Постанова

від 30.11.2021 по справі 2-127/11

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2021 року м. Кропивницький

справа № 2-127/11

провадження № 22-ц/4809/1653/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання - Завітневич О.І.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

стягувач - Акціонерне товариство УкрСиббанк ,

заінтересовані особи - Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 липня 2021 року у складі судді Андріянова С.М.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2011 року у справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредитування, позовні вимоги були задоволені, з боржників солідарно стягнута заборгованість за договором кредитування №11295869000 від 08 лютого 2008 року в сумі 86693,64 грн.

02 квітня 2015 року між позивачем - ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія було укладено договір факторингу №17 щодо відступлення прав вимог за кредитними договорами, укладеними між ПАТ УкрСиббанк та фізичними і юридичними особами, в тому числі - за договорами, укладеними позивачем з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В зв`язку з цим ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на виконання названого вище судового рішення.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 01 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредитування. Вказана ухвала суду оскаржувалася ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія в апеляційному та касаційному порядку, але залишена без змін.

Позивач зазначив, що листом №24-1-01/99106 від 22 травня 2020 року, направленим на адресу ОСОБА_2 , АТ УкрСиббанк підтвердив факт відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором №11295869000 від 08 лютого 2008 року на користь ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , чим фактично підтвердив припинення правових відносин між АТ УкрСиббанк та ним і ОСОБА_2 .

Вважає, що таким чином, його зобов`язання та ОСОБА_2 перед АТ Укрсиббанк є припиненими у зв`язку з відмовою від прийняття виконання та відсутністю правонаступника у зобов`язанні.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області на виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2011 року у справі №2-127/11 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредитування в сумі 86693,64 грн.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву. Вважає, що ухвала суду є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування позицій Верховного Суду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що в даній ситуації, при вибутті сторони виконавчого провадження - АТ УкрСиббанк та при відмові АТ УкрСиббанк від прийняти виконання за договором кредитування №11295869000 від 08 лютого 2008 року, заміна вибулої сторони не відбулася, а в задоволенні заяви про заміну вибулої сторони судом відмовлено. Таким чином АТ УкрСиббанк , як первісний кредитор від прийняття стягнутих грошових сум відмовився.

Посилаючись на статті 611, 615 ЦК України зазначає, що зобов`язання ОСОБА_2 та його перед АТ УкрСиббанк за договором кредитування №11295869000 від 08 лютого 2008 року є припиненими у зв`язку відмовою кредитора від прийняття виконання та відсутністю правонаступника в зобов`язанні, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ УкрСиббанк вказав, що вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Зазначає, що неприйняття стягувачем грошових коштів сплачених боржником не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Оскільки, рішення суду та відповідно взятті солідарними боржниками зобов`язання мають виконуватися до повного погашення наявної заборгованості.

Звертав увагу, що відповідно до пункту 16 Інструкції з організації примусового виконання судових рішень, у разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.

Таким чином, зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11295869000 від 08 лютого 2008 року не є припиненими перед належним кредитором, яким виступає ТОВ ФК Довіра та Гарантія згідно Договору факторингу № 17 від 20 квітня 2015 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ ФК Довіра та Гарантія вказав, що хоча і був встановлений факт відмови у процесуальному правонаступництві ТОВ ФК Довіра та Гарантія , проте Товариство досі має право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11295869000 від 08 лютого 2008 року, оскільки останнє виникло у ТОВ ФК Довіра та Гарантія до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв`язку з укладенням Договору факторингу № 17 від 20 квітня 2015 року з АТ Укрсиббанк , який станом на дату даного відзиву є законним, правомірним та дійсним.

Окрім того, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 березня 2011 року, набрало законної сили 08 квітня 2011 року та не скасоване.

Судом встановлено, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 березня 2011 року, яке набрало законної сили 08 квітня 2011 року, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства УкрСиббанк солідарно заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11295869000 від 08 лютого 2008 року у розмірі 10957 доларів США 79 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 86693 (вісімдесят шість тисяч шістсот дев`яносто три) гривні 64 (шістдесят чотири) копійки, судовий збір в розмірі 433 грн. 47 коп. з кожного, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 60 грн. з кожного.

На підставі зазначеного рішення Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 17 серпня 2011 року видано виконавчий лист по вказаній справі.

З матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що 25 листопада 2011 року відкрито виконавче провадження про стягнення боргу в розмірі 87187,11 грн. з ОСОБА_2 на користь ПАТ УкрСиббанк . В ході проведення виконавчих дій, з ОСОБА_2 стягнуто та перераховано на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість в розмірі 25522,33 грн. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з роботи та не виявленням майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавче провадження 10 червня 2015 року завершено. 23 грудня 2013 року до відділу ДВС надійшла заява ПАТ УкрСиббанк про прийняття до виконання виконавчого листа № 2-127 від 17.08.2011, виданого Світловодським міськрайонним судом про стягнення боргу в розмірі 87 187,11 грн. в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (в частині стягнення боргу з ОСОБА_1 ). 26 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження (АСВП №41333173).

20 квітня 2015 року між позивачем - ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія було укладено договір факторингу №17 щодо відступлення прав вимог за кредитними договорами, укладеними між ПАТ УкрСиббанк та фізичними і юридичними особами, в тому числі - за договорами, укладеними позивачем з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У грудні 2015 року ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія звернулося до Світловодського міськрайонного суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на виконання вищевказаного рішення суду.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 01 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредитування. Підставою відмови було те, що на підставі вказаного договору в жодному із наданих документів не йдеться про передачу права вимоги кредитора за кредитним договором, що був укладений між боржником та стягувачем 08 лютого 2008 року №11295869000, а тому зробити висновок про уступку вимоги не вбачається можливим.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10 березня 2016 року ухвалу Світловодського міськрайонного суду від 01 лютого 2016 року та постановою Верховного Суду від 01 лютого 2018 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції - залишено без змін.

В період з 26 грудня 2013 року по 30 травня 2019 року ОСОБА_1 , сплачено та перераховано заборгованість за виконавчим документом на рахунки ПАТ УкрСиббанк 17 196,18 грн. та виконавчий збір в розмірі 1290,96грн.

Згідно повідомлення ПАТ УкрСиббанк від 05.04.2019 року та від 23.04.2019 року, ПАТ УкрСиббанк не здійснює облік відступленого кредиту за виконавчим листом № 2-127 від 17.08.2011 року, виданим Світловодським міськрайонним судом та всі рахунки по ньому закрито.

Кошти в розмірі 3338,36 грн., що були перераховані на користь ПАТ УкрСиббанк , були повернені на депозитний рахунок ДВС.

30 травня 2019 року до ТОВ СИНТЕЗ-АПК , направлено постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 , та в період з 30.05.2019 по 01.06.2021 на депозитний рахунок Світловодського ВДВС надійшли кошти в розмірі 7005,42 грн., що акумульовані на рахунку відділу.

У зв`язку з неприйняттям ПАТ УкрСиббанк стягнень згідно виконавчого листа № 2-127 від 17.08.2011, та відсутністю правових підстав їх перерахування на користь ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія , на депозитному рахунку Світловодського МРВ ДВС акумульовані кошти в розмірі 10343,78 грн., що також підтверджується довідкою №12707 від 20 травня 2021 року.

Таким чином, солідарними боржниками, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ УкрСиббанк сплачено та перераховано заборгованість на загальну суму 42718,51 грн., виконавчий збір - 3409,76 грн.

Залишок заборгованості згідно виконавчого листа № 2-127 від 17.08.2011, без врахування коштів, що містяться на депозитному рахунку Світловодського МРВ ДВС, але не перераховані стягувачу з вказаних підстав, становить 44 468,60 грн., виконавчого збору - 5 308,95 грн., що свідчить про часткове солідарне виконання рішення суду боржниками.

Згідно листа АТ УкрСиббанк від 22 травня 2020 року за №24-1-01/99106, направленого на адресу ОСОБА_2 , АТ УкрСиббанк підтвердив факт відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором №11295869000 від 08 лютого 2008 року, укладеного ним з ОСОБА_2 , на користь ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , та з питань, що стосуються виконання вказаного кредитного договору, рекомендував звернутися до нового кредитора - ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Інші учасники, які були належним чином повідомлені про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Від ОСОБА_2 , а також АТ УкрСиббанк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що боргові зобов`язання заявником не виконані.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно вимог ч.2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, судом встановлено, що 17.08.2011 Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист на примусове виконання рішення від 28.03.2011 у справі про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11295869000 від 08 лютого 2008 року

Заявник, як на підставу для задоволення заяви в даній справі посилався на те, що зобов`язання ОСОБА_2 та його перед АТ УкрСиббанк за договором кредитування №11295869000 від 08 лютого 2008 року є припиненими у зв`язку відмовою кредитора від прийняття виконання та відсутністю правонаступника в зобов`язанні.

Законодавець не дав чіткого визначення інших причин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення або з інших причин не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Згідно матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що виконавчий лист у даній справі виданий на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Відтак будь - якої помилки при видачі виконавчого листа не встановлено та на помилковість видачі виконавчого листа заявник також не посилався.

Необхідним для позитивного вирішення питання щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є порушення прав боржника видачою виконавчого листа чи його виконанням. У даній справі встановлено, що будь - яких порушень прав та інтересів боржника не відбулося.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому матеріали справи не містять інформації щодо повного виконання судового рішення. Вказані обставини щодо не виконання рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості не заперечує і заявник. Рішення суду та відповідно взятті боржниками зобов`язання мають виконуватися до повного погашення наявної заборгованості.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що неприйняття стягувачем грошових коштів сплачених боржником не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко