Окрема думка

від 17.06.2021 по справі 126/2518/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

"17" червня 2021 р.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 24 березня 2021 року у задоволенні позову ТОВ Надбужжя Плюс до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки № 1055 від 09.01.2008 року, поновленим,-відмовлено.

Суд першої інстанції встановив ,що орендодавець ОСОБА_2 до закінчення строку договору оренди - 18.06.2019 року попередила орендаря ТОВ Надбужжя Плюс письмовими заявами від 11.07.2018 р. та 06.06.2019 р. про небажання поновлювати з ним договір оренди на новий термін, просила звільнити та повернути після закінчення договору оренди належну їй земельну ділянку та не проводити її обробіток на новий період. Вказані заяви були зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції ТОВ Надбужжя Плюс під вхідними номерами 29 та 24 від 11.07.2018 р.і від 06.09.2019 р. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що орендодавець до закінчення строку договору оренди в письмовій формі виявив власну волю не продовжувати з позивачем строк договору оренди і про його волевиявлення на відмову в поновленні договору оренди свідчать письмові заяви - повідомлення відмову в поновленні договору оренди, а тому ТОВ Надбужжя плюс втратило право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому суд не взяв до уваги твердження товариства про його необізнаність щодо намірів ОСОБА_1 не продовжувати з ним договір оренди, посилаючись на те ,що останнє спростовується примірниками заяв з відмітками вхідних номерів на них, зареєстровані в журналі вхідної документації ТОВ Надбужжя плюс від 11.07.2018 року і 06 .06.2019 року під номерами 29 та 24.

В апеляційній скарзі ТОВ Надбужжя Плюс просило рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на факт відсутності від відповідача листа - повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди про заперечення у його поновленні ,а копії заяв ОСОБА_2 про це від 11.07.2018 року і від 07.06.2019 року вважав такими ,що , в порушення вимог ст.78,ч.4 ст .95 ЦПК України і пункту 5.27 Національного стандарту України ,затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 р. ДСТУ 4163-2003 , не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку, а тому не можуть бути допустимим доказом. Послалось на те, що згідно цього стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають із слів згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища дати засвідчення копії.

Переглядаючи рішення у справі в апеляційному порядку за скаргою ТОВ Надбужжя Плюс і ухвалюючи нову постанову про поновлення договору оренди , колегія суддів вважала доводи апеляційної скарги обгрунтованими. При цьому не взяла до уваги зареєстровані товариством заяви - повідомлення ОСОБА_1 про небажання припинення договірних відносин від 11.07.2018 року і від 07.06.2019 року ,вважаючи ,що ці заяви не засвідчені належним чином, відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ,затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 р. ДСТУ 4163-2003 .

Вважаю, що ці доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не може знецінюватись суть здійснення власником(орендодавцем) своїх прав щодо майна формальним дотриманням ним часу вираження своєї волі на продовження оренди, якщо вона вже заявлялась орендодавцем орендарю безпосередньо перед отриманням пропозиції на поновлення договору.

Як зазначено у висновках щодо вибору і застосування норм права до спірних правовідносин ,викладених у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №379/338/16-ц), від 18.12.2018 року у справі №401/4572/15-ц, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів : орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Орендодавець ОСОБА_2 неодноразово письмово повідомляла орендаря ТОВ Надбужжя Плюс про відмову в поновленні договору оренди, заявляючи про своє небажання поновлювати договір оренди на новий термін, просила звільнити та повернути після закінчення договору оренди належну їй земельну ділянку та не проводити її обробіток на новий період, тобто реалізувала свої права на вказану земельну ділянку ,як власник.

При цьому у справі не вбачається ні факт передачі ОСОБА_2 вказаної ділянки в оренду іншій особі ,ні намір такої передачі, що давало би право орендареві стверджувати про наявність у нього переважного права оренди.

На підтвердження направлення копії листів- повідомлень ОСОБА_2 до ТОВ Надбужжя Плюс про небажання продовження орендних відносин, ОСОБА_1 надала суду примірники заяв, які нею подавалися особисто , з проставленими на них датами їх надходження і номерами вхідної кореспонденції позивача.

Дані екземпляри заяв ОСОБА_2 належать останній ,вчинені для підтвердження здачі їх в якості вхідної кореспонденції позивачу і не є їх копіями, зміст яких не підлягає засвідченню позивачем в порядку ,передбаченому пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 р. ДСТУ 4163-2003

Згідно п.1.1 вказаного Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 р. ДСТУ 4163-2003 ,цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: 1) - органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;2) - підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Як вбачається з наведеного у апеляційній скарзі і постанові апеляційного суду змісту пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 у останньому йдеться про засвідчення копії документу, а саме Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Приклад: Згідно з оригіналом

Секретар Підпис

Ініціал(и), прізвище ,дата.

Оскільки заяви ОСОБА_1 не відносяться до організаційно-розпорядчих документів ( постанов, розпоряджень, наказів, положень, рішень, протоколів, актів, листів тощо) створюваних в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування чи підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності ,а є примірниками заяв з відмітками номерів і дати реєстрації їх в журналі вхідної кореспонденції позивача, що зберігались у ОСОБА_2 на підтвердження вручення їх позивачу, такі примірники заяв авторства ОСОБА_2 не являються копіями документів і не потребують засвідчення їх змісту посадовими особами позивача.

З врахуванням викладеного , висновки апеляційного суду про обгрунтованість доводів апеляційної скарги про те ,що вказані заяви не можуть бути допустимим доказом направлення орендарю ОСОБА_2 заяв про небажання поновлення договору оренди ,так як не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку, не відповідають вимогам закону щодо належної оцінки доказів і встановлення дійсних обставин справи.

Висновки суду першої інстанції щодо відмови в поновленні договору оренди з орендодавцем ОСОБА_2 ,яка письмово повідомила орендаря про свою відмову в поновленні договору оренди, є законними і обгрунтованими і направлені на захист права власності власника землі ,а тому рішення підлягало б залишенню без змін .

Суддя Копаничук С.Г.