Постанова

від 30.11.2021 по справі 820/6980/14

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 р.Справа № 820/6980/14 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 16.08.21 року по справі № 820/6980/14

за позовом Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче підприємство "Промтехснаб" Товариство інвалідів Київського району міста Харкова (далі за текстом також - позивач, НВП "Промтехснаб" Товариство інвалідів Київського району міста Харкова, НВП Промтехснаб ) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.03.2014 року № 0000902201, № 0000892201, № 0000912201, № 0000932201, прийняті відносно нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.03.2014 року № 0000902201, № 0000892201, № 0000912201, № 0000932201, прийняті щодо Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 по справі № 820/6980/14 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 у справі № 820/6980/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.03.2014 за № 0000902201, № 0000892201, № 0000912201, № 0000932201.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 16 листопада 2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 по справі № 820/6980/14 залишено без змін.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 27.05.2021 касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року в частині висновків про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн, а також податкового повідомлення-рішення № 0000892201 безпосередньо в частині збільшення НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та нарахування штрафних санкцій у зв`язку з порушенням п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України стосовно заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі 6466662,00 грн (безнадійна кредиторська заборгованість) - скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року - залишено без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 прийнято до розгляду позовну заяву в частині про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн, а також податкового повідомлення-рішення № 0000892201 в частині збільшення НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та нарахування штрафних санкцій у зв`язку з порушенням п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України стосовно заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі 6466662,00 грн (безнадійна кредиторська заборгованість).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.03.2014 № 0000932201 та № 0000892201.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи та зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки суті вчинених позивачем порушень, виявлених проведеною податковим органом перевіркою.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються обставинами справи, встановленими судом першої інстанції. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена виїзна перевірка НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 12.02.2014 за № 314/20-31-22-01-07/30235387, яким встановлено порушення:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 2 344 153,00 грн;

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 424 434, 00 грн;

- п.п. 2.6, 2.8 глави 2, п.п. 3.5, 3.10, 3.12 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 за № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 41/10320, в результаті чого перевищено ліміт залишку готівки в касі на загальну суму 8 396,07 грн, проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 8 396,07 грн, не оприбутковано у касах готівку у сумі 46 964, 93 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем стосовно позивача 17.03.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000902201, яким НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1 131 651,00 грн - за основним платежем та на 210098,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000892201, яким НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 864 211,00 грн - за основним платежем та на 296433,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000912201, яким НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов`язання з адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн;

- № 0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн.

Не погодившись із прийнятими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

За наслідками судового оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень - податкові повідомлення-рішення № 0000902201, № 0000912201 скасовано, справу про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн, а також податкового повідомлення-рішення № 0000892201 безпосередньо в частині збільшення НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та нарахування штрафних санкцій у зв`язку з порушенням п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України стосовно заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі 6466662,00 грн (безнадійна кредиторська заборгованість) - направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2014 № 0000932201 та № 0000892201, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі абз. 3 п. 1 Указу Президента України № 436/95, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 за № 0000932201; з недоведеності відповідачем обставин наявності кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА та преюдиційності обставин, установлених рішенням суду від 20.01.2016 у справі № 2а-831/11/2020, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 за № 0000892201.

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Зокрема, щодо податкового повідомлення-рішення № 0000932201 Верховний Суд указав про помилковість висновків судів про те, що стягнення штрафних санкцій за порушення правил та норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарською санкцією, тобто притягнення підприємства до відповідальності за вчинене правопорушення в сфері господарської діяльності. За висновком судів, вказана санкція може бути застосована лише в межах строків, установлених ст. 250 Господарського кодексу України, а саме не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Верховний Суд вважає такі висновки помилковими, оскільки дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (частина 2 цієї статті).

Так, з набранням чинності Законом України від 02.12.2010 за № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України» , положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, зокрема і порушення оприбуткуванням готівки в касах підприємств, не розповсюджуються.

Відповідно, положення частини другої ст. 250 ГК України слід розуміти таким чином, що дія частини першої вказаної статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені, в тому числі, Указом Президента № 436/95, який має юридичну силу Закону, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2019 року у справі № 822/551/17.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 1340/3510/18 (провадження № 11-1160апп19) з метою забезпечення механізму формування єдиної правозастосовчої судової практики сформовано правовий висновок щодо правомірності застосування до платників податків фінансової санкції - штрафу на підставі частини другої статті 1 та абзацу третього статті 1 Указу № 436/95.

Так, було зазначено, що положеннями абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 (який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

06 липня 1995 року Верховною Радою України прийнятий Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПК, не допускається.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 1 Указу № 436/95 визначена відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу № 436/95, так і того, що визначене пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , фактично полягає у одних і тих самих діях.

Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб`єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вказала про незастосування до спірних правовідносин положень абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 та зазначила про неможливість їх застосування у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Оцінюючи податкове повідомлення-рішення № 0000932201 на відповідність вищенаведеним висновкам Верховного Суду, судовим розглядом установлено таке.

У акті перевірки посадовими особами контролюючого органу відображена інформація про те, що перевіркою НВП "Промтехснаб" з питання дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку Україна від 15.12.2004 за № 637 (далі - Положення № 637), за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 встановлено, що надходження готівки в касу та її видача НВП "Промтехснаб обліковуються у касовій книзі, яка ведеться відповідно до Положення № 637. Відповідно до видаткового ордеру від 07.07.2011 № 10 гр. ОСОБА_1 отримала готівкові кошти в розмірі 8396,07 грн на господарчі потреби, однак авансовий звіт про використані кошти у встановлений законодавством строк до каси підприємства не наданий. В ході перевірки контролюючим органом також установлено неоприбуткування НВП Промтехснаб готівки, отриманої з установи банку у день одержання готівкових коштів з розрахункового рахунку в касу підприємства, а саме: відповідно до виписки банку від 12.08.2011 отримано готівкові кошти у розмірі 10 539,77 грн, відповідно до виписки банку від 17.01.2012 отримано готівкові кошти у розмірі 15 836,01 грн, відповідно до виписки банку від 23.05.2012 отримано готівкові кошти у розмірі 20 589,15 гривень.

На підставі таких висновків контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 260012,86 грн, що оформлено податковим повідомленням-рішенням № 0000932201 з посиланням на Указ Президента № 436/95.

Утім, як вже вказано судом вище, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, до спірних правовідносин не застосовуються положення абзацу третього статті 1 Указу № 436/95, оскільки такі правовідносини виникли після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Так, абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлювалась відповідальність за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Разом з тим, прийнятим 06 липня 1995 року Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначені розділом V Відповідальність за порушення вимог цього Закону .

Статтею 1 Указу № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 за № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу Президента № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), так і того, що визначено пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 за № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фактично полягає в одних і тих самих діях.

Оскільки шляхом прийняття Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 за № 265/95-ВР ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то наведений вище Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

Отже, за таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі абз. 3 п. 1 Указу Президента України № 436/95, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 за № 0000932201.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 № 0000892201, Верховний Суд указав, що судами не з`ясовано складові суми кредиторської заборгованості у загальному розмірі 6466662,00 грн, а зроблено висновок лише про суму у розмірі 5015200 грн.

Враховуючи такі висновки Верховного Суду, судовим розглядом досліджено вказані обставини та встановлено таке.

Так, контролюючим органом у спірних правовідносинах за результатами перевірки позивача зроблено висновок про те, що за НВП Промтехснаб обліковується кредиторська заборгованість, за якой минув строк позовної давності на суму 6 466 662,00 грн щодо таких підприємств: ТОВ Строительная компания Алькасар , код 32759744, сума - 763809,00 грн, період виникнення заборгованості - II квартал 2008 року, що підтверджено актом від 22.09.2009 за № 6386/23-506/30235387 період, що перевірявся - 01.04.2006 - 31.03.2009, період включення до доходів II квартал 2011 року; ТОВ Релан , код 34994894, сума 286253,00 грн, період виникнення заборгованості - IV квартал 2008 року, підтверджено актом від 22.09.2009 за № 6386/23- 506/30235387, період включення до доходу IV квартал 2011 року; ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА , код 32762799, сума 401400,00 грн, період виникнення - IV квартал 2008 року, підтверджено актом перевірки від 24.12.2010 за № 7606/235/30235387, період, що перевірявся - 01.04.2009 по 30.09.2010, період включення до доходу IV квартал 2011 року; ТОВ Луганськ-Будмонтаж , код 34020133, сума 5015200,00 гр., період виникнення IV квартал 2009 року, підтверджено актом перевірки від 24.12.2010 за № 7606/235/30235387, дата включення до доходу IV квартал 2012 року.

Утім, в обґрунтування виникнення кредиторської заборгованості на суму 6 466 662,00 грн в Акті планової перевірки № 314/20-31-22-01-07/30235387 від 12.02.2014 контролюючим органом зроблено висновки про наявність кредиторської заборгованості НВП Промтехснаб перед ТОВ Луганськ - Будмонтаж , код 34020133, сума 5015200,00 грн, обґрунтування висновків про правовідносини щодо кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА в акті відсутнє.

Судом витребувано у контролюючого органу пояснення з відповідним документальним підтвердженням висновків про наявність кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА .

Представником відповідача надано до суду пояснення про наявність кредиторської заборгованості за підприємствами та про те, що періоди її виникнення підтверджені раніше складеними актами планової виїзної перевірки НВП Промтехснаб від 24.12.2010 за № 7606/235/30235387 (перевірений період - з 01.04.2006 - 31.03.2009), від 22.09.2009 за № 6386/23-506/ 30235387 (перевірений період з 01.04.2009 по 30.09.2010) та яка залишається незмінною станом на 31.12.2012. У акті від 24.12.2010 за № 7606/235/30235387 наявне посилання на акт від 22.09.2009 № 6386/23-506/ 30235387.

До матеріалів справи надано копію акта перевірки від 24.12.2010 за № 7606/235/30235387, утім, зі змісту цього акту також не вбачається дослідження контролюючим органом походження кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА , в акті перевірки описано правовідносини позивача з ТОВ "Луганськ-Будмонтаж", та виключно в реєстрі суб`єктів господарювання, з якими позивач мав правовідносини у період, що перевірявся, наявні посилання на ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА .

Представником відповідача надано пояснення тотожні письмовим поясненням про те, що такі висновки у акті від 24.12.2010 за № 7606/235/30235387 зроблено на підставі акта від 22.09.2009 за № 6386/23-506/30235387.

Також, представником відповідача надано письмові пояснення про те, що Акт від 22.09.2009 за № 6386/23-506/30235387 переданий до архіву Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова та знищено згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 за № 727 та надано до матеріалів справи копію акта від 06.04.2015 за № 13 Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду .

Відтак, контролюючим органом не надано будь-яких пояснень щодо правовідносин позивача з ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА у рамках цього спору, акт перевірки, на підставі висновків якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 за № 0000892201, не містить жодного обґрунтування щодо наявності кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА , а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що такі обставини є недоведеними з огляду на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України.

Щодо суми у розмірі 5015200,00 грн, яка стосується спірних правовідносин в частині заборгованості позивача перед ТОВ "ЛУГАНСЬК БУДМОНТАЖ", колегія суддів зазначає таке.

У цій частині спірних правовідносин є преюдиційними обставини, встановлені рішенням суду від 20.01.2016 у справі № 2а-831/11/2020, яким установлено, що позивач мав договірні відносини з ТОВ Луганськбудмонтаж . Фактично всі взаємовідносини з цим підприємством закінчені 03.06.2010 (здійснено останній платіж), а все виконання договірних робіт закінчено у березні 2010 року. Загальна несплачена сума кредиторської заборгованості перед ТОВ Луганськбудмонтаж залишилась в розмірі 5012200,00 грн.

На момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 06.06.2010 заборгованість позивача перед ТОВ Луганськбудмонтаж становила 5012200,00 грн. За зазначеним договором ТОВ Луганськбудмонтаж відступило на користь ТОВ Востокстройінвест - 2006 право вимоги боргу в розмірі 5012200,00 грн, тобто весь об`єм кредиторської заборгованості позивача.

