Рішення

від 15.11.2022 по справі 915/1504/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року Справа № 915/1504/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.

за участю сторін:

від позивача (представника позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представника відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Миколаївського міського центру зайнятості (54001, вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 42559710; електронна пошта: nmczn@ocz-mk.gov.ua);

до відповідача: Виробничо-торговельної фірми "Велам" Товариства з обмеженою відповідальністю (54007, вул. Троїцька, 67, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 13842002; електронна пошта: mail@velam.com.ua);

про: стягнення 5321,24 грн.

Миколаївський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 12.10.2021, в якій просить суд стягнути з Виробничо-торговельної фірми "Велам" Товариства з обмеженою відповідальністю грошові кошти у розмірі 5321,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.05.2020 з відповідачем було укладено Договір №7 від 13.05.2020 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Відповідачем було надано копії наказів з кадрових питань "Про звільнення" працівників, які включені до відомостей, з яких позивачем встановлено, що допомогу по частковому безробіттю на період карантину отримали особи, з якими на момент виплати вже були розірвані трудові відносини.

Ухвалою суду Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2021 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 апеляційну скаргу Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви у справі №915/1504/21 задоволено. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року про повернення позовної заяви у справі №915/1504/21 скасовано. Матеріали позовної заяви Миколаївського міського центру зайнятості, м. Миколаїв від 12.10.2021 року передано Господарському суду Миколаївської області для розгляду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2021позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 31 січня 2022 року об 11 год. 30 хв. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Відповідач у наданому до суду відзиві проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування зазначає, що у зв`язку з розповсюдженням на території України коронавірусу COVID-19, з метою запобігання його поширення та на виконання Законів, Постанов Уряду України та рішень органів місцевого самоврядування з цих питань, 9 квітня 2020 р. на ВТФ «ВЕЛАМ» було видано наказ № А-142 про скорочення на період з 10.04.2020 по 25.04.2020 виконання робіт, яке наказом № А-159 від 23 квітня 2020 р. було продовжено на термін дії карантину. Тимчасове зупинення (скорочення) виробництва було припинено з 1 червня 2020 р. наказом №195 від 29.05.2020. На виконання ст. 471 Закону «Про зайнятість населення» та Порядку ВТФ «ВЕЛАМ» 30 квітня 2020 року подало до Миколаївського МЦЗ заяву № А-01-038 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, яка була уточнена листом від 4 червня 2020 року №А-01-058 про виключення та включення працівників до відомості за травень 2020 року. В наступному, в Додатках до зазначеної заяви були надані відомості: від 12.05.2020 № А-01-042 (за квітень) та від 04.06.2020 № А-01-059 (за травень) за формою згідно з Додатком 2 до Постанови КМУ №306 про працівників, які знаходилися у трудових відносинах з підприємством на час подання заяви та відомостей, були застраховані від безробіття і мали право на отримання допомоги по частковому безробіттю. Вказує, що всі надані документи на час їх подання були достовірними, прийняті ММЦЗ для отримання виплат без будь-яких зауважень. Після надання відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч.3 ст. 471 Закону України "Про зайнятість населення", Постанови КМУ № 306 від 12 травня 2020 р., згідно яких були нарахована виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з якими оформлено трудові відносини, 8 травня 2020 року Миколаївський обласний центр зайнятості видав Наказ № 124-23 Про надання ВТФ «ВЕЛАМ» допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а позивач додатково уклав з нами Договір №7 від 13.05.2020 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та права і обов`язки сторін з цього питання. На підставі п.2.4 наказу та Договору № 7 у Миколаївського міського центру зайнятості, виникло забов`язання щодо перерахування коштів роботодавцю (ВТФ «ВЕЛАМ»), одночасно, у ВТФ ВЕЛАМ також виникло забов`язання щодо перерахування вказаних коштів працівникам, які втратили частину заробітку в період часткового скорочення виробництва. Після отримання перерахованих Миколаївським міським центром зайнятості коштів на виплату допомоги но частковому безробіттю, ВТФ «ВЕЛАМ» перерахувало кошти на допомогу по частковому безробіттю своєчасно та в повному обсязі, про що вказано у акті перевірки. У зв`язку з звільнення 13.05.2020 ОСОБА_1 (наказ № К-038) та 14.05.2020 ОСОБА_2 (наказ № К-039) з роботи за власним бажанням без пояснення причин звільнення (ст.38 КЗпП), вони були виключені з відомостей працівників, які мали право на отримання допомоги по частковому безробіттю за травень 2020 р. і отримали її лише за квітень 2020 р. ОСОБА_3 , яка звільнилася 15.06.2020 (наказ № к-050) та ОСОБА_4 , який звільнився 17.06.2020 (наказ № к-051) також за власним бажанням без пояснення причин звільнення, знаходилися у трудових відносинах з підприємством на весь час скорочення виробництва (квітень, травень 2020 р) і отримали допомогу за цей період повністю. Таким чином, припинення трудового договору працівниками з підприємством після призначення Миколаївським обласним центром зайнятості допомоги на період карантину жодним чином не впливає на правомірність отримання ними коштів допомоги по частковому безробіттю. Зазначає, що будь-яких рахункових помилок з боку позивача при виплаті допомоги не було, як не було і недобросовісності з боку роботодавця та отримувачів коштів допомоги, у зв`язку з втратою частини заробітку на час скорочення виробництва. Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум, а тому передбачені цивільним законодавством підстави для повернення грошових коштів на підставі вимог статті 1212 Цивільного кодексу України відсутні.

Позивач у наданій до суду відповіді на відзив зазначає, що 20.05.2021 відповідач виплатив допомогу по частковому безробіттю на період карантину особам, з якими на момент виплати вже було розірвано трудові відносини, зокрема колишньому працівнику ОСОБА_2 , звільненому 14.05.2020, згідно із ст.38 КЗпП України (за власним бажанням), у розмірі 1 848,96 грн., а також колишньому працівнику ОСОБА_1 , звільненому 13.05.2020, згідно ст..38 КЗпП, у розмірі 1 672,32 грн. Аналогічно 18.06.2020 було виплачено допомогу по частковому безробіттю не період карантину особам, з якими на момент виплати вже було розірвано трудові відносини, зокрема колишньому працівнику ОСОБА_5 , звільненій 15.06.2020, згідно ст..38 КЗпП України, у розмірі 761,59 грн., а також колишньому працівнику ОСОБА_4 , звільненому 17.06.2020, згідно ст.38 КЗпП України, у розмірі 1038,37 грн. Вказує., що на момент перерахування допомоги по частковому безробіттю вказані працівники вже не перебували в трудових відносинах з ВТФ «Велам», а тому виплачені кошти мали бути повернуті центру зайнятості як набуті без достатньої правової підстави відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, а не виплачені колишнім працівникам. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину вже звільненим працівникам.

Відповідач у наданих до суду запереченнях зазначає, що допомога по частковому безробіттю на період призупинення (скорочення) виробництва була надана працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Миколаївським обласним центром зайнятості 05.05.2020 згідно наказу №124-23 на підставі достовірних даних про їх роботу на підприємстві, а виконання наказу по виплаті покладено на Миколаївський міський центр зайнятості та підприємство. Вказує, що ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення», п.20 Порядку, затвердженого постановою КМУ №306 від 22.04.2020, а також п.6 Договору №7 від 13.05.2020 з Миколаївським МЦЗ про надання допомоги по частковому безробіттю визначили, що роботодавець повертає виплачену працівникам допомогу, лише у випадку розірвання трудового договору по п.1 ст.36, ч.3 ст.38, п.1 ст.40 КЗпП України. Працівники ВТФ «Велам» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не припинили трудові відносини з підприємством за ч.3 ст.38 КЗпП, про що свідчать копії наказів. Вказує, що чинним законодавством, зокрема ст..47-1 Закону України «Про зайнятість населення», Порядок затверджений постановою КМУ №306 від 22.04.2020, Договір №7 від 13.05.2020 не передбачають обов`язку роботодавця повідомляти Центр зайнятості про звільнення працівників після надання їм допомоги по частковому безробіттю, крім підстав зазначених в ч.6 ст.47-1 Закону «Про зайнятість населення», п.20 Порядку, п.6 Договору. Таким чином твердження позивача, що ВТФ «Велам» зобов`язане повідомити Миколаївський міський центр зайнятості про звільнення працівників є безпідставним. Вказана допомога, була надана Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття працівникам ,як засіб до існування, у зв`язку з частковою втратою заробітку не з їх вини. Будь-яких рахункових помилок з боку позивача при виплаті допомоги не булу, як не було і недобросовісності з боку роботодавця та отримувачів коштів допомоги.

31 січня 2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 02.02.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 24 лютого 2022 року о 10 год. 30 хв.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 24 лютого 2022 року о 10 год. 30 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Суддя Семенчук Н.О. у період з 15.08.2022 по 07.10.2022 перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 10.10.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 15 листопада 2022 року о 12 год. 00 хв.

15.11.2022 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 10.10.2022 направлено на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслана відповідачу копія ухвали суду від 10.10.2022 повернулась до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Копія ухвали суду від 10.10.2022 також направлялась на електронну адресу відповідача.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.12.2021 та від 02.02.2022, від 10.10.2022 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020р. №2663, Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки).

Служба складається з Державного центру зайнятості, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), у разі їх створення, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, закладів професійної (професійно-технічної) освіти державної служби зайнятості, інших закладів освіти державної служби зайнятості (далі - заклади освіти Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Мінекономіки, рішеннями правління Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 №90 "Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення" до внесення змін до Законів України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду, визначені Законами України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення".

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

04.05.2020 року Виробничо-торгівельна фірма «Велам» товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Миколаївського міського центру зайнятості із заявою про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, у зв`язку з зупиненням (скороченням) виробництва на період карантину починаючи з 10 квітня 2020 року (а.с.5).

08.05.2020 наказом Миколаївського обласного центру зайнятості №124-23 було вирішено надати допомогу по частковому безробіттю на період карантину Виробничо-торгівельній фірмі «ВЕЛАМ» товариству з обмеженою відповідальністю, відповідно до ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" з 10.04.2020 у зв`язку із скороченням діяльності (а.с.6).

13.05.2020 року між Виробничо-торгівельною фірмою «Велам» товариство з обмеженою відповідальністю (роботодавець) та Миколаївським міським центром зайнятості (цент зайнятості), було укладено Договір №7 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Договір), предметом якого є надання центром зайнятості роботодавцю коштів передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №306, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності (п.1 Договору).

У відповідності до п.5 Договору роботодавець зобов`язаний:

1) забезпечувати цільове використання коштів Фонду, наданих як допомога по частковому безробіттю на період карантину;

2) подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про осіб відповідно до пункту 15 Порядку, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п`яти календарних днів;

3) виплачувати працівникам допомогу по частковому безробіттю на період карантину протягом трьох робочих днів після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей);

4) подавати щомісяця не пізніше ніж протягом п`яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину центру зайнятості копії платіжних відомостей для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину з підтвердженням перерахування коштів на рахунки працівників;

5) письмово інформувати центр зайнятості про звільнення працівника (працівників) протягом шести місяців або протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (якщо допомога по частковому безробітті на період карантину виплачувалася менше ніж 180 календарних днів) з підстав, зазначених у пункті 6 цього договору;

6) повернути центру зайнятості за наявності підстав, передбачених пунктом 20 Порядку та пунктом 6 цього договору, кошти в повному обсязі, надані роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину;

7) допускати представників центру зайнятості до проведення перевірок даних, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Відповідності до п.6 Договору, роботодавець гарантує, що не розриватиме трудовий договір з працівником, якому виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину, протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати) з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), п.1 ч.1 ст.36, ч.3 ст.38 Кодексу законів про працю України.

Згідно п.7 Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором, за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Відповідно до п.8 Договору, роботодавець в установленому законодавством порядку відповідає за достовірність документів і відомостей, що є підставою для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених п.2 ч.2 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням установленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати Фонду заподіяну шкоду.

Пунктом 9 Договору визначено, що за порушення роботодавцем порядку використання коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням, відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" .

У відповідності до п.10 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до виконання ними всіх зобов`язань, передбачених цим договором.

Даний договір підписаний сторонами та засвідчений відповідними печатками.

Згідно з наказом №А-135 від 29.05.2020 року, діяльність ВТФ «Велам», у зв`язку з послабленням карантинних обмежень було відновлено з 01.06.2020 року (а.с.114).

На підставі наданих роботодавцем відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» за квітень 2020 року на суму 221 214,62 грн. (а.с.10-12), за травень 2020 року на суму 134 306,99 грн. (а.с.14-16) позивачем було перераховано відповідачу кошти в загальній сумі 355 521,61 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №625 від 18.05.2020 на суму 221 214,62 грн. (а.с.9) та №932 від 16.06.2020 на суму 134 306,99 грн. (а.с.13). Допомога по частковому безробіттю виплачена працівникам за квітень 2020 року та травень 2020 року.

Як зазначає позивач, ним відповідно до п.23 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (далі - Порядок № 306) було проведено перевірку цільового використання коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину та перевірки відомостей, поданих роботодавцем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину, за результатами якої було складено акт № 23 від 01.09.2020.

Відповідно до вказаного акту, встановлено, що у відомостях, поданих ВТФ «Велам» для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину порушень не виявлено. Кошти, перераховані роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, були використані за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі (а.с.17-18).

Позивач у позові вказує, що пізніше, а саме 10.09.2020 ВТФ"ВЕЛАМ" було надано копії наказів з кадрових питань «Про звільнення» працівників, які включені до відомостей. В них встановлено наявність осіб, з якими на момент виплати вже було розірвано трудові відносини, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були звільнені згідно із ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).

Позивач листом №366/2-20-мі від 17.09.2020 звернувся до ВТФ «Велам» в якому інформує про відкликання акту №23 від 01.09.2020 в редакції «Без порушень» та надає акт за тим самим номером (зі змінами) для ознайомлення та підписання. Попередню редакцію акту №23 від 01.09.2020 просив вважати недійсною (а.с.24).

В акті у новій редакції позивач зазначив, що роботодавцем всупереч нормам п.3,16,17 Порядку було виплачено допомогу по безробіттю на період карантину працівникам, з якими на момент виплати вже було розірвано трудові відносини, зокрема ОСОБА_2 14.06.2020, ОСОБА_1 13.05.2020, ОСОБА_3 15.06.2020, ОСОБА_4 17.06.2020, звільнені згідно із ст..38 КЗпП (за власним бажанням), у зв`язку з чим кошти на загальну суму 5 321,24 грн. мають бути повернуті роботодавцем відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідач у наданій відповіді №А-01-087 від 24.09.2020 на лист позивача вказав, що зазначені в листі працівники ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) мали законне право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період часткового скорочення виробництва коли вони не мали відповідного заробітку не з їх вини, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за квітень 2020 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за квітень, травень 2020 року, що відповідає часу їх роботи за цей час (а.с.25-26).

Миколаївський міський центр зайнятості звертався до відповідача з претензією №1938-2-20м від 29.09.2020 щодо повернення допомоги по частковому безробіттю в сумі 5 321,24 грн. (а.с.28-29).

Відповідач у наданій відповіді на претензію вказав, що колишні працівники підприємства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 мали законне право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період часткового скорочення виробництва для забезпечення свого існування, коли вони знаходилися в трудових відносинах з підприєм ством і не мали відповідного заробітку не з їх вини, і не з вини підприємства (а.с.30-31).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем до суду з позовом про стягнення виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 5 321,24 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатним.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020 доповнено Закон України «Про зайнятість населення» ст.47-1 «Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Стаття 47-1 Закону набрала чинності 02.04.2020; в подальшому на час спірного періоду до ст.47-1 були внесені зміни Законами України від 13.04.2020 № 553-IX (чинна з 18.04.2020), від 13.05.2020 № 591-IX (чинна з 29.05.2020).

За приписами ч.1 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції, чинній у спірний період, (далі - Закон України «Про зайнятість населення») допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою. Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Згідно з ч.2 ст. 47-1 цього Закону України «Про зайнятість населення» для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи: 1) заяву у довільній формі; 2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності; 3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею; 4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію) (ч.3 Закону України «Про зайнятість населення»).

Частинами 4, 5, 6, 7 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину встановлюється за кожну годину, на яку працівникові або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду, або з розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Виплата працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва. Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину у разі, якщо роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, вживалися заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру.

Згідно з ч.8 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених цією статтею, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення»).

Механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначено Порядком надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (далі - Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Пунктом 6 Порядку визначено, що виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

Перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється центром зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 2, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості (п.15 Порядку).

Відповідно до п.19 Порядку роботодавець/фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.

Пунктом 21 Порядку встановлено, що за наявності підстав, передбачених пунктом 20 цього Порядку, центр зайнятості вживає заходів до повернення в повному обсязі коштів, наданих роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 23 Порядку центр зайнятості має право перевіряти відомості, подані роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, для отримання коштів Фонду.

Так, наказом №а-142 від 09.04.2020 відповідачем було зупинено (скорочено) виробництво з 10 квітня 2020 року по 25 квітня 2020 року - на час дії запровадженого карантину, встановлено режим роботи підприємства по вівторкам, середам, тобто 16 годин на тиждень, крім працівників, що забезпечують підтримання життєдіяльності підприємства на час тимчасового зупинення робіт. Скорочення робіт призведе до втрати частини заробітку за 24 години на тиждень (56 годин до 24 квітня 2020 року). Наказом №А-159 від 23.04.2020 відповідачем продовжено строк дії наказу №142 від 09.04.2020 на термін дії карантину.

Відповідачем були подані позивачу відомості за квітень, травень 2020 щодо осіб, у яких виникло право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення». Після надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, відповідач здійснив виплати працівникам допомоги.

Обґрунтовуючи підстави для повернення відповідачем суми виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину, позивач посилається на виплату відповідачем допомоги працівникам в порядку ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення», за відсутності підтвердження перебування цих працівниківа на час виплати в трудових відносинах з відповідачем як роботодавцем ( ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ).

У відповідності до абз.3 п.15 Порядку, у разі припинення трудових відносин між роботодавцем і працівником, щодо якого роботодавцем були подані відомості, передбачені підпунктом 3 пункту 9 цього Порядку, у період між поданням зазначених відомостей і перерахуванням центром зайнятості роботодавцю коштів для виплати такому працівнику допомоги кошти, отримані роботодавцем за період після припинення трудових відносин, повертаються до Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 13 травня 2020 року, про що свідчит наказ № К-038 від 13.05.2020 (а.с.21), ОСОБА_2 був звільнений з роботи з 14 травня 2020 року, про що свідчить наказ №К-039 від 14.05.2020 (а.с.21), ОСОБА_3 була звільнена з роботи з 15 червня 2020 року, про що свідчить наказ №К-050 від 15.06.2020 (зв.б. а.с.21), ОСОБА_4 був звільнений з роботи з 17 червня 2020 року, про що свідчить наказ №К-051 від17.06.2020 (зв.б. а.с.21). Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 отримала виплати по частковому безробіттю за квітень 2020 року та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 отримала виплати по частковому безробіттю за квітень-травень 2020 року, тобто за період перебування у трудових відносинах з відповідачем.

Вказане спростовує посилання позивача на неправомірну виплату допомоги особам за відсутності підтвердження їх перебування в трудових відносинах з відповідачем та надання відповідачем недостовірних відомостей щодо осіб, у яких виникло право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надавши правову оцінку доказам, суд зазначає про відсутність підстав, для повернення виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Відсутність доведених позивачем підстав для повернення виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 5 321,24 грн., зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позову з мотивів його безпідставності.

З урахуванням відмови у задоволенні позову за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.11.2022

Суддя Н.О. Семенчук