Постанова

від 23.11.2021 по справі 914/2651/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2021 р. Справа № 914/2651/20

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Гриців В.М., Матущак О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників учасників справи:

від позивача (скаржника) - Яшин В.Ю.

від відповідача - Сагатий В.Р.

від прокуратури - Винницька Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» , б/н від 05 лютого 2021 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 13 січня 2021 року (підписане 25.01.2021), суддя Стороженко О.Ф.

у справі №914/2651/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» , с. Підбірці, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області, смт. Поморяни, Золочівський район, Львівська область

про визнання протиправною бездіяльності сільської ради та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

за участю Заступника керівника Львівської обласної прокуратури

в с т а н о в и в :

07 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Полянської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності сільської ради та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2020 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13 січня 2021 року у справі №914/2651/20 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що орендар не надсилав орендодавцю письмове повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, яке передбачено нормою ч.2 ст.33 ЗУ Про оренду землі та умовами п.3.3 Договору. Факт відсутності своєчасного надіслання позивачем письмового повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк зумовлює відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин норм ч.ч.1-5 ст.33 ЗУ Про оренду землі . Поряд з тим, судом встановлено, що позивач після закінчення строку дії договору продовжував користуватися земельною ділянкою і відповідач не заявив заперечень щодо продовження орендних відносин, відтак, при вирішенні спору, необхідно застосовувати норму ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі , відповідно до якої правовим наслідком фактичного користування орендарем земельною ділянкою (після спливу строку дії договору), при відсутності заперечень орендодавця щодо продовження орендних відносин, є поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Однак, суд встановив, що у проекті Додаткової угоди до Договору оренди землі від 19 травня 2015 року, долученому до позовної заяви, позивачем запропоновано продовжити дію договору на той самий строк (п`ять років), проте, на змінених умовах, а саме: запропоновано змінити умови пунктів 2.5 та 4.2 (4.1), які визначають нормативну грошову оцінку та річний розмір орендної плати; при цьому, запропоновано значне зменшення розміру орендної плати. Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки частиною 6 ст.33 ЗУ Про оренду землі не передбачено поновлення договору оренди на інших (змінених) умовах, ніж тих, що вже передбачені договором.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13 січня 2021 року у справі №914/2651/20 та прийняти нове рішення, яким задоволити позов: визнати протиправною бездіяльність сільської ради та визнати укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2020 року в редакції, запропонованій позивачем. Зокрема, зазначає, що керуючись ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі , позивач має право на поновлення договору оренди землі, поряд з тим, вважає, що у спірному випадку не змінюються істотні умови договору оренди землі, а відповідач, звертаючись із своїм проектом договору оренди землі, помилково визначив розмір орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Апелянт наголошує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не є істотною умовою договору оренди землі, а така встановлюється нормативним актом, у зв`язку з чим, вважає запропонований ним проект додаткової угоди таким, що поновлює договір оренди землі на тих самих умовах та на той самий строк, що відповідає ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі . Поряд з цим, скаржник зазначає, що на спірній земельній ділянці знаходяться належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Ухвалою суду від 16 серпня 2021 року до участі у справі залучено правонаступника відповідача (Полянської сільської ради) - Поморянську селищну раду.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Бонк Т.Б., розпорядженням керівника апарату суду №872 від 22 листопада 2021 року призначено провести автоматизовану заміну складу суду.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2021 року суддю Бонк Т.Б. замінено на суддю Гриців В.М.

23 листопада 2021 року від Заступника керівника Львівської обласної прокуратури до суду надійшла заява в порядку ст.53 ГПК України та ст.23 ЗУ Про прокуратуру про вступ у справу №914/2651/20. Заява мотивована тим, що відповідач належним чином не здійснює захист інтересів держави у цій справі.

В судове засідання 23 листопада 2021 року з`явилися представники сторін та прокурор.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подану заяву про вступ у справу та просив таку задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задоволити заяву прокурора про вступ у справу.

Представник позивача проти заяви прокурора заперечив, посилаючись на відсутність порушення інтересів держави.

Розглянувши заяву Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, колегія суддів вирішила таку задоволити, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 ст.53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.23 ЗУ Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (ч.3 ст.23 ЗУ Про прокуратуру ).

Відповідно до ч.4 ст.23 ЗУ Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем так і не було подано відзиву на апеляційну скаргу, не зважаючи на заміну відповідача його правонаступником, поряд з тим, представник останнього не з`являвся у попередні судові засідання. Заступник селищного голови, з`явившись у судове засідання, по суті спору нічого пояснити не зміг, пояснень щодо предмету спору суду не надав, при цьому, підтримав заяву прокурора про вступ останнього у справу. Наведене свідчить про бездіяльність компетентного органу при виконанні функцій державного контролю щодо судового захисту інтересів держави, про порушення яких йому було відомо.

Судом встановлено, що Львівська обласна прокуратура листом за вих.№15/1-907вих-21 від 21 травня 2021 року повідомила Полянську сільську раду і її правонаступника - Поморянську селищну раду про необхідність захисту інтересів держави у справі №914/2651/20 (арк. справи 179), однак, будь-яких дій з метою захисту інтересів держави вказані органи місцевого самоврядування не вчинили. Листом за вих.№15/1-1917вих-21 від 23 листопада 2021 року Львівська обласна прокуратура повторно повідомила відповідача у справі - Поморянську селищну раду про вступ у справу з метою захисту інтересів держави.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заяви Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та наявність підстав для вступу прокурора у справу в інтересах держави в особі Поморянської селищної ради.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання позивача на відсутність інтересів держави у цій справі, оскільки предметом спору є визнання протиправною бездіяльності сільської ради та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2020 року в редакції позивача, що пов`язане з використанням земельної ділянки комунальної власності та надходження коштів до місцевого бюджету.

Щодо суті спору представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13 січня 2021 року у справі №914/2651/20 та прийняти нове рішення, яким задоволити позов, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначав, що у запропонованій позивачем додатковій угоді до договору оренди землі суттєво змінено (зменшено) розмір орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відтак, договір оренди землі не може бути поновлений у редакції додаткової угоди, що долучена позивачем до позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні не надав пояснень щодо суті спору, посилаючись на те, що він не є адвокатом. Поряд з тим, просив оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2015 року між Полянською сільською радою (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Барком (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для обслуговування виробничої будівлі в межах населеного пункту с. Поляни по вул. 9-го Травня, 14, загальною площею 1,0000 га.

Згідно з п.п.2.2, 2.3, 2.4 Договору кадастровий номер земельної ділянки 4621885500:01:004:0005; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення земельної ділянки - для іншого сільськогосподарського призначення, код 01.13 згідно КВЦПЗ.

У п.2.5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 584 781,40 грн. відповідно до витягу технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 18 березня 2015 року №19-1311-0.3-1593/2-15, виданого відділом Держземагенства у Золочівському районі Львівської області.

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - будівля їдальні, загальною площею 86,5 кв. м (п.2.6 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору останній укладено на 5 років.

У п.3.3 Договору сторони погодили, що по закінченню строку дії цього договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право перед іншими особами на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до спливу строку дії цього договору. До листа-повідомлення про поновлення цього договору орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється (п.3.4 Договору).

Згідно з п.п.4.1, 4.2 Договору за оренду майна орендар сплачує орендодавцеві орендну плату. Розмір річної орендної плати за погодженням сторін складає 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, тобто - 17 543,44 грн.

У п.5.1, 5.2 Договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для сушіння, очистки та зберігання зерна. Цільове призначення земельної ділянки - для іншого сільськогосподарського призначення.

Судом встановлено, що орендар не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк, оскільки не надсилав на адресу орендодавця за місяць до закінчення терміну дії договору відповідний лист-повідомлення.

Поряд з тим, судом встановлено, що після закінчення терміну дії договору орендар продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, при цьому орендодавець не заперечував проти такого користування.

Листом за вих.№444 від 23 червня 2020 року ТзОВ Барком звернулося до Полянської сільської ради про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2015 року. До листа орендар долучив проект Додаткової угоди від 19 червня 2020 року про поновлення договору оренди землі, якою змінено умови договору щодо нормативної грошової оцінки (п.2.5), а саме: 17 036,33 грн. та орендної плати (п.4.1), а саме: 511,09 грн.

Орендодавець отримав вказаний лист з додатковою угодою - 23 червня 2020 року, що підтверджується підписом сільського голови на поданому позивачем листі. Додаткову угоду від 19 червня 2020 року про поновлення договору оренди землі сільська рада не підписала.

25 червня 2020 року Полянською сільською радою прийнято рішення №860 Про передачу в оренду земельної ділянки для обслуговування виробничої будівлі ТзОВ Барком , яким надано в оренду земельну ділянку ТзОВ Барком для обслуговування виробничої будівлі в межах населеного пункту с. Поляни по вул. 9-го Травня, 14, кадастровий номер 4621885500:01:004:0005 площею 1,0 га терміном на 5 років.

Пунктом 2 вказаного рішення сільської ради визначено, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої відділом ГУ Держгеокадастру у Львівській області у Золочівському районі від 03 червня 2020 року, орендну плату встановити в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі, що становить 25 970,83 грн. на рік.

ТзОВ Барком зобов`язано в місячний термін укласти договір оренди землі відповідно до чинного законодавства (п.3 рішення сільської ради).

26 червня 2020 року орендар отримав копію вказаного рішення сільської ради та відповідний проект Договору оренди землі від 25 червня 2020 року. У п.2.6 вказаного договору сільська рада зазначила, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 865 694,40 грн. відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03 червня 2020 року №0-13-0.24-1033/166-20, виданого відділом ГУ Держгеокадастру у Львівській області у Золочівському районі. У п.4.2 вказаного договору визначено, що розмір річної орендної плати складає 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, тобто 25 970,83 грн .

Поданий сільською радою проект договору оренди землі ТзОВ Барком не підписало.

У жовтні 2020 року ТзОВ «Барком» звернулося до суду з цим позовом до Полянської сільської ради Золочівського району Львівської області (правонаступником якої є Поморянська селищна рада Золочівського району Львівської області) про визнання протиправною бездіяльності сільської ради, що полягає в ухиленні від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2015 року, та визнання укладеною додаткової угоди від 19 травня 2020 року про поновлення договору оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч.1, 9 ст.93 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.33 ЗУ Про оренду землі (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі . (ч.2 ст.33 ЗУ Про оренду землі ).

Згідно з ч.3 ст.33 ЗУ Про оренду землі до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

В силу ч.4 ст.33 ЗУ Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5 ст.33 ЗУ Про оренду землі ).

Поряд з тим, частиною 6 ст.33 ЗУ Про оренду землі передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19, стаття 33 Закону №161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону №161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

-за загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону №161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду;

-спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону №161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18 ).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону №161-XIV додаткової угоди, підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19 ).

У п.3.3 Договору оренди землі сторонами погоджено, що по закінченню строку дії цього договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право перед іншими особами на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до спливу строку дії цього договору . До листа-повідомлення про поновлення цього договору орендар додає проект додаткової угоди.

Судом встановлено та сторонами не заперечується факт відсутності повідомлення з боку орендаря в установлені законом та договором строки (не пізніше ніж за 30 днів до спливу строку дії договору, тобто до 19 травня 2020 року) про намір поновити договірні відносини на новий строк, що свідчить про відсутність юридичного факту, необхідного для поновлення договору оренди землі.

Слід зазначити, що орендар звернувся до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди землі лише 23 червня 2020 року (лист за вих.№444 від 23.06.2020), тобто після спливу одного місяця з дня закінчення строку договору оренди землі.

З наведеного вбачається, порушення орендарем вимог ст.33 ЗУ Про оренду землі та п.3.3 Договору оренди землі в частині строку повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди на новий строк, у зв`язку з чим, відсутні підстави для поновлення договору оренди землі від 19 травня 2015 року на новий строк.

Більше того, як вбачається із додаткової угоди від 19 червня 2020 року, долученої позивачем до позовної заяви, в такій викладено пункти 2.5 та 4.1 Договору в новій редакції, що свідчить про зміну умов договору (в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру річної орендної плати).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст.33 ЗУ Про оренду землі ).

Судом встановлено, що сторонами у проектах додаткової угоди та договору оренди землі зазначено різний розмір орендної плати та різну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в тому числі, які відрізняються і від погоджених сторонами у договорі оренди землі від 19 травня 2015 року, що свідчить про зміну умов договору з боку обох сторін та не досягнення згоди щодо таких.

Поряд з тим, обставини щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати не є предметом спору у цій справі, за встановлення судом обставин щодо відсутності підстав для поновлення договору оренди землі на новий термін, з підстав, не повідомлення орендарем не пізніше ніж за 30 днів до спливу строку дії договору про намір поновлення договору на новий строк.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову. Позивачем не доведено наявності підстав для поновлення договору оренди землі від 19 травня 2015 року на новий строк, а відтак і не доведено протиправності бездіяльності з боку відповідача щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Щодо доводів скаржника про знаходження на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що належать йому на праві власності, то вказане не впливає на передбачені законодавством умови щодо поновлення договору оренди землі на новий строк. Так, у постанові від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

Інші доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними та спростовані судом вище.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 13 січня 2021 року у справі №914/2651/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Барком - без задоволення.

Матеріали справи №914/2651/20 повернути до Господарського суду Львівської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 02 грудня 2021 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Матущак О.І.