Постанова

від 07.12.2021 по справі 915/1504/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1504/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Колоколова С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви, м. Миколаїв, суддя Семенчук Н.О., повний текст ухвали складено 18.10.2021 року

у справі № 915/1504/21

за позовом Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв

до відповідача Виробничо-торгівельної фірми Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв

про стягнення 5321 грн. 24 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.

У жовтні 2021 року Миколаївський міський центр зайнятості, м. Миколаїв звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Виробничо-торгівельної фірми Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 5321 грн. 24 коп., отримані в якості допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати у розмірі 2270 грн.

Зокрема, позовна заява обґрунтована тим, що 08.05.2020 року наказом Миколаївського обласного центру зайнятості №124-23 було вирішено надати Виробничо-торгівельній фірмі Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв допомогу по частковому безробіттю на період карантину, на підставі чого 13.05.2020 року із відповідачем укладено договір №7 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Пізніше, як зазначив позивач, 10.09.2020 року відповідачем позивачу було надано копії наказів з кадрових питань Про звільнення працівників, які включені до відомостей, з яких встановлено наявність осіб, з якими Виробничо-торгівельною фірмою Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв на момент виплати вже було розірвано трудові відносини: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з огляду на що, допомога по частковому безробіттю відповідачем була виплачена їм неправомірно.

Як зазначив позивач, 29.09.2020 року Миколаївський міський центр зайнятості, м.Миколаїв звернувся до Виробничо-торгівельної фірми Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв із претензією про відшкодування неправомірно сплачених коштів у розмірі 5321 грн. 24 коп., яка відповідачем на час подання позовної заяви у добровільному порядку не виконана, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року у справі №915/1504/21 (суддя Семенчук Н.О.) позовну заяву Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв до Виробничо-торгівельної фірми Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв про стягнення коштів у розмірі 5321 грн. 24 коп., та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належних документів на підтвердження наявності у Мельникова В.І. , який сформував подану до місцевого господарського суду позовну заяву у підсистемі Електронний суд , представляти інтереси позивача в судах з інформацією про те, що останній наділений повноваженнями на самопредставництво у розумінні ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не надано, як і не надано доказів того, що Мельников В.І. є адвокатом, внаслідок чого, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати та у відповідності до вимог п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернув таку позовну заяву.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Миколаївський міський центр зайнятості, м. Миколаїв з ухвалою суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року у справі №915/1504/21 про повернення позовної заяви скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник, зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо сформування позовної заяви в системі Електронний суд безпосередньо Мельниковим В.І. не відповідає об`єктивним обставинам, оскільки довіреність від 27.09.2021 року надана в електронній формі засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа та підписана кваліфікованим електронним підписом Миколаївського міського центру зайнятості.

Також, позивач а апеляційній скарзі наголошує на тому, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності у Мельникова В.І. права на самопредставництво Центру зайнятості є неправомірними з огляду на те, що відповідно до п. 2.2. Положення про юридичний відділ Миколаївського міського центру зайнятості, затвердженого наказом Миколаївського міського центру зайнятості від 15.01.2021 року №13, одним із основних завдань юридичного відділу є, зокрема, здійснення самопредставництва Миколаївського міського центру зайнятості у судах України на усіх стадіях судового процесу. При цьому, нормами п. 3.20 Положення передбачено, що юридичний відділ згідно із покладеними на нього обов`язками здійснює самопредставництво, зокрема, Миколаївського міського центру зайнятості на усіх стадіях судового процесу. Аналогічна норма визначена також і в п. 2.9. Посадової інструкції начальника юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості.

Разом з тим, скаржник звертає увагу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду на ту обставину, що справа №915/1504/21 є малозначною у розумінні чинного процесуального законодавства, відтак у даному випадку, представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви у справі № 915/1504/21, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач своїм правом згідно ч.1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Частиною 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Приписи ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України визначають, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на викладене вище, судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку апеляційна скарга Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви у справі № 915/1504/21 має розглядатися у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду матеріалів оскарження ухвали, правових норм, які підлягають застосуванню, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви у справі №915/1504/21 потребує скасування з передачею справи, яка переглядається до суду першої інстанції для розгляду, виходячи з наступного.

Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

У жовтні 2021 року Миколаївський міський центр зайнятості, м. Миколаїв звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Виробничо-торгівельної фірми Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 5321 грн. 24 коп., отримані в якості допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати у розмірі 2270 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на таких обставинах:

- 04.05.2020 року Виробничо-торгівельна фірма Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв звернулась до Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину;

- 08.05.2020 року наказом Миколаїського обласного центру зайнятості №124-23 було вирішено надати Виробничо-торгівельній фірмі Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв допомогу по частковому безробіттю на період карантину;

- 13.05.2020 року із відповідачем укладено договір №7 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину;

- 10.09.2020 року відповідачем позивачу було надано копії наказів з кадрових питань Про звільнення працівників, які включені до відомостей, з яких встановлено наявність осіб, з якими Виробничо-торгівельною фірмою Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв на момент виплати вже було розірвано трудові відносини: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

- Посилаючись на п. 3, 6, 16, 17 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року №306, позивач, зокрема, зазначає, що виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом);

- Також, позивач зазначив, що на момент перерахування допомоги по частковому безробіттю зазначені вище працівники вже не перебували у трудових відносинах із відповідачем, а тому, кошти мали бути повернуті центру зайнятості, як набуті без достатньої правової підстави, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, а не виплачені колишнім працівникам;

- Позивач вказує, що 17.09.2020 року звернувся з листом до відповідача про відкликання акту від 01.09.2020 року №23;

- 29.09.2020 року позивачем було видано наказ №5 Про відшкодування коштів ВТФ Велам , отриманих в якості допомоги по частковому безробіттю на період карантину ;

- 29.09.2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату коштів у розмірі 5321 грн. 24 коп., неповернення яких стало підставою для звернення Центру зайнятості до господарського суду з відповідним позовом.

На підтвердження своєї правової позиції, позивачем до позовної заяви було додано копії наступних документів:

- Довіреність;

- Копію заяви про отримання допомоги по частковому безробіттю від 04.05.2020 року;

- Наказ Миколаївського обласного центру зайнятості від 08.05.2020 року №124-23;

- Копію договору про надання допомоги по частковому безробіттю від 13.05.2020 року №7;

- Копію платіжного доручення від 19.05.2020 року №625;

- Копію відомості нарахування коштів від 20.05.2020 року №130;

- Копію платіжного доручення від 17.06.2020 року №932;

- Копію відомості нарахування коштів від 18.06.2020 року №159;

- Копію акту перевірки від 01.09.2020 року №23;

- Копії наказів Про звільнення працівників ;

- Копію листа від 17.09.2020 року;

- Копію листа від 24.09.2020 року;

- Копію наказу від 29.09.2020 року №5;

- Копію претензії від 29.09.2020 року;

- Копію відповіді на претензію від 26.10.2020 року;

- Витяг з ЄДР;

- Положення про юридичний відділ від 15.02.2021 року;

- Посадову інструкцію начальника юридичного відділу від 15.02.2021 року;

- Наказ Миколаївського обласного центру зайнятості від 17.10.2018 року №380-К.

Крім того, як встановлено колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, подана до Господарського суду Миколаївської області позовна заява Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв сформована у системі Електронний суд 12.10.2021 року Мельниковим Вадимом Івановичем та зареєстрована в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду 12.10.2021 року.

З наказу Миколаївського обласного центру зайнятості від 17.10.2018 року №380-К вбачається, що Мельникова Вадима Івановича, провідного юрисконсульта юридичного відділу Миколаївського обласного центру зайнятості переведено на посаду начальника юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості, з 19.10.2018 року з посадовим окладом згідно із штатним розписом.

Посадовою інструкцією начальника юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості, затвердженою наказом Миколаївського міського центру зайнятості від 15.02.2021 року №13 судом апеляційної інстанції встановлено, що юридичний відділ Миколаївського міського центру зайнятості очолює начальник, який здійснює керівництво діяльністю даного відділу, забезпечує виконання завдань, покладених на відділ.

Пунктом 2.9 вказаної вище посадової інструкції визначено, що начальник юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості здійснює самопредставництво Миколаївського міського центру зайнятості та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у судах України на всіх стадіях судового процесу; представляє інтереси Миколаївського міського центру зайнятості в інших органах державної влади та місцевого самоврядування, та в усіх інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та підпорядкування.

Положенням про юридичний відділ Миколаївського міського центру зайнятості від 15.02.2021 року №13, зокрема його п. 2.2. встановлено, що основним завданням відділу є здійснення самопредставництва Миколаївського міського центру зайнятості та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у судах України на усіх стадіях судового процесу, при цьому, його працівники без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, кримінальним процесуальним законодавством України, Законом України Про виконавче провадження позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року у справі №915/1504/21 (суддя Семенчук Н.О.) позовну заяву Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв до Виробничо-торгівельної фірми Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв про стягнення коштів у розмірі 5321 грн. 24 коп. та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, позовна заява Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв сформована у системі Електронний суд 12.10.2021 року Мельниковим Вадимом Івановичем та зареєстрована в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду 12.10.2021 року.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з пп. 11 п. 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.

В ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі № 908/592/19.

Згідно матеріалів, доданих до позовної заяви, позивачем, в тому числі, додано до позовної заяви Положення про юридичний відділ від 15.02.2021 року; посадову інструкцію начальника юридичного відділу від 15.02.2021 року; наказ Миколаївського обласного центру зайнятості від 17.10.2018 року №380-К.

Так, з наказу Миколаївського обласного центру зайнятості від 17.10.2018 року №380-К вбачається, що Мельникова Вадима Івановича, провідного юрисконсульта юридичного відділу Миколаївського обласного центру зайнятості переведено на посаду начальника юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості, з 19.10.2018 року з посадовим окладом згідно із штатним розписом.

Також з посадової інструкції начальника юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості, затвердженою наказом Миколаївського міського центру зайнятості від 15.02.2021 року №13 судом апеляційної інстанції встановлено, що юридичний відділ Миколаївського міського центру зайнятості очолює начальник, який здійснює керівництво діяльністю даного відділу, забезпечує виконання завдань, покладених на відділ. При цьому, п. 2.9 вказаної вище посадової інструкції визначено, що начальник юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості здійснює самопредставництво Миколаївського міського центру зайнятості та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у судах України на всіх стадіях судового процесу; представляє інтереси Миколаївського міського центру зайнятості в інших органах державної влади та місцевого самоврядування, та в усіх інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та підпорядкування.

Разом з тим, положенням про юридичний відділ Миколаївського міського центру зайнятості від 15.02.2021 року №13, зокрема його п. 2.2. встановлено, що основним завданням відділу є здійснення самопредставництва Миколаївського міського центру зайнятості та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у судах України на усіх стадіях судового процесу, при цьому, його працівники без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, кримінальним процесуальним законодавством України, Законом України Про виконавче провадження позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вказаними вище локальними нормативними актами позивача по справі, зокрема Положенням про юридичний відділ Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв та посадовою інструкцією начальника юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості чітко визначене право начальника юридичного відділу Мельникова Вадима Івановича діяти від імені Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв на засадах самопредставництва без додаткового уповноваження (довіреності), в тому числі подавати і підписувати позовні заяви.

Відтак, зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів зазначає, що висновки місцевого господарського суду щодо відсутності у Мельникова Вадима Івановича права діяти від імені Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв на засадах самопредставництва є передчасними.

Судова колегія зазначає, що згідно із ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Таким чином, законодавець надає суду повноваження з витребування та збирання доказів у разі, коли виникають сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав.

Як було зазначено колегією суддів раніше, згідно вимог п. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

При цьому, згідно із ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Зазначена вище стаття містить в собі як положення щодо підстав для залишення судом позовної заяви без руху, так і для повернення позовної заяви без попереднього залишення її без руху. А саме, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: 1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу); 3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; 4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; 5) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Отже, залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія судді, яка спрямована на усунення недоліків позовної заяви.

Переваги залишення позовної заяви без руху беззаперечні - суд у встановлений ним строк надає позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви, у разі виправлення яких позовна заява вважатиметься поданою у день первинного подання її до суду. Таким чином дотримуються вимоги процесуальної економії, одночасно з економією часу і витрат сторін і суду, а також встановлюються додаткові гарантії здійснення права на судовий захист.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, вбачаючи сумніви у наявності у Мельникова В.І. права на підписання позовної заяви від імені Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв у даній справі також мав підстави для залишення такої позовної заяви без руху у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, при цьому обґрунтувавши в такій ухвалі, яку саме норму ст.ст.162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України не додержано позивачем з витребуванням від нього, у разі необхідності, відповідних доказів на підтвердження повноважень особи, за підписом якої було подано позовну заяву.

Крім того, переглядаючи оскаржувану ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року у справі №915/1504/21 колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість також і з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлений у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Оскільки в даному конкретному випадку ціною позову є 5321 грн. 24 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судова колегія приходить висновку, що справа за позовом Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв до Виробничо-торгівельної фірми Велам , Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв про відшкодування збитків відповідно до положень процесуального законодавства є малозначною.

Згідно з ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви додані наказ Миколаївського обласного центру зайнятості від 17.10.2018 року №380-К за яким, Мельникова Вадима Івановича, провідного юрисконсульта юридичного відділу Миколаївського обласного центру зайнятості переведено на посаду начальника юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості, з 19.10.2018 року з посадовим окладом згідно із штатним розписом. Вказаний наказ має відмітку про ознайомлення Мельниковим В.І. з ним від 17.10.2018 року. Таку ж відмітку про ознайомлення з ним Мельниковим В.І. 15.02.2021 року, має посадова інструкція начальника юридичного відділу Миколаївського міського центру зайнятості, затверджена наказом Миколаївського міського центру зайнятості від 15.02.2021 року №13 та Положення про юридичний відділ Миколаївського міського центру зайнятості від 15.02.2021 року №13.

Відтак, зважаючи на те, що ціна позову у даній справі складає 5321 грн. 24 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак, справа є малозначною; Мельников В.І., який є начальником юридичного відділу, не підпадає до переліку осіб, визначених ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, у суду були відсутні підстави вважати, що позовну заяву від імені Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв, підписано особою, яка не мала права її підписувати, та повертати її без розгляду, спираючись на вимоги п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, без надання можливості усунути будь-які недоліки.

Колегія суддів зазначає, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане відповідає гарантованому принципу доступу до правосуддя та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому запровадження із прийняттям нової редакції Господарського процесуального кодексу України інституту представництва в судах виключно адвокатами є заходом покликаним на забезпечення ефективного захисту прав та інтересів осіб упродовж розумного строку і дотриманням процедур визначених процесуальним законодавством.

Тобто, норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи. Дане покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду. Крім того, означена концепція направлена на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами.

Крім того, колегія суддів наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним та при застосуванні судом процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії від 20 лютого 2014 року).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 року у справі № 904/4845/21.

Але у даному випадку, колегія суддів зауважує, що з огляду на встановлені обставини, підставою для повернення позовної заяви за визначених п.1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України умов, можуть бути лише достеменно встановлені судом обставини відсутності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, тобто тоді, коли такі обставини не викликають жодних сумнівів.

Отже, за обставин, при яких у місцевого господарського суду були відсутні підстави вважати, що позовна заява подана/підписана уповноваженою особою, яка має таке право, суд не мав права повертати таку заяву без розгляду на підставі п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, не надавши заявнику можливості усунути допущені ним недоліки позовної заяви та не встановивши із достовірністю, що у представника дійсно відсутні повноваження на представництво інтересів позивача у даній справі, а також не встановивши, що справа, яка розглядається, є малозначною.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Beellet v. France Європейським судом з прав людини зазначено, що стаття 6 § Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, повернення позовної заяви через ненадання доказів на підтвердження повноважень начальника юридичного відділу Мельникова Вадима Івановича діяти від імені Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв, у розумінні сталої практики Європейського суду є створенням перешкод, що обмежують заявника у справі на справедливий суд, яке передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, визначені позивачем, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року у справі №915/1504/21 про повернення позовної заяви, при цьому, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення позовної заяви Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв на підставі п.1 ч. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є помилковим та зробленим з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, зокрема, скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв потребує задоволення, а оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви у справі №915/1504/21 прийнята без дотримання господарського процесуального закону та потребує скасування із передачею матеріалів позовної заяви Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв до Господарському суду Миколаївської області для розгляду.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви у справі №915/1504/21 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви у справі №915/1504/21 скасувати.

Матеріали позовної заяви Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв від 12.10.2021 року передати Господарському суду Миколаївської області для розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська С.І. Колоколов