Постанова

від 30.11.2021 по справі 569/258/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року

м. Рівне

Справа № 569/258/20

Провадження № 22-ц/4815/1131/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 ,

відповідач - Виробниче товариство з обмеженою відповідальністю Кантар

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 травня 2021 року у складі судді Галінської В. В., ухвалене в м. Рівне о 16 годині 59 хвилин, повний текст рішення складено 31 травня 2021 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 , Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Кантар про відшкодування матеріальної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що 29 жовтня 2019 року приблизно о 04.00 год з технічного поверху будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому знаходиться її квартира, почала бігти вода, внаслідок чого була затоплена дитяча кімната. Після цієї події 30 жовтня 2019 року нею та сусідами була подана відповідна заява на ім`я голови ОСББ для складання акту про наслідки залиття житлового приміщення. 01 листопада 2019 року був складений акт № 2 про наслідки залиття житлового приміщення в присутності голови ОСББ Р.Шухевича 4 , а також її сусідів. Цим актом встановлено, що причиною залиття став вихід з ладу муфти стояка опалення на технічному поверсі будинку, тобто частини загальної мережі опалення будинку. 07 листопада 2019 року вона замовила кошторис вартості відновлювальних робіт квартири, що склав 10 953 грн.. Вважає, що обов`язок по утриманню та своєчасному технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж покладено на балансоутримувача житлового будинку по АДРЕСА_1 було ОСББ Р. Шухевича 4 , яке, як їй відомо не уклало договір на обслуговування тепломережі, а тому воно є відповідачем у даній справі. Ситуація з залиттям дитячої кімнати у її квартирі призвела до того, що вона з донькою вимушена весь цей час перебувати в одній кімнаті, що призвело до ряду незручностей впродовж тривалого часу; до того ж вона неодноразово зверталась до голови ОСББ про добровільне відшкодування завданої їй шкоди, проте отримувала з його боку лише насмішки, чим їй завдано моральну шкоду. Просила суд стягнути на свою користь з відповідачів матеріальні збитки в розмірі 10 953 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., а також витрати у зв`язку з наданням правової допомоги та суму судового збору.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 травня 2021 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 10953,00 грн., моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1008,96 грн. та витрати на правову допомогу, надану адвокатом Пузирко О. О. в розмірі 3 500,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов`язком особи, яка завдала шкоди неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, та обґрунтована тими обставинами справи, які вказують на доведеність вини відповідача ОСББ Шухевича-4 у заподіянні матеріальних збитків позивачці. Рішення суду в частині стягнення моральної шкоди обґрунтоване тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності ОСББ Шухевича-4 позивачка зазнала моральних страждань, які проявилися у порушенні нормального способу життя, у негативних емоціях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, необхідністю зміни звичного способу життя, що призвело до ряду незручностей впродовж тривалого часу, а також її безрезультатними неодноразовими зверненнями до голови ОСББ про добровільне відшкодування завданої їй шкоди.

Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд при ухваленні рішення не встановив, з чиєї саме вини сталося затоплення квартири позивачки, а лише обмежився пояснення щодо презумпції вини у деліктних зобов`язаннях та відсутності доказів з боку відповідача на підтвердження відсутності цієї вини. Додає, що при цьому рішення ухвалене щодо одного відповідача ОСББ Шухевича-4 , тоді як відповідачів у справі заявлено два. Зазначає, що у Акті №2 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 01.11.2019р. не було зазначено висновку комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Доводить, що судом першої інстанції при вирішенні спору не було встановлено розміру матеріальної шкоди та пояснює, що кошторис вартості ремонтних робіт, виготовлений Домовою службою 07.11.2019р., є неналежним доказом, оскільки з нього не вбачається, що кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведений сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності, які передбаченим законом порядком пройшли таку підготовку й мають відповідний сертифікат, що підтверджує їх кваліфікацію, а також у ньому не міститься детального переліку та характеру пошкоджень, не вказана площа кімнати, що підлягала відновлювальному ремонту, не вказано перелу матеріалів, що включені у вартість кошторису. Додає, що представником відповідача заявлялося клопотання про проведення експертизи за рахунок позивача з метою встановлення вини та розміру матеріального збитку, однак така експертиза не була проведена. Вказує, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 є неприбутковою організацією, яка за кошти співвласників здійснює утримання будинку шляхом самозабезпечення та керується у своїй діяльності Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . Заперечує стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки у позові не було вказано їх орієнтовного розміру, а також і з тих міркувань, що розмір гонорару є завищеним, а будь-яких розрахункових документів щодо вартості наданих послуг суду не подано. З наведених міркувань просить рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Cудом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.07.2018.

У будинку АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 .

30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до голови ОСББ Р.Шухевича 4 ОСОБА_2 із заявою, в якій вказала, що 29 жовтня 2019 року о 04 год. з технічного поверху в її квартиру почала бігти вода, внаслідок чого були залиті дитяча кімната, ванна та велика кімната. Просила скласти необхідні в цьому випадку документи та визначити суму відшкодування збитків або провести це відшкодування в інший спосіб (ремонт, тощо). Просила з`явитися 01 листопада 2019 року для складання Акту про факт затоплення та визначення заподіяної шкоди.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги тим, що відповідач ОСББ Шухевича-4 не виконав своїх обов`язків по наданню послуг з усунення наслідків затоплення її квартири і в цілому проігнорував її звернення, у зв`язку з чим, окрім матеріальних збитків, вона зазнала і моральної шкоди.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані нормами Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до п.п. 12,14 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п.п.1 ч.4 ст.8 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за реєстр. № 76 управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року передбачено, зокрема, що у разі залиття квартири складається відповідний акт.

Відповідно до Акту №2 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 01.11.2019, складеного у складі комісії: голови ОСББ Р.Шухевич Ханенко І. Д., власника кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , власника кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_3 , встановлено під час залиття квартири АДРЕСА_3 залиття дитячої кімнати. В результаті обстеження вищерозташованої квартири АДРЕСА_4 виявлено залиття квартири АДРЕСА_4 з тех. поверху будинку. Таким чином, причиною залиття квартири АДРЕСА_3 стало вихід з ладу муфти стояка опалення на технічному поверсі будинку. Необхідно провести ремонт дитячої кімнати (пошпаклювати і покрасити). В дитячій кімнаті мокра стеля і стіна навколо стояка опалення. Вказаний Акт містить підписи складу комісії та печатку ОСББ Р.Шухевича 4 . Наведені факти підтверджуються фото-відео матеріалами, наявними в матеріалах справи.

07 листопада 2019 року Домовою службою в особі ФОП ОСОБА_4 складено Кошторис вартості ремонтних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого вартість матеріалів та робіт становить 10 953 грн..

Таким чином, матеріальна шкода, спричинена позивачу внаслідок залиття квартири (вартість відновлювального ремонту) становить 10 953 грн., і наведені обставини спростовують покликання апеляційної скарги на те, що місцевим судом при вирішенні спору не було встановлено розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу.

26 червня 2019 року ОСББ Р.Шухевича, 4 в особі голови правління Ханенка І. Д., що діє на підставі Статуту, надалі Замовник з однієї сторони, та Виробниче товариство з обмеженою відповідальністю Кантар , в особі директора Тимошицького О.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому Підрядник, з другої сторони, уклали Договір підряду №26/6.

Пунктом 1.1 цього Договору передбачено, що Підрядник за дорученням Замовника зобов`язується на свій ризик виконати комплекс будівельних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_1 (ремонт систем холодного та гарячого водопостачання, водовідведення та опалення в підвальному приміщенні та на горищі) .

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про належність ОСББ Шухевича-4 як відповідача у даному спорі, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Вказана стаття також визначає, що виконавцем послуг є суб 'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Стаття 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , визначає, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньобудинкових мереж та поточний ремонт.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків , об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання і використання неподільного та загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно абзацу підпункту 2 пункту 4 Розділу ІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Р.Шухевича, 4 , завданням та предметом діяльності об'єднання є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Відповідно Розділу VІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Р.Шухевича, 4 , об'єднання має право відповідно до законодавства та цього Статуту виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою.

Таким чином, ОСББ є відповідальною особою за належне утримання багатоквартирного будинку. Наявні у справі докази підтверджують, що саме на відповідача ОСББ Шухевича-4 як виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 покладено обов'язок по утриманню в належному технічному стані зазначеного будинку, здійснення технічного обслуговування і ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій в межах зазначених чинним законодавством меж відгалуження (зон відповідальності).

Покликання апелянта на те, що Акт №2 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 01.11.2019 року не є належним доказом, апеляційним судом оцінюються критично з тих міркувань, що зазначений акт не був скасований, анульований чи визнаний недійсним у встановленому законом порядку, і доказів його невідповідності чинному законодавству України не встановлено.

Так само не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що кошторис вартості ремонтних робіт, виготовлений Домовою службою 07.11.2019 року, є неналежним доказом, а у задоволенні клопотання про проведення у справі експертизи на предмет встановлення вини і розміру завданого матеріальної шкоди, який би міг стати таким належним і достатнім доказом, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка скористалась своїм правом на подання доказів заподіяння збитків, спричинених затопленням квартири, надала суду в підтвердження позовних вимог належний, допустимий доказ, який підтверджує розмір матеріальних збитків позивача, який прийнятий судом до уваги, оскільки оцінка проведена саме для встановлення розміру заподіяної шкоди залиттям квартири, а не для інших вимог. Окрім того, в ході розгляду справи судом було частково задоволено клопотання представника відповідачів та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ПП Експерт-Рівне-Консалт , однак, із повідомлення судового експерта Фурсович М. О. вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 та Виробниче товариство з обмеженою відповідальністю Кантар не з'явилися в головний офіс ПП Експерт-Рівне-Консалт за адресою: м.Рівне, Пр.Миру,15, не уклали договір та не оплатили роботи по виконанню експертизи, а тому проведення експертизи є неможливим, у зв`язку з чим матеріали справи та ухвалу суду повернуто без виконання.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодженням її майна у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла,за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з"ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст.1167 ЦК України позивач має довести: наявність моральної шкоди; наявність неправомірних рішень, дій чи бездіяльності відповідача; наявність причинно-наслідкового зв`язку між рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача та завданою позивачу моральною шкодою, а також наявність вини відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди у визначеному ним розмірі. Однак, підстав для відшкодування моральної шкоди в розмірі заявлених позовних вимог, наявності причинно-наслідкового зв`язку між вказаними рішеннями і завданою моральною шкодою, а також вини відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди судом не встановлено і позивачем суду не надано. Сам по собі факт винесення рішень відповідачем, яке було скасоване в подальшому, не може слугувати достатньою підставою для стягнення моральної шкоди. Оскаржувані рішення відповідача не підтверджують погіршення стану здоров`я позивача, не свідчать про порушення звичайних життєвих зв`язків, моральні страждання позивача, їх тривалість, характер та глибину.

Покликання апеляційної скарги на те, що завдання позивачці моральної шкоди не підтверджене та не доведене, апеляційним судом відхиляються.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, ОСОБА_1 вказувала на те, що їй завдано моральної шкоди, яка проявилася у порушенні нормального способу життя, у негативних емоціях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, вона була змушена з донькою весь цей час перебувати в одній кімнаті, що призвело до ряду незручностей впродовж тривалого часу. Окрім того, вона неодноразово зверталась до голови ОСББ про добровільне відшкодування завданої їй шкоди, проте отримувала з його боку лише насмішки.

Зважаючи на характер страждань, обсяг заподіяної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд відповідно до вимог статей 23, 1167 ЦК України та висновок місцевого суду про стягнення моральної шкоди в сумі 2 000,00 гривень є обґрунтованим.

Твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що судом безпідставно стягнуто на користь позивачки витрати на правничу допомогу, апеляційним судом відхиляються як такі, що суперечать обставинам справи. Так, повноваження представника позивача адвоката Пузирка О. О. підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги від 27.12.2019, Угодою №б/н про надання правової допомоги адвокатом від 27.12.2019, а згідно Додатку №1 до Угоди №б/н від 27.12.2019 оплата послуг здійснена в повному обсязі в розмірі 3500 грн., у зв`язку з цим ця сума підлягає стягненню з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 на користь ОСОБА_1 .

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки фактично дублюють обґрунтування позовної заяви, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шухевича-4 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 травня 2021 року у залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2021 року.

Головуючий Ковальчук Н.М.

Судді: Хилевич С. В.

Боймиструк С. В.