лінгвістичного університету, треті особи: Київська міська рада, Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що він є власником автомобіля «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 . 27.12.2019 року в районі будинку АДРЕСА_1 сталося падіння дерева на належний йому автомобіль, що спричинило його пошкодження. Згідно довідки Центральної геофізичної обсерваторії екстремальних погодних умов, зокрема, значної швидкості вітру, у вказаний день у м. Києві не було. Відтак, падіння дерева мало місце через його аварійний стан. Згідно відповіді Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації № 108-7023 від 25.06.2020 року дерево перебувало на обслуговуванні Київського національного лінгвістичного університету. За висновком автотоварознавчого дослідження №13-3/9 від 24.01.2020 року розмір спричиненої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля складає 166 895,07 грн. За проведення дослідження сплачено 1015,20 грн. та 15 грн. комісію банку. Позивач ОСОБА_1 просив стягнути з Київського національного лінгвістичного університетумайнову шкоду, яка в загальному розмірі складає 167 925,22 грн., а також моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає безпідставним висновок суду про недоведеність того факту, що дерево, падінням якого спричинено шкоду, знаходиться в межах земельної ділянки, яка передана Київському національному лінгвістичному університету. Згідно відповіді Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації № 108-7023 від 25.06.2020 року що дерево, яке впало на його автомобіль, знаходилось в межах території, прилеглої до будинку, який перебуває на обслуговуванні відповідача. Згідно листів Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м. Києва від 19.10.2020 року № 077/234-2102 та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» від 24.06.2020 року № 38-2207/03, вказане дерево не перебуває на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м. Києва, територія, про яку йдеться в листі, знаходиться поза межами прибудинкових територій житлових будинків, які перебувають на обслуговування КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва». Відтак, позов обґрунтовано пред`явлений до Київського національного лінгвістичного університету.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 і його представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

В судове засідання представники Київського національного лінгвістичного університету, Київської міської ради, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником автомобіля «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1

27.12.2019 року під час руху автомобіля «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача по вул. Сім`ї Іздиковських у м. Києві в районі будинку 15/17 сталося падіння дерева на автомобіль, яке спричинило пошкодження останнього.

Згідно експертного дослідження № 13-3/9 від 24.01.2020 року, проведеного судовим експертом Київського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Новоселецьким В.В., матеріальний збиток завданий власнику колісного транспортного засобу «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 при дорожньо-транспортній пригоді (падіння дерева), що сталася 27.12.2019 року, дорівнює ринковій вартості цього транспортного засобу в непошкодженому стані з урахуванням технічного стану та складає 166 895,07 грн.

За проведення експертного дослідження ОСОБА_1 сплатив 1015,20 грн., що підтверджується рахунком № 46/Kiev20 від 11.01.2020 року, а також банківську комісію за здійснення банківської операції 15,00 грн.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Київського національного лінгвістичного університету, треті особи: Київська міська рада, Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об`єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до частини першої статті 15 цього Закону.

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону (ч. 5 ст. 24).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п.п. 2.1, 5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105, органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об`єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства

Відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року № 76, прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом, рішення яких щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 11 цього Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з пп.7 п. «а» ст. 30 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 04.09.2019 року по справі № 200/22129/16-ц.

В постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року в справі№ 2-1474/11зазначено, що визначення балансоутримувача дерев та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а не самої міської ради. Тобто, якщо балансоутримувач не був визначений, то матеріально відповідальним за падіння позабалансових дерев, зокрема, на автомобілі згідно закону є виконавчий орган місцевої ради.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявляючи вимоги про відшкодування шкоди до Київського національного лінгвістичного університету, позивач ОСОБА_1 посилався на лист Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації № 108-7023 від 25.06.2020 року, в якому було зазначено, що за інформацією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», дерево, яке знаходилося в межах території, прилеглої до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обслуговування Національного лінгвістичного університету України (а.с. 6).

Також позивач надав копію листа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» від 24.06.2020 року № 38-2207/03, адресований начальнику управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому зазначено, що територія, про яку йдеться в листі, знаходиться поза межами прибудинкових територій житлових будинків, які перебувають на обслуговування підприємства, та копію листа Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м.Києва у своїй відповіді від 19.10.2020 року № 077/234-2102 в якому зазначено, що дерево, яке знаходилося в межах території, прилеглої до будинку не перебуває на балансі КП УЗН Солом`янського району (а.с. 76, 77).

Разом з тим, Київський національний лінгвістичний університет не є спеціальною установою, яка тримає на балансі та обслуговує зелені насадження.

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 080745, виданого на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року № 73, Київський національний лінгвістичний університет є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,3896 га у межах згідно з планом за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 8000000000:72:232:0010) цільове призначення (використання) якої експлуатація та обслуговування гуртожитку (а.с. 105).

Відповідно до наданого Київським національним лінгвістичним університетом плану земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:232:0010), місце розташування дерева, яке впало (на плані помічено як «орієнтовний діаметр стовбура видаленого дерева»), знаходиться поза межами земельної ділянки, переданої Київському національному лінгвістичному університету для експлуатації та обслуговування гуртожитку згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 080745. Як вбачається з плану земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:232:0010, всі дерева, позначені на плані були висаджені поза лінією межі земельної ділянки по закріпленим в натурі межовим знакам (а.с. 104).

Таким чином, обставини, що дерево, яке впало на автомобіль ОСОБА_1 , знаходилося в межах прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувало на обслуговування Національного лінгвістичного університету України не підтверджується матеріалами справи.

Листи Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації № 108-7023 від 25.06.2020 року, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» від 24.06.2020 року № 38-2207/03 та Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м.Києва від 19.10.2020 року № 077/234-2102 не можуть бути належними доказами на підтвердження того, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, перебувало в межах прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувало на обслуговуванні відповідача Київського національного лінгвістичного університету.

Позивач ОСОБА_1 не надав суду ані матеріалів адміністративного провадження, ані схеми огляду місця події, з яких би вбачалося, що дерево знаходилося на вказаній земельній ділянці.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Київського національного лінгвістичного університету про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд ухвалив рішення в межах наданих сторонами доказів, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 липня 2022 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Верланов С.М.

Матвієнко Ю.О.