Рішення

від 23.11.2021 по справі 387/713/21

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/713/21

Номер провадження по справі 2/387/314/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстера І.П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про стягнення заборгованості по орендній платі,-

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 02.09.2021 надійшла позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить стягнути заборгованість по орендній платі в розмірі 23867,95 грн, суму інфляційного збільшення в розмірі 4199,93 грн та 3% річних в сумі 2148,12 грн, а всього на загальну суму 30216,00 гривень.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 6,02 га, кадастровий номер 3521786800:02:000:0009. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди від 06.09.2007, який укладено між сторонами та зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі 01.12.2011 за № 352178684000003, перебувало в оренді у ТОВ "Згода". Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.02.2018 у справі № 387/1021/17 було розірвано договір оренди землі та встановлено, що ТОВ "Згода" має заборгованість перед ОСОБА_1 зі сплати орендної плати у розмірі 23867,95 гривень. Проте відповідач добровільно не сплачує борг. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 23867,95 грн, а також, на підставі ст. 625 ЦПК України, сплатити 3% річних в сумі 2148,12 грн та суму інфляційного збільшення в розмірі 4199,93 грн, що загалом становить 30216 гривень 00 копійок.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.09.2021 провадження у справі відкрито та визначено справу розглянути в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача 29.09.2021 подав до суду клопотання про застосування позовної давності у даному спорі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки дійсно між позивачем та відповідачем існували відносини у сфері оренди належної позивачу земельної ділянки, але через те, що у відповідача не збереглися документи, які підтверджують факт виплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, що також встановлено рішенням Добровеличківського районного суду від 22.08.2018 у цивільній справі №387/1021/21, договір було розірвано. У своїх позовних вимогах відповідач вказує, що направляла на поштову адресу відповідача дві вимоги про сплату боргу, від 02.01.2021 та від 25.05.2021. Однак до позовної заяви додає належні докази про надіслання відповідачу вимоги, лише від 25.05.2021, на яку і отримала відповідь за вих.№720 від 10.06.2021. з якої також вбачається, що відповідачем таку вимогу отримано вперше. Таким чином, позивачу було відомо про наявність заборгованості з виплати орендної плати 14.11.2017 ( дата надходження до Добровеличківського районного суду позовної заяви у цивільній справі №387/1021/17), а позовну заяву у даній цивільній справі датовано 27.08.2021, тому позивачем пропущено строк позовної давності, який сплив 14.11.2020.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.02.2018 у справі №387/1021/17, позов представника позивача ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про розірвання договору оренди землі задоволено повністю. Розірвано договір оренди землі від 06.09.2007, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі 01.12.2011 року за № 352178684000003 ( а.с.4-5).

З вимоги про сплату боргу від 02.01.2021 встановлено, що ОСОБА_1 направляла ТОВ "Згода" вимогу про сплату боргу встановленого рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у справі 387/1021/17 ( а.с. 6).

З вимоги про сплату боргу від 25.05.2021 та опис вкладення у цінний лист та квитанції, встановлено, що ОСОБА_1 направляла до ТОВ "Згода" вимогу про сплату боргу встановленого рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у справі 387/1021/17 ( а.с. 7,8).

Згідно з листом вих.№720 від 10.06.2021 ТОВ "Згода" адресованого ОСОБА_1 на її вимогу про сплату боргу від 25.05.2021 повідомляємо, що заборгованість по орендній платі в ТОВ "Згода" перед вами відсутня. Рішень судів чи постанов органів державної виконавчої служби щодо стягнення будь-яких сум коштів на вашу користь, не надходило ( а.с. 9).

Згідно з розрахунком наданим позивачем заборгованість ТОВ " Згода" по орендній платі складає 23867,95 грн, загальна сума 3% річних (на суму боргу 23867,95 грн за період прострочення виплати орендної плати з 30.03.2018 по 30.03.2021) становить 2148,12 грн, сума інфляційного збільшення за той же період становить 4199,93 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За приписами ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право, крім іншого, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як з`ясовано зі змісту рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.02.2018 у справі № 387/1021/17, різниця між належною до сплати ОСОБА_1 сумою орендної плати за три земельні ділянки та фактично виплаченою сумою складає 23867 гривень 95 копійок . Судове рішення набрало законної сили 30.03.2018 (а.с.4-5).

Суд надаючи оцінку обставинам справи вважає, що рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.02.2018 у справі № 387/1021/17, який набрав законної сили, має преюдиційне значення так як обставини, які були встановленні процедурно іншим судом не потребують доказування.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по орендній платі за три земельні ділянки в розмірі 23867 гривень 95 копійок.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Отже суд може задовольнити позов у межах заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості орендної плати у розмірі 23867,95 гривень, загальна сума 3% річних становить 2148 гривень 12 копійок та індексу інфляції за вказаний час прострочення становить 4199 гривень 93 копійки.

Водночас, статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності тобто строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно частини 1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Щодо переривання строку позовної давності Верховний Суд України висловив правову позицію у справі № 6-2891цс16, де вказав наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що дізналася про порушення свого права 22.02.2018, коли було ухвалено рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у справі №387/1021/17.

Проте в позовній заяви позивач зазначає, що підставою ухвалення зазначеного рішення була системна не сплата відповідачем орендної плати. Загальна сума орендної плати, яка має бути виплачена позивачеві за оренду вищезазначених земельних ділянок за період 2010-2017 років має становити 48195 гривень 09 копійок. Отже, різниця між належною до сплати ОСОБА_1 сумою орендної плати за три земельні ділянки та фактично виплаченою сумою складає 23867 гривень 95 копійок.

Відповідно до ч.5 ст.256 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже суд зазначає, що про порушення свого права позивач дізнавалася не з моменту ухвалення рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у справі №387/1021/17 з 22.02.2018, оскільки згідно з п.п. 9, 11 договору за оренду земельної ділянки відповідач взяв на себе зобов`язання вносити орендну плату в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься у строки з 01 січня по 31 грудня. Отже розрахунок з позивачкою відповідач зобов`язаний проводити згідно з умовами договору оренди землі від 06.09.2007 року. Тому суд доходить до висновку, що про порушення свого права позивач дізналася або повинна була дізнатися з моменту фактичної невиплати орендної плати у повному обсязі саме в строки визначені умовами зазначеного договору тобто з 1 січня 2011, з 1 січня 2012 року, з 1 січня 2013 року, з 1 січня 2014 року, з 1 січня 2015 року, з 1 січня 2016 року, з 1 січня 2017 року, з 1 січня 2018 року. Отже на момент звернення до суду з цим позовом 02.09.2021, позовна давність щодо стягнення заборгованості по орендній платі в період з 2010 по 2017 роки спливла, так як з даних на конверті, в якому надійшла вказана позовна заява, датою подачі позову до суду є 31.08.2021.

Що стосується позовних вимог про стягнення суми 3% річних та інфляційних за прострочене виконання зобов`язань, суд зазначає, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникло право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, оскільки таке прострочення є триваючим правопорушенням, отже, право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання і до моменту його фактичного виконання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову.

Такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року, справа №127/15672/16-ц.

Тобто, з огляду на викладене, можна дійти висновку, що позивач має право на стягнення 3 % річних та інфляційних за три роки, які передували моменту звернення з позовною заявою до суду.

Згідно з відомостями на конверті, в якому надійшла вказана позовна заява, датою подачі позову до суду є 31.08.2021, отже, належний трирічний строк для розрахунку 3 % річних та інфляційних становить з 31.08.2018 по 30.03.2021 в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги частково в межах 3-річного строку позовної давності з дати подачі позовної заяви, тобто за період з 31.08.2018 по 30.03.2021 в межах заявлених позовних вимог, та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, які розраховуються за наступною формулою: Сума санкції = С х3х Д/365/100, де С сума заборгованості; Д кількість днів прострочення. Також суд розрахував інфляційні за формулою [Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу].

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем за період з 31.08.2018 по 30.03.2021 в межах заявлених позовних вимог становить 4 871,32 грн - інфляційні втрати; 1 847,89 грн - 3% річних за прострочення грошового зобов`язання. Водночас інфляційні збитки за період з 30.03.2018 по 30.03.2021 заявлені в розмірі 4199,93 грн. Отже суд задовольняє в межах позовних вимог заявлений позивачем розмір інфляційних втрат на суму 4199,93 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, відповідачем суду не надано доказів виконання грошового зобов`язання за кредитним договором та рішенням суду.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.5 ст.256 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Виходячи з ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності само по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові .

Підстави зупинення, переривання перебігу позовної давності, а також поважні причини її пропущення відсутні .

З огляду на вказане, враховуючи відповідну заяву сторони відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 21, 22, 23, 32 Закону України " Про оренду землі " від 06.10.1998 року № 161-ХІV, із змінами та доповненнями, п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України, ст. 256, 257, 261, 264, 267 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81,141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на користь ОСОБА_1 заборгованість за три належних позивачеві земельні ділянки за №9, №310-1, №310-2 у зв`язку із несплатою орендної плати за 2010-2017 роки три проценти річних за період з 31.08.2018 по 30.03.2021 в розмірі 1 847 гривень 89 копійок та інфляційні втрати в розмірі 4199 гривень 93 копійки, що в загальній сумі підлягає стягненню 6047 (шість тисяч сорок сім) гривень 82 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 181 ( сто вісімдесят одна ) гривня 75 копійок.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Тернове Добровеличківського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" ( 27000, Кіровоградська область смт. Добровеличківка, вулиці Центральна,84, код ЄДРПОУ 23100419) .

Апеляційна скарга на рішення суду може бутиподана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.