Постанова

від 01.12.2021 по справі 580/2469/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2469/21 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Масловської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування за місцем провадження нею господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , - де розташовані автозаправна станція та автогазозаправний пункт, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток), встановлених в Акті перевірки від 26.03.2021 №37, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.07.2019. Зареєстровані види господарської діяльності: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Місце господарської діяльності позивача використовується позивачем на підставі договорів:

1) зі Смілянським районним споживчим товариством:

купівлі-продажу від 08.12.2016, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Черкаської області (зареєстровано в реєстрі №1285) Леусом Н.В., щодо 53/100 частини нежитлової будівлі, магазину-контори;

купівлі-продажу від 09.12.2016, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Черкаської області (зареєстровано в реєстрі №1293) Леусом Н.В., щодо 47/100 частин нежитлової будівлі, магазину-контори;-

2) зі Смілянською міською радою від 29.05.2018 - оренди земельної ділянки, площею 0,7541га, кадастровий номер 7110500000:02:001:0330 - забудовані землі, у т.ч. землі, що використовуються в комерційних цілях, укладений терміном на 10 років - до 29.03.2028. Умови використання: земельна ділянка передається під нежитловою будівлею магазину-контори; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

03.07.2019 року позивач отримала в Управлінні Держпраці у Черкаській області дозволи:

1) №229.19.71 про виконання робіт підвищеної небезпеки на термін з 03.07.2019 до 03.07.2024: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; заповнення, злив цистерн та інших ємностей із зрідженим вибухонебезпечним газом;

2) №037.20.71 на експлуатацію обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі, терміном з 14.01.2020 до 14.01.2025: модуль паливозаправний типу "МПЗ 10-1-1" зав.№036, 2019 року випуску; резервуар типу "РГС-10", зав.№109, 1988 року виготовлення; колонку паливороздавальну типу "Шельф 100-1", зав.№13071, 2019 року випуску;

3) №230.19.71 - експлуатувати машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, терміном з 03.07.2019 до 03.07.2024:

устатковання, пов`язане з використанням та зберіганням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин: станція стаціонарна для заправки автомобілів скрапленим газом типу СНГ-10-1, зав.№24/26-04, 2019 року виготовлення; насос для ЗВГ типу "Hydro-Vacuum SKS 4.08.5.1160 LPG", 2016 року виготовлення; колонка роздавальна типу "PRIMUS LPG 02ok", зав.№064, 2019 року виготовлення;

посудини, що працюють під тиском понад 0,05МПа: резервуар ЗВГ-10-Н.-1.-УХЛ1, об`єм 9,96 м 3 , зав.№2674, 2019 року виготовлення.

На підставі наказу від 15.03.2021 року №70 та посвідчення №1213 головний інспектор Смілянського РВ УДСНС України у Черкаській області Олександр Козачек провів у періоді з 25.03.2021 року до 26.03.2021 року позапланову перевірку позивача за зареєстрованою адресою. За наслідками проведеної перевірки складено акт №37.

В Акті №37 зазначені виявлені порушення Правил пожежної безпеки України, що, на думку позивача, мають ризик пожеж та надзвичайних ситуацій, а отже, загрожують життю та здоров`ю людей:

1) не забезпечено під час розміщення АЗС (АГЗП) дотримання протипожежних відстаней від споруд АЗС (АГЗП) до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж відповідно до п.10.8.22 ДБН Б.2.2-12 та п.11.150 ДБН В.2.5-20 (розділ ІІІ п.1.1 ППБУ);

2) на території відсутні знаки безпеки згідно з ДСТУ 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76 (розділ ІІ п.8 ППБУ);

3) на території відсутнє спеціально облаштоване місце для куріння (розділ VI п.10.3 ППБУ);

4) на території АЗС відсутній гучномовний зв`язок (розділ VI п.10.5 ППБУ);

5) для проведення робіт із обслуговування та ремонту технологічного обладнання на АЗС відсутній інструмент з металу, що не утворює іскор (розділ VI п.10.11 ППБУ);

6) пожежну водойму (природне вододжерело) не забезпечено під`їздом з твердим покриттям і майданчиком (пірсом) розміром не менше 12*12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року (розділ V п.2.1 ППБУ);

7) біля місця розташування пожежної водойми відсутній відповідний покажчик (розділ V п.2.1 ППБУ);

8) не забезпечено встановлення поблизу кожної паливно-роздавальної колонки вогнегасника ВП-9 та ВП-50 (розділ V п.п.3.6-3.9 ППБУ);

9) пожежний щит не доукомплектовано засобами пожежогасіння: вогнегасники - 3шт, протипожежне покривало - 1шт. Не проведено фарбування пожежного щита у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4-026-76 (розділ V п.п.3.11 ППБУ);

10) АЗС не забезпечено відповідно до п.31 розділу VІІ Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (розділ І п.4 ППБУ);

11) не проведено контроль за справністю дихального клапану резервуару з дизельним паливом (розділ VІ п.9.2 ППБУ);

12) ємність для аварійного зливу дизельного палива знаходиться в несправному стані (розділ VІ п.9.2 ППБУ);

13) не проведено реєстрацію декларацію відповідності матеріально-технічної бази об`єктів нерухомості вимогам законодавства з питань пожежної безпеки відповідно до постанови КМУ від 05.06.2013 №440 (ст.57 КЦЗ);

14) відповідальні особи за цивільний захист не пройшли навчання в навчально-методичному центрі безпеки життєдіяльності та цивільного захисту населення Черкаської області (п.8 ч.1 ст.20 КЦЗ);

15) приміщення операторської не забезпечено схемою оповіщення у випадку аварії (п.4 глави 2 розділу V ПТБ);

16) поруч з телефонним апаратом чергового оператора не вивішено табличку з номерами телефонів для виклику аварійно-рятувальних служб (п.6 глави 2 розділу V ПТБ);

17) на території АЗС та АГЗП не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ст.53 КЦЗ, п.3 розділу ІІІ ПТБ);

18) не створено матеріальні ресурси, необхідні для запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків (глава 3 розділу V ПТБ);

19) персонал об`єкту не забезпечено засобами індивідуального захисту (протигази, респіратори) (п.2 розділу ІІІ ПТБ);

20) не проведені спеціальні об`єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту.

26.03.2021 року позивачем була винесена постанова ЧК №013056 про накладення штрафу за допущення відповідачем порушення, передбаченого ст.175 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цього ж дня позивач виніс припис №37, яким зобов`язав відповідача у визначені строки усунути виявлені порушення: до 25.04.2021 - порушення №№1, 6, 10, 13-14, 17-20; до 11.04.2021 - решту.

Вважаючи, що вказані вище зафіксовані в Акті порушення становлять загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для звернення до суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом, відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

В акті позапланової перевірки №134 від 02.07.2021 року зазначено про залишок трьох наступних порушень відповідача:

1) не забезпечено під час розміщення АЗС (АГЗП) дотримання протипожежних відстаней від споруд АЗС (АГЗП) до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж відповідно до п.10.8.22 ДБН Б.2.2-12 та п.11.150 ДБН В.2.5-20 (розділ ІІІ п.1.1 ППБУ);

2) ємність для аварійного зливу дизельного палива знаходиться в несправному стані (розділ VІ п.9.2 ППБУ);

3) на території АЗС та АГЗП не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ст.53 КЦЗ, п.3 розділу ІІІ ПТБ).

Проте, вказані наведені в акті перевірки порушення достатньо не конкретизовані. Зокрема, вказуючи про невідповідність відстаней, не зазначено про фактичні обміри відстаней споруд відповідача до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж. Також не розкрито змісту, в чому полягає несправність стану та якої саме ємності для аварійного зливу дизельного палива.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Частинами 2, 3 ст.55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктами 1, 4, 6 ч.1 ст.70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.

Згідно з ч.2 ст.70 КЦЗ України виключно за рішенням адміністративного суду здійснюється повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Такого способу зупинення роботи, як знеструмлення електроживлення та закриття всіх входів (із накладенням печаток), КЦЗ України прямо не передбачає. Обрання такого способу позивачем не узгоджується зі змістом порушень, вказаних в його акті №134. Зокрема, не обґрунтовано, яким чином такий захід, як знеструмлення та закриття входів АГЗП, унеможливить ризик виникнення пожеж та надзвичайних ситуацій внаслідок відсутності у відповідача автоматизованої системи раннього виявлення загрози надзвичайної ситуації та оповіщення населення, несправність ємності для аварійного зливу дизельного палива, недотримання протипожежних відстаней від споруд АГЗП до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж.

При цьому, АГЗП - комплекс, призначений для заправки газобалонних автомобілів СВГ, в складі якого не передбачаються будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки (підп.3.2 п.3 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання").

Відповідно до п.4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі - ППБУ), пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п.2 розділу ІІ ППБУ є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

Щодо викладених в Акті №37 порушень, наявність яких повторно вказана в Акті №134, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.1.1 розділу ІІІ ППБУ під час експлуатації об`єктів забороняється зменшувати мінімальні протипожежні відстані.

Територія об`єктів, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

Відповідно до п.10.8.22 ДБН Б.2.2-12:19 "Планування та забудова території", на які посилається в актах №37 та №134 позивач, розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчих споруд АЗС до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж відповідно до показників, що встановлені у розділах 11 та 15 цих норм.

АЗС та АГЗП є різними об`єктами. Як зазначено вище, за визначенням у ДБН АГЗП не передбачає будь-яких споруд і будівель.

Розділ 11 вказаного ДБН має вимоги до інженерної інфраструктури (підрозділи: "Водопостачання, каналізація", "Санітарне очищення", "Енергопостачання", "Телекомунікаційні мережі", "Розміщення інженерних мереж"), а розділ 15 - протипожежні вимоги (підрозділи: "Розміщення пожежно-рятувальних підрозділів (частин)", "Вимоги до протипожежних відстаней", "Протипожежні відстані між виробничими будівлями промислових підприємств, будівлями і спорудами сільськогосподарських підприємств в залежності від ступеня вогнестійкості").

Ані Акт №37, ані Акт №134 не містить відомостей про факти, у чому саме полягає невідповідність дотримання вказаних вимог.

Щодо вказаного в актах перевірки порушення пункту 11.150 ДБН В.2.5-20, колегія суддів зазначає наступне.

Вказаним пунктом передбачено, що відстані від резервуарів та обладнання АГЗС (АГЗП) до об`єктів, розташованих поза територією АГЗС (АГЗП), приймають за таблицею 22; від резервуарів АГЗС (АГЗП) до будинків і споруд, розташованих на території АГЗС (АГЗП) - за таблицею 23. Відстані між технологічним обладнанням, розташованим на території АГЗС (АГЗП), - за таблицею 24.

У вказаних таблицях ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання" деталізовані мінімальні відстані у метрах, що повинні бути вимірені від об`єктів АГЗС (АГЗП): технологічних споруд, будинків, обладнання і резервуарів СВГ, - до громадських і житлових будівель, місць масового перебування людей, АЗС, індивідуальних гаражів, стоянок, приміщень для агрегатів тощо.

Жоден згаданий акт позивача не містить відомостей про конкретні факти невідповідності зазначеним таблицям, у т.ч. посилань на об`єкти та фактичні обміри. Жодного доказу на підтвердження вказаного порушення до суду першої інстанції, так і апеляційної не надано.

Відповідачем було долучено до матеріалів справи, матеріалами інвентаризаційної справи щодо об`єктів за місцем проведення нею господарської діяльності підтверджується, що будівлі та споруди збудовані в 1983, 1989 роках, тобто до дати затвердження вказаних вище ДБН.

Пунктом 9.2 розділу VІ ППБУ визначено 25 пунктів вимог пожежної безпеки, проте, що саме було порушено відповідачем на складах легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - ЛЗР, ГР) в актах позивача №№34, 137 в графі щодо деталізованого опису порушення не зазначено.

Водночас Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, подану відповідачем 01.10.2020, щодо АГЗП за вказаною вище адресою позивач зареєстрував 03.10.2020 (вих№71-051020-00086). На час судового вирішення спору вказана Декларація чинна.

Згідно з ч.2 ст.57 КЦЗ України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення.

Частина 5 вказаної статті КЦЗ України встановлює, що суб`єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження господарської діяльності, передбачені частиною другою цієї статті, з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом.

Форма декларації, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи, які подали декларацію, несуть передбачену законом відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

У згаданій вище зареєстрованій позивачем Декларації відповідача серед іншого зазначено, що для аварійного зливу дизельного палива в разі аварії біля перевіреного згідно з позитивним висновком №1909/14.19 (з терміном перегляду у вересні 2024 року) резервуару вкопана ємність на 8м 3 з лотком для зливу. Крім того, що технічне обслуговування та спостереження за системами пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу проводить ПП "Пожежний експерт" згідно з укладеним договором від 24.09.2020 №2201/20. Відстань до найближчого підрозділу пожежної охорони становить 1,7км (м.Сміла).

При цьому ані в Акті №37, ані в №134 не вказано, у чому несправність та якої саме ємності, які протипожежні відстані не дотримані всупереч відомостям вказаної Декларації.

Крім того, згідно з ч.2 ст.7 2 Закону України від 5 листопада 2009 року №1704-VI "Про будівельні норми" (далі - ЗУ №1704-VI) основні вимоги до будівель і споруд конкретизуються у будівельних нормах, нормативних документах на конструктивні та інженерні системи.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ №1704-VI державний контроль за дотриманням суб`єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об`єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також ч.5 ст.39 2 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ЗУ №3038-VI) встановлено, що контроль за дотриманням порядку проведення обстеження об`єктів та реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є державним архітектурно-будівельним контролем та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. (ч.1 ст.41 ЗУ №3038-VI).

Відповідно до положень ст.41 1 ЗУ №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Він здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позивач є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Отже, питання дотримання загальних відстаней споруд АЗС, АГЗП, як об`єктів будівництва, до найближчих будинків та інженерних споруд в контексті виконання правил ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова території" не входить до повноважень позивача. При цьому докази встановлення таких порушень уповноваженим органом відсутні.

З приводу посилання в актах на невиконанні відповідачем п.3 розділу ІІІ ПТБ, колегія суддів зазначає наступне.

Правила техногенної безпеки затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2018 року №879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за №1346/32798 (далі - ПТБ).

Відповідно до п.3 розділу ІІІ ПТБ забезпечення техногенної безпеки на небезпечних об`єктах у випадках, визначених Кодексом, здійснюється шляхом: оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на підпорядкованих небезпечних об`єктах відповідної галузі; інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об`єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру; інформування органів управління та сил цивільного захисту про аварійні та небезпечні ситуації, розвиток яких призвів або міг призвести до аварії і завдати шкоди життю та здоров`ю населення і навколишньому середовищу; розміщення інформації про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах та в засобах масової інформації; організації заходів із захисту своїх працівників від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного характеру; утворення об`єктових формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту, створення необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази, забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; здійснення навчання працівників правилам техногенної безпеки; підтримання готовності створених диспетчерських служб; розроблення аварійних планів об`єктів, де здійснюється практична діяльність, пов`язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями; розроблення планів локалізації та ліквідації аварій; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; створення, експлуатації і технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; створення та утримання в робочому стані засобів зв`язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і використання їх за призначенням; аварійно-рятувального обслуговування небезпечних об`єктів; створення об`єктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт; здійснення за власні кошти заходів, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру; розроблення заходів щодо забезпечення техногенної безпеки з урахуванням досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки; виконання інших завдань і заходів техногенної безпеки з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст.53 КЦЗ на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

На гідротехнічних спорудах Дніпровського та Дністровського каскадів та в зонах їх можливого катастрофічного затоплення, на атомних електростанціях, магістральних аміакопроводах, нафто- та газопроводах створюються і функціонують автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та спеціальні системи оповіщення.

На об`єктах з масовим перебуванням людей створюються та функціонують об`єктові системи оповіщення.

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідач уклала низку договорів для запобігання надзвичайним ситуаціям за місцем ведення господарської діяльності, а саме:

від 29.04.2021 про проведення функціонального навчання у сфері цивільного захисту - із Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Черкаської області (оплата підтверджена товарним чеком від 30.03.2021);

від 09.04.2021 №04-12 про поставку протипожежного обладнання з ПП "ПОЖЕЖНИЙ ЕКСПЕРТ" (випробування поставленого товару випробуване згідно з актами АТ "ЧЕРКАСИГАЗ" від 08.04.2021 №275, №114);

від 24.09.2020 №2201/20 про надання послуг технічного обслуговування систем пожежної автоматики та цілодобового спостерігання за сигналами "Пожежа" з ПП "ПОЖЕЖНИЙ ЕКСПЕРТ";

від 21.10.2020 №32 на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій з Державним пожежно-рятувальним загоном Управління ДСНС України у Черкаській області (тобто, зі структурним підрозділом позивача з терміном дії до 31.12.2021 (оплата таких послуг підтверджується товарним чеком від 22.04.2021).

Отже, позивач на договірних засадах зобов`язаний забезпечити пожежну безпеку та запобігти надзвичайним ситуаціям на об`єкті відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність на час вирішення спору викладених у розділі "Опис виявлених порушень" Акту перевірки №134 (залишок не усунених, що вказувалися в Акті №37) порушень позивачем не обґрунтована. Стверджуваний ним, як неприпустимий, ризик виникнення і розвитку пожеж та пов`язаність з частиною неусунених відповідачем порушень ймовірності завдання шкоди життю та здоров`ю людей, можливість їх усунення у вказаний ним спосіб (шляхом знеструмлення та закриття всіх входів і виходів), не доведені, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 06 грудня 2021 року.