Рішення

від 11.08.2021 по справі 820/6980/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 серпня 2021 р. справа № 820/6980/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Бережного О.Л.,

представника відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом ауково-виробничого підприємства Промтехснаб Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (вул.Чернишевського 29 А, Харків, 61002, код ЄДРПОУ 30235387) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Науково-виробниче підприємство "Промтехснаб" Товариство інвалідів Київського району міста Харкова, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.03.2014 року №0000902201, №0000892201, №0000912201, №0000932201, прийняті відносно нього.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 27.05.2021 касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року в частині висновків про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн; а також податкового повідомлення-рішення №0000892201 безпосередньо в частині збільшення НВП "Промтехнаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та нарахування штрафних санкцій у зв`язку з порушенням п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України стосовно заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі 6 466 662 грн (безнадійна кредиторська заборгованість) - скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року - залишено без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 прийнято до розгляду позовну заяву в частині про скасування податкового повідомлення-рішення №0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн, а також податкового повідомлення-рішення №0000892201 в частині збільшення НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та нарахування штрафних санкцій у зв`язку з порушенням п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України стосовно заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі 6466662 грн (безнадійна кредиторська заборгованість).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена виїзна перевірка НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району міста Харкова з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 12.02.2014 а №314/20-31-22-01-07/30235387, яким встановлено порушення:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 2 344 153, 00 грн;

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 424 434, 00 грн;

- п.п. 2.6, 2.8 глави 2, п.п. 3.5, 3.10, 3.12 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 41/10320, в результаті чого перевищено ліміт залишку готівки в касі на загальну суму 8 396, 07 грн, проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 8 396, 07 грн, не оприбутковано у касах готівку у сумі 46 964, 93 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем стосовно позивача 17.03.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000902201, яким НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1 131 651,00 грн за основним платежем та на 210098,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000892201, яким НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 864 211, 00 грн за основним платежем та на 296433,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000912201, яким НВП "Промтехнаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов`язання з адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн;

- №0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн.

За наслідками судового оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень - податкові повідомлення-рішення №0000902201,№0000912201 скасовано, справу про скасування податкового повідомлення-рішення №0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн; а також податкового повідомлення-рішення №0000892201 безпосередньо в частині збільшення НВП "Промтехнаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та нарахування штрафних санкцій у зв`язку з порушенням п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України стосовно заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі 6466662 грн (безнадійна кредиторська заборгованість) - направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Зокрема, щодо податкового повідомлення-рішення №0000932201, Верховний Суд вказав про помилковість висновків судів про те, що стягнення штрафних санкцій за порушення правил та норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарською санкцією, тобто притягнення підприємства до відповідальності за вчинене правопорушення в сфері господарської діяльності. За висновком судів, вказана санкція може бути застосована лише в межах строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, а саме не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Верховний Суд вважає такі висновки помилковими, оскільки дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (частина 2 цієї статті).

Так, з набранням чинності Законом України від 02.12.2010 №2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України", положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, зокрема і порушення оприбуткуванням готівки в касах підприємств, не розповсюджуються.

Відповідно, положення частини другої ст. 250 ГК України слід розуміти таким чином, що дія частини першої вказаної статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені в тому числі Указом Президента № 436/95, який має юридичну силу Закону, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2019 року у справі №822/551/17.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 травня 2020 року у справі №1340/3510/18 (провадження № 11-1160апп19) з метою забезпечення механізму формування єдиної правозастосовчої судової практики було сформовано правовий висновок щодо правомірності застосування до платників податків фінансової санкції - штрафу на підставі частини другої статті 1 та абзацу третього статті 1 Указу № 436/95.

Так, було зазначено, що положеннями абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 (який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

06 липня 1995 року Верховною Радою України прийнятий Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПК, не допускається.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 1 Указу № 436/95 визначена відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу № 436/95, так і того, що визначене пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , фактично полягає у одних і тих самих діях.

Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб`єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вказала про незастосування до спірних правовідносин положень абзацу третього статті 1 Указу №436/95 та зазначила про неможливість їх застосування у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Оцінюючи податкове повідомлення-рішення №0000932201 на відповідність вищенаведеним висновкам Верховного Суду, судом встановлено таке.

У акті перевірки посадовими особами контролюючого органу відображена інформація про те, що перевіркою НВП "ПРОМТЕХСНАБ" з питання дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку Україна від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 встановлено, що надходження готівки в касу та її видача НВП "ПРОМТЕХСНАБ обліковуються у касовій книзі, яка ведеться відповідно до Положення № 637. Відповідно до видаткового ордеру від 07.07.2011 № 10 гр. ОСОБА_1 отримала готівкові кошти в розмірі 8396,07 грн на господарчі потреби, однак авансовий звіт про використані кошти у встановлений законодавством строк до каси підприємства не наданий. В ході перевірки контролюючим органом також встановлено неоприбуткування НВП ПРОМТЕХСНАБ готівки, отриманої з установи банку у день одержання готівкових коштів з розрахункового рахунку в касу підприємства, а саме: відповідно до виписки банку від 12.08.2011 отримано готівкові кошти у розмірі 10 539,77 грн, відповідно до виписки банку від 17.01.2012 отримано готівкові кошти у розмірі 15 836,01 грн, відповідно до виписки банку від 23.05.2012 отримано готівкові кошти у розмірі 20 589,15 гривень.

На підставі таких висновків контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 260012,86 грн, що оформлено податковим повідомленням-рішенням №0000932201 з посиланням на Указ Президента № 436/95.

Утім, як вже вказано судом вище, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, до спірних правовідносин не застосовуються положення абзацу третього статті 1 Указу №436/95, оскільки такі правовідносини виникли після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Так, абзацом третім статті 1 Указу №436/95 встановлювалась відповідальність за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Разом з тим прийнятим 06 липня 1995 року Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначені розділом V Відповідальність за порушення вимог цього Закону .

Статтею 1 Указу № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу Президента № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), так і того, що визначено пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фактично полягає в одних і тих самих діях.

Оскільки шляхом прийняття Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то наведений вище Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

Отже, за таких обставин, суд зазначає, що податковим органом було безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі абз. 3 п. 1 Указу Президента України №436/95, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 №0000932201.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 №0000892201, Верховний Суд вказав, що судами не з`ясовано складові суми кредиторської заборгованості у загальному розмірі 6466662,00 грн, а зроблено висновок лише про суму у розмірі 5015200 грн.

Враховуючи такі висновки Верховного Суду, судом досліджено вказані обставини та встановлено таке.

Так, контролюючим органом у спірних правовідносинах за результатами перевірки позивача зроблено висновок про те, що за НВП Промтехснаб лічиться кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності на суму 6 466 662,00 грн. по наступним підприємствам: ТОВ Строительная компания Алькасар код 32759744, сума 763809,00 грн., період виникнення заборгованості - II квартал 2008 року, підтверджено актом від 22.09.2009 №6386/23-506/30235387 (перевіряємий період 01.04.2006-31.03.2009), період включення до доходів II квартал 2011 року, ТОВ Релан код 34994894, сума 286253,00 грн., період виникнення заборгованості - IV квартал 2008 року, підтверджено Актом від 22.09.2009 №6386/23- 506/30235387, період включення до доходу IV квартал 2011 року, ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА , код 32762799, сума 401400,00 грн., період виникнення - IV квартал 2008 року, підтверджено актом перевірки від 24.12.2010 №7606/235/30235387, перевіряємий період 01.04.2009 по 30.09.2010, період включення до доходу IV квартал 2011 року, ТОВ Луганськ-Будмонтаж , код 34020133, сума 5015200,00 грн., період виникнення IV квартал 2009 року, підтверджено актом перевірки від 24.12.2010 №7606/235/30235387, дата включення до доходу IV квартал 2012 року.

Утім, в обґрунтування виникнення кредиторської заборгованості суму 6 466 662,00 грн в Акті планової перевірки №314/20-31-22-01-07/30235387 від 12.02.2014 контролюючим органом зроблено висновки про наявність кредиторської заборгованості НВП Промтехснаб перед ТОВ Луганськ- Будмонтаж , код 34020133, сума 5015200,00 грн., обґрунтування висновків про правовідносини щодо кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА в акті відсуне.

Судом витребувано у контродлюючого органу пояснення з відповідним документальним підтвердженням висновків про наявність кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА .

Представником відповідача надано до суду пояснення про те, що наявність кредиторської заборгованості по підприємствам, періоди її виникнення були підтверджені раніше складеними актами планової виїзної перевірки НВП ПРОМТЕХСНАБ від 24.12.2010 № 7606/235/30235387 (перевірений період з 01.04.2006 - 31.03.2009), від 22.09.2009 № 6386/23-506/ 30235387 (перевірений період з 01.04.2009 по 30.09.2010) та яка залишається незмінною станом на 31.12.2012. У акті від 24.12.2010 № 7606/235/30235387 наявне посилання на акт від 22.09.2009 № 6386/23-506/ 30235387.

До суду надано копію акту перевірки від 24.12.2010 №7606/235/30235387, утім, зі змісту цього акту також не вбачається дослідження контролюючим органом походження кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА , у акті перевірки описано правовідносани позивача з ТОВ "Луганськ-Будмонтаж", та виключно в реєстрі субєктів господарювання, з якими позивач мав правовідносини за перевіряємий період, наявні посилання на ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА .

Представником відповідача у судовому засіданні надано пояснення, тотожні письмовим поясненням про те, що такі висновки у акті від 24.12.2010 №7606/235/30235387 зроблено на підставі акту від 22.09.2009 № 6386/23-506/ 30235387.

До наступного судового засідання представником відповідача надано письмові пояснення про те, що Акт від 22.09.2009 .№ 6386/23-506/30235387 переданий до архіву Державної продаткової інспекції Київського району м. Харкова та знищено згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 та надано до суду копію акту від 06.04.2015 № 13 Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду .

Відтак, контролюючим органом не надано до суду будь-яких пояснень що правовідносин позивача з ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА у рамках цього спору, акт перевірки, на підставі висновків якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить жодного обґрунтування щодо наявності кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Строительная компания Алькасар , ТОВ Релан та ПП Торгівельна фірма АГРОЕЛІТА , а тому суд на підставі ч.2 ст.77 КАС України вважає недоведеними ці обставини.

Щодо суми у розмірі 5015200 грн, яка стосується спірних правовідносин в частині заборгованості позивача перед ТОВ "ЛУГАНСЬК БУДМОНТАЖ", суд зазначає таке.

У цій частині спірних правовідносин є преюдиційними обставини, встановлені рішенням суду від 20.01.2016 у справі №2а-831/11/2020, яким встановлено, що позивач мав договірні відносини з ТОВ Луганськбудмонтаж . Фактично всі взаємовідносини з цим підприємством закінчені 03.06.2010 (здійснено останній платіж), а всі виконання договірних робіт закінчені у березні 2010 року. Загальна несплачена сума кредиторської заборгованості перед ТОВ Луганськбудмонтаж залишилась в розмірі 5012200,00 грн. На момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 06.06.2010р. заборгованість позивача перед ТОВ Луганськбудмонтаж становила 5012200,00 грн. За зазначеним договором ТОВ Луганськбудмонтаж відступило на користь ТОВ Востокстройінвест - 2006 право вимоги боргу в розмірі 5012200,00 грн., тобто весь об`єм кредиторської заборгованості позивача.

На підтвердження існування факту уступки права вимоги від ТОВ Луганськбудмонтаж до ТОВ Востокстройінвест-2006 під час розгляду справи №2а-831/11/2070 позивачем надано належним чином засвідчені копії відповідних документів, а саме:

- лист ТОВ Востокстройінвест-2006 від 22.02.2011 р., відповідно до якого підприємство повідомляє суд про передачу права вимоги сплати грошової заборгованості з НВП Промтехснаб , від ТОВ Луганськбудмонтаж до ТОВ Вокстройінвест-2006 у сумі 5015200,00 грн., та наводить перелік відповідних договорів, на підставі яких виникла дана заборгованість (т.1 а.с. 67-69); вимога ТОВ Востокстройінвест-2006 від 30.10.2010р., адресована НВП Промтехснаб Товариства інвалідів Київського району м. Харкова, про сплату на рахунок підприємства заборгованості у сумі 5015200,00 грн. відповідно до договору б/н від 06.06.2010р. про відступлення права вимоги, з розрахунком наявної заборгованості;

- повідомлення від 04.07.2010 р. від ТОВ Востокстройінвест-2006 на адресу НВП Промтехснаб товариства інвалідів Київського району м. Харкова, відповідно до якого підприємство повідомляє позивача про факт укладання договору між ТОВ Луганськбудмонтаж та ТОВ Востокстройінвест-2006 про відступлення права вимоги від 06.06.2010р. заборгованості НВП Промтехснаб перед ТОВ Луганськбудмонтаж у сумі 5015200,00 грн. за виконані будівельні роботи;

- повідомлення від 13.06.2010р. аналогічного змісту від ТОВ Луганськбудмонтаж на адресу НВП Промтехснаб ;

- договір відступлення права вимоги від 06.06.2010р,. відповідно до якого ТОВ Луганськбудмонтаж , як первісний кредитор відступає, а ТОВ Востокстройінвест-2006 , як новий кредитор набуває права вимоги боргу з НВП Промтехснаб Товариства інвалідів Київського району м. Харкова, що належить первісному кредитору, у відповідності із фактом виконання будівельних робіт та постачання продукції на загальну суму 5015200,00 грн., (з посиланням на перелік відповідним правочинів);

- угода від 21.02.2011р. між ТОВ Востокстройінвест-2006 та НВП Промтехснаб товариства інвалідів Київського району м. Харкова, про заміну грошового зобов`язання між сторонами у сумі 5015200,00 грн. вексельним ;

- акт прийому-передачі векселю від 01.03.2011р., відповідно до якого НВП Промтехснаб передав на адресу ТОВ Востокстройінвест-2006 , а останній прийняв простий вексель загальною номінальною вартістю 5015200,00 грн. зі строком погашення - за пред`явленням (т.1 а.с. 130); - вексель серії АА №0904148 від 01.03.2011р. на загальну суму 5015200,00 грн.;

- журнал - ордерів по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками за липень, серпень, вересень 2010р. в якому відображена зміна кредитора ТОВ Луганськбудмонтаж на ТОВ Востокстройінвест-2006 .

Судом зроблено висновок про те, що наявні документи у їх взаємній сукупності у повній мірі підтверджують факт відступлення права вимоги боргу на користь ТОВ Востокстройінвест - 2006 , а тому на час виникнення спірних правовідносин, наявні боргові зобов`язання позивача з отриманих від контрагента ТОВ Луганськбудмонтаж товарів (послуг), який у послідуючому здійснив їх уступку на користь ТОВ Востокстройінвест-2006 , вважати такі кошти, як безповоротною фінансовою допомогою, та як наслідок валовим доходом підприємства є безпідставним. Будь-якої протиправності дій з боку учасників цих правовідносин, з приводу складання таких документів, та інших пов`язаних з цим дій, а саме між позивачем, ТОВ Луганськбудмонтаж та ТОВ Востокстройінвест-2006 належними та допустимими доказами перед судом не доведено. Дійсність та законність представлених в суд документів не спростована.

У межах цього спору також відсутні підстави вважати вказану суму безнадійною кредиторською заборгованістю позивача перед ТОВ "Луганськбудмонтаж", оскільки факт відступлення права вимоги боргу на користь ТОВ Востокстройінвест-2006 підтверджено висновками суду у рішенні, що набрало законної сили, а тому висновки контролюючого органу про застосування до позивача відповідальності у вигляді донарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток є безпідставними.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0000892201 від 17.03.2014 за таких обставин є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Науково-виробничого підприємства Промтехснаб Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (вул.Чернишевського 29 А, Харків, 61002, код ЄДРПОУ 30235387) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2014 №0000932201 та №0000892201.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 16 серпня 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов