Ухвала

від 06.12.2021 по справі 362/4524/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 362/4524/20

провадження № 61- 19045ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Банк Український капітал про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернуся до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області

від 19 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним укладений між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством Банк Український капітал договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 жовтня 2017 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу акціонерного товариства Банк Український капітал задоволено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 року скасовано і ухвалити нове, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду

від 07 жовтня 2021 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 зазначає те, що судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Отже, посилаючись на вказані вище підстави касаційного оскарження, заявник не виконав умови пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті

392 ЦПК України заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 389 цього Кодексу, на виконання умов пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а також надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 3 92 цього Кодексу, застосовуються положення статті 1 85 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник