Постанова

від 02.11.2021 по справі 918/572/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2021 р. Справа№ 918/572/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Маркович В.О.

відповідача-1 - Хайновський О.О.

відповідача-2 - не з`явились

третя особа-1 - не з`явились

третя особа-2 - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 р. (повне рішення складено 27.05.2021 р.)

у справі № 918/572/19 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Релігійної громади Християнської церкви "Посольство Боже" незалежної в м. Рівне

до 1. Фонду державного майна України

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1. Національна академія статистики, обліку та аудиту

2. Державна служба статистки України

про зобов`язання включити будівлю до переліку об`єктів малої приватизації та скасування відмови, оформленої листом

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року Релігійна громада Християнської церкви "Посольство Боже" незалежної в м. Рівне звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фонду державного майна України про зобов`язання включити будівлю до переліку об`єктів малої приватизації та скасування відмови, оформленої листом.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Рівненське відділення Фонду державного майна України безпідставно не надає йому дозволу приватизувати державне нерухоме майно шляхом викупу адміністративної будівлі (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, та перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту, оскільки позивачем було здійснено невід`ємні поліпшення в розмірі 25,80 % від ринкової вартості майна.

У листопаді 2019 року Релігійна громада Християнської церкви "Посольство Боже" незалежної в м. Рівне звернулась із заявою про зміну предмету, у якій позивач просив:

- зобов`язати Фонд державного майна України включити адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу та затвердити цей перелік;

- скасувати відмову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, яка оформлена листом № 11-002-0416 від 16.08.2019 р., та прийняти рішення щодо приватизації шляхом викупу адміністративної будівлі (в т.ч. огорожі, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, орендарем за договором оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017 р. - Релігійною громадою християнської церкви "Посольство боже" незалежної в м. Рівне.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.12.2019 р. у справі № 918/572/19 позов задоволено частково.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 р. у справі № 918/572/19 було залучено до участі у справі Державну службу статистики України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 р. рішення Господарського суду Рівненської області від 05.12.2019 р. у справі № 918/572/19 залишено без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2021 р. рішення Господарського суду Рівненської області від 05.12.2019 р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 р. скасовано, справу № 918/572/19 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 р. у справі № 918/572/19 позовні вимоги Фонду державного майна України задоволено частково. Зобов`язано Фонд державного майна України включити адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу. Визнано недійсною відмову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, яка оформлена листом від 16.08.2019 р. № 11-002-0416.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач-1 посилається на ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту та вказує на те, що адміністративна будівля площею 495,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, належить до об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, оскільки є майном закладу освіти.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 918/572/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 918/572/19 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 р. у справі № 918/572/19 та призначено справу до розгляду на 21.09.2021 р.

До суду 09.08.2021 р. від Релігійної громади Християнської церкви "Посольство Боже" незалежної в м. Рівне надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 р. у справі № 918/572/19 без змін.

До суду 25.08.2021 р. від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 просив апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 21.09.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 05.10.2021 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 р. було оголошено перерву до 02.11.2021 р.

У судовому засіданні 02.11.2021 р. представники позивача та відповідача-1 надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача-2 та третіх осіб не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Доказів поважності відсутності вказаних представників суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач-2 та треті особи були позбавлені можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутніми у судовому засіданні.

Крім цього, вказані учасники справи не наполягали на обов`язковій участі у судовому засіданні їх представників, відповідних клопотань від них не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

15.12.2017 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - орендодавець) та Релігійною громадою християнської церкви Посольство боже незалежною в м. Рівне (далі - орендар) було укладено договір оренди державного майна № 1556-2017 (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, та перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту (далі - балансоутримувач).

Згідно з п. 1.2 договору оренди майно передано в оренду з метою проведення релігійних обрядів та церемоній Релігійної громади християнської церкви "Посольство боже" незалежної м. Рівне, вул. Клима Савура, буд. 14, кв. 64.

Як передбачено п. 4.4 договору, для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 р. № 1523 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 р. за № 1123/12997.

У відповідності до п. 10.7 договору, в редакції договору від 30.05.2019 р. про внесення змін до договору оренди державного майна, поліпшення майна, зроблені орендарем, як за згодою, так і без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає, крім випадків приватизації майна у відповідності до чинного законодавства України.

21.02.2018 р. та 24.05.2018 р. позивач звертався до керівництва Регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській області із листами № 12/01 та № 20/01 відповідно, у яких просив надати дозвіл на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна, також пакет документів, передбачений пунктом 3 наказу Фонду державного майна України від 03.10.2006 р. № 1523 для отримання дозволу на проведення невід`ємних поліпшень зазначеного приміщення.

Відповідно до листа від 23.05.2018 р. № 496 позивачем було отримано дозвіл на проведення невід`ємних поліпшень від балансоутримувача адміністративної будівлі, площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13 - Національної академії статистики, обліку та аудиту.

Листом від 04.06.2018 р. № 11-04-02178 Рівненського відділення Фонду державного майна України позивачу було надано дозвіл на проведення невід`ємних поліпшень адміністративної будівлі, площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13.

В подальшому, позивачем було проведено роботи по капітальному ремонту (невід`ємні поліпшення), понад 25% ринкової вартості майна, про що він повідомив Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській області листом від 28.11.2018 р. № 21/01.

03.12.2018 р. позивач звернувся до Рівненського відділення Фонду державного майна України із заявою № 22/01 про дозвіл приватизувати державне нерухоме майно - адміністративну будівлю, площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, та перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту, - шляхом викупу, із посиланням на ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", оскільки ним було здійснено невід`ємні поліпшення в розмірі 25,80 % від ринкової вартості майна.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулося до управління формування переліків об`єктів приватизації департаменту приватизації Фонду державного майна України з листом від 05.12.2018 р. № 01-05-04727, в якому повідомлялося, що позивач звернувся до Рівненського відділення Фонду державного майна України із заявою від 03.12.2018 р. № 22/01, в якій висловлено прохання дозволити приватизувати державне нерухоме майно - адміністративну будівлю, площею 495,9 кв. м, та знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, що перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту, - шляхом викупу.

Аналогічний за змістом лист № 11-05-04726 від 05.12.2018 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області було надіслано Національній академії статистики, обліку та аудиту, Державній службі статистики України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.

У відповідь, 26.02.2019 р. листом № 3241-07/8606-06 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило, що згідно з Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, уповноваженим органом управління національної академії статистики, обліку та аудиту - є Державна служба статистики України. Тому питання, що порушені у листах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, відносяться до компетенції Державної служби статистики України.

Відповідно до листа Державної служби статистики України від 25.04.2019 р. № 16.5-06/672-19 запропонована до приватизації будівля, яка перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту, не використовується більше трьох років Національною академією статистики, обліку та аудиту, для здійснення освітньої діяльності після ліквідації Рівненського економічного коледжу Національної академії статистики, обліку та аудиту, та передана в оренду позивачу. На думку Державної служби статистики України на теперішній час існують обмеження стосовно приватизації майна закладів освіти, які встановлені статтею 80 Закону України "Про освіту". Додаток до цього листа - пропозиції щодо включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2019 році - адміністративну будівлю, площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, та перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту.

20.05.2019 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулося до Управління формування переліків об`єктів приватизації Департаменту приватизації Фонду державного майна України із листом від № 01-05-01709, в якому просило включити до переліку об`єктів, що підлягають приватизації адміністративну будівлю площею 495,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, та повідомило, що Національна академія статистики, обліку та аудиту на звернення орендаря листом від 26.01.2018 р. № 68 вказала, що вищезазначений об`єкт більше трьох років взагалі не використовується як освітній заклад в освітній діяльності (навчальному процесі). Рівненський економічний коледж Національної академії статистики, обліку та аудиту, який розміщувався у будівлі, ліквідовано згідно наказу академії № 29 від 29.03.2016 р. Одночасно зазначено, що Національна академія статистики, обліку та аудиту не буде використовувати у подальшому як освітній заклад в освітній діяльності (навчальному процесі).

В подальшому позивач отримав від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України лист від 12.07.2019 р. № 3212-05/28910-07, у якому Релігійну громаду повідомлено про те, що у міністерстві відбулася узгоджувальна нарада 05.07.2019 р. щодо питання включення об`єкта до переліку малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році, у якій брали участь: виконуючий обов`язки директора департаменту приватизації - начальник управління формування об`єктів приватизації Фонду державного майна України; начальник відділу з питань управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Державної служби статистики України, департаменту фінансово-економічного забезпечення Державної служби статистики України; головний спеціаліст відділу з питань обліку державного майна управління з питань державного майна та підприємств Міністерства освіти і науки України.

Під час даної наради її учасники дійшли висновку про те, що існують законодавчі обмеження стосовно приватизації майна закладів освіти, оскільки відповідно до ст. 80 Закону України "Про освіту", об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням цього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

16.08.2019 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області надіслало на адресу позивача лист № 11-002-0416, в якому повідомлялося, що листом від 04.06.2019 р. № 10-19-10440 відповідач-1 повідомив регіональне відділення, що об`єкт державної власності - адміністративна будівля, площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, яка перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту, та передана позивачу в оренду - не буде включена до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, оскільки існують обмеження відповідно до статті 80 Закону України "Про освіту".

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач-1, на думку позивача, безпідставно не включив адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-1 включити адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації шляхом викупу, місцевий суд виходив з того, що позивач, є таким, на якого поширюється дія абз. 1 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки він виконав умови, передбачені ч. 2 цієї статті, відповідно має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. Отже, спірна адміністративна будівля, за висновком суду першої інстанції, є такою, яка може бути включена до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а Фонду державного майна України слід включити спірну адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 80 Закону України Про освіту до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до ст. 81 цього закону (ч. 6 ст. 80 Закону України Про освіту ).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідно до статуту Національної академії статистики, обліку та аудиту основним видом її діяльності є надання послуг у сфері вищої освіти, професійної освіти тощо.

У відповідності до ч. 7 ст. 11 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.

За ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету.

Як передбачено п. 1 розділу 5 наказу Фонду державного майна України від 22.05.2018 р. № 675 Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації , відмова державними органами приватизації у включенні об`єктів до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, можлива, зокрема, коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта.

Відповідно до з п. 5 та п. 5.1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, затверджене наказом Фонду державного майна України 15.05.2012 р. № 678, Регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом: у сфері приватизації державного майна: приймає рішення про приватизацію державного майна, у тому числі разом із земельними ділянками, що підлягають приватизації, затверджених Фондом.

Господарським судом міста Києва було безпідставно застосовано до даних правовідносин абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , оскільки зазначені положення визначають, що майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об`єктів, що підлягають приватизації.

Так, державні підприємства, установи, організації, що не підлягають приватизації, визначені Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , який втратив чинність 07.10.2019 р.

У свою чергу, Національна академія статистики, обліку та аудиту не є підприємством, щодо якого встановлені заборони вищезазначеним законом на приватизацію, а заборона щодо відчуження майна встановлена Законом України Про освіту та Законом України Про приватизацію державного і комунального майна .

Статтею 11 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна передбачено вичерпний перелік об`єктів, що підлягають приватизації. При цьому, перелік об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, не передбачений вказаним законом.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується. Приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права. Ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

За змістом Закону України Про Фонд державного майна України до основних завдань Фонду державного майна України належать реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України належать сприяння процесу демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників.

Таким чином, відмовляючи позивачу у приватизації шляхом викупу адміністративної будівлі (в т.ч. огорожі, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, за договором оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017 р., Регіональне відділення Фонду державного майна України діяло у межах та у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства.

Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням судочинства завжди є контроль легальності.

Перевірка доцільності переступає компетенцію суду і виходить за межі судочинства. З огляду на положення Господарського процесуального кодексу України щодо компетенції суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у від 12.03.2020 р. у справі № 910/15799/18.

Таким чином, задовольняючи вимоги позивача в частині зобов`язання Фонду державного майна України включити адміністративну будівлю ( в т. ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації шляхом викупу, фактично є втручанням в дискреційні повноваження Фонду державного майна України.

Крім цього, при виборі законодавства, яке підлягало б застосуванню при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно було керуватися принципом lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali , тобто спеціальний закон скасовує дію загального закону, спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 807/257/14 від 29.01.2019 р.

Крім цього, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі Ніколова проти Болгарії № 7888/03, п. 15 рішення у справі Баранкевич проти Росії № 10519/03).

Оскільки спірне майно належить до майна закладів освіти, хоча закладом освіти і не використовується, від цього статус майна залишається незмінним, також незмінними залишаються і заборони на його відчуження.

Отже, в даному випадку підлягає застосуванню ч. ч. 4, 6 ст. 80 Закону України "Про освіту", яка регулює більш вужче коло суспільних відносин.

Крім цього ч. 6 ст. 80 Закону України "Про освіту" регулює порядок використання майна закладів освіти, яке не використовується і в даному випадку про приватизацію такого майна взагалі не йдеться. Тому спірна будівля не може бути включена до переліку об`єктів приватизації, так як є обмеження, передбачені спеціальним законом, який в даному випадку має перевагу над абз. 2, ч. 3, ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Стосовно заяви позивача про застосування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2018 р. у справі № 925/695/16, від 03.04.2019 р. у справі № 718/2639/14-ц, від 26.09.2019 р. № 911/2531/17, від 23.10.2019 р. у справі № 562/2143/17, колегія суддів зазначає наступне.

Так, вказані правові позиції не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на таке.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 922/371/16, під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожими є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

При цьому, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про зобов`язання включити адміністративну будівлю до переліку об`єктів малої приватизації та скасування відмови органу приватизації, в той час як у постановах Верховного Суду, на які посилається позивач, предметом спору є вимоги про визнання незаконними вже прийнятих рішень Фонду державного майна України про перелік приватизованих об`єктів.

Крім цього, судом першої інстанції було неправомірно визнано недійсною відмову органу приватизації, оформлену відповідним листом, оскільки чинним законодавством не передбачено такого визнання у даній категорії справ.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про зобов`язання Фонду державного майна України включити адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, скасування відмови Регіонального відділення Фонд державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, яка оформлена листом № 11-002-0416 від 16.08.2019 р., та прийняття рішення щодо приватизації шляхом викупу спірної адміністративної будівлі Релігійною громадою християнської церкви "Посольство боже", є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, а тому рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 р. у справі № 918/572/19 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про повну відмову у задоволенні позову Релігійної громади Християнської церкви "Посольство Боже".

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 р. у справі № 918/572/19 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Відмовити повністю у задоволенні позову Релігійної громади Християнської церкви "Посольство Боже" незалежної в м. Рівне.

4. Стягнути з Релігійної громади Християнської церкви "Посольство Боже" незалежної в м. Рівне (33023, м. Рівне, вул. Київська, 11, код 35440573) на користь Фонду державного майна України (1133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код 00032945) 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три),00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 06.12.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

В.В. Шапран