Постанова

від 07.12.2021 по справі 278/3137/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/3137/21 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.

Категорія 84 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №278/3137/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2021 року, постановлену під головуванням судді Татуйка Є.О. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою у якій просила встановити факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі: земельної ділянки, загальною площею 2,2527 га, кадастровий номер 1822086500:02:000:0068, яка розташована на території Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області; 0,0031 відсотків в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства СВК Двірець с. Двірець, що належало йому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1, виданого Сінгурівською сільською радою Житомирського району та області 28 лютого 2003 року за №254.

Заява обґрунтована тим, що вона є падчеркою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що після його смерті залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки, загальною площею 2,2527 га, кадастровий номер 1822086500:02:000:0068, яка розташована на території Сінгурівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства і належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №065251, виданого 27 вересня 2004 року Житомирською райдержадміністрацією, а також 0,0031% в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства СВК Двірець с. Двірець, що належало йому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1, виданого Сінгурівською сільською радою Житомирського району та області 28 лютого 2003 року за №254. Зазначає, що відповідно до заповіту від 30.12.2004 вказане майно ОСОБА_3 заповів їй. Вказує, що звернувшись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку із пропущенням строку для подання відповідної заяви. Вважає, що вона прийняла спадщину автоматично, оскільки постійно проживала із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що вона здійснювала догляд за ОСОБА_3 , допомагала йому по веденню сільського господарства. Враховуючи вищевикладене, просила встановити факт прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , з метою реалізації їй права на спадщину, а також володіння, користування та розпорядження вказаним майном.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини залишено без розгляду на підставі положень ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, помилковою, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Вказує, що з наявних у справі доказів вбачається відсутність інших спадкоємців, оскільки спадкова справа не заводилася. Вважає, що спір у даному випадку відсутній, оскільки інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися. Зазначає, що суд першої інстанції не встановив чи є інші особи, заінтересовані у вирішенні даної справи та не перевірив чи впливатиме встановлений факт на спадкові права і обов`язки цих осіб.

У поданому відзиві Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області зазначає, що суд першої інстанції всебічно дослідив надані сторонами докази та дійшов правильного висновку про наявність спору про право, що є підставою для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що заявником заявлені вимоги про встановлення факту прийняття спадщини, а представник заінтересованої особи заперечує проти встановлення такого факту з посиланням на фактичні дані, тому вбачається спір про право, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому на праві власності майно: земельної ділянки, загальною площею 2,2527 га, кадастровий номер 1822086500:02:000:0068, яка розташована на території Сінгурівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, а також 0,0031% в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства СВК Двірець с. Двірець. Наведене підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №065251, виданого 27 вересня 2004 року Житомирською райдержадміністрацією та свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1, виданого Сінгурівською сільською радою Житомирського району та області 28 лютого 2003 року за №254.

Відповідно до заповіту від 30 грудня 2004 року вказане майно ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Андруса А.В. від 10.11.2016 №322/01-16 спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

Згідно довідки №2313 від 25.10.2017 виданої виконкомом Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 до своєї смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом зі ОСОБА_1 , яка здійснювала догляд, допомагала по веденню сільського господарства.

Згідно частини 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення або вирішення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того, за змістом роз`яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30 травня 2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до положень ч.6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Колегія суддів зауважує, що із змісту заяви вбачається, що встановлення юридичного факту необхідне заявнику для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, заперечуючи проти заяви, заявила про наявність спірних правовідносин.

Заявник ОСОБА_1 , заявила про фактичне прийняття спадщини, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем, здійснювала догляд за ним та допомагала по веденню сільського господарства.

З огляду на викладене, в даному випадку об`єктивно вбачається наявність спору про право на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , між ОСОБА_1 та Новогуйвинською селищною радою Житомирського району Житомирської області, яка у разі неприйняття спадщини, зобов`язана вирішити питання про визнання її відумерлою відповідно до положень ч.1 ст.1277 ЦК України.

Таким чином, факт, який просить встановити заявник, не може бути встановлений в порядку окремого провадження, а ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду з позовом, при розгляді якого судом має бути дана оцінка зазначеним заявником обставинам.

Суд першої інстанції надав належну оцінку вищезазначеним обставинам справи, у зв`язку з чим прийшов до вірного висновку, що з матеріалів справи вбачається, що в даній справі виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, а заява про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає залишенню без розгляду з роз`ясненням заявнику права на звернення за вирішенням спору до суду на загальних підставах.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , №63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законною, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 07 грудня 2021 року.

Головуючий

Судді