Рішення

від 07.12.2021 по справі 640/15067/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Київ № 640/15067/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІНМЕД" до Київської митниці Держмитслужби провизнання протиправними та скасування наказів, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ВІНМЕД з позовом до Київської митниці Держмитслужби та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Київської митниці Держмитслужби №135 від 19.05.2021 року Про проведення планової виїзної перевірки дотримання ТОВ ВІНМЕД (код ЄДРПОУ 38537628) вимог законодавства з питань митної справи ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Київської митниці Держмитслужби №170 від 15.03.2021 року Про затвердження плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на II квартал 2021 року в частині включення ТОВ ВІНМЕД (код ЄДРПОУ 38537628) до плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на II квартал 2021 року за п/п №16.

Мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого вказує, що запланований митним органом період перевірки та фактичний період перевірки не співпадають, а факт не оприлюднення інформації про план-перевірки до якого включено ТОВ ВІНМЕД суперечить вимогам статті 8 Митного кодексу України. Також позивач стверджує, що достатні підстави, які передбачені частиною 1 статті 320 Митного кодексу України для включення останнього до плану-графіка документальних планових перевірок відсутні, що вказує на протиправність прийнятих відповідачем наказів.

Представником відповідача подано відзиви на позовну заяву, де останній вказує про правомірність прийнятих ним наказів та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, митний орган зазначає, що ТОВ ВІНМЕД допущено його до проведення документальної планової виїзної перевірки, що також вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де останній наполягає на відсутності підстав для включення його до плану-графіка проведення документальних планових перевірок та стверджує про відсутність правових підстав для застосування правової позиції Верховного Суду, на яку посилається митний орган.

Представником відповідача подано заперечення, де останній наводить аналогічні доводи, що й у відзивах на позовну заяву та вказує про правомірність прийнятих ним рішень. Також 07.07.2021 року представником відповідача подано відзив на уточнену позовну заяву у якому митний орган зазначає, що ТОВ ВІНМЕД включено до плану-графіка документальних планових виїзних перевірок на підставі та у спосіб встановлений наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2020 року №509, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.09.2020 року за №861/35144.

20.08.2021 року ТОВ ВІНМЕД подано до суду додаткові пояснення у справі, де він наполягає на відсутності правових підстав для застосування правової позиції Верховного Суду, на яку посилається митний орган, оскільки він звернувся до суду до початку проведення митним органом документальної планової виїзної перевірки.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Київської митниці Держмитслужби №170 від 15.03.2021 року Про затвердження плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на II квартал 2021 року включено ТОВ ВІНМЕД (код ЄДРПОУ 38537628) до плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на II квартал 2021 року за п/п №16 (далі - оскаржуване та/або спінене рішення №1, наказ №170).

Надалі, на підставі частини 3 статті 345, частини 1, 2 статті 346 Митного кодексу України, плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на II квартал 2021 року відповідачем видано наказ від 19.05.2021 року №135 Про проведення планової виїзної перевірки дотримання ТОВ ВІНМЕД (код ЄДРПОУ 38537628) вимог законодавства з питань митної справи , яким наказано провести документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ ВІНМЕД (код ЄДРПОУ 38537628) вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 01.06.2018 року по 30.05.2021 року тривалістю 30 робочих днів, з 31.05.2021 року, адреса місцезнаходження підприємства: 04070, м. Київ, вул. Братська, б. 6, кв. (офіс) 301 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2, наказ №135).

На виконання вказаних наказів Київською митницею Держмитслужби сформовано повідомлення від 20.05.2021 року №7.8-19-01/27 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки з 31.05.2021.

Відповідно до посвідчення на право проведення перевірки від 31.05.2021 року №7.8-19-01/20/6 документальна планова виїзна перевірка ТОВ ВІНМЕД буде проводитися з 31.05.2021 року за період з 01.06.2018 року по 30.05.2021 року.

Зазначені документи отримані Товариством з обмеженою відповідальністю ВІНМЕД засобами поштового зв`язку, що не заперечується останнім.

В подальшому, на підставі пункту 4 частини 11 статті 346 МК України, враховуючи доповідну записку від 29.06.2021 року №7.8-19/436 наказом Київської міської Держмитслужби від 30.06.2021 року № 198 Про зупинення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ ВІНМЕД (код ЄДРПОУ 38537628) вимог законодавства України з питань митної справи зупинено проведення відповідної перевірки на строк, необхідний для завершення відповідних процедур.

Позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно із частиною 1 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Згідно із пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Положеннями пункту 7 частини 1 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

У відповідності до частин 1, 2 статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

За правилами частини 3 статті 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

В свою чергу, підстави та порядок проведення митними органами документальних виїзних перевірок регламентовано положеннями статті 346 МК України.

Так, документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу.

Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців.

Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів. У зазначений строк не включаються:

1) період часу між врученням керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі письмової вимоги про надання документів та відомостей, необхідних для з`ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей;

2) час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з`ясування питань перевірки, у випадках, передбачених Податковим кодексом України;

3) час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;

4) час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки.

Строк проведення документальної виїзної перевірки може бути продовжений наказом відповідного митного органу, але не більше ніж на 15 робочих днів. Підставами для продовження строку проведення планової виїзної перевірки є:

1) заява підприємства (у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки);

2) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та/або його господарських об`єктів;

3) випадки, передбачені абзацом третім пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України;

4) випадки, коли в період проведення документальної виїзної перевірки на письмовий запит посадової особи митного органу, уповноваженої на проведення перевірки, підприємством, яке перевіряється, не надані документи, необхідні для з`ясування питань такої перевірки.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до наступних висновків.

По-перше, документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється та не повинна перевищувати 30 робочих днів, однак, за наявності правових підстав може бути продовжена наказом відповідного митного органу, але не більше ніж на 15 робочих днів.

По-друге, право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2020 року №509, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2020 року за №861/35144 затверджено Порядок планування митними органами документальних виїзних перевірок (далі - Порядок №509), який розроблено з метою забезпечення єдиного підходу до формування Держмитслужбою квартальних планів-графіків проведення документальних планових виїзних перевірок підприємств щодо дотримання ними вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №509 квартальний план-графік документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби (далі - план-графік документальних перевірок Держмитслужби) формується з пропозицій територіальних органів та структурних підрозділів Держмитслужби, який затверджує Голова Держмитслужби, або особа, яка виконує його обов`язки.

План-графік документальних перевірок Держмитслужби доводить до митниць уповноважений структурний підрозділ Держмитслужби, до функціональних повноважень якого належать організація та проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи (далі - уповноважений підрозділ Держмитслужби).

Затверджений план-графік документальних перевірок Держмитслужби за формою згідно з додатком 1 надсилається для виконання митницям до 15 числа останнього місяця кварталу, що передує кварталу, у якому буде проведено такі перевірки (п. 2 розділу II Порядку №509).

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №509 підставами для включення до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби за результатами аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками є: оформлення митних декларацій із звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг; оформлення митних декларацій із розстроченням сплати митних платежів; митне оформлення товарів із ризиком неправильної класифікації згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), що впливає на надходження митних платежів до бюджету; митне оформлення товарів із ризиком недекларування або недостовірного декларування складових митної вартості товарів; митне оформлення товарів з ризиком декларування їх митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; митне оформлення товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД, що передбачають їх цільове використання; наявність інформації про виплачені доходи (прибутки) на користь нерезидентів; наявність прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості товарів, рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємства; наявність висновку щодо дослідження проб (зразків) імпортованих товарів; неподання у визначений законодавством термін додаткових декларацій до оформлених попередніх, тимчасових, спрощених або періодичних митних декларацій; наявність протоколів про порушення митних правил, встановлених статтями 469, 470, 472, 474, 478, 480-485 Митного кодексу України, які свідчать про порушення митних правил посадовими особами платника податків, декларантами; наявність інформації, отриманої у передбаченому законодавством порядку, що може свідчити про можливе порушення законодавства з питань митної справи України та/або про можливе застосування схем мінімізації сплати митних платежів; наявність порушень законодавства з питань митної справи України, встановлених за результатами попередніх документальних перевірок, пост-митного контролю; наявність анульованих, відкликаних митних декларацій.

Розділом III Порядку №509 встановлено, що до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби включаються підприємства з урахуванням проведеної оцінки ризиків з використанням системи управління ризиками відповідно до глави 52 Митного кодексу України та пунктів 4-6 розділу ІІ цього Порядку.

Структурні підрозділи Держмитслужби надають уповноваженому підрозділу Держмитслужби не пізніше 01 числа першого місяця кварталу, що передує кварталу, у якому будуть проводитися такі перевірки, аргументовані пропозиції щодо можливого порушення законодавства з питань митної справи підприємствами для врахування їх під час формування плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби.

Перелік підприємств не пізніше 15 числа першого місяця кварталу, що передує кварталу, уповноважений підрозділ Держмитслужби направляє до митниць для використання під час надання пропозицій до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на наступний квартал.

Митниці опрацьовують перелік підприємств, отриманих від Держмитслужби, з урахуванням власних напрацювань, відбираючи підприємства для включення їх до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на відповідний квартал.

Пропозиції до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби за формою згідно з додатком 2 митниці надсилають до Держмитслужби не пізніше 01 числа другого місяця кварталу, що передує кварталу, у якому буде проведено такі перевірки.

Пропозиції до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби супроводжуються довідкою щодо відібраних підприємств з інформацією за попередні три роки їх зовнішньоекономічної діяльності щодо: кількості та характеру зовнішньоекономічних операцій за період, який підлягає перевірці (кількість митних декларацій із зазначенням загальної фактурної та митної вартості, умов поставки, характеру угоди (у розрізі митних режимів), пільг, типових товарів, щодо яких здійснено зовнішньоекономічні операції); можливих порушень законодавства з питань митної справи; попередніх результатів проведених перевірок із дотримання вимог законодавства України з питань митної справи та стану їх сплати; інших обґрунтувань щодо необхідності включення до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби.

Уповноважений підрозділ Держмитслужби опрацьовує отримані від митниць пропозиції щодо включення підприємств до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на відповідний квартал та за необхідності вносить обґрунтовані зміни.

Затверджений план-графік документальних перевірок Держмитслужби доводиться до територіальних органів Держмитслужби у терміни та за формою, визначені пунктом 2 розділу II цього Порядку, для виконання.

Судом встановлено, що позивача наказом №170 включено до плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на II квартал 2021 року за п/п №16 згідно листа Управління організації митного аудиту від 30.10.2020 року №78-3/19/4/21439 Про надання інформації з наступних підстав:

- оформлення митних декларацій із звільненням від сплати митних платежів та використання пільг;

- оформлення товарів із ризиком недекларування або недостовірного декларування складових митної вартості товарів;

- наявність прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості товарів, рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємства.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог пункту 6 розділу II Порядку №509 перелік підприємств, щодо яких необхідно провести планової виїзні документальні перевірки у II кварталі 2021 року доведено до Київської митниці Держмитслужби листом від 15.03.2021 року №19/19-02/7.8/31.

Варто наголосити, що ані Митним кодексом України, ані Порядком №509 не передбачено обов`язку митного органу доводити до суб`єкта господарювання інформацію щодо його включення до плану-графіка документальних планових виїзних перевірок та опублікування такого плану-графіка у загальному доступі. Суд відмічає, що повідомлення суб`єкта господарювання щодо здійснення документальної планової виїзної перевірки здійснюється митним органом в порядку частини 6 статті 346 МК України.

У зв`язку із наведеним доводи ТОВ ВІНМЕД щодо порушення статті 8 МК України при формуванні та включенні його до плану-графіка документальних виїзних перевірок є безпідставними.

Також є необґрунтованими посилання позивача на положення частини 1 статті 320 МК України з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 320 МК України встановлено, що форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Згідно із частиною 1 статті 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю (ч. 2 ст. 361 МК України).

Відповідно до частини 3 статті 361 МК України цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Проаналізувавши наведені обставини суд звертає увагу на те, що підставою для включення позивача до плану-графіка проведення документальної планової виїзної перевірки були наявні обставини передбачені пунктом 4 розділу I Порядку №509, що у взаємозв`язку із положеннями частин 2, 3 статті 346 МК України надає митному органу право призначити та провести документальну планову виїзну перевірку суб`єкта господарювання із дотримання вимог частини 6 статті 346 МК України, що стосується повідомлення такого суб`єкта в частині призначення відповідної перевірки.

Посилання ж позивача у відповіді на відзив, що оформлення митних декларацій із звільненням від сплати митних платежів та використання пільг не є тією обставиною, що свідчить про вірогідність порушень у його діях із наведенням нормативно-правового регулювання щодо права застосування пільг, на переконання суду не свідчить про безпідставність включення ТОВ ВІНМЕД до плану-графіка перевірок, адже наявність таких обставин є підставою для включення до відповідного плану-графіка і вже за наслідком здійснення митного контролю у формі документальної позапланової виїзної перевірки і встановлюється наявність/відсутність правових підстав для застосування суб`єктом господарювання відповідних пільг.

При цьому, суд наголошує, що скасування окремих протоколів про порушення митних правил у судовому порядку мали місце після прийняття відповідачем спірних наказів, а відтак дані обставини не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

Посилання ТОВ ВІНМЕД в цій частині на частину 1 статті 355 МК України суд відхиляє, оскільки останньою регламентовано зупинення виконання постанови про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги, однак вказана норма не нівелює обставин наявності відповідного протоколу. Водночас суд наголошує, що доводи позивача в частині складання таких протоколів особою, яка обвинувачується у вчиненні корупційних порушень не стосується предмету розгляду даної справи. Оцінка таким твердженням має надаватися судом під час розгляду справи щодо оскарження протоколів про порушення митних правил.

Також суд відхиляє посилання ТОВ ВІНМЕД щодо відсутності обставин коригування митної вартості товарів та всіх доводів пов`язаних із визначенням митної вартості, оскільки дані обставини не входять до предмету доказування в межах цієї справи.

Необхідно звернути увагу на те, що оцінка правомірності/неправомірності рішення про коригування митної вартості, рішення про визнання коду товару згідно УКТ ЗЕД має здійснювати виключно під час оскарження останніх в судовому порядку.

Додатково в частині відмінності фактичних періодів перевірки ТОВ ВІНМЕД суд вважає доцільне вказати, що як в наказі №135, так і в посвідченні на право проведення перевірки від 31.05.2021 року №7.8-19-01/20/6 вказано ідентичний період проведення документальної планової виїзної перевірки, а саме за період з 01.06.2018 по 30.05.2021.

Дата початку перевірки - Травень місяць відповідає наказу №170.

Отже, всі доводи позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованим.

Окрім того, суд вважає за доцільне вказати про те, що пунктом 5 розділу III Порядку №509 уповноваженому підрозділу Держмитслужби надано право вносити зміни до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на відповідний квартал, що в свою чергу і мало місце в межах спірних правовідносин.

В той же час, при вирішенні спору по суті суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 грудня 2019 року справу передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15).

У наведеній постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Разом з цим, при вирішенні спору по суті суд враховує також постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 та зазначає про наступне.

Так, в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на час касаційного перегляду справи вона не може оминути наявності правового висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22 лютого 2020 року, одним зі спірних у якій було питання щодо можливості скасування наказу про призначення перевірки після її проведення (справа № 826/17123/18) й ухвалення рішення, яке йому суперечитиме.

У цьому рішенні судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду фактично відступила від попередньої практики Верховного Суду про те, що саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Разом з тим у вказаному рішенні констатовано, що в разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. За висновком судової колегії, належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Колегія суддів дійшла висновку, що така ситуація й має ознаки виключної правової проблеми й потребує вирішення на рівні Великої Палати Верховного Суду.

Також, у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що … за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію .

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, беручи до уваги наведене суд констатує, що всі доводи ТОВ ВІНМЕД в частині порушення порядку вручення наказу №135, повідомлення щодо проведення перевірки не підлягають оцінці в межах даної адміністративної справи, однак можуть бути оцінені судом, за наслідком дослідження рішень митного органу, які будуть винесені за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки.

Водночас, суд відмічає, що під час розгляду справи враховано обставини подання позивачем адміністративного позову до початку проведення документальної планової виїзної перевірки, у зв`язку із чим і була надана оцінка твердженням ТОВ ВІНМЕД обґрунтованість яких, у свою чергу, в ході розгляду справи не підтверджено.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 77, 139 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНМЕД (04070, м. Київ, вул. Братська, 6, офіс 301, код ЄДРПОУ 38537628) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацвала Гавела, б. 8-А, код ЄДРПОУ 43115923) про визнання протиправними та скасування наказів відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева