Постанова

від 23.10.2024 по справі 922/826/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/826/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю:

прокурора - Горгуль Н.В. на підставі посвідчення №072883 від 01.03.2023;

1-го відповідача - Руденко Д.Ю. на підставі посвідчення №2921;

2-го відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", м.Харків, (вх.№2322 Х/2) та апеляційну скаргу Харківської міської ради, м.Харків, (вх.№2462 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 (суддя Рильова В.В., ухвалене в м.Харків о 12:17 год., дата складення повного тексту 07.07.2021)

за позовом: в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1, м.Харків,

до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м.Харків,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", м.Харків,

про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", в якому просив суд:

- визнати незаконними та скасувати пункти 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022;

- визнати недійним договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді.

У відзивах на позовну заяву поданих Харківською міською радою та ТОВ "Європартнер компані" до господарського суду Харківської області відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Зокрема, відповідачі зазначали, що чинним земельним законодавством передбачений порядок передачі у користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташоване належне особі на праві приватної власності нерухоме майно, без проведення земельних торгів. Крім того, жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при відведені земельних ділянок мають враховуватись, певні пропорції співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться.

Отже, оскаржуване рішення прийнято Харківською міською радою на підставі абзацу 5 частини першої статті 123 Земельного кодексу України, відповідно до приписів якого надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Право власності на земельну ділянку площею 2,7142 га (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) за Харківською міською радою зареєстровано 03.08.2020.

Таким чином, Харківська міська рада приймаючи рішення про надання в оренду, пересвідчившись в реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, встановивши, що на земельній ділянці розташуванні об`єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі літ. "Ж-1". літ. "Е-1" відповідні відомості зазначені на кадастровому плані), що перебувають у власності ТОВ "Європартнер компані" (що є підставою для не проведення земельних торгів) прийняла оскаржуване рішення.

Крім того, право оренди земельної ділянки площею 2,7142 га, надане ТОВ "Європартнер компані", не порушує прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб, інтересів територіальної громади і держави.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 задоволено позовні вимоги в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1; визнано незаконними та скасовано пункти 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022; визнано недійним договір від 23.11.2020р. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142га, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані"; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді; стягнути з Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області судовий збір в розмірі 3405,00грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" на користь прокуратури Харківської області судовий збір в розмірі 3405,00грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що Харківською міською радою внаслідок прийняття підпунктів 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким ТОВ "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022, було порушено вимоги чинного законодавства, а саме статті 124 Земельного кодексу України, частини першої статті 134 Земельного кодексу України, які передбачають передачу в оренду земель комунальної власності на підставі проведених земельних торгів, які Харківською міською радою проведені не були.

Господарський судом першої інстанції також було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.11.2020 з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м.Харкові, площею 2,7142 га, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", з огляду на визнання незаконним та скасування пунктів 7.3, 7.4 додатку 1 рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", а також задоволено позовну вимогу про зобов`язання ТОВ "Європартнер компані" повернути спірну земельну ділянку Харківській міській раді, як похідну від вимоги про визнання договору оренди землі недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим 2-им відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правовихпідстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилається на те, що прокурором при зверненні до суду з відповідним позовом не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладеної в позовній заяві позиції, не доведено наявність права на звернення до суду з цим позовом, не обґрунтовано наявності підстав для визнання незаконним та скасування пунктів 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 №2230/20 «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів», яким ТОВ "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019, площею 2,7142 га за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, визнання недійсним договору оренди землі б/н від 23.11.2020 та зобов`язання ТОВ "Європартнер компані" повернути земельну ділянку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21; встановлено сторонам у справі строк до 20.08.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 15.09.2021.

12.08.2021 прокурором подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" (вх.№9306), в якому просить суд відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 залишити без змін.

Харківська міська рада з рішенням суду першої інстанції також не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим 1-им відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактично доводи апеляційної скарги є тотожними доводам викладеним в апеляційній скарзі 1-го апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 поновлено Харківській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21; прийнято апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" та призначено у відкритому судовому засіданні на 15.09.2021р.; встановлено сторонам у справі строк до 03.09.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання.

01.09.2021 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" подано до апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо відзиву прокурора (вх.№10143).

03.09.2021 прокурором подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№10213), в якому просить суд відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 залишити без змін.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 у зв`язку із відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 15.09.2021 було оголошено протокольну перерву до 27.10.2021 о 10:00 год.

27.10.2021 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" подано до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови (вх.№12327).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 зупинено провадження у справі №922/826/21 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови; зобов`язано сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

26.07.2024 прокурором подано до апеляційного господарського суду клопотання, в якому просить суд поновити провадження у справі №922/826/21, у зв`язку із закінченням Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2024, у зв`язку із відставкою судді Гези Т.Д. та відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи №922/826/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" та апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021р. у справі №922/826/21; розгляд справи призначено у приміщенні Східного апеляційного господарського суду на 04.09.2024 о 12:00 год.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024, у зв`язку із відпусткою судді Шутенко І.А., для розгляду справи №922/826/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 розгляд справи призначено на 09.10.2024 о 14:30 год.

03.09.2024 1-им апелянтом подано до апеляційного господарського суду письмові пояснення (вх.№11459), в яких просить суд закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки оспорюваний договір оренди від 23.11.2020 припинив свою дію.

09.09.2024 прокурором подано до апеляційного господарського суду заперечення на пояснення представника відповідача на апеляційну скаргу (вх.№11668).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2024, у зв`язку із відпусткою судді Гребенюк Н.В., для розгляду справи №922/826/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 розгляд справи №922/826/21 призначено на 23.10.2024 об 11:00г од.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.10.2024 представник 2-го апелянта Харківської міської ради підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, представник 2-го апелянта Харківської міської ради підтримав вимоги підтримав вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", просив її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечив проти вимог апеляційних скарг Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", просив відмовити в їх задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 залишити без змін.

Враховуючи, що прокурор та представник 2-го апелянта з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а інші сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, пунктом 7 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 18.04.2018 за №1049/18 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" Товариству з обмеженою відповідальністю "Архелай" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 6,0085 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові. Будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Ж-1" по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, які належать на праві власності ТОВ "Архелай" (т.1 а.с.42-43).

Вказані нежитлові будівлі належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Архелай" на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель (1/2 частина нежитлових будівель літ. Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Ж-1") від 01.03.2018 за № 410 та договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель (1/2 частина нежитлових будівель літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Ж-1") від 02.03.2018 за № 416.

Вказаними договорами Товариством з обмеженою відповідальністю "Архелай" набуло право власності на нежитлові будівлі літ. "Б-1" загальною площею 53.1 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 52 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 54 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 58.8 кв.м., літ. "Ж- 1" загальною площею 57.2 кв.м. по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові. Земельна ділянка під вказаними нежитловими будівлями не була сформована.

Одразу після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,0085, її формування та присвоєння кадастрового номеру 6310136600:08:004:0014, пунктом 25 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 17.10.2018 за №1231/18 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0014 із земель територіальної громади м. Харкова площею 6,0085 га для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 (т.1 а.с.40-41).

Пунктом 1 додатку 4 до рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 за №1297/18 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,0085 га кадастровий номер 6310136600:08:004:0014) на земельні ділянки: ділянка №1 площею 5,2678 га та ділянка № 2 площею 0,7407 га (т.1 а.с.44-45).

Також, пунктом 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 за № 1459/19 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" ТОВ "Архелай" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) площею 5,2678 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 до 01.03.2022 (т.1 а.с.46-47).

Проте, договір оренди вказаної земельної ділянки ТОВ "Архелай" не уклало та відмовилося від землі, у зв`язку із чим, пункт 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 за № 1459/19 скасовано пунктом 4 додатку до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 за № 2014/20 у зв`язку із добровільною відмовою ТОВ "Архелай" (лист від 29.01.2020 за № 29/01-1).

Таким чином, жодні правовстановлюючі документи на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:004:0015 площею 5.2678га по пров. Шевченківському, 50 у м. Харкові Товариством з обмеженою відповідальністю "Архелай" не оформлювалось.

В подальшому, за договорами купівлі-продажу від 14.01.2020, Товариством з обмеженою відповідальністю "Архелай" було відчужено нежитлові будівлі літ. "Ж-1" площею 59,2 кв.м. та літ. "Е-1" площею 60,0 кв.м. за адресою: місто Харків, провулок Шевченківський, 50 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" (т.1 а.с.58-59).

У вказаних договорах купівлі-продажу зазначено, що нежитлові будівлі розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:08:004:0015 загальною площею 5,2678 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (пункти 5 договорів).

Пунктом 17 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 за №2009/20 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) площею 5,2678 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва житлового комплексу по провулку Шевченківському, 50. Фінансування робіт із землеустрою (технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) по провулку Шевченківському, 50 погоджено забезпечити за рахунок коштів ТОВ "Європартнер компані" за його згодою (лист від 29.01.2020 №012920), згідно з укладеним договором із розробником документації із землеустрою (т.1 а.с.48-49).

Також, пунктом 2 додатку 4 до рішення Харківської міської ради від 22.04.2020 за № 2089/20 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) площею 5,2678га із земель територіальної громади м. Харкова на земельні ділянки: ділянка № 1 - площею 1,8191га, ділянка № 2 - площею 0,7345 га, ділянка № 3 - площею 2,7142га для будівництва житлового комплексу по провулку Шевченківському, 50. Фінансування робіт із землеустрою (технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) по провулку Шевченківському, 50 забезпечено за рахунок коштів ТОВ "Європартнер компані" за його згодою, згідно з укладеним договором із розробником документації із землеустрою (т.1 а.с.50).

Надалі, пунктами 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" ТОВ "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022. Будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", які належать ТОВ "Європартнер компані" на праві приватної власності, в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) (т.1 а.с.51).

Звертаючись до суду з відповідним позовом прокурор зазначав, що вказані рішення Харківської міської ради не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки земельні торги не проводились, а право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 було надано ТОВ "Європартнер компані" для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури з порушенням вимог статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України (поза конкурентної процедури проведення земельних торгів).

Крім того, площа наданої в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 - 2,7142 га значно перевищує площу забудови, що належить ТОВ "Європартнер компані" на праві власності: об`єкти нерухомого майна літ. "Ж-1", літ. "Е-1" мають площу забудови 0,0073 га та 0,0074 га, що становить лише 0,5% від відведеної відповідачу земельної ділянки.

Водночас, на підставі вказаного спірного рішення Харківської міської ради між останньою та ТОВ "Європартнер компані" укладено Договір оренди землі від 23.11.2020 (т.1 а.с.60-63), яким передбачено, що в оренду ТОВ "Європартнер компані" передається земельна ділянка загальною площею 2,7142га, в тому числі, під забудовою ____ га (пункт 2 договору), для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (пункт 1 договору). На земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна нежитлові будівлі літ. "Ж-1", літ. "Е-1", які підлягають знесенню, інші об`єкти інфраструктури відсутні (пункт 3 договору).

Таким чином, ТОВ "Європартнер компані" отримано земельну ділянку площею, яка в 185 разів перевищує площу будівель. При цьому, спірне рішення Харківської міської ради не містить чіткого зазначення, яка саме частина вищевказаної ділянки (площа, установлені межі, як це передбачено частиною першою статті 79 ЗК України) призначалася та була необхідна саме для розміщення та обслуговування будівель відповідно до вимог частини другої статті 377 Цивільного кодексу України, ні посилання на землевпорядну документацію, якою визначена така земельна ділянка відповідно до ДБН та СНІП.

Отже, ТОВ "Європартнер компані" отримало в оренду земельну ділянку саме для будівництва житлового будинку, а не для обслуговування нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", а наміри Харківської міської ради спрямовані саме на отримання Товариством земельної ділянки для нового будівництва, в той час, як наявність об`єктів нерухомості використана лише як формальний привід для уникнення процедури земельних торгів.

На переконання прокурора, у даному випадку наявні підстави для визнання незаконним та скасування пунктів 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", визнання недійним договору від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га та повернення земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) Харківській міській раді.

Вказані обставини і стали підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом (т.1 а.с.1-73).

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у даній справі задоволено позовні вимоги, з підстав викладених вище (т.3 а.с.45-60).

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено, що не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатися до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців 1-4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3, 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17.

Частини 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах). Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто, визначений частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутися спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

У цій справі 1-й відповідач, здійснюючи право розпорядження землею в межах територіальної громади, є учасником цивільних правовідносин (стороною договору оренди землі). Отже, Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади міста Харкова, проте в цій справі вона є відповідачем, оскільки вчинила дії, які порушують інтереси громади, а саме, прийняла рішення про передачу земельної ділянки в оренду 2-му відповідачу без проведення земельних торгів.

Таким чином, у даній справі позов подано прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин, а позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача спірної земельної ділянки без проведення торгів порушує економічні інтереси держави, призводить до втрати можливості отримання територіальною громадою міста максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки, тобто, спірна угода, укладена представницьким органом територіальної громади, порушує економічні права територіальної громади, у зв`язку з чим прокурор мав не тільки право, але й обов`язок здійснити захист інтересів держави шляхом звернення з позовом у цій справі.

Крім того, прокурор наголошує на тому, що необхідність захисту інтересів держави у даній справі зумовлена прийняттям органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження землею, яка згідно зі статтею 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

З огляду на заявлену прокурором вимогу про визнання незаконним та скасування рішення 1-го відповідача, її обґрунтування та відсутність іншого органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у справі, що розглядається, прокурор правомірно визначив Харківську міську раду відповідачем у цій справі та обґрунтував підстави для представництва інтересів держави відсутністю органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за приписами статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (стаття 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно пункту 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Харківської міської ради в галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок в користування.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (стаття 21 Цивільного кодексу України).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

За змістом частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Зацікавлена особа в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається на підставі частини 2 статті 123 Земельного кодексу України з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується згідно частини 4 статті 123 Земельного кодексу України в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу. За змістом статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

При цьому, на підставі частини 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2 та 3 статті 134 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Такими випадками згідно частини 2 статті 134 Земельного кодексу України є: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У такому разі земельні ділянки державної чи комунальної власності (або права на них) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

В даному випадку судова колегія звертається до Superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею) - принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 54)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54)).

З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що особа, яка придбала нерухоме майно, відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України має право на придбання на позаконкурентних засадах (без проведення земельних торгів) прав саме на земельну ділянку (її частину), право на яку мав попередній власник нерухомості і яке перейшло до цього нового власника нерухомості в силу статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України в редакціях, які діяли на час придбання нерухомого майна, саме з метою, пов`язаною із розташуванням відповідної нерухомості.

Відповідна правова позиція щодо системного тлумачення норми частини 2 статті 134 Земельного кодексу України в комплексі з положеннями статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України викладена в постановах Верховного Суду, зокрема від 14.02.2018 у справі №592/6097/15-ц; від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г; від 22.03.2018 у справі №910/13129/7; від 14.03.2019 у справі №915/182/17; від 06.11.2019 у справі №910/23595/17.

Крім цього, частина 2 статті 134 Земельного кодексу України прямо пов`язує надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме з розташуванням на цій ділянці певної будівлі чи споруди.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №915/182/17.

Тобто, на час відчуження об`єкту нерухомості за відповідним правочином згідно чинного на той час законодавства, до набувача права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення), яке розташоване на спірній земельній ділянці, що перебувала в користуванні іншої особи, могло перейти право користування земельною ділянкою на таких самих умовах і в тому ж обсязі, що були встановлені для попереднього власника нерухомого майна, або право вимагати оформлення земельних прав, які в нього виникають.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що державна реєстрація спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 відбулась 24.07.2020 (т.1 а.с.145), тобто після придбання ТОВ "Європартнер компані" нежитлових будівель літ. "Ж-1" площею 59,2 кв.м. та літ. "Е-1" площею 60,0 кв.м., що розташовані за адресою: м.Харків, провулок Шевченківський, буд.50, на підставі договорів від 14.01.2020 (т.1 а.с.58-59).

Зокрема, відповідно до умов пунктів 5 вказаних договорів купівлі-продажу продавець свідчить, що земельна ділянка, кадастровий № 6310136600:08:004:0015, загальна площа 5,2678 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, на якій розташована вищезазначені нежитлова будівля (за наслідками поділу якої була сформована спірна земельна ділянка), не є власністю продавця (ТОВ "Архелай"), рішення про її приватизацію відповідним уповноваженим органом не приймалося, що стверджується витягом з Державного земельного кадастру НВ-0004357462020, виданим 03.01.2020 Центром надання адміністративних послуг м. Харкова.

Крім того, на підставі рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 № 2014/20 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" було внесено зміни до пункту 9 додатку 1 до рішення 25 сесії Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" щодо надання в оренду ТОВ "Архелай" в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0015, шляхом його скасування за добровільною відмовою останнього (лист від 29.01.2020 №29/01-1).

Таким чином, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019, яка розташована по пров. Шевченківський, 50 в м. Харкові, площею 2,7142га, станом на час переходу права власності на зазначене вище нерухоме майно до 2-го відповідача не була сформована та не існувала як об`єкт цивільних прав.

Крім того, станом на момент переходу до 2-говідповідача права власності на нежитлові будівлі літ. "Ж-1" площею 59,2 кв.м. та літ. "Е-1" площею 60,0 кв.м., по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, попереднім власником не було оформлено право користування земельної ділянки, на якій вона розміщена.

Судова колегія зазначає, що у разі, якщо попереднім власником нерухомого майна не було оформлено права користування земельною ділянкою, положення статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватись до даних правовідносин, адже земельна ділянка, яка відводиться за рахунок земель, не наданих у власність чи користування, не відноситься до земель, які згідно частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, відповідно вона може передаватись в оренду не інакше, як із земельного аукціону.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г, від 09.04.2020 у справі №910/2942/19 та від 01.07.2020 у справі №910/9028/19.

З огляду на зазначене, ТОВ "Європартнер компані" не набуло автоматичного права користування спірною земельною ділянкою в межах кадастрового номеру 6310136600:08:004:0019 та на позаконкурентних засадах мало право отримати земельну ділянку в користування саме з метою, пов`язаною із розташуванням відповідного належного йому на праві власності об`єкту нерухомого майна та в межах, які необхідні для обслуговування такого майна.

Разом з тим, формування, в тому числі визначення площі, а також реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 здійснювалось на підставі заяви ТОВ "Європартнер компані" в порядку відведення земельної ділянки саме за проектом землеустрою, розробленому на підставі рішення Харківської міської ради від 22.04.2020 № 2089/20 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", за яким її відведення передбачено не для мети, що пов`язана з розміщенням на ній об`єкту нерухомого майна, який належить ТОВ "Європартнер компані", а для будівництва нового об`єкта нерухомого майна житлового комплексу по провулку Шевченківському,50 з одночасним знесенням будівлі літ. "Ж-1" площею 59,2 кв.м. та літ. "Е-1" площею 60,0 кв.м. (т.1 а.с. 50).

Матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ "Європартнер компані" до Харківської міської ради з заявою про надання земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, з метою експлуатації такого об`єкту. Сторонами також не надано доказів того, що зазначена земельна ділянка надавалась міською радою ТОВ "Європартнер компані" для експлуатації об`єкту нерухомого майна, який належить останньому на праві власності.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142га із земель територіальної громади м.Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови надана ТОВ "Європартнер компані" пунктом 7.1, 7.2 додатку 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 за №2230/20 в оренду саме для будівництва житлового комплексу, право на яке мало бути отримано на підставі проведення земельних торгів.

З приводу розміру відведеної земельної ділянки також слід зазначити, що об`єкти нерухомого майна літ. "Ж-1", літ. "Е-1" по АДРЕСА_1 мають площу забудови 0,0073 га та 0,0074 га відповідно, тоді як площа земельної ділянки, яка відводиться становить 2,7142 га.

Таким чином, площа земельної ділянки, яка передана товариству у користування оскаржуваними у даній справі рішенням та договором, майже у 185 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване.

В свою чергу, розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, зокрема Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**", Державних будівельних норм "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005".

Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки в будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням.

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19.

Виходячи з системного аналізу положень частини 2 статті 124 і абзацу 2 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання. Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об`єктів надмірного тягаря, пов`язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об`єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об`єктів.

Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №922/1323/20, від 01.04.2021 у справі №910/10500/19, від 04.10.2023 у справі №916/2319/22.

В той же час, в проекті землеустрою відсутнє будь-яке обґрунтування (з урахуванням будівельних та санітарних норм) необхідності виділення земельної ділянки площею 2,7142 га, відтак, судова колегія дійшла висновку, що отримання в оренду земельної ділянки в розмірі, що значно перевищує площу належного товариству нежитлового приміщення внаслідок придбання, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у визначеному положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України порядку.

В контексті спірних правовідносин, судова колегія також враховує правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21 щодо способів захисту шляхом визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Зокрема, у вказаній постанові Суд вказав, що відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України ).

Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15-16 Цивільного кодексу України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.5). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40)).

Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку .Відповідно до частин другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права.

Враховуючи вищенаведені обставини, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Харківською міською радою внаслідок прийняття підпунктів 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким ТОВ "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022, було порушено вимоги чинного законодавства, а саме статті 124 Земельного кодексу України, частини першої статті 134 Земельного кодексу України, які передбачають передачу в оренду земель комунальної власності на підставі проведених земельних торгів, які Харківською міською радою проведені не були.

Відповідно, обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору.

При цьому, судова колегія відхиляє доводи апелянтів про те, що право оренди земельної ділянки площею 2,7142 га, надане ТОВ "Європартнер компані", не порушує прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб, інтересів територіальної громади і держави, а також доводи, що грунтуються на принципі належного урядування.

Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Проте, у спірних правовідносинах порушення Харківською міською радою умов та порядку передачі земельної ділянки у позаконкурентний спосіб призвели не тільки до можливих економічних збитків (недоотримання територіальною громадою коштів від відкритої передачі земельної ділянки в оренду конкурентним способом), а позбавили інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб можливості отримати земельну ділянку в оренду на відкритому конкурсі, створили для них і ТОВ "Європартнер компані" несправедливі умови конкуренції на ринку оренди комунального майна.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", відповідно, отримало непередбачені законом привілеї отримати земельну ділянку в оренду неконкурентним способом.

Харківська міська рада, розпорядившись таким чином земельною ділянкою, діяла всупереч суспільним інтересам, поставивши в нерівні умови інших потенційних орендарів земельної ділянки і ТОВ "Європартнер компані", який придбав нежитлові будівлі літ. "Ж-1", літ. "Е-1" по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, що мають площу забудови 0,0073 га та 0,0074 га, а площа земельної ділянки, яка була вже через декілька місяців після придбання нерухомості виділена в оренду для будівництва житлового комплексу, становить 2,7142 га, тобто, більше в 185 разів.

Відповідно, оцінюючи баланс інтересів територіальної громади та відповідачів, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що порушення порядку передачі земельної ділянки в оренду завдає суспільним відносинам значної шкоди та як наслідок підпункти 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" є незаконними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог прокурора в частині визнання недійним договору від 23.11.2020 оренди земельної ділянки по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", а також зобов`язання ТОВ "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В даному випадку договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладено між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" на підставі рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", пункти 7.3, 7.4 додатку 1 до якого з підстав, зазначених вище, правомірно визнано незаконним та скасовано господарським судом першої інстанції судом.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду шодо наявності правових підстав для визнання недійсним договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142га, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", а також зобов`язати ТОВ "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді, оскільки дана вимога ґрунтується на вищенаведених нормах чинного цивільного законодавства та є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі.

Стосовно доводів апелянтів про те, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, з урахуванням висновків ЄСПЛ, судова колегія зазначає, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання 1-го апелянта про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору, з огляду на таке.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання 1-ий апелянт посилається на те, що оспорюваний договір оренди від 23.11.2020 припинив свою дію, разом з тим, судова колегія враховує, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилось неврегульованих питань, що також узгоджується в висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №13/51-04.

Крім того, питання недійсності правочину розглядається на момент його вчинення, а тому наслідки недійсності можуть бути застосовані навіть, якщо договір припинений.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 зроблено висновок, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За наведених обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту його вчинення, припинення такого договору у звязку із закінченням строку його дії не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову, як і після.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтами не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються в апеляційних скаргах. Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21, а апеляційні скарги - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі №922/826/21 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 31.10.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий