Ухвала

від 30.11.2021 по справі 204/8601/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2773/21 Справа № 204/8601/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження№ 12020040680001288 за апеляційноюскаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирокКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від10серпня 2021року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Новопокровка Чугуївського району Харківської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційнійскарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, застосувавши до нього ст.75 КК України.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що він визнав свою вину, розкаявся, окрім того, його мати є інвалідом та страждає на певні захворювання.

Також зазначає, що прокурор в судовому засіданні просила призначити йому покарання з урахуванням ст.75 КК України.

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

За обставин, викладених у вироку, в період часу з 22.00 години 20.09.2020 року по 10.00 годину 21.09.2020 року (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося) ОСОБА_7 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи умисно повторно підійшов до воріт гаражу № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Новошкільна, біля буд.78 (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), де шляхом підбору ключа, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, проник до вищевказаного приміщення, яке є власністю ОСОБА_8 ..

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_7 , у той самий проміжок часу, діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з приміщення вказаного гаражу викрав різне майно, яке належить потерпілому ОСОБА_8 , на загальну суму 3349,52 грн.

Після цього ОСОБА_7 , з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 , майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_7 в період часу з 07.30 годин по 15.45 годин 23.09.2020 року (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося), реалізуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи повторно, підійшов до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, проник до приміщення будівлі шляхом віджиму вікна, власником якого є ОСОБА_9 , та заліз в середину вищевказаного будинку, тим самим незаконно до нього проник.

Також ОСОБА_7 у той самий проміжок часу, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з приміщення вказаного будинку викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_9 , а саме, грошові кошти на загальну суму 76686,40 грн.

Після чого ОСОБА_7 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 в період часу з 24.10.2020 року по 26.10.2020 року (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось), реалізуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи потворно, підійшов до приміщення будівлі Товариства «Червоного Хреста України» ДОР, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, тупик Будівельний, буд.12, де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом віджиму вікна проник до приміщення, яке є власністю Товариства «Червоного Хреста України» ДОР, представником якого є ОСОБА_10 , та заліз всередину вищевказаного приміщення, тим самим незаконно до нього проник.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_7 , у той самий проміжок часу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з вказаного приміщення викрав різне майно, яке належить Товариству «Червоного Хреста України» ДОР, на загальну суму 3247,01 грн.

Після чого, ОСОБА_7 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив Товариству «Червоного Хреста України» ДОР, представником якого є ОСОБА_10 , матеріальну шкоду на вказану суму.

Кримінальне провадження розглянуто на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, прокурора, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновок суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за кримінальним законом та доведеність його вини в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно доположень ст.50КК України,покарання маєна метіне тількикару,а йвиправлення засуджених,а такожзапобігання вчиненнюнових кримінальнихправопорушень якзасудженими,так ііншими особами.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Що стосується виду та розміру призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, то при його призначенні судом першої інстанції були враховані: тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину; дані про особу обвинуваченого, який не працює, в силу ст.89 КК України не судимий, на облікулікарів наркологаі психіатране перебуває,не одружений,відсутні даніщодо позитивноїрепутації,а також,що спричиненупотерпілим шкодуне відшкодував,ухилявся відявки досуду; обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття.

У сукупності наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим призначення судом першої інстанції покарання ОСОБА_7 за ч.3ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції врахована обставина, на яку посилається обвинувачений у своїй апеляційній скарзі, при призначенні покарання, а саме, що він щиро розкаявся, оскільки судом призначено покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному його розмірі.

Посилання обвинуваченогона те,що його мати є інвалідом та страждає на певні захворювання, а також, що прокурор в судовому засіданні просила призначити йому покарання з урахуванням ст.75 КК України, не є обставинами, які можуть знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказані обвинуваченим обставини не можуть бути підставами для призначення йому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 69 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а також з урахуванням тієї обставини, що обвинувачений завдану шкоду не відшкодував, виправлення ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням викладеного, обставин, що можуть істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення ОСОБА_7 не наведено, а тому підстави для застосування більш м`якого покарання до обвинуваченого ОСОБА_7 відсутні.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання є не тільки справедливим, але й необхідним і достатнім для його виправлення та не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги обвинуваченого, вважаючи доводи останнього необґрунтованими.

Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирокКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від10серпня 2021року залишити без задоволення.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2021 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - з моменту отримання копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4