Постанова
від 01.11.2021 по справі 911/2606/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2021 р. Справа№ 911/2606/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

Секретар судового засідання: Безрадна А.Л.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 02.11.2021

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Мальва-2007 на рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 (повний текст складено 12.03.2021) у справі №911/2606/19 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління

до: 1) Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області

2) Приватного підприємства Мальва-2007

3) Головного управління Держгеокадастру у Київській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство оборони України

про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, додаткової угоди до нього та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі позивач/ККЕУ) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі відповідач 1/ Переяслав-Хмельницька РДА), приватного підприємства Мальва-2007 (далі відповідач 2/ПП Мальва-2007) та Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі відповідач/ ГУ Держгеокадастру у Київській області), в якій просить суд:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області №613 від 30.08.2007 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Мальва 2007,

-визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та приватним підприємством Мальва 2007, який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007,

-визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та приватним підприємством Мальва 2007, яку у відповідності до ст. 210 ЦК України було зареєстровано в реєстрі за №638 (номер правочину 3427654),

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157,

-зобов`язати Головне управління Держгеокадстру у Київській області скасувати запис у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Директиви Міністра оборони України №115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 №72, 10.04.2001 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління. Право землекористування Київського квартирно-експлуатаційного управління посвідчено Державним актом на право користування землею серії Б №025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1976, відповідно до якого земельна ділянка площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області надана у безстрокове користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб. За моніторингом даних Публічної кадастрової карти України виявлено, що в межах зазначеної земельної ділянки площею 515,9 га військового містечка в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157, площею 0,9490 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, форма власності державна, вид речового права право оренди земельної ділянки, орендар приватне підприємство Мальва 2007.

13.12.2018 по даному факту Київським квартирно-експлуатаційним управлінням було складено акт про виявлення самовільного зайняття земель оборони. Зазначена земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка відповідно до Державного акту на право користування землею серія Б №025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею від 13.03.1979 №1. Позивач зазначає, що Міністром оборони України не приймалось будь-яких рішень щодо надання згоди на припинення права постійного користування земельною ділянкою в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. З боку Київського квартирно-експлуатаційного управління як безпосереднього землекористувача згідно з діючим Державним актом на право користування землею, заява про припинення права користування земельною ділянкою не надавалась. Вище наведене, на думку позивача, свідчить про факт незаконної передачі в оренду земельної ділянки площею 0,95 га за рахунок земельної ділянки площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка відповідно до Державного акта на право користування землею надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб.

02.11.2020 від позивача надійшла заява від 02.11.2020 №517/6072 про уточнення (доповнення) підстав позову у справі №911/2606/19 в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157. У заяві позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Додатково позивач вказує, що Законом України №340-ІХ від 05.12.2019 доповнено новим абзацом частину 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр, відповідно до якого передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки. Аналогічні положення містяться у частині 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України. У зв`язку із викладеним позивач доповнює підстави поданого позову в частині вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19 позов Київського квартирно-експлуатаційного управління задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (код 24219983) від 30.08.2007 №613 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Мальва-2007.

Визнано недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області (код 24219983) та Приватним підприємством Мальва-2007 (код 35095379), який зареєстрований у Переслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах 30.08.2007.

Визнано недійсною додаткову угоду від 30.04.2009 до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області (код 24219983) та Приватним підприємством Мальва-2007 (код 35095379), посвідчену приватним нотаріусом Мусієнко М.М. за реєстровим номером 638 (номер правочину 3427654).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- Директива Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994, наказ Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України №162 від 24.06.1994, а також Ліквідаційний акт Київської квартирно-частини району є достатньою підставою для висновку про перехід права на майно та інші матеріальні засоби Київської квартирно-експлуатаційної частини району Української РСР в порядку правонаступництва до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Києва;

- припинення Київської квартирно-експлуатаційної частини району жодним чином не свідчить про припинення прав постійного користування землею Квартирно-експлуатаційного відділу м. Київ, до якого передані усі майнові права та активи для подальшого здійснення господарської діяльності;

- відповідно до пункту 10 Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління (в редакції, яка затверджена наказом начальника Головного КЕУ Збройних сил України від 14.02.2019 №44; також у редакції, яка затверджена наказом командувача Сил логістики Збройних сил України від 13.04.2020 №149), ККЕУ було перейменовано із Квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ). Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) було сформовано із Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва є правонабувачем Київської квартирно-експлуатаційної частини району та Дарницької квартирно-експлуатаційної частини району;

- наказом Міністерства оборони України від 11.06.2014 №377 затверджено Положення про Історичний формуляр (Історичну довідку), ведення якої за встановленою формою за апарат Міністерства оборони України та Генеральний штаб Збройних сил України запроваджено з 01.01.2015. Факт переформування Квартирно-експлуатаційної частини району та правонаступництва за нею Квартирно-експлуатаційного відділу (м. Київ) а за ним - позивача Київського квартирно-експлуатаційного управління підтверджується матеріалами історичної довідки (том 2, аркуші справи 214-226), а також даними Архівного витягу від 26.12.2019 №179/19923 з Плану організаційних заходів у Збройних Силах у 2000-2001 роках;

