Постанова

від 03.12.2021 по справі 120/2820/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2820/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

03 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області до Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення капіталізованих платежів в сумі 460310,27 грн.

Обгрунтовуючи необхідність проведення капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України відповідно до положень Порядку від 04.12.2019 року № 986, позивач відзначив про факт ліквідації Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації та необхідність задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди, життю та здоров`ю застрахованим особам.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позов задоволено.

Судом зобов`язано Ліквідаційну комісію Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації включити грошові вимоги кредитора (капіталізовані платежі) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області в сумі 460310,27 грн. у реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс.

Позивач, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, оскаржив вищевказане рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин справи, позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Так, на переконання апелянта, наразі відсутні підстави для стягнення з відповідача капіталізованих платежів на підставі Порядку від 04.12.2019 року № 986, оскільки ліквідація Департаменту не пов`язана з його банкрутством, а зумовлена розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації та здійснювалась в межах єдиного державного органу, а саме Вінницької ОДА, внаслідок втрати повноважень у зв`язку з їх передачею іншому структурному підрозділу.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено наступні обставини справи.

Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації перебуває на обліку у Вінницькому відділенні управління ВД ФСС України у Вінницькій області як страхувальник.

На обліку у Вінницькому відділенні УВД ФССУ у Вінницькій області знаходиться на обліку особова справа потерпілого на виробництві ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), який отримав травму при виконанні трудових обов`язків у Департаменті агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації та який отримує щомісячні страхові виплати.

Згідно з постановою Вінницького відділення УВД ФССУ у Вінницькій області "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати" №0203/91159/91 159/22 від 21.04.2020 року позивачем зареєстрований страховий випадок - профзахворювання, внаслідок чого потерпілому - ОСОБА_1 , за висновком МСЕК від 20.07.2015 року, встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та ІІІ група інвалідності, безстроково.

На підставі вказаного, позивачем призначено та здійснюється виплата вказаній особі належних їй сум страхового відшкодування в сумі 1885,72 грн. безстроково з 01.03.2020 року.

При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 10.02.2021 року перебуває в стані припинення в результаті його ліквідації.

Як було з`ясовано судом першої інстанції, після публікації вищезазначеного запису та у зв`язку із припиненням відповідачем своєї діяльності, позивачем здійснено розрахунок сум капіталізованих платежів щодо особи, яка має право на страхові виплати, у зв`язку з втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, а саме: ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку потреби капіталізованих платежів станом на 01.03.2021 року відповідачу необхідно сплатити Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області в загальному розмірі 460310,27 грн. капіталізованих платежів (а.с. 4).

21.01.2020 позивачем надіслано відповідачу вимогу про сплату капіталізованих платежів №337-02 від 02.03.2021 року в сумі 460310,27 грн.

Враховуючи, що відповідачем вказана вимога не виконана, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 3 Закону №1105-XIV соціальне страхування здійснюється за принципами:

- обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;

- державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

- обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

- відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Ч.ч.1-2 ст. 4 Закону №1105-XIV передбачено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №986 (далі - Порядок №986).

Відповідно до п.3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Згідно з п.4 Порядку №986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу

Пунктами 7, 8 Порядку №986 передбачено, що капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Таким чином, капіталізація платежів здійснюється у разі ліквідації страхувальника без правонаступника.

Частиною 2 статті 1 Закону №1105-XIV передбачено, що терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з п. 3, 10 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до роботодавців віднесено підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, страхувальником у розумінні Закону № 1105-XIV є всі види юридичних осіб, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які, зокрема, використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах та мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074 (далі - Порядок №1074).

Вказаний Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку №1074 встановлено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1074 права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій (п. 6 Порядку №1074).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа, орган державної влади - Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації перебуває в стані припинення.

Так, розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 09.02.2021 року №77 припинено діяльність Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації шляхом ліквідації.

При цьому, розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 17.02.2021 року №109 у зв`язку з ліквідацією структурних підрозділів обласної державної адміністрації, як юридичних осіб публічного права, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації визнано публічно-владним правонаступником Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації в частині здійснення повноважень у сфері агропромислового розвиту, Департаменту правового забезпечення Вінницької обласної державної адміністрації в частині здійснення повноважень з питань надання водних об`єктів у користування.

Керівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації - публічно-владних правонаступників та керівника апарату обласної державної адміністрації зобов`язано вжити заходів щодо працевлаштування працівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації, що ліквідуються, шляхом їх переведення до відповідних структурних підрозділів обласної державної адміністрації, з урахуванням професійної підготовки і компетентностей та затвердженої граничної чисельності.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 наказом від 18.03.2021 року №77-ОС був переведений на посаду начальника відділу Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації.

Аналогічну посаду ОСОБА_1 займав і в Департаменті агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на Положення про Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, зі змісту якого вбачається факт переходу до Управління функцій відповідача саме в частині здійснення повноважень у сфері екології, природних ресурсів та охорони земель.

Отже, в даному випадку, судова колегія не встановила факту відмови Вінницької ОДА від функцій та обов`язків відповідача. На разі, має місце передача вказаних функцій та обов`язків іншим структурним підрозділам.

Ліквідація структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 24.01.2018 року у справі № 806/608/16, згідно з якою юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Ліквідація є такою формою припинення юридичної особи, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України).

Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі.

Відтак, беручи до уваги обсяг переданих повноважень Департаменту до новоствореного Управління, в межах правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, відбулось фактичне (компетенційне) правонаступництво.

В той же час, пунктом 1 Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 986 передбачено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

У цьому Порядку термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Тобто, норми Порядку поширюються на правовідносини з приводу здійснення капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли у зв`язку з ліквідацією, пов`язаною з банкрутством страхувальника.

В призмі встановлених обставин, колегія суддів доходить до переконання, що судом першої інстанції розглянуто процедуру ліквідації відповідача лише в контексті розпорядження Голови Вінницької ОДА від 09.02.2021 року №77 "Про ліквідацію Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації" та не взято до уваги факт наявності розпорядження голови Вінницької ОДА від 17.02.2021 року №109 "Про забезпечення трудових прав працівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації під час зміни структури обласної державної адміністрації", яким визнано Управління публічно-владним правонаступником Департаменту в частині здійснення повноважень у сфері екології, природних ресурсів та охорони земель, і саме до даного структурного підрозділу був переведений ОСОБА_1 , який знаходиться на обліку в позивача, як потерпілий на виробництві на підставі Закону України №1105-ХІV.

Судова колегія наголошує, що ліквідації відповідача не пов`язана з його банкрутством, як це обумовлено Порядком №986, а зумовлена розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації.

Отже, ліквідація відповідача, як структурного підрозділу здійснювалась в межах єдиного державного органу внаслідок втрати повноважень у зв`язку з їх передачею іншому структурному підрозділу, а тому Порядок №986, на який посилається позивач і на підставі якого суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення капіталізованих платежів з відповідача, не може бути застосований до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

У силу п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області до Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.