Ухвала

від 01.12.2021 по справі 357/6164/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6164/21

1-кс/357/2548/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42021112030000014 від 26 березня 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.27 ч.1 ст.358 КК України відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ПСП «Сніжки», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42021112030000014 від 26 березня 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.27 ч.1 ст.358 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступних підстав.

Слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021112030000014 від 26.03.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Біла Церква Київської області особами здійснено ряд шахрайських дії із незаконного виведення державного майна та земель комунальної власності у приватну власність.

Зокрема, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що діяв з ним за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, організували вчинення незаконно заволодіння чужим майном шляхом обману та з використанням підроблених офіційних документів, а саме здійснити незаконну приватизацію нежитлової будівлі державної форми власності загальною площею 181,8 м.2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває на балансі Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України (код ЄДРПОУ 03450716, юридична адреса: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 113), а також невиділеною в натурі земельною ділянкою комунальної форми власності із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,4574 га, яка на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №003152 перебуває у постійному користуванні Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України (код ЄДРПОУ 03450716, юридична адреса: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 113), з метою їх подальшого продажу та власного незаконного збагачення.

З метою реалізації свого злочинного умислу та підготовки і подальшої організації кримінального правопорушення, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці звернулись до ОСОБА_8 та залучили його до протиправної діяльності, що полягатиме у наданні останнім засобів для вчинення злочину, а саме своїх паспортних даних та даних ідентифікаційного коду, з метою подальшого виготовлення підроблених офіційних документів та їх використання у суб`єктах надання послуг у сфері земельних відносин, містобудування та архітектури та суб`єктах державної реєстрації, та, як наслідок, незаконного оформлення на ОСОБА_8 права власності на об`єкти нерухомого майна.

На вищевказану пропозицію ОСОБА_8 погодився та в подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, місці та спосіб, надав ОСОБА_5 та ОСОБА_7 копії персональних документів - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та ідентифікаційного коду № НОМЕР_2 , виданих на свою особу.

Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, в невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та спосіб, отримали від невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблений офіційний документ, а саме Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №414738 від 13.04.2006, наче б то виданий Білоцерківським районним відділом земельних ресурсів Білоцерківського району Київської області на особу ОСОБА_8 та звернулися до посадових осіб суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Землевпорядне агентство» (ЄДРПОУ 38115701, АДРЕСА_3 , з метою надання ними оплачуваних послуг у сфері земельних відносин, містобудування та архітектури, а саме до юриста ОСОБА_9 яка, в свою чергу, залучила фізичну особу-підприємця ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який надає послуги у сфері архітектури та підпорядкованого їй інженера-землевпорядника ОСОБА_11 .

В подальшому, ОСОБА_10 , за вказівкою ОСОБА_9 склав офіційну довідку №181 від 12.07.2019 про те, що нежитлова будівля по АДРЕСА_2 побудована в 1991 році господарським способом, що відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, не передбачає дозвільних документів на будівництво та не потребує до здачі в експлуатацію, а також виготовив технічний паспорт нежитлового приміщення (реєстровий №0267, інвентаризаційна справа №120719/БЦ-1), згідно якого вбачається, що потенційним власником нерухомості загальною площею 181,8 м2 на земельній ділянці по АДРЕСА_2 являється ОСОБА_8 , що не відповідає дійсності.

В свою чергу, ОСОБА_11 , за вказівкою ОСОБА_9 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), замовником якої є нібито ОСОБА_8 , після чого подав до Офіційного електронного порталу Держгеокадастру «e.land.gov.ua» електронні документи, що підписані електронним цифровим підписом, зокрема скановані електронні копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі чого державним кадастровим реєстратором проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,4574 га з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017, яка фактично розташована по АДРЕСА_2 із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

В подальшому, після виготовлення вищевказаних завідомо підроблених документів ОСОБА_5 , що діяв за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , залучивши до злочинної діяльності ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, подали вищезазначені завідомо підроблені документи разом із копіями персональних документів - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та ідентифікаційного коду № НОМЕР_2 , виданих на особу ОСОБА_8 до державного реєстратора комунального підприємства «Бізнес-Центр» «Поліське»» (код ЄДРПОУ 42334839, юридична адреса: 07034, Київська область, Поліський район, с. Мар`янівка, вул. Київська, буд. 95) - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою реєстрації права приватної власності на об`єкти нерухомого майна: нежитлового приміщення загальною площею 181,8 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку за вищевказаною адресою з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017 площею 0,4574 га.

17.07.2019, на підставі поданих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 завідомо підроблених офіційних документів, державний реєстратор ОСОБА_12 внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснила державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_8 на нежитлове приміщення загальною площею 181,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

31.10.2019, на підставі поданих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 завідомо підроблених офіційних документів, державний реєстратор ОСОБА_12 внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснила державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,4574 га з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017, яка фактично розташована по АДРЕСА_2 .

Крім цього, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, попередньо залучивши ОСОБА_8 , який надавши засоби, сприяв вчиненню кримінального правопорушення та діяв нібито як власник земельної ділянки, 14.02.2020 звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , що за адресою: АДРЕСА_4 , з метою виготовлення заяви про поділ новосформованої земельної ділянки площею 0,4574 га з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017 на частини, а саме: площею 0,3574 га та площею 0,1000 га.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_5 , 20.02.2020, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом обману, з метою подальшого виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та реєстрації права власності на поділені земельні ділянки, передали вищеописану заяву про поділ новосформованої земельної ділянки площею 0,4574 га з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,4574 га з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017 юристу ТОВ «Землевпорядне агентство» ОСОБА_9 , яка залучила підпорядкованого їй інженера-землевпорядника ОСОБА_11 .

В свою чергу ОСОБА_11 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та 10.03.2020 подав до Офіційного електронного порталу Держгеокадастру «e.land.gov.ua» електронні документи, що підписані його електронним цифровим підписом, зокрема скановані електронні копії технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, на підставі чого державним кадастровим реєстратором проведено державну реєстрацію на земельну ділянку із кадастровим номером 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га та земельну ділянку із кадастровим номером 3220484900:01:005:0067 площею 0,1000 га із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», які фактично розташовані по АДРЕСА_2 .

Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_5 , що діяв за попередньою змовою із ОСОБА_7 , попередньо залучивши ОСОБА_8 , земельним ділянкам комунальної форми власності, що за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,4574 га, які на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №003152 перебували у постійному користуванні Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України (код ЄДРПОУ 03450716, юридична адреса: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 113) незаконно присвоєно кадастрові номери 3220484900:01:005:0067 та 3220484900:01:005:0068.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , за сприяння ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи шляхом обману, подали офіційні документи: заяву про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначену земельну ділянку та копію персональних документів - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та ідентифікаційного коду № НОМЕР_2 , виданих на ім`я ОСОБА_8 до державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка 12.03.2020 внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснила державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_8 на земельну ділянку із кадастровим номером 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га та земельну ділянку із кадастровим номером 3220484900:01:005:0067 площею 0,1000 га із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», які фактично розташовані по АДРЕСА_2 .

Внаслідок вчинених злочинних протиправних дій, які були організовані за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , попередньо залучивши ОСОБА_8 , який надавши засоби, сприяв вчиненню кримінального правопорушення, із Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України (код ЄДРПОУ 03450716, юридична адреса: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 113) незаконно вибув у приватну власність об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлова будівля загальною площею 181,8 м2, що розташована по АДРЕСА_2 , балансовою вартістю 18 488, 93 гривень, а також із комунальної власності Білоцерківської об`єднаної територіальної громади безпідставно вибули у приватну власність земельні ділянки площею 0,3574 га та 0,1000 га із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», що розташовані по АДРЕСА_2 , вартістю 988 100 грн., чим, відповідно завдано майнової шкоди Навчальному центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України на суму 18 488, 93 грн. та Білоцерківській об`єднаній територіальній громаді майнової шкоди на суму 988 100 грн., що відповідно є збитками у особливо великих розмірах, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що діяв з ним за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, організували вчинення незаконно заволодіння чужим майном шляхом обману та з використанням підроблених документів, а саме здійснити незаконну приватизацію нежитлової будівлі державної форми власності загальною площею 181,8 м.2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває на балансі Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України (код ЄДРПОУ 03450716, юридична адреса: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 113), а також невиділеною в натурі земельною ділянкою комунальної форми власності із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,4574 га, яка на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №003152 перебуває у постійному користуванні Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України (код ЄДРПОУ 03450716, юридична адреса: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 113), з метою їх подальшого продажу та власного незаконного збагачення.

З метою підготовки до вчинення злочину та подальшої організації кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці звернулись до ОСОБА_8 та залучили його до протиправної діяльності, що полягатиме у наданні останнім своїх паспортних даних та даних ідентифікаційного коду з метою подальшого виготовлення підроблених офіційних документів та використання у суб`єктах надання послуг у сфері земельних відносин, містобудування та архітектури та суб`єктах державної реєстрації, і як наслідок оформлення на ОСОБА_8 права власності на об`єкти нерухомого майна.

На вищевказану пропозицію ОСОБА_8 погодився та в подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, місці та спосіб, надав ОСОБА_5 та ОСОБА_7 копії персональних документів - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та ідентифікаційного коду № НОМЕР_2 , виданих на свою особу.

В подальшому, з використанням наданих копій персональних документів - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та ідентифікаційного коду № НОМЕР_2 , виданих на особу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , що діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин отримано підроблений офіційний документ, який видається чи посвідчується установою, - суб`єктом державної реєстрації прав, який надає права, а саме Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №414738 від 13.04.2006, виданий Білоцерківським районним відділом земельних ресурсів Білоцерківського району Київської області на особу ОСОБА_8 .

В подальшому, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №414738 від 13.04.2006, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпочато незаконне оформлення права приватної власності за ОСОБА_8 на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 181,8 м2, що розташована по АДРЕСА_2 , а також земельні ділянки площею 0,3574 га та 0,1000 га із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», що розташовані по АДРЕСА_2 .

24.11.2021 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому кримінальному провадженні. Встановлені ризики не дозволяють застосувати стосовно ОСОБА_5 більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилався на наявність обґрунтованої підозри, ризиків зазначених у п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник заперечив проти вказаного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, вважає, що посилання прокурора на наявність обґрунтованої підозри є передчасним, просив врахувати положення ст.178 КПК України, а саме наявність міцних соціальних зв`язків, а саме наявність постійного місця проживання, наявність утриманців, стан його здоров`я та відсутність судимостей.

Підозрюваний ОСОБА_5 також заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав позицію свого захисника, вказав що жодні протиправні дії не вчиняв, пред`явлену йому підозру вважає надуманою.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали та правове обґрунтування рішення.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Разом з тим частиною 4 ст. 194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує таке.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин.

У справах «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що 24.11.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання матеріалами, які були дослідженні в судовому засіданні та в своїй сукупності підтверджують можливу причетність саме ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених злочинів.

З огляду на викладене, оцінивши сукупність і вагомість наявних на цій стадії провадження доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що вони доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.

Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Вирішуючи питання щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя бере до уваги таке.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального проступку та особливо тяжкого злочину, за які законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

При цьому підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з вищою освітою, раніше не судимий, працює директором ПСП «Сніжки», за місцем роботи характеризується позитивно, має родинну, дружину ОСОБА_15 та двох дітей, які перебувають на його утриманні, а саме повнолітнього ОСОБА_16 2002 року народження, який є студентом, неповнолітню ОСОБА_17 2009 року народження, також батьків пенсіонерів, має проблеми зі здоров`ям, оскільки є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є пенсіонером по інвалідності ІІ групи, потребує регулярного планового стаціонарного лікування, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає постійно з родиною, за місце проживання характеризується виключно позитивно, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків.

Оцінивши на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів всі обставини в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що не всі передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й наведені в клопотанні ризики об`єктивно існують, з огляду на таке.

При наданні оцінки ступеню ризиків, передбаченого п.п. 2, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя, не погоджуючись з доводами захисту, зазначає, що такі ризики як знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу підозрюваного особисто на потерпілих та свідків є актуальними та можуть бути визнані на початковій стадії досудового розслідування. Слідчий суддя, з огляду на вказане, з урахуванням, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 наразі перебуває лише на стадії досудового розслідування, - вважає, що ризик знищення, ховання чи спотворення підробленого Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №414738 від 13.04.2006 року, місцезнаходження оригіналу якого органом досудового розслідування не встановлено та ризик прийняття підозрюваним спроб незаконного впливу на потерпілих та свідків з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для нього аспекті є реальними та доведеними прокурором в судовому засіданні.

Разом з тим, при наданні оцінки ступеню ризиків, передбачених п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доводи захисту в цій частині слушними та приходить до переконання, що такий ризик, як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду є недоведеними, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, крім того, на думку слідчого судді, нівелює заявлений ризик і належна процесуальна поведінка останнього, який двічі прибував за викликом до слідчого для проведення процесуальних дій після вручення йому повідомлення про підозру, а згодом і до слідчого судді на розгляд клопотань про продовження строків досудового розслідування та власне обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Аналізуючи обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.п. 2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, що підозрюваний дійсно може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілих, свідків.

Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, необхідного для запобігання існуючим ризикам, слідчий суддя враховує таке.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки.

Тобто застосування такого запобіжного заходу можливе не тільки за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення особою злочину та ризиків, а й у разі неможливості зменшити наявні ризики до розумних меж через застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» ЄСПЛ зазначив, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов`язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається.

У справі «Хайредінов проти України» ЄСПЛ вказав, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

У справах «Лабіта проти Італії» та «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання проте, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

У всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).

Разом з тим відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд, крім інших обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ особиста свобода повинна бути правилом, а позбавлення свободи до рішення суду суворим винятком. При цьому сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість злочину, спосіб його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме: його вік, стан здоров`я, сімейний стан, соціальні зв`язки, спосіб життя взагалі, зокрема те, що останній має родинну, має зареєстроване місце проживання та фактичне, де мешкає з родиною вже тривалий час, утриманців, вперше притягається до кримінальної відповідальності, наявність офіційного місця роботи, позитивних характеристик, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що запобігти існуючим ризикам, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу неможливо.

Положеннями ст. 181 КПК України передбачено, що до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Таким чином, з урахуванням даних про особу підозрюваного, (відсутності відомостей щодо спроб останнього ухилятися від органів досудового розслідування та суду), слідчий суддя вважає, що, не зважаючи на підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення підозрюваного від виконання процесуальних обов`язків не є надто високою, у зв`язку з чим до нього може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт у певний період доби з покладенням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваного, а також буде пропорційним тим ризикам, які об`єктивно існують.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому слідчий суддя зважає на практику ЄСПЛ, що за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт, прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 §1(с) Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії»). Тому слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу найбільш відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42021112030000014 від 26 березня 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.27 ч.1 ст.358 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 01 лютого 2022 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження, до прокурора та суду за першою вимогою;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

не спілкуватись з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду.

заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту доручити Білоцерківському РУП ГУ НП в Київській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

Визначити строк дії ухвали до 01 лютого 2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 06.12.2021 о 12 год. 00 хв.

Слідчий суддяОСОБА_1