- за таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що Київське КЕУ є правонаступником Квартирно-експлуатаційної частини району, яка у відповідності до Державного акту на право користування землею Б №025630, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 13.03.1979, набула право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі для державних потреб;

- відповідно довідки від 25.07.2019 №517/4334 та Відомості наявності та використання земельних ділянок Міністерства оборони України станом на 01.01.2019 (форма 405) на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління у складі військового містечка с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області перебуває земельна ділянка площею 515,9 га;

- із листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 02.11.2018 № 10-10-0.223-16776/2-18 вбачається, що згідно Державної статистичної звітності Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 загальна площа земельної ділянки, що рахується в користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини (війська частина А 0473) на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області становить 515,0 га земель, номер рядка - 6.1. Міністерство оборони, шифр рядка - 76, графа 22 -514,0 га лісових земель, графа 34 -1,0 га забудованих земель;

- землі оборони знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, тоді як власником цих земель є держава в особі Кабінету Міністрів України, який ними розпоряджається;

- Державний акт на право користування землею Б №025630, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 13.03.1979, як правовстановлюючий документ підтверджує належність Київській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є позивач, права постійного користування земельною ділянкою площею 515,9 га, яка відноситься до земель оборони. При цьому, незважаючи на той факт, що зазначений Державний акт було видано до набрання чинності Земельним кодексом України, правовий статус даного акта після прийняття даного законодавчого акту залишився незмінним;

- право користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано державний акт на право постійного землекористування;

- належність земельної ділянки загальною площею 515,0 га на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області до земель оборони підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Державного агентства земельних ресурсів України від 08.10.2008 № 320/58;

- за результатами проведення у справі судової земельно-технічної експертизи Київським НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України надано Висновок експерта від 14.08.2020 №6292/20-41, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га, яка перебуває в оренді ПП Мальва-2007 повністю накладається на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979 року;

- враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази припинення права постійного користування позивача щодо частини земельної ділянки площею 0,95 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та/або докази надання згоди МОУ на вилучення земельної ділянки, то Переяслав-Хмельницька РДА незаконно розпорядилась земельною ділянкою, яка є державною власністю та за цільовим призначенням відноситься до земель оборони, то, позовна вимога визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 30.08.2007 №613 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Мальва-2007 підлягає задоволенню;

- оскільки Договір оренди землі від 30.08.2007 та додаткова угода до договору оренди землі, укладені між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП Мальва-2007 на підставі незаконного розпорядження за рахунок земель оборони без припинення права постійного користування позивача у встановлений законом спосіб, то, вказані Договір оренди землі від 30.08.2007 та додаткова угода до договору оренди землі підлягають визнанню недійсними;

- позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі та перенести відомості щодо земельної ділянки до архівного шару Національної кадастрової системи України є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області №613 від 30.08.2007 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди приватному підприємству "Мальва-2007", визнання недійсними договору оренди землі від 30.08.2007 та додаткової угоди від 30.04.2009 до договору оренди землі від 30.08.2007 є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку із реєстрацією земельної ділянки 02.11.2016, та враховуючи, що відомості про її реєстрацію у Державному земельному кадастрі (та, відповідно, її відображення у Публічній кадастровій карті) з`явились 02.11.2016, то саме з цієї дати позивач міг довідатись про наявність зареєстрованого права оренди відповідачем - 2 на підставі оспорюваного договору оренди та відповідно про порушення свого права. Таким чином перебіг строку позовної давності у цій справі починається з 03.11.2016. Позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права у жовтні 2019, тобто в межах трирічного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права, тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності, заявлених відповідачем-2.

При цьому, місцевий господарський відхилив доводи відповідача - 2 стосовно можливості КЕУ дізнатись про порушення його права шляхом ознайомлення з судовими рішеннями за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 2-а-60/2008 та у справі № 5011-51/2991-2012-9/036-12, з огляду на те, що ані КЕУ, ані МОУ не були учасниками вказаних судових справ та не мали встановленого законом обов`язку відслідковувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень на предмет наявності чи відсутності судових спорів щодо тієї чи іншої земельної ділянки, яка обліковується за КЕУ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП Мальва-2007 (далі - звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга ПП Мальва-2007 обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 37 Цивільного кодексу УРСР, ч. 1 ст. 35 Закону України РСР «Про підприємства в Українській РСР» №887-ХІІ від 27.03.1991, пунктів 724-738 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил СРСР, затвердженого наказом Міністерства оборони СРСР №105 від 22.02.1977, пунктів 8.2.1.-8.2.2 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу УРСР 1990р, ч. 1 ст. 261 , ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, пунктів 1.1.-1.3. Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно - експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 №483, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.22, ч. 2 ст. 152, ст. 153, ч.ч. 1, 4 ст. 154, ч. 1 ст. 155, ст. 156 Земельного кодексу 1970, а також порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 104, 236 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, узагальнені аргументи скаржника зводять до того, що місцевий господарський суд:

