Рішення

від 30.08.2021 по справі 711/4049/19

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 711/4049/19

номер провадження 2/695/135/21

30 серпня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря - Біліченко С.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката - Топор І.О.,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , Садівничого товариства Дніпро про визнання незаконним та скасування рішення правління товариства, -

ВСТАНОВИВ:

До Придніпровського районного суду м. Черкаси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_1 , Садівничого товариства Дніпро , в якому просить:

-визнати незаконним та скасувати рішення правління Садівничого товариства Дніпро від 18.08.2018 (пп. о п. 3 протокол № 11), яким вирішено переоформити земельну ділянку АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається зокрема із земельної ділянки АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що є спадкоємцем першої черги за законом, та вказана земельна ділянка неохоплена заповітом ОСОБА_3 . Тому, на думку позивача, саме він є належним спадкоємцем спірної земельної ділянки. Однак рішенням правління Садівничого товариства Дніпро від 18.08.2018 (пп. о п. 3 протокол № 11), протиправно вирішено переоформити дану земельну ділянку на ОСОБА_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.05.2019 даний позов передано до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за підсудністю.

Матеріали цивільної справи № 711/4049/19 надійшли до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 12.06.2019 та шляхом автоматизованого розподілу передані на розгляд головуючому судді Середі Л.В.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середи Л.В. дану справу прийнято до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.12.2019 закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні з розгляду справи, призначеному на 30.08.2021 о 15 год 00 хв, позивач та його представник адвокат Топор І.О. позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві та пояснили, що спадкоємець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а вже 12.08.2018 відповідач звернулась до садівничого товариства щодо переоформлення земельної ділянки і 18.08.2018 було переоформлено членство у товаристві, при цьому спадкова справа була заведена 05.10.2018. Також позивач та його представник у судовому засіданні вказували, що відповідач не є спадкоємицею спірної земельної ділянки, та при зверненні до садівничого товариства не повідомила про наявність іншого спадкоємця - позивача.

Представник Садівничого товариства Дніпро у судовому засіданні 30.08.2021 позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула, явку свого представника у судове засідання не забезпечила.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, надавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання про можливість вирішення даної цивільної справи у судовому засіданні, призначеному на 15 год 00 хв 30.08.2021 за відсутності представника відповідача ОСОБА_1 , суд зауважує, що представник відповідача, звертаючись до суду з клопотанням про відкладення судового розгляду даної справи, вказав, що перебуває у відпустці за межами території Черкаської області. Однак доказів на підтвердження обґрунтованості причин своєї неявки представник відповідача суду не назвав та не надав.

Водночас, суд бере до уваги, що судовий розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою у судові засідання сторони відповідача або за клопотаннями представника відповідача. При цьому провадження у даній справі відкрито ухвалою суду ще у травні 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнов проти України згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи підстави та предмет спору, зважаючи, що подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання цивільного судочинства, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні, призначеному на 15 год 00 хв 30.08.2021 за відсутності представника відповідача.

Відзив на позов відповідачі до суду не надавали.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 09.10.1974.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 11.12.1996 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 .

Отже, відповідач ОСОБА_1 є дочкою позивача ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_1 .

Згідно з наявною в матеріалах справи копією членської книжки садовода ОСОБА_3 був членом Садівничого товариства Дніпро та користувався земельною ділянкою АДРЕСА_1 у вказаному садівничому товаристві.

Відповідно до заповіту від 15.09.2015, посвідченому приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М., зареєстрований в реєстрі за № 870 ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 07.08.2018.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , 05.10.2018 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. звернувся позивач із заявою про прийняття спадщини, 19.10.2018 року з відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулась відповідач.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що в серпні 2018 року відповідач звернулась до голови правління Садівничого товариства Дніпро щодо переоформлення на неї земельної ділянки АДРЕСА_1 у вказаному садівничому товаристві з ОСОБА_3 , у зв`язку із смертю останнього.

Підпунктом о п. 3 Протоколу № 11 від 18.08.2018 засідання правління Садівничого товариства Дніпро вирішено переоформити ділянку АДРЕСА_1 на відповідача згідно з поданою нею заявою, яка прийнята правлінням.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією членської книжки Садівничого товариства Дніпро членство ОСОБА_3 на підставі рішення правління від 18.08.2018 (протокол № 11) також переоформлено на відповідача.

Вважаючи, що рішення правління Садівничого товариства Дніпро від 18.08.2018 (пп. о п. 3 протокол № 11), яким вирішено переоформити земельну ділянку АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає до скасування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

Частиною першою статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Суд також зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зауважує, що пунктом 1.13 Статуту Садівничого товариства Дніпро , затвердженого Загальними зборами членів від 02.09.2017 протокол № 2 (далі - Статут), визначено, що Статут товариства є основним документом, що регулює його діяльність. Положення Статуту діють в межах товариства, якщо інші положення не передбачені Законом України та типовим Статутом для товариства, якщо такий затверджений в установленому Законом України порядку.

Згідно з п. 1.16 Сатуту майно кожного члена товариства, в тому числі земельна ділянка члена товариства, відокремлене від спільного майна товариства, і не може бути відчужена на користь товариства та використане ним для застави та для розрахунку по боргам товариства.

Відповідно до п. 2.1 членами товариства є фізичні особи з земельними ділянками, які знаходяться у них в постійному користуванні, або у приватній власності - з рівними правами та обов`язками, незалежно від форм володіння землею та розмірів землеволодіння.

Згідно з п. 2.2 Статуту членом товариства може бути фізична особа - громадянин (громадянка) України, що набув (набула) цивільної дієздатності, віком не менше 14 років, який (яка) взнає Статут товариства та володіє на праві постійного користування, або приватної власності земельною ділянкою в межах границь землеволодінь товариства, що визначені п.1.7 цього Статуту.

У випадках припинення членства в товаристві за станом здоров`я, або смерті право на членство переходять до одного із членів сім`ї, за його і членів сім`ї заявою без додаткових довідок (окрім свідоцтва про смерть члена сім`ї, який був членом товариства і документа, що підтверджує сімейні відносини) без сплати вступних внесків (п. 2.3 Статуту).

Відповідно до п. 2.5 Статуту рішення про прийняття громадянина в члени товариства за його письмовою заявою встановленого зразку приймає Правління товариства протягом одного місяця з дні подання заяви.

Таким чином, на підставі викладеного вище вбачається, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_3 тієї частини спадщини, яка не охоплена заповітом, у тому числі і права користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , а тому має переважне перед відповідачем право на вступ у члени Садівничого товариства Дніпро з переоформленням спірної земельної ділянки.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи підстави та предмет спору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення повністю.

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з відповідачів солідарно належить стягнути на користь позивача, понесені ним судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 768 грн 40 коп.

Керуючись ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , Садівничого товариства Дніпро про визнання незаконним та скасування рішення правління товариства - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення правління Садівничого товариства "Дніпро" від 18 серпня 2018 року (Протокол №11 пункт 2 підпункт о ), яким вирішено переоформити земельну ділянку АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та садівничого товариства Дніпро (код ЄДРПО 21369057) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 кошти в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп., в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя : Середа Л.В.

Повний текст рішення складено 09.09.2021.