Постанова

від 06.12.2021 по справі 711/4049/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 711/4049/19 Провадження № 22-ц/821/1974/21 Категорія: 307000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря: Винник І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Садівниче товариство Дніпро ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Буджерака Михайла Романовича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Садівничого товариства Дніпро про визнання незаконним та скасування рішення правління товариства, у складі головуючої судді Середи Л. В., повний текст рішення складено 09 вересня 2021 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 .

Він є спадкоємцем першої черги, як син спадкодавця і 05 жовтня 2018 року, тобто у визначений законом строк, він звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А. О. із заявою про прийняття спадщини за законом.

За його заявою заведена спадкова справа № 105/2018 після померлого ОСОБА_3 .

Зазначав, що після смерті його батька відкрилась спадщина, яка складається, зокрема із земельної ділянки АДРЕСА_1 , яка не була приватизована спадкодавцем. Згідно садівничої книжки його батько був членом вказаного Товариства.

Згідно Статуту Товариства у разі смерті члена садівничого Товариства земельна ділянка переоформляється на спадкоємця.

Звернувшись до СТ Дніпро стосовно переоформлення на нього земельної ділянки йому було відмовлено.

З`ясувалось, що відповідач ОСОБА_2 подала заяву на переоформлення вказаної земельної ділянки на неї.

Рішенням правління Садівничого товариства Дніпро від 18.08.2018 (пп. о п. 3 протокол № 11), протиправно вирішено переоформити земельну ділянку АДРЕСА_1 , якою користувався ОСОБА_3 , на ОСОБА_2 .

При цьому, ОСОБА_2 на підтвердження своїх прав надала правлінню СТ Дніпро заповіт складений ОСОБА_3 на її ім`я, проте лише на квартиру, а все інше майно не було охоплено заповітом.

Вказував, що є спадкоємцем першої черги за законом, та вказана земельна ділянка неохоплена заповітом ОСОБА_3 , тому на його думку, саме він є належним спадкоємцем спірної земельної ділянки.

Вважає вказане рішення незаконним.

Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення правління Садівничого товариства Дніпро від 18.08.2018 (пп. о п. 3 протокол № 11), яким вирішено переоформити земельну ділянку АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 .

Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2021 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення правління СТ Дніпро від 18 серпня 2018 року (пп. о п. 3 протокол № 11), яким вирішено переоформити земельну ділянку АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 .

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та СТ Дніпро кошти в сумі 768,40 грн в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого батька ОСОБА_3 тієї частини спадщини, яка не охоплена заповітом, у тому числі і права користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , а тому має переважне перед відповідачем право на вступ у члени СТ Дніпро з переоформленням спірної земельної ділянки.

Враховуючи підстави та предмет спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його задоволення повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, поданій 11 жовтня 2021 року, представник ОСОБА_2 - адвокат Буджерак М. Р., вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи і, як наслідок рішення є незаконним, просив суд скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2021, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що визнаючи рішення правління СТ Дніпро від 18.08.2018 незаконним та скасовуючи його, суд не вказав та, відповідно, не обґрунтував, які саме права та законні інтереси позивача порушує останнє.

Зазначає, що позивачем не надано доказів того, що останній взагалі подавав заяви про набуття статусу члена садівничого товариства.

Судом першої інстанції хоча і процитовано норми Статуту СТ Дніпро щодо прийняття громадянина в члени товариства, проте належним чином вони не проаналізовані, їм надана невірна оцінка, а саме суд прирівняв поняття член сім`ї до поняття спадкоємець.

Крім того, судом першої інстанції взагалі не надана оцінки поясненням представника відповідача ОСОБА_2 по суті заявлених позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Топор І. О. просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Буджерака М. Р. залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Зазначає, що якщо проаналізувати Статут, то членство переходять до одного із членів сім`ї члена товариства в разі припинення членства в товаристві за станом здоров`я за заявами цього члена і члена його сім`ї. Тобто, якщо член товариства був живий, то його виключення і включення іншого члена сім`ї можливо за їх спільними заявами.

Так як член товариства помер, то він не може подати заяву про припинення членства в товаристві і таке членство припиняється автоматично. В такому разі членом товариства може бути тільки спадкоємець, так як спільна заява не може бути подана. Цьому підтвердженням є розділ 2 Статуту.

Крім того, в судовому засіданні представники СТ Дніпро визнали вказаний позов та надали суду роз`яснення Статуту і вказали, що тільки спадкоємці можуть бути членами товариства. В разі відсутності спадкоємців земельна ділянка виділяється іншим особам на загальних підставах.

На момент прийняття оскаржуваного рішення в товаристві не було жодних документів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 була членом сім`ї покійного ОСОБА_3 .

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 09.10.1974, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 (а.с. 8).

Згідно зі Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 11.12.1996 ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_2 (а.с. 29).

Тобто, відповідач ОСОБА_2 є дочкою позивача ОСОБА_2 та онукою померлого ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки СТ Дніпро від 02.03.2019 № 1, яка видана ОСОБА_2 , в СТ Дніпро по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 (а.с. 10).

З копії членської книжки садовода ОСОБА_3 вбачається, що він був членом СТ Дніпро та користувався земельною ділянкою АДРЕСА_1 у вказаному садівничому товаристві (31-32).

Відповідно до Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 від 07.08.2018, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).

Згідно із заповітом від 15.09.2015, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В. М., зареєстрованим в реєстрі за №870, ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 65).

Із спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що 05.10.2018 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А. О. звернувся позивач ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, а 19.10.2018 із відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулась відповідач ОСОБА_2 (а.с. 63-64).

21 лютого 2019 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А. О. видано ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 66).

У відповідь на запит адвоката, СТ Дніпро повідомлено, що земельна ділянка АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 згідно виписаної садівничої книжки, членські внески за 2017, 2018, сплачені повністю. Земельна ділянка не приватизована. У серпні 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до голови правління СТ Дніпро щодо переоформлення на неї земельної ділянки АДРЕСА_1 у вказаному садівничому товаристві з ОСОБА_3 , у зв`язку із смертю останнього (а.с. 11).

Підпунктом о п. 3 Протоколу №11 від 18.08.2018 засідання правління СТ Дніпро вирішено переоформити ділянку АДРЕСА_1 на відповідача ОСОБА_2 згідно з поданою нею заявою, яка прийнята правлінням (а.с. 12-14).

Згідно Довідки СТ Дніпро , яка видана ОСОБА_2 , вона є дійсно членом СТ Дніпро та користується земельною ділянкою № НОМЕР_4 , площею 0,05 га для ведення садівництва (а.с. 30).

Членську книжку СТ Дніпро , на підставі рішення правління від 18.08.2018 (протокол № 11), також переоформлено на відповідача ОСОБА_2 (а.с. 31-32).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі є сином та онукою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт від 15.09.2015, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В. М., зареєстрований в реєстрі за №870, яким ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 .

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з пунктом г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом а ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який пережив, та батьки.

Частиною 1ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, ст. 1221, ст. 1270 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Із спадкової справи судом встановлено, що 05.10.2018 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А. О. звернувся позивач ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, а 19.10.2018 із відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулась відповідач ОСОБА_2

21 лютого 2019 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А. О. видано ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 66).

Отже, як позивач, так і відповідач по справі є такими, що прийняли у визначеному законом порядку спадщину після ОСОБА_3 . При цьому, слід зазначити, що відповідач ОСОБА_2 набула лише право на спадкове майно визначене у заповіті, разом з тим позивач ОСОБА_2 має право на все майно після ОСОБА_3 , яке не охоплене заповітом, як спадкоємець першої черги.

За життя ОСОБА_3 був членом СТ Дніпро та мав право на земельну ділянку АДРЕСА_1 у вказаному садовому товаристві. Вказана земельна ділянка не приватизована.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає ЗУ Про кооперацію .

Відповідно до ст. 41 Прикінцеві положення зазначеного Закону кооперативи та кооперативні об`єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом року з дня набрання чинності ним Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об`єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із ст. 1 вказаного Закону кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно до листа Міністерства юстиції України від 30.12.2009 N 1079-0-2-09-19, садівницькі товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи відповідно до ЗУ Про кооперацію .

Відповідно до ст. 10 ЗУ Про кооперацію членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Згідно зі ст. 11 ЗУ Про кооперацію вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Садівниче товариство Дніпро , у відповідності до ст. 8 ЗУ Про кооперацію діє на підставі Статуту затвердженого зборами членів СТ Дніпро від 02 вересня 2017 року, протоколом № 2.

Згідно з п. 1.16 Статуту майно кожного члена товариства, в тому числі земельна ділянка члена товариства, відокремлене від спільного майна товариства, і не може бути відчужена на користь товариства та використане ним для застави та для розрахунку по боргам товариства.

Відповідно до п. 2.1 Статуту членами товариства є фізичні особи з земельними ділянками, які знаходяться у них в постійному користуванні, або у приватній власності - з рівними правами та обов`язками, незалежно від форм володіння землею та розмірів землеволодіння.

Згідно з п. 2.2 Статуту членом товариства може бути фізична особа - громадянин (громадянка) України, що набув (набула) цивільної дієздатності, віком не менше 14 років, який (яка) визнає Статут товариства та володіє на праві постійного користування, або приватної власності земельною ділянкою в межах границь землеволодінь товариства, що визначені п. 1.7 цього Статуту.

У випадках припинення членства в товаристві за станом здоров`я, або смерті право на членство переходять до одного із членів сім`ї, за його і членів сім`ї заявою без додаткових довідок (окрім свідоцтва про смерть члена сім`ї, який був членом товариства і документа, що підтверджує сімейні відносини) без сплати вступних внесків (п. 2.3 Статуту).

Пунктом 2.4 приведеного Статуту визначено, що у разі відсутності спадкоємців майно та земельна ділянка переходить у власність держави, якщо інше не передбачено Законом України.

Відповідно до п. 2.5 Статуту рішення про прийняття громадянина в члени товариства за його письмовою заявою встановленого зразку приймає Правління товариства протягом одного місяця з дня подання заяви. Заява оформляється по встановленій формі.

Згідно п. 2.6 даного Статуту при позитивному рішенні Правління по прийняттю громадянина (громадянки) в члени товариства, останній (остання) вважається членом товариства без права голоса з правом користуватися послугами та мережами товариства при умові сплати вступних, членських та цільових внесків.

Після затвердження рішення Правління про прийняттю громадянина (громадянки) в члени товариства Загальними зборами, останній (остання) набуває статусу члена товариства з правом голосу, в іншому випадку йому (їй) повертаються не використані на його (її) обслуговування та надання послуг внесені кошти в товариство і він (вона) набуває статусу індивідуального садівника без права користуватися послугами товариства та його мережами без відповідних угод з товариством, що передбачені Законом - п. 2.7 Статуту.

У відповідності до п. 2.12.10 член садівничого товариства може бути виключений із садівничого товариства, в тому числі у випадку смерті члена товариства.

Отже, виходячи із вищевикладеного (п. 2.3 Статуту), у разі смерті члена садового товариства право на членство переходить (як без права голоса, на підставі рішенні Правління, так і з правом голосу, на підставі рішення Загальних зборів) до одного із членів сім`ї на підставі свідоцтва про смерть члена сім`ї, який був членом товариства і документа, що підтверджує сімейні відносини. Разом з тим, п. 2.4 Статуту аналізує наслідки відсутності саме спадкоємців члена товариства, який припинив своє членство внаслідок смерті, отже відсилає до спадкових відносин.

Поняття сім`ї та членів сім`ї регламентовано наступним законодавством.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частина 2 ст. 64 ЖК України, в розрізі житлового законодавства, відносить до членів сім`ї дружину, їх дітей, батьків, а також й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом і ведуть з наймачем спільне господарство.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2019, у відповідь на звернення, ОСОБА_2 було повідомлено, що в серпні 2018 ОСОБА_2 принесла до СТ Дніпро Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 і садівничу книжку, на підставі чого земельну ділянку № НОМЕР_4 , яка перебувала у користуванні ОСОБА_3 , було переоформлено на останню.

Отже, вирішуючи питання щодо переоформлення ділянки АДРЕСА_1 на відповідача ОСОБА_2 , згідно з поданою нею заявою, правління СТ Дніпро прийшло до передчасного висновку, адже ОСОБА_2 не надала доказів, що підтверджують сімейні відносини з ОСОБА_3 .

Крім того, згідно до п. 2.5 Статуту Правління повинно було прийняти рішення про прийняття громадянина (громадянки), який (яка) звернувся (звернулась) з відповідною письмовою заявою, в члени товариства, а не про переоформлення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_3 .

Крім того, на момент звернення до правління СТ Дніпро у серпні 2018 року відповідач ОСОБА_2 не прийняла спадщину, адже заяву нотаріусу подано нею лише в жовтні 2018 року.

Тобто, в СТ Дніпро , на момент ухвалення оскаржуваного рішення, були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 є особою, яка має право на членство в даному садовому товаристві у відповідності до п. 2.2 Статуту.

Такими діями правління СТ Дніпро порушені права позивача ОСОБА_2 , як спадкоємця першої черги після ОСОБА_3 , який має переважне права на вступ у члени відповідного садівничого товариства, що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року).

Разом з тим, вірно вирішуючи позов по суті, суд першої інстанції не врахував, що згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Процесуальним законом не передбачено солідарне стягнення судових витрат з відповідачів у справі.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки допущено неправильне застосування норм ЦПК України щодо розподілу судових витрат між сторонами, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, а саме шляхом стягнення із ОСОБА_2 та СТ Дніпро по 384,20 грн судового збору за подачу позову.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, витрати за подачу апеляційної скарги необхідно залишити за ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Буджерака Михайла Романовича задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2021 року в частині стягнення судових витрат змінити, стягнувши із ОСОБА_2 , Садівничого товариства Дніпро на користь ОСОБА_1 по 384,20 грн судового збору за подачу позову.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко