Ухвала

від 01.12.2021 по справі 375/270/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 375/270/20

провадження № 61-14964ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Вотінцевим Єгором Геннадійовичем, на рішення Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомпро розірвання договору оренди землі.

Позов обґрунтований тим, що вона є власником двох земельних ділянок площею 3,3 га та 0,47 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери: 3223784000:05:002:0009 та 3223784000:05:004:0001, які розташовані на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області.

22 жовтня 2012 року між сторонами у справі укладено договір оренди № б/н земельних ділянок, що належать позивачу, терміном на 5 років, який зареєстрований 26 грудня 2012 року в управлінні Держкомзему у Рокитнянському районі.

20 листопада 2015 року укладено додаткову угоду № б/н, відповідно до якої пункти 5.2, 2.2, 6.1.4 договору оренди від 22 жовтня 2012 року № б/н викладено в новій редакції. Право оренди зі змінами зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 11 лютого 2016 року, номери записів про інше речове право 13316908 та 13317225.

Згідно з пунктом 8.6 договору оренди зі змінами, сторони визначили дві окремі підстави для розірвання спірного договору оренди: реорганізація юридичної особи-орендаря та зміна директора товариства. Згідно з договором оренди від 22 жовтня 2012 року № б/н та додаткової угоди від 20 листопада 2015 року № б/н, на момент їх укладення, директором Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор (далі - ТОВ Агрофірма Рокитне-Цукор ) був ОСОБА_2 .

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 06 березня 2018 року керівником ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор став ОСОБА_3 .

Листом від 05 грудня 2018 року орендодавець з посиланням на пункт 8.6 договору оренди земельної ділянки просила орендаря розірвати договір оренди за згодою сторін. У зв`язку з тим, що договір оренди не розірвано за згодою сторін, позивач звернулася до суду з позовом та просила суд розірвати вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2012 року № б/н зі змінами, згідно з додатковою угодою від 20 листопада 2015 року № б/н, укладений між позивачкою та ТОВ Агрофірма Рокитне-Цукор щодо земельних ділянок площею 3,3 га з кадастровим номером 3223784000:05:002:0009, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 11 лютого 2016 року, номер запису про інше речове право 13316908, та площею 0,47 га з кадастровим номером 3223784000:05:004:0001, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 11 лютого 2016 року, номер запису про інше речове право 13317225, а також стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, в позові відмовлено.

Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив із того, що зміна керівника орендаря не породжує в безумовному порядку порушення прав орендодавця, а розірвання договору оренди землі на підставі зміни керівника підприємства буде непропорційним втручанням в право мирного володіння майном відповідачем, тобто не буде забезпечений справедливий баланс інтересів орендаря і орендодавця.

У вересні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Вотінцева Є. Г. засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року визнано поважними причини для поновлення процесуального строку та поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Заявнику запропоновано встановити ціну позову, оскільки зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день його подання, заявник касаційної скарги зобов`язана самостійно визначити й відповідним чином обґрунтувати розмір судового збору, надати оригінал квитанції про його оплату, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У жовтні 2021 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху до Верховного Суду надійшла заява на виконання ухвали від 21 вересня 2021 року, додано копію квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн від 02 вересня 2021 року, копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копію договору оренди земельної ділянки та копію додаткової угоди, проте вимоги ухвали від 21 вересня 2021 року не виконала в повному обсязі в частині сплати судового збору.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.

Предметом спору у зазначеній справі є розірвання договору оренди землі. Орендна плата становить 12 000,00 грн на рік.

Ціна позову у цій справі з наведеними вимогами підлягає визначенню за правилами пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Ціна позову у цій справі становить 36 000,00 грн (12 000,00 грн х 3 роки), що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн*100=227 000,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.

У касаційній скарзі заявниці немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявницею рішення Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Вотінцевим Єгором Геннадійовичем, на рішення Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор про розірвання договору оренди землі відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко