Постанова

від 26.11.2021 по справі 922/826/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 922/826/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 (у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Лакіза В.В., Мартюхіна Н.О.)

за позовом в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1

до: 1. Харківської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані"

про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (далі - Міськрада, Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" (далі - ТОВ "Європартнер компані", Відповіач-2) в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати пункти 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Міськради від 19.08.2020 № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким ТОВ "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022;

- визнати недійним договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладений між Відповідачами;

- зобов`язати ТОВ "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Міськраді.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення Міськради не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки земельні торги не проводились, а право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 було надано Відповідачу-2 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури з порушенням вимог статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України (поза конкурентної процедури проведення земельних торгів).

Крім того, Прокурор зазначає, що площа наданої в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 - 2,7142 га значно перевищує площу забудови, що належить ТОВ "Європартнер компані" на праві власності: об`єкти нерухомого майна літ. "Ж-1", літ. "Е-1" мають площу забудови 0,0073 га та 0,0074 га, що становить лише 0,5 % від відведеної Відповідачу-2 земельної ділянки.

2. Короткий зміст і мотиви рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/826/21 позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано пункти 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Міськради від 19.08.2020 № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким ТОВ "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022. Визнано недійним договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладений між Відповідачами. Зобов`язано ТОВ "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Міськраді. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.2. Не погодившись із судовим рішенням місцевого господарського суду від 05.07.2021, ТОВ "Європартнер компані" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з вимогою його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

2.3. Також до апеляційної інстанції від Прокурора надійшла заява про забезпечення позову у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Європартнер компані" вчиняти будь-які дії підготовчі, будівельні, демонтажні, земельні роботи, в тому числі щодо реконструкції нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1" на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до вирішення справи в апеляційній інстанції та набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви Прокурор посилається на те, що після прийняття господарським судом Харківської області рішення від 05.07.2021 у даній справі, яким було задоволено позовні вимоги у повному обсязі, на адресу обласної прокуратури надійшла скарга власників квартир та власників майнових прав на нерухоме майно в ЖК "Пташка" за адресами: м. Харків, пров. Шевченківський, 38-40, вул. Барабашова, 10, 10б, 10в, вул. Козакевича, 25, 27, 31, 29 щодо порушення законодавства у сфері архітектурно-будівельної діяльності, в якому було повідомлено про те, що на земельних ділянках 6310136600:08:004:0017, 6310136600:08:004:0019 ведеться будівництво без відповідних документів на забудову та дозволів на початок проведення підготовчих будівельних робіт та про те, що вказана забудова буде обмежувати законні та конституційні права, перешкоджати вільному доступу до місць відпочинку, зони гідропарку.

На думку прокурора, здійснення будівельних робіт на спірній земельній ділянці з будівництва житлового комплексу, яке відбувається на даний час, унеможливить в подальшому не тільки виконання рішення суду, але й взагалі призведе до неможливості поновлення порушених інтересів держави шляхом повернення незаконно наданої земельної ділянки. Крім того, не вжиття заходу забезпечення позову фактично призведе до знівелювання вимог земельного законодавства в частині обов`язковості надання земельних ділянок через процедуру відкритих торгів.

2.4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що з доданих Прокурором до заяви фотозображень земельної ділянки, неможливо встановити, що це саме спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, а також те, що на вказаній земельній ділянці ведеться будівництво.

Апеляційна інстанція дійшла висновку, що подані заявником докази не свідчать про обґрунтованість, доцільність та необхідність забезпечення позову, оскільки саме лише посилання Прокурора в заяві на здійснення Відповідачем-2 будівельних робіт на вищезазначеній земельній ділянці, без надання до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про проведення будівництва на теперішній час, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021, Прокурор звернувся з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Європартнер компані" вчиняти будь-які дії підготовчі, будівельні, демонтажні, земельні роботи, в тому числі щодо реконструкції нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1" на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

3.2. Скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції приписів статей 2, 11, 136, 137, 236 Господарського процесуального кодексу України

3.3. Заявник доводить, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав територіальної громади міста Харкова на законне використання земель комунальної власності. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи ТОВ "Європартнер компані" буде здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, буде порушено вимогу щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, а позивач не зможе захистити або поновити права держави в межах одного цього судового провадження.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач-2 просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.3. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

4.4. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

4.5. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).

4.6. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

4.7. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

4.8. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

4.9. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

4.10. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.11. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

4.12. Предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру про визнання незаконним та скасування пунктів 7.3, 7.4 Додатку 1 до рішення Міськради від 19.08.2020 № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", визнання недійсним договору від 23.11.2020 оренди земельної ділянки та зобов`язання ТОВ "Європартнер компані" повернути спірну земельну ділянку.

4.13. Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

4.14. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

4.15. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

4.16. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

4.17. Апеляційний господарський суд, дослідивши та перевіривши подані заявником докази, визнав їх недостатніми на підтвердження викладених у заяві обставин, з якими відповідно пов`язується застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ "Європартнер компані" здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, в тому числі щодо реконструкції нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1" на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові.

4.18. Доводи скаржника наведених висновків апеляційного господарського суду не спростовують.

4.19. Так, у касаційній скарзі Прокурор наводить підстави, якими обґрунтовані його позовні вимоги по суті, а також вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо недоведення прокурором обставин, якими вій обґрунтовує заяву про забезпечення позову.

4.20. З урахуванням визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи у суді касаційної інстанції, Суд позбавлений можливості здійснити переоцінку долучених заявником до заяви про забезпечення позову доказів на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, зокрема, щодо здійснення Відповідачем-2 будівельних робіт саме на спірній земельній ділянці.

4.21. Доводи скаржника стосовно безпідставного надання в оренду Відповідачу-2 спірної земельної ділянки на позаконкурентних засадах стосуються суті заявлених позовних вимог і не можуть бути предметом розгляду під час вирішення питання про наявність або відсутність підстав для забезпечення позову.

4.22. Таким чином, за встановлених обставин цієї справи колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом частини третьої статті 304 цього Кодексу касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

5.4. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.5. Ураховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів вважає ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 922/826/21 постановленою із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 922/826/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді І. С. Берднік І. С. Міщенко