На підтвердження існування факту уступки права вимоги від ТОВ Луганськбудмонтаж до ТОВ Востокстройінвест-2006 під час розгляду справи № 2а-831/11/2070 позивачем надано належним чином засвідчені копії відповідних документів, а саме:

- лист ТОВ Востокстройінвест-2006 від 22.02.2011, відповідно до якого повідомлено суд про передачу права вимоги сплати грошової заборгованості з НВП Промтехснаб , від ТОВ Луганськбудмонтаж до ТОВ Вокстройінвест-2006 у сумі 5015200,00 грн, та наведено перелік відповідних договорів, на підставі яких виникла така заборгованість (т. 1 а.с. 67-69); вимога ТОВ Востокстройінвест-2006 від 30.10.2010, адресована НВП Промтехснаб Товариства інвалідів Київського району м. Харкова про сплату на рахунок підприємства заборгованості у сумі 5015200,00 грн відповідно до договору б/н від 06.06.2010 про відступлення права вимоги, з розрахунком наявної заборгованості;

- повідомлення від 04.07.2010 від ТОВ Востокстройінвест-2006 на адресу НВП Промтехснаб Товариства інвалідів Київського району м. Харкова, відповідно до якого повідомлено позивача про факт укладання договору між ТОВ Луганськбудмонтаж та ТОВ Востокстройінвест-2006 про відступлення права вимоги від 06.06.2010 заборгованості НВП Промтехснаб перед ТОВ Луганськбудмонтаж у сумі 5015200,00 грн за виконані будівельні роботи;

- повідомлення від 13.06.2010 аналогічного змісту від ТОВ Луганськбудмонтаж на адресу НВП Промтехснаб ;

- договір відступлення права вимоги від 06.06.2010, відповідно до якого ТОВ Луганськбудмонтаж , як первісний кредитор відступає, а ТОВ Востокстройінвест-2006 , як новий кредитор набуває права вимоги боргу з НВП Промтехснаб Товариства інвалідів Київського району м. Харкова, що належить первісному кредитору відповідно до факту виконання будівельних робіт та постачання продукції на загальну суму 5015200,00 грн (з посиланням на перелік відповідним правочинів);

- угода від 21.02.2011 між ТОВ Востокстройінвест-2006 та НВП Промтехснаб Товариства інвалідів Київського району м. Харкова про заміну грошового зобов`язання між сторонами у сумі 5015200,00 грн вексельним;

- акт прийому-передачі векселю від 01.03.2011, відповідно до якого НВП Промтехснаб передав на адресу ТОВ Востокстройінвест-2006 , а останній прийняв простий вексель загальною номінальною вартістю 5015200,00 грн зі строком погашення - за пред`явленням (т. 1 а.с. 130);

- вексель серії АА № 0904148 від 01.03.2011 на загальну суму 5015200,00 грн;

- журнал - ордерів по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками за липень, серпень, вересень 2010 року, в якому відображена зміна кредитора ТОВ Луганськбудмонтаж на ТОВ Востокстройінвест-2006 .

Судом під час розгляду справи № 2а-831/11/2020 зроблено висновок про те, що наявні документи у їх взаємній сукупності у повній мірі підтверджують факт відступлення права вимоги боргу на користь ТОВ Востокстройінвест - 2006 , а тому на час виникнення спірних правовідносин наявні боргові зобов`язання позивача з отриманих від контрагента ТОВ Луганськбудмонтаж товарів (послуг), який у подальшому здійснив їх уступку на користь ТОВ Востокстройінвест-2006 , а отже вважати такі кошти безповоротною фінансовою допомогою та, як наслідок, валовим доходом підприємства є безпідставним. Будь-якої протиправності дій з боку учасників цих правовідносин, з приводу складання таких документів та інших пов`язаних з цим дій, а саме між позивачем, ТОВ Луганськбудмонтаж та ТОВ Востокстройінвест-2006 належними та допустимими доказами під час розгляду справи № 2а-831/11/2020 не доведено. Дійсність та законність представлених в суд документів не спростована.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у межах цього спору також відсутні підстави вважати вказану суму безнадійною кредиторською заборгованістю позивача перед ТОВ "Луганськбудмонтаж", оскільки факт відступлення права вимоги боргу на користь ТОВ Востокстройінвест-2006 підтверджено висновками суду у рішенні, що набрало законної сили, а тому висновки контролюючого органу про застосування до позивача відповідальності у вигляді донарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток є безпідставними.

Відтак, за таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000892201 від 17.03.2014 є протиправним та підлягає скасуванню, є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень належним чином під час судового розгляду не довів, у зв`язку з чим позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються неведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, оскільки зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а також не зазначено в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до всіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 по справі № 820/6980/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 06.12.2021 року