Рішення

від 26.11.2021 по справі 617/833/21

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/833/21

Провадження № 2/617/488/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року м. Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пінчук К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вовчанську Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вовчанської міської ради Харківської області про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вовчанської міської ради Харківської області про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом.

В обгрунування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане Вовчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 29.04.2020 року за актовим записом №99, у зв`язку з чим відкрилась спадщина.Оскільки позивач є спадкоємцем першої черги, звернувся до Вовчанської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, в зв`язку з чим була заведена спадкова справа №354/2020, номер у спадковому реєстрі 66330806. Інших спадкоємців не має. В процесі розгляду питання спадкування було встановлено, що батько був засновником СФГ Лідер , що зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 31690839. Після спливу строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивач звернувся до Вовчанської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті батька, зокрема і на майнові права засновника фермерського господарства. Постановою державного нотаріуса Вовчанської державної районної нотаріальної контори Ворони Г В. від 23.04.2021 року, вихідний номер №886/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 10,0 га, що знаходиться на території Вовчансько-Хутірської сільської ради Вовчанського району Харківської області. Згідно до роз`яснень державного нотаріуса, право на користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смерттю особи, якій належало таке право. Враховуючи, що за життя батько набув право засновника фермерського господарства, у зв`язку з чим позивач вважає, що воно входить до складу спадщини. Батькові було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІІ-ХР №009025. 07.03.2002 року ОСОБА_2 зареєстрував статут СФГ Лідер , згідно якого був його одноособовим засновником та головою. Відповідно до п.12.1., розділ 12 Статуту Діяльність господарства припиняється у разі...., якщо не залишається жодного члена господарства чи спадкоємця, який хотів би продовжити діяльність господарства . На час утворення СФГ Лідер його статутний капітал становив 0,00 грн., а також речове право постійного користування земельною ділянкою державної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 10,00 га. На теперішній час у господарства на праві власності майно відсутнє.

Враховуючи наведене, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, позивач не може у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника СФГ Лідер , а тому змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Просить визнати право на майнові права засновника селянського СФГ Лідер в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати в порядку спадкування за законом після смерті засновника СФГ Лідер ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою площею 10,0 га розташованою на території Вовчансько-Хутірської сільської ради Вовчанського району Харківської області та наданою для ведення селянського (фермерського) господарства.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 31.08.2021 року було закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. Надав до суду заяву в якій просить провести судовий розгляд справи без його участі та задовольнити позовні вимог у повному обсязі.

Представник відповідача Хайло Н.А. у судове засідання не з`явились, повідомлена про час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. Надала до суду заяву в якій вказує про неможливість прийняття участі у розгляді справи, просить провести розгляд справи за відсутності представника відповідача. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 29.04.2020 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , Вовчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), складений актовий запис № 99 (а.с. 8).

Копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 15.10.1999 року підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі батько зазначений ОСОБА_2 , у графі мати ОСОБА_5 (а.с. 9).

21.11.2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківські області складено актовий запис № 96 про зміну імені, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після державної реєстрації зміни імені ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_3 (а.с. 10).

Постановою державного нотаріуса від 23.04.2021 року № 886/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Статутом Селянського (фермерського) господарства Лідер підтверджується, що Селянського (фермерського) господарства має назву (фермерського) господарства Лідер . СФГ є юридичною особою, має самостійний баланс; розрахунковий і валютний рахунки в банківських установах, круглу печатку зі своїм найменуванням, штамп фірмовий бланк. Юридична адреса селянського (фермерського) господарства: 62500, Україна, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Чкалова 40 а. Засновником (головою) СФГ є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 інших членів не має (а.с. 49-62).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено - Селянське (фермерське) господарство Лідер , реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10004538274, ідентифікаційний код юридичної особи: 31690839, місцезнаходження: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Чкалова 40 а, дата державної реєстрації юридичної особи: 07.03.2002 року, керівник юридичної особи Страшко В.М. (а.с. 45).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України.

Спадкоємці відповідно до ст. 1258 Цивільного Кодексу України одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, всановлено ст. 1261 ЦК України.

Відповідно до норм п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 Про судову практику за позовами про захист права приватної власності успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права. Оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини ст. 1219 ЦК України), то спадкуванню підлягають і майнові права, які мав спадкодавець.

Нормами ст. 23 Закону України Про фермерське господарство встановлено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частинами 1, 4 ст. 4 ЗУ Про фермерське господарство визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до норм ст. 19 ЗУ Про фермерське господарство , до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно ст. 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

Пунктом 4 статті 35 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

За положеннями ст. 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом прав та обов`язків засновника СФГ

Лідер після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнати в порядку спадкування за законом після смерті засновника СФГ Лідер ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою площею 10,0 га розташованою на території Вовчансько-Хутірської сільської ради Вовчанського району Харківської області та наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням від 02.08.2001 року XX сесії XXIII скликання Вовчанської районної ради Харківської області, було затверджено розпорядження голови Вовчанської районної ради №116 від 14.06.2001 року, Про надання земельної ділянки для організації та ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_2 (а.с. 11).

Рішенням від 16.11.2001 року XXII сесії XXIII скликання Вовчанської районної ради Харківської області було затверджено проект відведення земельної ділянки із земель запасу Вовчансько-Хутірської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_2 на загальній площі 10,00 га, в тому числі 10,00 га ріллі та надано дозвіл Вовчанській районній філії Харківського регіонального центру державного земельного кадастру виготовити Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 12).

Крім того, копія державного акту на право постійного користування землею, що мітиться в матеріалах справи, виданй на ім`я ОСОБА_2 , на підставі рішення ХХІІ сесії ХХІІІ скликання Вовчанської районної ради депутатів від 16.11.2001 року, площею 10, 0 га, не містить номеру реєстрації в книзі записів державних актів на право постійного користування землею, а також відсутня дата видачі державного акту (а.с. 13).

Суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду України, висловлену в постанові від 23.06.2020 року у справі № 179/1043/16-ц, за якою відповідно до пункту 40. за змістом вказаних приписів саме селянське (фермерське) господарство, зареєстроване як юридична особа, є власником цілісного майнового комплексу, а не засновник або член такого господарства. Тому право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, після його створення належить цьому господарству, а відтак, не може входити до складу спадщини. Припис пункту а частини першої статті 14 Закону № 973-IV у частині права членів фермерського господарства відповідно до закону передавати земельні ділянки у спадщину стосується тих ділянок, які належать членам цього господарства на праві власності, та якими фермерське господарство користується на підставі правочинів, вчинених з його членами.

51.2. з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.

51.3. право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. У такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - СФГ Лідер , дата державної реєстрації - 07.03.2002 року, отже право постійного користування земельною ділянкою перейшло до СФГ Лідер .

Враховуючи вищевикладеним, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті засновника СФГ Лідер ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою площею 10,0 га розташованою на території Вовчансько-Хутірської сільської ради Вовчанського району Харківської області та наданою для ведення селянського (фермерського) господарства задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вовчанської міської ради Харківської області про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у порядку спадкування за законом права та обов`язки засновника Селянського (фермерського) господарства Лідер ідентифікаційний код юридичної особи - 31690839 після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - Вовчанська міська рада, місце розташування за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92, код ЄДРПОУ- 04058663.

Представник відповідача - Хайло Наталя Анатоліївна, місце знаходження: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92.

Повний текст рішення складено 06.12.2021 року.

Суддя - І.В. Сербіненко