- дійшов помилкового висновку про те, що Київське квартирно - експлуатаційне управління (позивач) є правонаступником Київської квартирно - експлуатаційної частини району Української РСР, тому до останнього перейшло право користування земельною ділянкою, площею 515,9 га, посвідчене Державним актом на право користування землею серії Б №0256360 від 1979;

- не враховував, що проведенні організаційні заходи у будівельно-квартирних органах Міністерства оборони України не підпадають під жодну форму реорганізації (злиття, поділ або приєднання), а мають всі ознаки саме ліквідації, адже така процедура супроводжувалася створенням ліквідаційної комісії, складанням ліквідаційного акта, звільненням працівників, знищенням печаток, висновком комісії про повну ліквідацію без вказівки на правонаступництво;

- не надав оцінку того, що відповідно до положень ст. 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 належним доказом, який підтверджує факт реорганізації юридичної особи та переходу її майна, прав та обов`язків до новоствореної юридичної особи є передаточний баланс, а не ліквідаційний акт, однак позивачем такого документа надано не було;

- залишив поза увагою той фат, що позивач не є правонаступником, а є новоутвореною юридичною особою, на баланс якої були передані певні майнові активи ліквідованих раніше квартирно-експлуатаційних частин часів УРСР, тому вище підтверджений факт ліквідації у 1994 році Київської КЕЧ району УРСР на яку було видано Державний акт на право користування землею серії Б №025630 від 1979, свідчить про неможливість переходу до позивача права користування земельною ділянкою площею 515,9 га, у зв`язку з тим, що ліквідація не передбачає правонаступництво (перехід прав та обов`язав до інших осіб), а право користування земельною ділянкою припинилось через припинення діяльності землекористувача;

- дійшов помилкового висновку, що позивач міг дізнатися про передачу земельної ділянки в оренду відповідачу 2 лише з 03.11.2016, а тому звернулось до суду за захистом свого порушення права в межах встановленого строку позовної давності;

- залишено по заувагою той факт, що позивача як юридичну особу було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі 05.06.2001 без вказівки про наявність будь-яких правопопередників. Позивачем не надано передавального балансу, за яким би вбачалося передача активів від Київської квартирно-експлуатаційної частини району до позивача, не подано Директив Міністра оборони України, на підставі яких було здійснено перейменування, а факт правонаступництва підтверджується лише довідками, складеними самим позивачем;

- не врахував, що позивачем мав довідатися про порушення своїх прав з 10.02.2009, а саме з моменту оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.03.2008 у справі №2-а-60/2008 за позовом Переяслав-Хмельницької РДА про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, в тому числі і договору від 30.08.2007, укладеного з ПП Мальва-2007;

- залишив той факт, що відповідач набув право оренди у відповідності до чинного на той час законодавства на підставі розпоряджень Переяслав-Хмельницької РДА, шляхом розроблення проекту землеустрою, який отримав всі необхідні дозволи та погодження та пройшов Державну експертизу землевпорядної документації;

- не врахував той факт, що на момент прийняття розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА та укладення оспорюваного договору оренди земельна ділянка площею 515,9 га не була зареєстрована у Державному реєстрі земель, а право постійного користування нею не було належним чином оформлено та не посвідчувалось жодним належним правовстановлюючим документом;

- не надав оцінку того, що як на момент укладення оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки, як і на даний час земельна ділянка, площею 515,9 га не обліковувалась та не була зареєстрована у Державному реєстрі земель та Державному земельному кадастрі, а у позивача відсутні належні правовстановлюючі документи, які б посвідчували право постійного користування земельною ділянкою.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

19.05.2021 від третьої особи через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу , у якому останній просить апеляційну скаргу ПП Мальва-2007 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19 без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ПП Мальва-2007 указував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідачів 1, 3 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходили.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачами 1,3 не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що відповідачі 1, 3 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзивів на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останніми відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства Мальва-2007 на рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Шаптали Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства Мальва-2007 на рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 22.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Мальва-2007 на рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19; скаргу призначено до розгляду на 23.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 розгляд справи №911/2606/19 відкладено на 29.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 розгляд справи №911/2606/19 відкладено на 07.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі №911/2606/19 у задоволенні заяви Приватного підприємства Мальва-2007 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л. від розгляду справи №911/2606/19 відмовлено. Заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л. про самовідвід від розгляду справи №911/2606/19 задоволено. Матеріали справи № 911/2606/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/421/2 від 13.07.2021 у зв`язку з задоволенням заяви колегії суддів у складі: головуючого судді Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яколєва М.Л. про самовідвід від розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/2606/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2021 для розгляду справи №911/2606/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом суду, апеляційна скарга ПП Мальва-2007 на рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2606/19 підлягає прийняттю до провадження, колегією суддів у складі: Разіна Т.І. (головуючий, доповідач), Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 розгляд справи призначено на 31.08.2021.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Разіної Т.І. з 31.08.2021 на лікарняному, судове засідання, призначене на 01.09.2021, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 апеляційна скарга ПП Мальва-2007 на рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2606/19 призначено на 05.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 розгляд справи №911/2606/19 відкладено на 02.11.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 02.11.2021 з`явився представники позивача, відповідача -2 та третьої особи.

Відповідачі 1, 3 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідачі 1, 3 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач 1, 3 належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від відповідачів 1, 3 клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останніх.

Позиція представників сторін у справі

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із викладених, у ній підстав та просив рішення Господарського суду міста Київської області від 19.01.2021 у праві №910/2606/19 скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відповідача 2 залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін, як таке що прийнято з дотриманням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого 13.03.1979 за №1 в Книзі записів державних актів на право користування землею, Київська квартирно-експлуатаційна частина району набула право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі в межах згідно з планом землекористування, для державних потреб.

Згідно із довідки від 25.07.2019 №517/4334 (т. 1, а.с. 28), відповідно до Відомості наявності та використання земельних ділянок Міністерства оборони України станом на 01.01.2019 (форма 405) на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління у складі військового містечка с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області перебуває земельна ділянка площею 515,9 га.

Розпорядженням від 27.06.2007 №434 Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ПП Мальва-2007 Переяслав-Хмельницька РДА надала дозвіл ПП Мальва-2007 на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,95 га, розташованої в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження ПП Земля-Плюс було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної длянки в оренду ПП Мальва-2007.

Відповідно до довідки Переяслав-Хмельницького районного відділу земельних ресурсів від 22.08.2007 №77/58, згідно державної статистичної звітності Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі (форма 6-зем) в оренду ПП Мальва-2007 відводилася земельна ділянка площею 0,95 га лісів та інших лісовкритих площ, номер рядка 12.1 Землі запасу, шифр рядка 94, графа 23 землі, вкриті ліовою рослинністю. Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області надано Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 30.08.2007 №17-21е, відповідно до якого проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства та оцінюється позитивно.

Розпорядженням від 30.08.2007 №613 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Мальва-2007 Переяслав-Хмельницька РДА затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП Мальва-2007 для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради, вирішила надати ПП Мальва-2007 земельну ділянку площею 0,95 га на умовах довгострокової оренди терміном 49 років, встановила розмір річної орендної плати 2% від її нормативної грошвої оцінки, доручила юридичному сектору апарату райдержадміністрації разом із Переяслав-Хмельницьким районним відділом земельних ресурсів підготувати договір оренди земельної ділянки, доручено ПП Мальва-2007 зареєструвати договір відповідно до порядку державної реєстрації договорів оренди землі.

30.08.2007 на підставі вказаного розпорядження від 30.08.2007 №613 між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ПП Мальва-2007 (орендар) укладено договір оренди землі, за яким орендодавець передав, а орендар отримав земельну ділянку площею 0,95 га для організації риболовецького стану. Вартість земельної ділянки 407360,00 грн., цільове призначення землі комерційного використання. Строк оренди 49 років, без зміни цільового призначення. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8147,20 грн., що становить 2% від нормативної грошової оцінки.

Договір зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах 30.08.2007 за №0407332000007.

Також 30.08.2007 між орендодавцем та орендарем було складено Акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду та Акт встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, відповідно до якого межові знаки у кількості 6 штук вказані представнику замовника в натурі і передані під нагляд на зберігання.

30.04.2009 між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ПП Мальва-2007 (орендар) укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 30.08.2007, відповідно до якої на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 30.08.2007 №613 орендодавець передає на умовах довгострокової оренди орендарю ПП Мальва-2007 в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,95 га для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради за межами населеного пункту (пункти 1, 2). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 185814,20 грн. (пункт 3). Договір укладено на 49 років з моменту державної реєстрації (пункт 6).

Додаткова угода посвідчена приватним нотаріусом Мусієнко М.М. за реєстровим номером 638, номер правочину у Державному реєстрі правочинів 3427654; договір зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому СВП Київський обласний реєстраційний центр ДП Центр Державного земельного кадастру 30.04.2009.

30.04.2009 між орендодавцем та орендарем складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

15.08.2016 директор ПП Мальва-2007 звернувся до ТОВ Землевпорядкування та кадастр із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Стовп`язької сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області для рибогосподарських потреб, загальною площею 0,9490 га, згідно Договору оренди землі від 30 серпня 2007 року № 0407332000007, Додаткової угоди до Договору оренди землі від 30 квітня 2009 року № 638.

Товариством Землевпорядкування та кадастр було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб приватному підприємству Мальва-2007 на території Стовп`язької сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

15.08.2016 складено та підписано Акт прийомки-передачі межових знаків, відповідно до якого межові знаки встановленого зразка у кількості 6 шт пред`явлені та передані на зберігання ПП Мальва-2007.

Надалі Управлінням Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області 02.11.2016 здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 та відкрито поземельну книгу.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.11.2016, земельна ділянка кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га державної форми власності у Київській області, Переяслав-Хмельницькому районі на території Стовп`язької сільської ради, цільове призначення 10.07 для рибогосподарських потреб, категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення зареєстрована у Державному земельному кадастрі 02.11.2016. Також до реєстру внесено відомості про зареєстроване 30.08.2007 речове право оренди ПП Мальва-2007, строк дії речового права 49 років.

Вказане стало підставою для звернення позивача із вказаним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2020 у справі №911/2606/19 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На судову експертизу винести наступне питання: Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 площею 0,95 га, надана в оренду Мальва-2007 за договором оренди землі від 30.08.2007 повністю або частково на земельну ділянку площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акта на право користування землею серія Б №025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979?.

Відповідно до висновку експерта від 14.08.2020 №6292/20-41, що земельна ділянка із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га, яка перебуває в оренді ПП Мальва-2007 повністю накладається на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б №025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979 року.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача 2 не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Щодо правонаступництва суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На підставі директиви начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 02.04.1994 № 115/1/3440 та наказу начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва від 24.06.1994 № 162, зокрема, розформовано Київську квартирно-експлуатаційну частину району (індекс 07872039) та сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ міста Києва (індекс частини 07872039), який вирішено розмістити на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району і підпорядкувати Центральному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України.

Також наказом начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва від 24.06.1994 № 162, зокрема, призначено склад ліквідаційно-організаційної комісії.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до копії ліквідаційного акта Київської квартирно-експлуатаційної частини району, складеного комісією, призначеною наказом начальника ЦКЕУ Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, та затвердженого начальником ЦКЕУ Міністерства оборони України, вбачається, що Казарменно-жилищный фонд и земельные участки переданы КЭО г. Киева в составе: 2934 здания в 123 военных городках на 125 земельных участках общей площадью 3510,39 га. При цьому, у вказаному акті зазначено, що Комисия пришла к выводу, что Киевская КЭЧ района ликвидирована полностью, задолженностей не выявлено (мовою оригіналу).

Станом на момент розформування Київської квартирно-експлуатаційної частини району сфера застосування інституту правонаступництва у цивільних правовідносинах не обмежувалася реорганізацією юридичної особи. Відповідно до чинної на той час ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 Цивільного кодексу Української РСР передбачалося, що Законодавством Союзу РСР або Української РСР виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу.

Порядок створення військового господарства при формуванні та ліквідація його при розформуванні військової частини (з`єднання) станом на 1994 рік було врегульовано наказом Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СРСР.

У главі Х вказаного Положення, зокрема, зазначено наступне:

- військова частина (з`єднання) розформовується на підставі директиви (наказу) відповідного командування, у якій вказується: строк розформування; час закриття поточного рахунку та закінчення ревізування військової частини (з`єднання); порядок передачі особового складу, озброєння, техніки та інших матеріальних засобів частини (з`єднання); порядок передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок та квартирного майна; порядок здавання справ і документів, що підлягають зберіганню, та порядок знищення справ і документів на місці; порядок знищення печаток і штампів; строки подачі акта ліквідаційної комісії;

- для контролю за дотриманням встановленого порядку розформування і точним виконанням директиви (наказу) вищого командира (командуючого), а також для надання допомоги командиру частини (з`єднання) при ліквідації військового господарства наказом вищого командира (командуючого) призначається ліквідаційна комісія;

- ліквідаційна комісія по закінченні розформування військової частини (з`єднання), складає за встановленою формою ліквідаційний акт. У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад (солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, робітники і службовці); куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку.

При цьому, місцевим господарським судом правомірно було відхилено посилання ПП «Мальва» на те, що вказаний документ 1977 року не передбачав правонаступництва при розформуванні військової частини, з огляду на особливі історичні умови - здобуття Україною незалежності, у зв`язку з чим питання правонаступництва за активами та структурами Української РСР регулювалось не лише спеціальними галузевими нормативними актами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав, обов`язків та виконуваних функцій, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

Відповідно до позиції, викладені у роз`ясненнях Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/334 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Директива Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440, наказ Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, а також Ліквідаційний акт Київської квартирно-експлуатаційної частини району є достатньою підставою для висновку суду про перехід права на майно та інші матеріальні засоби Київської квартирно-експлуатаційної частини району Української РСР в порядку правонаступництва до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва.

Отже, враховуючи: формування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району, зі збереженням індексу частини (07872039), що свідчить про переформування (перетворення) Київської квартирно-експлуатаційної частини району у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва; відображення в Ліквідаційному акті окремим розділом: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад; куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання тощо, відповідно до вимог спеціального нормативного акта станом на 1994 рік наказу Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СРСР, суд першої інстанції вірно зауважив, що припинення Київської квартирно-експлуатаційної частини району жодним чином не свідчить про припинення прав постійного користування землею Квартирно-експлуатаційного відділу м. Київ, до якого передані усі майнові права та активи для подальшого здійснення господарської діяльності.

У відповідності із Директивою Міністра оборони України від 27.01.2001 № 115/1/050 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат № 41/051-51(01).

На підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Відповідно до преамбули Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (редакція від 2001 року, затверджена начальником Головного КЕУ Міністерства оборони України від 26.06.2001) Київське КЕУ є державною установою, яка заснована на базі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва згідно Директиви Міністра оборони України №115/1/050 від 27.01.2001 року та створене Міністерством оборони України і підпорядковано йому. Київське квартирно-експлуатаціне управління є правонаступником КЕВ м. Києва.

Пунктом 10 Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління (в редакції, яка затверджена наказом начальника Головного КЕУ Збройних сил України від 14.02.2019 №44; також у редакції, яка затверджена наказом командувача Сил логістики Збройних сил України від 13.04.2020 №149), ККЕУ було перейменовано із Квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ). Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) було сформовано із Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва є правонабувачем Київської квартирно-експлуатаційної частини району та Дарницької квартирно-експлуатаційної частини району.

Водночас, наказом Міністерства оборони України від 11.06.2014 №377 затверджено Положення про Історичний формуляр (Історичну довідку), ведення якої за встановленою формою за апарат Міністерства оборони України та Генеральний штаб Збройних сил України запроваджено з 01.01.2015. Факт переформування Квартирно-експлуатаційної частини району та правонаступництва за нею Квартирно-експлуатаційного відділу (м. Київ) а за ним - позивача Київського квартирно-експлуатаційного управління підтверджується матеріалами історичної довідки (том 2, аркуші справи 214-226), а також даними Архівного витягу від 26.12.2019 №179/19923 з Плану організаційних заходів у Збройних Силах у 2000-2001 роках (т. 4, а.с.34).

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що Київське КЕУ є правонаступником Квартирно-експлуатаційної частини району, яка у відповідності до Державного акту на право користування землею Б №025630, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 13.03.1979, набула право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі для державних потреб.

Отже, доводи скаржника щодо відсутності права правонаступництва позивача за Київською КЕЧ району та щодо припинення у зв`язку з цим права постійного користування землею, посвідченого Державним актом спростовуються поданими до матеріалів справи вищенаведеними доказами.

Відповідно до залученої до матеріалів справи довідки від 25.07.2019 №517/4334 та відповідно до Відомості наявності та використання земельних ділянок Міністерства оборони України станом на 01.01.2019 (форма 405) на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління у складі військового містечка с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області перебуває земельна ділянка площею 515,9 га.

Згідно із п. 7 ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації (в редакції, чинній на момент видачі спірного Розпорядження) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до п. 2 ст. 21 вказаного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Положеннями ст. 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації визначено, що актами місцевих державних адміністрацій є розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, які є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Як вже зазначалось вище, Розпорядженням від 27.06.2007 №434 Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ПП Мальва-2007 Переяслав-Хмельницька РДА надала дозвіл ПП Мальва-2007 на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,95 га, розташованої в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження ПП Земля-Плюс було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної длянки в оренду ПП Мальва-2007. Відповідно до довідки Переяслав-Хмельницького районного відділу земельних ресурсів від 22.08.2007 №77/58, згідно державної статистичної звітності Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі (форма 6-зем) в оренду ПП Мальва-2007 відводилася земельна ділянка площею 0,95 га лісів та інших лісовкритих площ, номер рядка 12.1 Землі запасу, шифр рядка 94, графа 23 землі, вкриті ліовою рослинністю. Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області надано Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 30.08.2007 №17-21е, відповідно до якого проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства та оцінюється позитивно.

Оскаржуваним розпорядженням від 30.08.2007 №613 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Мальва-2007 Переяслав-Хмельницька РДА затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП Мальва-2007 для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради, вирішила надати ПП Мальва-2007 земельну ділянку площею 0,95 га на умовах довгострокової оренди терміном 49 років, встановила розмір річної орендної плати 2% від її нормативної грошової оцінки, доручила юридичному сектору апарату райдержадміністрації разом із Переяслав-Хмельницьким районним відділом земельних ресурсів підготувати договір оренди земельної ділянки, доручено ПП Мальва-2007 зареєструвати договір відповідно до порядку державної реєстрації договорів оренди землі.

Місцевим господарським судом встановлено, що до наявної копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.11.2016, земельна ділянка кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га державної форми власності у Київській області, Переяслав-Хмельницькому районі на території Стовп`язької сільської ради, цільове призначення 10.07 для рибогосподарських потреб, категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення зареєстрована у Державному земельному кадастрі 02.11.2016. Також до реєстру внесено відомості про зареєстроване 30.08.2007 речове право оренди ПП Мальва-2007, строк дії речового права 49 років.

Відповідно до ст.ст. 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 77 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать зокрема землі оборони ( ст. 84 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про використання земель оборони землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Положеннями ст. 14 Закону України Про Збройні Сили України визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

З огляду на викладене доводи скаржника, які викладені у апеляційній скарзі про те, що відсутність права постійного користування позивача Київського КЕУ підтверджуються відсутністю доказів сплати земельного податку є необґрунтованими.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Пунктом 5 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями здійснювати управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 02.11.2018 № 10-10-0.223-16776/2-18, зі змісту якого вбачається, що відповідно до Державної статистичної звітності Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 загальна площа земельної ділянки, що рахується в користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини (війська частина А 0473) на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області становить 515,0 га земель, номер рядка - 6.1. Міністерство оборони, шифр рядка - 76, графа 22 -514,0 га лісових земель, графа 34 -1,0 га забудованих земель.

У відповідності до ст. 3 Закону України Про Збройні Сили України Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України визначено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

У п.п. 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) встановлено, що для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Таким чином, землі оборони знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, тоді як власником цих земель є держава в особі Кабінету Міністрів України, який ними розпоряджається.

Передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням МОУ.

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати ( ст. 141 Земельного кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2, 10 ст. 149 Земельного кодексу, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з аналізу вказаних норм права вбачається, що розпорядження земельною ділянкою, а саме надання її у користування іншій особі за наявності чинного права користування, можливо лише після припинення права такого користування у встановленому порядку.

Державний акт на право користування землею Б №025630, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 13.03.1979, як правовстановлюючий документ підтверджує належність Київській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої, як встановлено судом, є позивач, права постійного користування земельною ділянкою площею 515,9 га, яка відноситься до земель оборони. При цьому, незважаючи на той факт, що зазначений Державний акт було видано до набрання чинності Земельним кодексом України, правовий статус даного акту після прийняття даного законодавчого акту залишився незмінним.

Згідно із пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005.

Відповідно до абзацу 11 п. 5.3 цього рішення стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Крім того, у п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою (із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 926 від 16.10.2008, в редакції постанови КМ № 1019 від 12.11.2008) визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Враховуючи вище викладене, місцевий вірно зазначив про те, що право користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано державний акт на право постійного землекористування.

Крім того, належність земельної ділянки загальною площею 515,0 га на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області до земель оборони підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Державного агентства земельних ресурсів України від 08.10.2008 № 320/58 (т. 4 , а.с 138).

До матеріалів справи додано план меж земельних ділянок Київської КЕЧ району (площею 515,9 га відповідно до Державного акта Б №025630 від 13.03.1979 №1), та меж вилучених земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки ПП Мальва-2007 кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га масштабу 1:25000 (том 4, аркуш справи 23) та Викопіювання з плану меж масштабу 1:25000 Проекту формування території і встановлення меж Стовп`язької сільської Ради народних депутатів (т. 1 а.с. 37), складені сертифікорваним інженером-землеупорядником О.Губою (кваліфікаційний сертифікат інженера-землеупорядника №000544 від 03.01.2013), з яких вбачається, що орендована ПП Мальва-2007 земельна ділянка кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 повністю знаходиться у межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користування позивача відповідно до Державного акту Б №025630 від 13.03.1979 №1.

За результатами проведення у справі судової земельно-технічної експертизи Київським НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України надано Висновок експерта від 14.08.2020 №6292/20-41, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га, яка перебуває в оренді ПП Мальва-2007 повністю накладається на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б №025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979 року.

Судовий експерт, який володіє спеціальними знаннями у відповідній сфері і який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку, вважав подані матеріали достатніми для визначення координат меж обох земельних ділянок Київської КЕЧ району та ПП Мальва-2007 та для встановлення факту повного накладення.

При цьому, місцевий господарський суд встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 накладається на земельну ділянку, яка належить на праві користування позивачу, право, на яку посвідчено Державним актом серії Б № 025630, та яка сформована раніше, ніж земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157.

З огляду на викладене та враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази припинення права постійного користування позивача щодо частини земельної ділянки площею 0,95 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та/або докази надання згоди МОУ на вилучення земельної ділянки, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що Переяслав-Хмельницька РДА незаконно розпорядилась земельною ділянкою, яка є державною власністю та за цільовим призначенням відноситься до земель оборони.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Враховуючи вище наведе, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 30.08.2007 №613 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Мальва-2007 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2007 та додаткової угоди від 30.04.2009 до договору оренди землі суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Однак, як зазначалось вище, матеріали справи не містять доказів добровільної відмови Міністерства оборони України або Кабінету Міністрів України від права користування земельною ділянкою, яка належить державі та перебуває у постійному користуванні Київського КЕУ як правонаступника Київської квартирно-експлуатаційної частини району, на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 025630, при цьому, суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 30.08.2007 №613 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Мальва-2007.

Оскільки договір оренди землі від 30.08.2007 та додаткова угода до договору оренди землі, укладені між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП Мальва-2007 укладені на підставі незаконного розпорядження за рахунок земель оборони без припинення права постійного користування позивача у встановлений законом спосіб, то, вказані вимоги правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 до архівного шару Національної кадастрової системи України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України).

Відповідно ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 6 Закону України Про державний земельний кадастр).

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 9 Закону України Про державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (ч. 10 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 (надалі Порядок) відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно п. 60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу учасників справи на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2019 у справі №906/603/18.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Отже, існують певні обмеження щодо проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, за умовами пункту 115-2 якого визначено, що у разі коли до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність, або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою згідно з пунктами 107 - 111 і 113 цього Порядку.

Відтак, та обставина, що земельна ділянка кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 сформована в межах земельної ділянки, наданої у постійне користування позивача за чинним Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, і державний кадастровий реєстратор в межах своїх повноважень не вчинив належних дій з перевірки та встановлення таких даних, державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,9490 га за кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 є недійсною та підлягає скасуванню, що додатково до викладеного є окремою та самостійною підставою для задоволення позовної вимоги про скасування у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,9490 га за кадастровим номером 3223387200:06:027:0157.

Отже, позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки та про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Київській області вчинити дії правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Щодо заяви ПП «Мальва» про пропуск строку позовної давності, колегія суддів відзначає наступне.

Заява відповідача -2 про застосування у справі наслідків пропуску позовної давності обґрунтована тим, що позивач знав або міг дізнатись про передачу спірної земельної ділянки в оренду відповідачу 2 з моменту оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.03.2008 у справі № 2-а- 60/2008, постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 5011-51/2991-2012-9/036-12, оскільки, за твердженням відповідача 2, у вказаних справах досліджувалась правомірність укладення Договору оренди землі 30.08.2007 та додаткової угоди до нього.

Представник ПП Мальва-2007, посилаючись на пункти 1.1.-1.3. Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, за змістом яких, зокрема передбачено, що облік земель повинен бути своєчасним, повним, достовірним і точним; облік земель в органах квартирно-експлуатаційної служби ведеться, серед іншого з метою своєчасного забезпечення відповідних посадових осіб, відповідних рад, в адміністративних межах яких знаходиться землекористувач, даними про наявність, рух і якісний стан земель, контролю за збереженістю, законністю, доцільністю і ефективністю використання земель, зазначає, що позивач був зобов`язаний здійснювати своєчасний, повний та достовірний контроль за обліком, цільовим використанням та збереженістю земель, які використовують Збройні Сили України. Адже у разі виконання позивачем наведених норм, останній з інформації Державного земельного кадастру та Державного реєстру земель міг би своєчасно виявити факт свого порушеного права користування спірною земельною ділянкою.

Наведені вище доводи, на твердження відповідача 2, безумовно свідчать про те, що у разі постійного моніторингу та обліку позивачем земель, останній своєчасно міг довідатись про порушення свої прав.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ст. 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому у випадку пред`явлення позову особою, право якої порушене відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, на офіційному веб-сайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про: межі адміністративно-територіальних одиниць; кадастрові номери земельних ділянок; межі земельних ділянок; цільове призначення земельних ділянок; розподіл земель між власниками, користувачами (форма власності, вид речового права); суб`єкта права власності на земельну ділянку; суб`єкта речового права на земельну ділянку; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру здійснюється автоматизовано з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

При цьому, місцевий господарський суд вставновив, що державна реєстрація земельної ділянки із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 здійснена 02.11.2016.

Отже, у зв`язку із реєстрацією земельної ділянки 02.11.2016, та враховуючи, що відомості про її реєстрацію у Державному земельному кадастрі (та, відповідно, її відображення у Публічній кадастровій карті) з`явились 02.11.2016, то саме з цієї дати позивач міг довідатись про наявність зареєстрованого права оренди відповідачем - 2 на підставі оспорюваного договору оренди та відповідно про порушення свого права.

Таким чином перебіг строку позовної давності у цій справі починається з 03.11.2016.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права 18.10.2019 (вказане підтверджується поштовим штемпелем проставленим відділом поштового зв`язку на конверті), тобто в межах трирічного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

При цьому, аргументи заявника апеляційної скарги щодо можливості КЕУ дізнатись про порушення його права шляхом ознайомлення з судовими рішеннями за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 2-а-60/2008 та у справі № 5011-51/2991-2012-9/036-12 суд апеляційної інстанції вважає непереконливими, оскільки ані КЕУ, ані МОУ не були учасниками вказаних судових справ та не мали встановленого законом обов`язку відслідковувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень на предмет наявності чи відсутності судових спорів щодо тієї чи іншої земельної ділянки, яка обліковується за КЕУ.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником апеляційній скарзі

Доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо правонаступництва, строку позовної давності спростовані в мотивувальній частині даної постанови.

Відтак, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду в оскарженому рішенні, тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19, та, відповідно, апеляційна скарга ПП Мальва-2007 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Мальва-2007 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі №911/2606/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №911/2606/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 07.12.2021.

Головуючий суддяТ.І. Разіна

СуддіІ.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	01.11.2021
Оприлюднено	29.08.2022
Номер документу	101667052
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди

Куксов В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 01.11.2021 по справі 911/2606/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/2606/19

Постанова від 01.11.2021

Постанова
від 01.11.2021 по справі 911/2606/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД