Постанова

від 02.12.2021 по справі 556/1873/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року

м. Рівне

Справа № 556/1873/18

Провадження № 22-ц/4815/1426/21

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2021 року (ухвалене у складі судді Іванків О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення сервітуту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом ОСОБА_2 про встановлення сервітуту.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що раніше її господарство та господарство ОСОБА_3 становили єдине ціле, потім були розділені на два господарства між її батьком та його братом (батьком ОСОБА_3 ). Пояснює, що вона користується проїздом до власного будинку через подвір`я ОСОБА_3 , а також приєдналася до мережі водопостачання з дозволу брата. Проїзд та доступ до води є життєво важливими для неї, а тому для захисту своїх прав вона просить встановити сервітут. У той же час, встановлення сервітуту не вплине негативно на користування земельною ділянкою відповідачем.

З урахуванням уточнення позовних вимог просить встановити за нею право користування чужою земельною ділянкою (земельного сервітуту) безоплатно, безстроково для проходу та проїзду на транспортному засобі на земельній ділянці ОСОБА_2 з кадастровим номером 562088890:01:001:453, з площею сервітуту 108.5 кв.м. згідно схеми розташування сервітуту, а саме шириною 3 м. 70 см., довша сторона якого становить 27 м. 89 см., коротша сторона якого становить 23 м. 91 см., довша сторона якого бере свій початок з точки, яка розташована на відстані 15 м. 82 см. від точки 5 в бік точки 6 на кадастровому плані з додатку до Витягу з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 562088890:01:001:453 та закінчується в точці на земельній ділянці з кадастровим номером 562088890:01:001:453, яка утворена внаслідок проведення перпендикулярної лінії довжиною 3 м. 93 см. з відрізку між точками 9 і 8, де перпендикулярна лінія бере свій початок на відстані 5 м. 20 см. від точки 9 в бік точки 8, коротша сторона межі сервітутного користування бере свій початок з точки 6, на кадастровому плані з додатку до Витягу з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 562088890:01:001:453 та закінчується в точці на земельній ділянці з кадастровим номером 562088890:01:001:453, що знаходиться на відстані 93 см. від межі ділянки з кадастровим номер 562088890:01:001:453 на відстані 9 м. 20 см. від точки 8 в бік точки 9 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 562088890:01:001:453 (згідно схеми розташування сервітуту з конфігурацією та метричними даними земельного сервітуту). Також просить встановити за нею право користування чужою земельною ділянкою з кадастровим номером 562088890:01:001:453 (земельного сервітуту) безоплатно, безстроково для проходу до джерела водопостачання власної садиби, з метою проведення, за потреби, ремонтно-налагоджувальних робіт вузла управління джерела водопостачання (колодязя приєднання) та водопроводу до власної садиби та користування таким джерелам водопостачання (протяжністю від початку ділянки ОСОБА_2 зі сторони садиби ОСОБА_1 до джерела водопостачання (колодязя приєднання) шириною не менше ніж один метр в обидві сторони від осі водопроводу та в радіусі 3 метрів навколо колодязя приєднання у формі кругового сегмента, хорда (січна лінія) якого пролягатиме по фундаменту споруди ОСОБА_2 ..

У грудні 2018 року ОСОБА_2 заявила зустрічні позовні вимоги, якими просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5620888900:01:001:0452 цільове призначення, якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 паркану, демонтажу водопровідної труби та відключення від колодязя приєднання (управління джерелом водопостачання), що розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 5620888900:01:001:0452 та прибирання будівельних матеріалів із земельної ділянки, що залишаться після знесення паркану та демонтажу водопровідної труби.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після розподілу господарства між її дідом та батьком, ОСОБА_1 здійснює заїзд до власного господарства через її подвір`я, що створює значні труднощі - шум, бруд та ін. У той же час, до господарства ОСОБА_1 можливо заїхати з іншої сторони, не проїжджаючи через її подвір`я, однак вона цього робити не хоче. Крім того зазначає, що на належній їй ділянці ОСОБА_1 самовільно спорудила паркан та приєдналася до мережі централізованого водопостачання через колодязь в її господарстві, що також створює істотні труднощі, оскільки коли водою користується ОСОБА_1 у неї падає напір води і є недостатнім для господарства. Незважаючи на можливість приєднатись до загальної мережі самостійно, позивач від цього ухиляється. Будь-які спроби вирішити конфлікт добровільно, виявилися марними. Просила відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити її зустрічний позов.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2021 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 - задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га, кадастровий номер ділянки 5620888900:01:001:0452, для чого знести паркан, розташований на вказаній земельній ділянці з прибиранням будівельних матеріалів, які залишаться після знесення паркану, за рахунок ОСОБА_1 .

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не довела обґрунтованості своїх позовних вимог щодо необхідності встановлення сервітутів, оскільки у даному випадку їх потреба відсутня, оскільки існує як можливість підходу, так і технічна можливість підключення її садиби до централізованої мережі водопостачання, минуючи при цьому земельну ділянку ОСОБА_2 .. Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , місцевий суд виходив з того, що сторони підтвердили наявність на земельній ділянці ОСОБА_2 паркана, спорудженого ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_2 , як землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень її прав на землю. У той же час, ОСОБА_2 не обґрунтувала, чим використання ОСОБА_1 джерела водопостачання, доступ до якого здійснюється через її ділянку, порушує її права саме як власника земельної ділянки і в чому полягають ті перешкоди в користуванні земельною ділянкою, які вона просить суд усунути. З урахуванням таких підстав, місцевий суд відмовив у задоволенні зустрічного позову у цій частині.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не достатньо ґрунтовно дослідив докази, у зв`язку з чим, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Як на підставу скасування рішення суду, покликається на постанови Верховного Суду від 06.06.2018 року (справа №539/1427/16-ц) та від 17.09.2018 року (справа №127/1417/16-4) в яких зазначено, що якщо потреби позивача не можуть бути задоволені у менш обтяжливий спосіб ніж встановлення сервітуту - це є підставою для задоволення позову.

З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю. Первісний позов задовольнити повністю та встановити за ОСОБА_1 право користування чужою земельною ділянкою безстроково (земельного сервітуту) та право проходу та право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (шириною не менше ніж 3 метри 70 сантиметрів) та право проходу (доступу) до джерела водопостачання власної садиби та користування таким джерелом водопостачання (протяжністю від початку межі ділянки відповідачки до вузла управління (колодязя приєднання) шириною не менше 1 метру в обидві сторони від осі водопроводу та в радіусі не менш як 3 метри навколо осі колодязя приєднання, стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 , кадастровий номер 5620888900:01:001:0452, яка розташована в с. Собищиці, Вараського району Рівненської області.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем двох земельних ділянок в АДРЕСА_2 , в т.ч. земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,46 га..

ОСОБА_2 є власником двох земельних ділянок - земельної ділянки кадастровий номер 562088890:01:001:453, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,48 га та земельної ділянки кадастровий номер 5620888900:01:001:0452, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 0.25 га.

ОСОБА_1 здійснює заїзд до власного господарства по земельній ділянці ОСОБА_2 та просить суд встановити відповідний сервітут для проходу та проїзду на транспортному засобі по земельній ділянці останньої.

Положеннями ст.ст. 98-100 Земельного Кодексу, ст.ст. 401, 402 ЦК України, регламентовано, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Сервітут повинен здійснюватись у спосіб, наймеш обтяжливий для власника земельних ділянок. Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

в-1) право на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування;

в-2) право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту;

в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу;

в-4) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Правовий аналіз зазначених норм закону, у своїй сукупності з іншими положеннями цивільного та земельного законодавства, яке регулює порядок користування суміжними земельними ділянками, право користування чужим майном, а також правила добросусідства, свідчить, що встановлення сервітуту може мати місце у тих випадках, коли користування майном в інший спосіб, тобто без сервітуту, є неможливим.

Правові підстави для обтяження сервітутом чужої земельної ділянки відсутні у разі, якщо буде встановлена можливість користування майном позивача яким-небудь іншим способом.

У постанові від 17.01.2019 року (справа №607/12777/17), Верховний Суд наголосив, що обов`язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб. Тобто, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що обслуговування та користування будинковолодінням є неможливим без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

Аналогічні правові висновки містяться також в постановах від 17 вересня 2018 року у справі № 127/1417/16-ц, від 17 вересня 2018 року у справі № 686/3104/16-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 379/794/16-ц.

Разом з цим, позивачем за первісним позовом, як в ході розгляду справи місцевим судом, так і під час її апеляційного провадження, не доведено факту неможливості задоволення своїх потреб, що стосуються обслуговування та користування будинковолодінням без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 ..

У ході судового розгляду справи, на підставі як письмових доказів так і показів свідків було встановлено, що прохід, проїзд до господарства ОСОБА_1 , а також приєднання його до централізованої мережі водопостачання с. Собіщиці, є можливим і в інший спосіб, без використання частини земельної ділянки ОСОБА_2 ..

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.09.2019 року, з метою об`єктивного вирішення спору, судом було призначено експертизу.

Так, згідно висновку експерта №191212/3/С від 07.12.2020 року вбачається, що потреба у встановленні сервітутів, про які просить ОСОБА_1 , у даному випадку відсутня, оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 межує із землями загального користування (проїздом), а також існує технічна можливість підходу (підключення) садиби ОСОБА_1 до централізованої мережі водопостачання, минуючи земельну ділянку ОСОБА_2 ..Також, експертом зроблено висновок про технічну неможливість встановлення земельних сервітутів по запропонованим варіантами, відповідно до схеми розташування земельних сервітутів.

Крім цього, позовні вимоги про встановлення сервітуту в частині належного користування джерелом водопостачання, яке проходить до господарства ОСОБА_1 через земельну ділянку ОСОБА_2 , первісний позивач обґрунтовує на можливих у майбутньому порушеннях її права, через відмову ОСОБА_2 допустити її до колодязя приєднання для ремонту у разі поломки.

Звернення до суду з позовом передбачає захист порушеного, не визнаного або оспорюваного права, як це встановлено ст. 15 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, а не захист права особи від можливих порушень в майбутньому.

При цьому, ОСОБА_1 жодним чином не доводить, що ОСОБА_3 коли-небудь обмежувала подачу води, перешкоджала їй в ремонті мережі водопостачання, не допускала до обстеження чи ремонту колодязя приєднання чи водопровідних труб.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення сервітуту, оскільки реальної для цього необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, встановлено не було та первісним позивачем - не доведено.

Разом з цим, з обґрунтованими є зустрічні позовні вимоги, що стосуються знесення паркану ОСОБА_1 , який розташований на земельній ділянці ОСОБА_2 , що сторонами не заперечується, а тому остання вправі вимагати усунення будь-яких порушень її прав на належну їй земельну ділянку.

Рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_2 щодо демонтажу водопровідної труби та відключення домогосподарства ОСОБА_1 від колодязя приєднання (управління джерелом водопостачання), що розміщені на земельній ділянці ОСОБА_2 , останньою не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається в силу положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічних позовних вимог.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи, по своїй суті зводяться до незгоди скаржника із висновками суду та ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 03 грудня 2021 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.