Постанова

від 23.11.2021 по справі 524/81/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/81/21 Номер провадження 22-ц/814/2273/21Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Чумак О.В.

суддів Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.

за участю секретаря Гречка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2021 року, ухвалене суддею Предоляк О.С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального підприємства Благоустрій Кременчука про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду з позовом, збільшеним в ході розгляду справи, до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Комунального підприємства Благоустрій Кременчука , про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.10.2020 р. № 1665; зобов`язання КП Благоустрій Кременчука відновити демонтовані ним секції оцинкованого паркану шляхом встановлення їх на те місце, звідки їх демонтовано в районі будинку АДРЕСА_1 ; заборону відповідачам в позасудовому порядку вчиняти дії по демонтажу та евакуації майна: металевої огорожі, металевих воріт та калитки, оцинкованої огорожі, оцинкованих воріт та калитки, електроопор вуличного освітлення, зелених насаджень тощо, яке розміщене біля будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_2 . На прибудинковій території вказаного будинку встановлено огорожу, електричні опори освітлення, насаджено дерева, зроблено інший благоустрій території. Вона є співвласником зазначених елементів благоустрою у відповідності до акту приймання-передачі від 28.05.2917 року, складеного з забудовником.

31.12.2020 року на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 1665 від 30.10.2020 року КП Благоустрій Кременчука провів демонтаж оцинкованого паркану та вивіз це майно у невідомому напрямку.

Вважає таке рішення неправомірним, та таким, що порушує її права та законні інтереси, як і дії КП Благоустрій Кременчука , які полягали у самовільному захопленні та вивозі чужого майна.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального підприємства Благоустрій Кременчука про визнання та скасування рішення від 30.10.2020 р. № 1665 та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.10.2020 р. № 1665 Про демонтаж та евакуацію рухомого майна .

Стягнуто з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору 908,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилася ОСОБА_1 та Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, оскарживши його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 прохає скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове про задоволення позову.

Посилається на те, що КП Благоустрій Кременчука заволодів чужим майном та безпідставно утримує його у себе на підставі рішення, яке визнано неправомірним та скасоване місцевим судом.

Вважає помилковими висновки місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову про відновлення демонтованих відповідачем секції паркану шляхом встановлення їх на те місце, звідки їх демонтовано в районі будинку АДРЕСА_1 .

Також вказує, що суд не навів мотивів відмови у задоволенні позову про заборону відповідачам в позасудовому порядку вчиняти дії по демонтажу та евакуації майна: металевої огорожі, металевих воріт та калитки, оцинкованої огорожі, оцинкованих воріт та калитки, електроопор вуличного освітлення, зелених насаджень тощо, яке розміщене біля будинку АДРЕСА_1 .

Стверджує, що така вимога ґрунтується на законі.

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради прохає скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що КП Благоустрій Кременчука мало право на демонтаж рухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому від 30.10. 2020 р. № 1665, яке на їх думку є законним, а цей спір підлягає розгляду адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов від КП Благоустрій Кременчука , останній прохає залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити апеляційну скаргу Виконавчого комітету та скасувати рішення місцевого суду у задоволеній частині вимог, ухвалити нове та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення від 30.10.2020 р. № 1665.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки - адвоката Ульянова Р.А., представників відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 04.09.2020 р., встановлено, що згідно договору оренди землі, зареєстрованого 08.06.2015 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 9965129, підстава внесення запису індексний №21925641 від 09.06.2015, зі змінами від 01.11.2017), у користуванні ТОВ Наукова виробнича інноваційна фірма Вілп перебувала земельна ділянка площею 1906 кв.м (кадастровий №5310436100:08:005:0497) для закінчення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - багатоквартирного житлового будинку з дитячим кафе та гаражем на першому поверсі по АДРЕСА_3 . Термін дії договору оренди землі закінчився 01.11.2019 р. Після закінчення терміну дії договору оренди земельна ділянка до земель запасу міста не поверталася. Об`єкт будівництва введено в експлуатацію та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_4 .

На земельній ділянці фактично знаходиться 13-поверховии житловий будинок з нежитловими приміщеннями на першому поверсі.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 31.03.2015 ТОВ Наукова виробнича інноваційна фірма Вілп надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на період будівництва орієнтовною площею 0,0819 га для наступного надання згоди на встановлення земельного сервітуту на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів, право проїзду на транспортних засобах, право прокладання та експлуатації лінійних комунікацій на період будівництва багатоповерхового жилого будинку з дитячим кафе та гаражами на першому поверсі по АДРЕСА_3 . Після закінчення будівництва, земельна ділянка підлягала поверненню до земель запасу міста.

Вказане рішення до цього часу не виконане, земельна ділянка не сформована у відповідності до ст. 79-1 Земельного кодексу України, про що свідчить її відсутність на Публічній кадастровій карті України.

Земельна ділянка має збільшені розміри за рахунок самовільного зайняття земель загального користування - під`їзної дороги ( АДРЕСА_3 ) та зеленої зони, довжина паркану вздовж вул. Іонінській додатково збільшена на 31,80 м, на ній знаходяться будівельний паркан. Земельна ділянка огороджена по периметру парканом, у дворі будинку виконано благоустрій, висаджено зелені насадження та встановлено електроопори вуличного освітлення частково на землях загального користування орієнтовною площею близько 325 кв.м.

Земельна ділянка загального користування загальною площею 1144 кв.м підлягає поверненню до земель запасу міста з метою суспільної необхідності.

Вказаний акт складено спеціалістами підрозділів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в межах повноважень самоврядного контролю з метою встановлення фактичних меж земельної ділянки для закінчення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - багатоквартирного житлового будинку з дитячим кафе та гаражем на першому поверсі по АДРЕСА_3 .

До акту долучені фотографі, виконані при обстеженні, та схема земельної ділянки (том 1 а.с. 63-66, 117-119).

11.09.2020 року головним спеціалістом управління контролю за станом благоустрою складено акт про розміщення рухомого майна без правовстановлюючих документів, згідно якого зафіксований факт розташування рухомого майна (металевого паркану та 5-ти електроопор) без правовстановлюючих документів, яке розміщено на території м.Кременчука та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Власнику залишено повідомлення - з`явитися в Управління благоустрою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за адресою: пл.. Перемоги, 2, каб. 214, 215 для розгляду питання, щодо правомірності розміщення вищевказаною майна та наявності правовстановлюючих документів (том 1 а.с. 67, 114-на звороті).

Актом обстеження рухомого майна від 17.09.2020 року, складеного спеціалістами підрозділів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області встановлено, що станом на 17.09.2020 року вищевказане рухоме майно не демонтоване (том 1 а.с. 70, 120-на звороті, 121).

30.10.2020 року на засіданні виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, враховуючи акт обстеження земельної ділянки в м.Кременчуці від 04.09.2020, на підставі акта обстеження рухомого майна від 17.09.2020 прийнято рішення № 1665 Про демонтаж та евакуацію рухомого майна , згідно якого вирішено провести демонтаж та евакуацію рухомого майна - металевої огорожі, 5 (п`яти) електроопор вуличного освітлення (власник ТОВ НВІФ Вілп ), які розміщені навпроти будинку АДРЕСА_4 та вздовж вулиці Іонинській у м.Кременчуці без правовстановлюючих документів згідно з додатком. Комунальному підприємству Благоустрій Кременчука провести демонтаж та евакуацію рухомого майна, забезпечити тимчасове зберігання евакуйованого майна в спеціально відведених місцях, після евакуації рухомого майна прибрати територію від залишкового сміття (том 1 а.с. 113-114).

31.12.2020 року на виконання вищевказаного рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради співробітниками КП Благоустрій Кременчука проведено демонтаж та евакуацію рухомого майна, а саме демонтовано та евакуйовано частину металевої огорожі секції оцинкованого паркану - 25 металевих листів 1х2 м. на територію підприємства, про що складено акт проведення демонтажу рухомого майна № 16 від 31.12.2020 року (том 1 а.с. 35).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.10.2020 р. № 1665 Про демонтаж та евакуацію рухомого майна , суд першої інстанції виходив із того, що вказане рішення стосується права користування земельною ділянкою для обслуговування прибудинкової території, та згідно ч.2 ст. 158 ЗК України, такий спір повинен вирішуватись виключно в судовому порядку, а не шляхом прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 7 ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян;

Статтею 5 Закону України Про благоустрій населених пунктів від 6.09.2005 №2807-IV визначено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Пунктом 1 частин 6 та 9 статті 10 вказаного Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів віднесено затвердження правил благоустрою територій населених пунктів та здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів, тощо.

До об`єктів благоустрою населених пунктів статтею 13 Закону віднесено прибудинкові території, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

На об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо (пункт 5 частини першої статті 16 вказаного Закону).

Частинами першою, другою статті 34 цього ж Закону встановлено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Суд першої інстанції встановив, і це вбачається з матеріалів справи, що рішенням Кременчуцької міської ради від 27.04.2010 р. затверджено Правила благоустрою території м.Кременчука.

Рішенням Кременчуцької міської ради Про внесення змін до Правил благоустрою території м.Кременчука від 01.11.2011 року, вирішено внести зміни до рішення міської ради від 27.04.2010 року Про затвердження Правила благоустрою території м.Кременчука , а саме: викладено правила в новій редакції (том 1 а.с. 165-224).

Відповідно до пункту 1.1 Правил Правила благоустрою території м.Кременчука є нормативно-правовим актом, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста Кременчука, регулюються права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті. Правила спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, і є обов`язковими для виконання на території міста виконавчими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, їх керівниками, працівниками та громадянами.

Відповідно до частини 20 пункту 5.8.1 Правил забороняється на об`єктах благоустрою самовільно займати земельні ділянки і використовувати їх при відсутності документа, що засвідчує право на використання та володіння землею.

Пунктом 2.8 Положення про порядок евакуації та демонтажу рухомого майна, що розміщене на об`єктах благоустрою з порушеннями Правил благоустрою території м.Кременчука, яке є Додатком до рішення міської ради від 27 березня 2012 року, передбачено, що евакуація та демонтаж рухомого майна, що розміщене на об`єктах благоустрою з порушенням Правил благоустрою території м. Кременчука, проводиться за рішенням виконавчого комітету (том 1 а.с. 77-80).

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно п. 4 ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Згідно пункту 6.1.1 національного стандарту ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови (далі - ДСТУ-Н), затвердженого наказом Мінрегіону від 26.02. 2014 № 56 площа земельної ділянки з прибудинковою територією кожного багатоквартирного будинку, що відповідає питомій вазі кількості мешканців будинку у сумарній кількості мешканців мікрорайону (кварталу), визначатиметься за формулою:

Т0 = Тф ? (Б0 / Б) , де

Т0 - земельна ділянка з прибудинковою територією багатоквартирного будинку, га;

Тф - фактична житлова територія мікрорайону (кварталу), га;

Б0 - кількість мешканців в багатоквартирному будинку, чол;

Б - кількість мешканців у мікрорайоні (кварталі), чол.

При цьому, відповідно до пункту 3 Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків (далі - Методичні рекомендації), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2011 № 389 мінімально допустима величина прибудинкової території не може бути меншою за територію технічного обслуговування відповідного багатоквартирного житлового будинку, якщо зазначене можливе в існуючій забудові.

Згідно вимог статті 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів , прибудинкова територія належить до об`єктів благоустрою населених пунктів.

Статтею 14 вказаного Закону встановлено, що об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Статтею 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що об`єкт благоустрою може бути оснащений елементами благоустрою.

Так, елементами (частинами) об`єктів благоустрою є в т.ч. малі архітектурні форми, до яких належать огорожі, ворота, ґрати. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Місцевий суд встановив, і це підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с. 11) .

28.05.2019 року між ТОВ Наукова виробнича інноваційна фірма Вілп , в особі директора Л. Пушкарьової та ОСОБА_1 укладено акт приймання-передачі, за яким у зв`язку з передачею від ТОВ НВІФ Вілп до ОСОБА_1 прав на квартиру АДРЕСА_2 у відповідності до умов договору № 12/01-17 від 10.01.2017 року, ТОВ НВІФ Вілп передало, а ОСОБА_1 прийняла у власність частку в 1/31 у наступному майні: елементи благоустрою подвір`я багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , які складаються з секцій металевого паркану навколо прибудинкової території, металевих воріт та калитки, оцинкованого паркану, воріт та калитки, електричних опор вуличного освітлення в кількості 6 штук, зелених насаджень на території прибудинкової території та інших елементів благоустрою (том 1 а.с. 12).

В плані благоустрою території земельної ділянки, наданої під будівництво багатоповерхового житлового будинку з дитячим кафе та гаражами на першому поверсі по АДРЕСА_3 ТОВ Наукова виробнича інноваційна фірма Вілп погодженого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради 10.10.2018 року, відображено площу земельної ділянки 1906 кв.м., площа забудови запроектованого житлового будинку з гаражами та кафе 907 кв.м., площа забудови запроектованого ГРП 8 кв.м., площа мощення тротуарною дрібно розмірною плиткою в межах земельної ділянки 399,20 кв.м., площа мощення тротуарною дрібнорозмірною плиткою за межами земельної ділянки 832,80 кв.м., площа покриття зі спец суміші 10,30 кв.м., площа асфальтобетонного покриття в межах земельної ділянки 75,50 кв.м., площа асфальтобетонного покриття за межами земельної ділянки 550,30 кв.м., площа озеленення в межах земельної ділянки 505,30 кв.м., площа озеленення за межами земельної ділянки 526,10 кв.м., граничний відсоток забудови земельної ділянки загальною площею 1906 кв.м. становить 48%. (том 1 а.с. 149).

Відповідачами не надано доказів того, що елементи благоустрою розміщені за межами прибудинкової території багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 та не у відповідності до Плану благоустрою території зазначеного будинку, погодженого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.

Також виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не надав доказів того, що рухоме майно - металева огорожа та електроопори вуличного освітлення, які розміщенні навпроти будинку АДРЕСА_4 , розміщенні на самовільно зайнятій земельній ділянці та з порушенням Правил благоустрою території м.Кременчука.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.10.2020 р. № 1665 Про демонтаж та евакуацію рухомого майна , яке фактично стосується права розташування на земельній ділянці прибудинкової території елементів благоустрою, тобто права користування земельною ділянкою для обслуговування прибудинкової території, та, з огляду на приписи ч.2 ст. 158 ЗК України, такий спір повинен вирішуватись виключно в судовому порядку, а не шляхом прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Статтею 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Також, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На теперішній час такий порядок Кабінетом Міністрів України не прийнято, з огляду на що співвласникам багатоквартирного будинку земельні ділянки безоплатно у власність або в постійне користування не можуть бути передані.

З огляду на наведене, до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку надання земельних ділянок безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку, земельні ділянки можуть надаватися тільки у постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 Про реалізацію Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.10.2020 р. № 1665 Про демонтаж та евакуацію рухомого майна стосується права користування земельною ділянкою для обслуговування прибудинкової території, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що цей спір повинен вирішуватись виключно в судовому порядку, а не шляхом прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

З цих підстав суд місцевий суд дійшов вірного висновку про визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення.

Приймаючи до уваги те, що позивачкою не надані докази дотримання визначеної чинним законодавством процедури отримання земельної ділянки в постійне користування, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні її позову в частині зобов`язання КП Благоустрій Кременчука відновити демонтовані ним секції оцинкованого паркану шляхом встановлення їх на те місце, звідки їх демонтовано в районі будинку АДРЕСА_1 та заборони відповідачам в позасудовому порядку вчиняти дії по демонтажу та евакуації майна без визначення розміру та конфігурації прибудинкової території і, відповідно, визначення місця розташування паркану.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів залишає без задоволення доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про наявність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині.

Твердження апеляційної скарги позивачки щодо обґрунтованості вимог про зобов`язання заборонити відповідачам в позасудовому порядку вчиняти дії по демонтажу та евакуації майна: металевої огорожі, металевих воріт та калитки, оцинкованої огорожі, оцинкованих воріт та калитки, електроопор вуличного освітлення, зелених насаджень тощо, яке розміщене біля будинку АДРЕСА_3 , - також задоволенню не підлягають, оскільки в судовому порядку захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права особи.

У даному спорі права позивачки відновлені шляхом скасування оскаржуваного рішення.

Посилання виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в апеляційній скарзі на те, що КП Благоустрій Кременчука мало право на демонтаж рухомого майна за адресою: вул. Першотравнева, 1-в, на підставі рішення виконкому від 30.10.2020 р. № 1665, яке вважають законним, - не заслуговують на увагу, оскільки ним не надано доказів того, що вказане рухоме майно розміщене за межами прибудинкової території багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 та не у відповідності до Плану благоустрою території зазначеного будинку, погодженого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.

Також відсутні докази того, що металева огорожа та електроопори вуличного освітлення, навпроти будинку АДРЕСА_4 , розміщенні на самовільно зайнятій позивачкою земельній ділянці та з порушенням Правил благоустрою території м.Кременчука.

Клопотань про призначення відповідної експертизи на підтвердження вказаних обставин відповідачами не заявлялося.

Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.10.2020 р. № 1665 Про демонтаж та евакуацію рухомого майна , яке фактично стосується права розташування на земельній ділянці прибудинкової території елементів благоустрою, тобто права користування земельною ділянкою для обслуговування прибудинкової території, та з урахуванням ч.2 ст. 158 ЗК України такий спір повинен вирішуватись виключно в судовому порядку. Отже, висновки суду першої інстанції про визнання вказаного рішення неправомірним та його скасування є правильними та ґрунтуються на нормах матеріального права.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору, тобто наявність публічно-правового спору, при цьому участь суб`єкта владних повноважень - обов`язкова ознака для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб`єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Твердження відповідача Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в апеляційній скарзі про те, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства адміністративним судом, не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а є приватноправовим, так як стосується скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо елементів благоустрою подвір`я багатоквартирного будинку, в якому позивачці на праві приватної власності належить квартира. При цьому, елементи благоустрою, щодо яких винесено рішення органу місцевого самоврядування, оскаржуване позивачкою в судовому порядку, належать їй на праві власності згідно акту-приймання передачі від 28.05.2019 р.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційних скаргах мотивів колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03.12.2021 р.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Т.О.Кривчун