Рішення

від 08.07.2021 по справі 580/2469/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року справа № 580/2469/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельник Т.В.,

представника позивача - Євтушенко О.В. (у порядку самопредставництва),

представника відповідача - Чакалова А.К. (згідно з ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ :

23.04.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Прикордонника Лазаренка, будинок 1; код ЄДРПОУ 38646021) (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про застосування заходів реагування за місцем провадження нею господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , - де розташовані автозаправна станція та автогазозаправний пункт, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток), встановлених в Акті перевірки від 26.03.2021 №37, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач допустив у господарській діяльності порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

28.04.2021 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття загального позовного провадження у справі.

19.05.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що позов поданий безпідставно, оскільки позивач не переконався у виконанні виданого на виконання вказаним ним акту припису. На дату такого звернення всі виявлені порушення усунені.

Під час підготовчого провадження суд задовольнив усі клопотання сторін про долучення доказів.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

З відомостей в ЄДРПОУ суд установив, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.07.2019. Зареєстровані види господарської діяльності: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Місце господарської діяльності позивача використовується позивачем на підставі договорів:

1) зі Смілянським районним споживчим товариством:

купівлі-продажу від 08.12.2016, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Черкаської області (зареєстровано в реєстрі №1285) Леусом Н.В., щодо 53/100 частини нежитлової будівлі, магазину-контори;

купівлі-продажу від 09.12.2016, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Черкаської області (зареєстровано в реєстрі №1293) Леусом Н.В., щодо 47/100 частин нежитлової будівлі, магазину-контори;-

2) зі Смілянською міською радою від 29.05.2018 - оренди земельної ділянки, площею 0,7541га, кадастровий номер 7110500000:02:001:0330 - забудовані землі, у т.ч. землі, що використовуються в комерційних цілях, укладений терміном на 10 років - до 29.03.2028. Умови використання: земельна ділянка передається під нежитловою будівлею магазину-контори; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

03.07.2019 позивач отримала в Управлінні Держпраці у Черкаській області дозволи:

1) №229.19.71 про виконання робіт підвищеної небезпеки на термін з 03.07.2019 до 03.07.2024: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; заповнення, злив цистерн та інших ємностей із зрідженим вибухонебезпечним газом;

2) №037.20.71 на експлуатацію обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі, терміном з 14.01.2020 до 14.01.2025: модуль паливозаправний типу МПЗ 10-1-1 зав.№036, 2019 року випуску; резервуар типу РГС-10 , зав.№109, 1988 року виготовлення; колонку паливороздавальну типу Шельф 100-1 , зав.№13071, 2019 року випуску;

3) №230.19.71 - експлуатувати машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, терміном з 03.07.2019 до 03.07.2024:

устатковання, пов`язане з використанням та зберіганням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин: станція стаціонарна для заправки автомобілів скрапленим газом типу СНГ-10-1, зав.№24/26-04, 2019 року виготовлення; насос для ЗВГ типу Hydro-Vacuum SKS 4.08.5.1160 LPG , 2016 року виготовлення; колонка роздавальна типу PRIMUS LPG 02ok , зав.№064, 2019 року виготовлення;-

посудини, що працюють під тиском понад 0,05МПа: резервуар ЗВГ-10-Н.-1.-УХЛ1, об`єм 9,96 м 3 , зав.№2674, 2019 року виготовлення.

На підставі наказу від 15.03.2021 №70 та посвідчення №1213 головний інспектор Смілянського РВ УДСНС України у Черкаській області ОСОБА_2 провів у періоді з 25.03.2021 до 26.03.2021 позапланову перевірку позивача за зареєстрованою адресою, про що склав акт №37 (далі - Акт №37).

В Акті №37 зазначені виявлені порушення Правил пожежної безпеки України (далі - ППБУ), що, на думку позивача, мають ризик пожеж та надзвичайних ситуацій, а отже, загрожують життю та здоров`ю людей:

1) не забезпечено під час розміщення АЗС (АГЗП) дотримання протипожежних відстаней від споруд АЗС (АГЗП) до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж відповідно до п.10.8.22 ДБН Б.2.2-12 та п.11.150 ДБН В.2.5-20 (розділ ІІІ п.1.1 ППБУ);

2) на території відсутні знаки безпеки згідно з ДСТУ 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76 (розділ ІІ п.8 ППБУ);

3) на території відсутнє спеціально облаштоване місце для куріння (розділ VI п.10.3 ППБУ);

4) на території АЗС відсутній гучномовний зв`язок (розділ VI п.10.5 ППБУ);

5) для проведення робіт із обслуговування та ремонту технологічного обладнання на АЗС відсутній інструмент з металу, що не утворює іскор (розділ VI п.10.11 ППБУ);

6) пожежну водойму (природне вододжерело) не забезпечено під`їздом з твердим покриттям і майданчиком (пірсом) розміром не менше 12*12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року (розділ V п.2.1 ППБУ);

7) біля місця розташування пожежної водойми відсутній відповідний покажчик (розділ V п.2.1 ППБУ);

8) не забезпечено встановлення поблизу кожної паливно-роздавальної колонки вогнегасника ВП-9 та ВП-50 (розділ V п.п.3.6-3.9 ППБУ);

9) пожежний щит не доукомплектовано засобами пожежогасіння: вогнегасники - 3шт, протипожежне покривало - 1шт. Не проведено фарбування пожежного щита у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4-026-76 (розділ V п.п.3.11 ППБУ);

10) АЗС не забезпечено відповідно до п.31 розділу VІІ Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (розділ І п.4 ППБУ);

11) не проведено контроль за справністю дихального клапану резервуару з дизельним паливом (розділ VІ п.9.2 ППБУ);

12) ємність для аварійного зливу дизельного палива знаходиться в несправному стані (розділ VІ п.9.2 ППБУ);

13) не проведено реєстрацію декларацію відповідності матеріально-технічної бази об`єктів нерухомості вимогам законодавства з питань пожежної безпеки відповідно до постанови КМУ від 05.06.2013 №440 (ст.57 КЦЗ);

14) відповідальні особи за цивільний захист не пройшли навчання в навчально-методичному центрі безпеки життєдіяльності та цивільного захисту населення Черкаської області (п.8 ч.1 ст.20 КЦЗ);

15) приміщення операторської не забезпечено схемою оповіщення у випадку аварії (п.4 глави 2 розділу V ПТБ);

16) поруч з телефонним апаратом чергового оператора не вивішено табличку з номерами телефонів для виклику аварійно-рятувальних служб (п.6 глави 2 розділу V ПТБ);

17) на території АЗС та АГЗП не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ст.53 КЦЗ, п.3 розділу ІІІ ПТБ);

18) не створено матеріальні ресурси, необхідні для запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків (глава 3 розділу V ПТБ);

19) персонал об`єкту не забезпечено засобами індивідуального захисту (протигази, респіратори) (п.2 розділу ІІІ ПТБ);

20) не проведені спеціальні об`єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту.

Акт відповідач підписала без зауважень.

26.03.2021 вказана посадова особа позивача винесла постанову ЧК №013056 про накладення штрафу за допущення відповідачем порушення, передбаченого ст.175 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Того ж дня позивач виніс припис №37, яким зобов`язав відповідача у визначені строки усунути виявлені порушення: до 25.04.2021 - порушення №№1, 6, 10, 13-14, 17-20; до 11.04.2021 - решту.

Вважаючи, що вказані вище зафіксовані в Акті порушення становлять загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до вимог статей 64, 66 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Передумовою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг згідно з положеннями п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України є загроза внаслідок таких порушень життю та/або здоров`ю людей.

Підставами для звернення до суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом, відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Оцінюючи підстави для застосування до відповідача заходів реагування суд врахував, що позивач звернувся до суду з позовом 22.04.2021 (дата поштового відділення зв`язку на конверті, в якому надійшла позовна заява) та без проведення заходів перевірки виконання виданого ним припису від 26.03.2021 №37, термін виконання якого щодо частини порушень не сплив. Перевірку виконання припису позивач виконав зі значним проміжком часу, що підтверджується його актом позапланової перевірки від 02.07.2021 №134.

Зазначеним актом перевірки №134, підписаним сторонами, підтверджується, що переважна більшість викладених в Акті №37, відповідачем спростована та усунена.

В акті позапланової перевірки №134 зазначено про залишок станом на час вирішення судом спору трьох наступних порушень відповідача:

1) не забезпечено під час розміщення АЗС (АГЗП) дотримання протипожежних відстаней від споруд АЗС (АГЗП) до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж відповідно до п.10.8.22 ДБН Б.2.2-12 та п.11.150 ДБН В.2.5-20 (розділ ІІІ п.1.1 ППБУ);

2) ємність для аварійного зливу дизельного палива знаходиться в несправному стані (розділ VІ п.9.2 ППБУ);

3) на території АЗС та АГЗП не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ст.53 КЦЗ, п.3 розділу ІІІ ПТБ).

Вказані наведені в акті перевірки порушення достатньо не конкретизовані. Зокрема, вказуючи про невідповідність відстаней, не зазначено про фактичні обміри відстаней споруд відповідача до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж. Також не розкрито змісту, в чому полягає несправність стану та якої саме ємності для аварійного зливу дизельного палива.

Пунктом 33 ч.1 ст.2 КЦЗ України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За приписами п.21 ч.1 ст.20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Частинами 2, 3 ст.55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Для оцінки обґрунтованості заявленого позивачем способу вжиття судом заходів реагування, саме шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) відповідача суд урахував.

Пунктами 1, 4, 6 ч.1 ст.70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.

Згідно з ч.2 ст.70 КЦЗ України виключно за рішенням адміністративного суду здійснюється повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Такого способу зупинення роботи, як знеструмлення електроживлення та закриття всіх входів із закриттям всіх входів (із накладенням печаток), КЦЗ України прямо не передбачає. Обрання такого способу позивачем не узгоджується зі змістом порушень, вказаних в його акті №134. Зокрема, не обґрунтовано, яким чином такий захід, як знеструмлення та закриття входів АГЗП, унеможливить ризик виникнення пожеж та надзвичайних ситуацій внаслідок відсутності у відповідача автоматизованої системи раннього виявлення загрози надзвичайної ситуації та оповіщення населення, несправність ємності для аварійного зливу дизельного палива, недотримання протипожежних відстаней від споруд АГЗП до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж.

При цьому, АГЗП - комплекс, призначений для заправки газобалонних автомобілів СВГ, в складі якого не передбачаються будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки (підп.3.2 п.3 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» ).

Відповідно до п.4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі - ППБУ), пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п.2 розділу ІІ ППБУ є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

Верховний Суд (далі - ВС) у постанові від 31.10.2018 у справі №826/14758/17 зазначив, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Щодо викладених в Акті №37 порушень, наявність яких повторно вказана в Акті №134.

Згідно з п.1.1 розділу ІІІ ППБУ під час експлуатації об`єктів забороняється зменшувати мінімальні протипожежні відстані .

Територія об`єктів, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

Відповідно до п.10.8.22 ДБН Б.2.2-12:19 Планування та забудова території , на які посилається в актах №37 та №134 позивач, розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчих споруд АЗС до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж відповідно до показників, що встановлені у розділах 11 та 15 цих норм.

АЗС та АГЗП є різними об`єктами. Як зазначено вище, за визначенням у ДБН АГЗП не передбачає будь-яких споруд і будівель.

Розділ 11 вказаного ДБН має вимоги до інженерної інфраструктури (підрозділи: Водопостачання, каналізація , Санітарне очищення , Енергопостачання , Телекомунікаційні мережі , Розміщення інженерних мереж ), а розділ 15 - протипожежні вимоги (підрозділи: Розміщення пожежно-рятувальних підрозділів (частин) , Вимоги до протипожежних відстаней , Протипожежні відстані між виробничими будівлями промислових підприємств, будівлями і спорудами сільськогосподарських підприємств в залежності від ступеня вогнестійкості ).

Згідно з підп.15.2.3 розділу 15 ДБН Б.2.2-12:2019 протипожежні відстані, які зазначені у таблицях 15.2, 15.3, можуть не застосовуватись у таких випадках:

між житловими і господарськими будинками у межах однієї присадибної ділянки;

між житловими, громадськими, а також житловими і громадськими будинками (крім індивідуальних житлових будинків) при сумарній площі забудови, включаючи незабудовану площу між ними, яка дорівнює найбільшій допустимій площі протипожежного відсіку в межах поверху будинку, що має найменший ступінь вогнестійкості. При однаковому ступені вогнестійкості житлового та

громадського будинків сумарна площа забудови, включаючи незабудовану площу між ними, приймається як для житлових будинків;

між виробничими будівлями та спорудами:

а) якщо загальна площа будівель і споруд III, ІІІ б, IV, V та V ступенів вогнестійкості (в межах одного поверху) не перевищує нормованої площі поверху в межах протипожежного відсіку однієї будівлі. Нормована площа протипожежного відсіку приймається по найбільш пожежонебезпечному виробництву та найменшому ступені вогнестійкості будівель та споруд;

б) якщо стіна більш високої або широкої будівлі (споруди), що знаходиться зі сторони іншого будинку, є протипожежною 1 типу;

в) якщо будівлі та споруди III, ІІІ б, IV, V та V ступенів вогнестійкості, незалежно від пожежної небезпеки розміщених у них виробництв, мають між собою протилежні стіни без отворів або стіни з отворами (за винятком ненесучих стін), заповненими вікнами, дверима, клапанами з класом вогнестійкості не менше ЕІ 45;

між господарськими будівлями (сараями, лазнями), розміщеними за територією присадибних ділянок, за умови, якщо площа забудови зблокованих господарських будівель не перевищує 800 м2. Відстані між цими блоками господарських будинків приймаються за таблицею 15.2 .

Ані Акт №37, ані Акт №134 не містить відомостей про факти, у чому саме полягає невідповідність дотримання вказаних вимог.

Щодо вказаного в актах перевірки порушення пункту 11.150 ДБН В.2.5-20 суд урахував, що він затверджений у 2018 році Газопостачання .

Вказаним пунктом передбачено, що відстані від резервуарів та обладнання АГЗС (АГЗП) до об`єктів, розташованих поза територією АГЗС (АГЗП), приймають за таблицею 22; від резервуарів АГЗС (АГЗП) до будинків і споруд, розташованих на території АГЗС (АГЗП) - за таблицею 23. Відстані між технологічним обладнанням, розташованим на території АГЗС (АГЗП), - за таблицею 24.

У вказаних таблицях ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання деталізовані мінімальні відстані у метрах, що повинні бути вимірені від об`єктів АГЗС (АГЗП): технологічних споруд, будинків, обладнання і резервуарів СВГ, - до громадських і житлових будівель, місць масового перебування людей, АЗС, індивідуальних гаражів, стоянок, приміщень для агрегатів тощо.

Жоден згаданий акт позивача не містить відомостей про конкретні факти невідповідності зазначеним таблицям, у т.ч. посилань на об`єкти та фактичні обміри. Жодного доказу на підтвердження вказаного порушення суду не надано.

Наданими суду відповідачем матеріалами інвентаризаційної справи щодо об`єктів за місцем проведення нею господарської діяльності підтверджується, що будівлі та споруди збудовані в 1983, 1989 роках, тобто до дати затвердження вказаних вище ДБН.

Згідно з п.9.2 розділу VІ ППБУ, про порушення відповідачем якого стверджує позивач, на складах легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - ЛЗР, ГР) необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки:

1) забороняється зменшувати нормовані протипожежні відстані від складів ЛЗР та ГР до інших будівель та споруд;

2) обвалування (стінки), їх перехідні містки, сходи, огорожі повинні постійно підтримуватися справними. Майданчики всередині обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими та посипаними піском. Випадково розлиті ЛЗР та ГР слід негайно прибрати, а місця розлиття посипати піском або застосувати спеціальні хімічні речовини;

3) територію резервуарних парків (нафтобаз), насосних станцій для перекачування ЛЗР та ГР необхідно обгороджувати огорожею з негорючих матеріалів не менше 2 м заввишки;

4) наземні резервуари мають бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання дії сонячного проміння.

На дихальних трубках резервуарів для зберігання ЛЗР, на трубопроводах газової обв`язки резервуарів і на трубопроводах для зливу ЛЗР із транспорту мають встановлюватися вогнезатримуючі пристрої.

На кожному трубопроводі, що подає в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуара), має встановлюватися запірна арматура на відстані не ближче 3 м від резервуара.

Зливання ЛЗР і ГР (крім мазуту) до резервуара повинно проводитися під шар рідини товщиною не менше 50 мм і тільки закритим способом. Розміщувати зливні пристрої безпосередньо на горловинах резервуарів забороняється;

5) на кожний резервуар необхідно складати технологічну карту, в якій вказуються номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання;

6) у процесі експлуатації резервуарів необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезатримуючих пристроїв. При температурі повітря вище 0 °С перевірки повинні проводитися не рідше одного разу на місяць, а нижче 0 °С - не рідше двох разів на місяць. Узимку дихальні клапани та сітки повинні очищатися від льоду.

Під час огляду резервуарів, відбирання проб або замірів рівня рідини слід застосовувати пристосування, які виключають іскроутворення в разі ударів;

7) люки, що служать для замірювання рівня та відбору проб із резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а отвори для вимірів - кільце з металу (з внутрішнього боку), яке унеможливлює іскроутворення;

8) підігрівати в`язкі та застигаючі нафтопродукти в резервуарах (у встановлених межах) дозволяється за умови рівня рідини над підігрівачами не менше 0,5 м;

9) для резервуарів, де зберігаються сірчисті нафтопродукти, повинен бути розроблений графік планових робіт з очищення від відкладень пірофорного сірчистого заліза;

10) у разі появи тріщин у швах, у металі стінок або дна діючий резервуар має бути негайно випорожнений.

Роботи з ремонту резервуарів дозволяється проводити лише після повного звільнення резервуара від рідини, від`єднання від нього трубопроводів, відкриття всіх люків, ретельного очищення (пропарювання та промивання), відбирання з резервуарів проб повітря та аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації.

Перед ремонтом резервуарів необхідно накрити покривалом (повстю), просоченою антипіренами, усі засувки на сусідніх резервуарах та трубопроводах (влітку повсть змочити водою). Електро- та газозварювальну апаратуру дозволяється розміщати на відстані не ближче 50 м від діючих резервуарів;

11) на складах резервуарного парку повинен бути запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі;

12) подавання залізничних цистерн під зливання та наливання, а також їх виведення мають здійснюватися плавно, без поштовхів та ривків. Гальмування залізничних цистерн металевими башмаками на території зливно-наливних пристроїв забороняється. Для цього необхідно застосовувати дерев`яні підкладки.

Якщо подавання під зливання (наливання) та виведення вагонів-цистерн з ЛЗР, які мають температуру спалахування парів 28 °С та нижче, проводиться паровозами, то треба здійснювати їх прикриття одним чотиривісним порожнім вагоном або вагоном (платформою), навантаженим(ою) негорючим вантажем.

Локомотиви, які подають залізничні цистерни під зливання або наливання ЛЗР та ГР на територію підприємства, повинні працювати лише на рідкому паливі;

13) перед наливанням нафтопродуктів персонал підприємства, який здійснює їх відпуск (або працівники охорони), повинен шляхом зовнішнього огляду переконатися в наявності та справності заземлення, іскрогасника та інших захисних пристроїв на автоцистерні, а також у її забезпеченості первинними засобами пожежогасіння;

14) зливно-наливні пристрої, трубопроводи, стояки та арматура повинні піддаватися регулярному оглядові та планово-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності та витікання слід негайно усувати, а в разі неможливості усунення - відключати несправні елементи.

Робочі та евакуаційні сходи естакад повинні постійно утримуватися справними;

15) для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій можуть застосовуватися акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні;

16) зливні шланги повинні бути споряджені наконечниками з матеріалів, які виключають можливість іскроутворення від удару;

17) зберігання ЛЗР та ГР у тарі слід здійснювати в будинках або на майданчиках під навісами (залежно від кліматичних умов). Навіси слід влаштовувати з негорючих матеріалів. Забороняється зберігання в тарі на відкритих майданчиках нафтопродуктів з температурою спалахування 45 °С і нижче. Види тари для зберігання та відпуску нафтопродуктів слід приймати за ДСТУ 4454:2005 Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання ;

18) зберігання рідин з температурою спалахування парів вище 120 °С у кількості до 60 м -3 дозволяється в підземних сховищах з горючих матеріалів за умови влаштування підлоги з негорючих матеріалів та засипання покриття шаром утрамбованої землі завтовшки не менше 0,2 м;

19) загальна кількість ЛЗР та ГР в одному будинку для зберігання нафтопродуктів у тарі не повинна перевищувати 1,2 тис. м -3 ЛЗР або 6 тис. м -3 ГР. При одночасному зберіганні ЛЗР і ГР їх загальна кількість на складі не має перевищувати вищевказаних значень і визначається з розрахунку: 1 м -3 ЛЗР прирівнюється до 5 м -3 ГР.

При цьому в одному приміщенні (секції) дозволяється зберігати не більше 0,2 тис. м -3 ЛЗР або 1 тис. м -3 ГР. Приміщення для зберігання ЛЗР та ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, що відповідає вимогам будівельних норм;

20) у разі зберігання бочок з ЛЗР та ГР у будинках слід дотримуватися таких вимог:

вручну укладати бочки на підлогу не вище ніж у два яруси;

укладати бочки механізовано не вище ніж у п`ять ярусів - для ГР і три яруси - для ЛЗР;

укладати не більше двох бочок по ширині штабеля або стелажа;

укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд по висоті незалежно від виду нафтопродуктів;

проходи для транспортування бочок мають бути не менше 1,8 м завширшки, а проходи між стелажами або штабелями - не менше 1 м;

21) при зберіганні бочок на відкритих майданчиках необхідно:

у межах однієї обгородженої (обвалованої) території розміщати не більше шести штабелів;

дотримуватися таких розмірів одного штабеля: його довжина не повинна перевищувати 25 м, а ширина - 15 м;

передбачати відстань між штабелями на одному майданчику не менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків - не менше 20 м, між штабелями та валом (стіною) - не менше 5 м;

укладати бочки на майданчиках не більше ніж у два яруси у висоту і з проходами завширшки не менше 1 м через кожні два ряди;

22) бочки повинні укладатися пробками догори;

23) порожні металеві бочки, забруднені нафтопродуктами, необхідно зберігати окремо на спеціально відведених майданчиках, із щільно закритими пробками (люками), укладеними не більше ніж у чотири яруси і відповідно до вимог, установлених для зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих майданчиках;

24) для розливання ЛЗР та ГР повинен бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), обладнаний(е) відповідними пристосуваннями для виконання цих робіт.

Відпуск ЛЗР та ГР у тару з полімерних матеріалів, що не призначена виробником для зберігання нафтопродуктів, а також у скляну тару забороняється;

25) забороняються:

зменшення нормованої висоти обвалування;

експлуатація резервуарів, що мають перекоси, тріщини, підтікання, а також несправні контрольні прилади, стаціонарні протипожежні пристрої, продуктопроводи, для яких минули строки зачищення і випробовування на міцність;

розливання нафтопродуктів, зберігання пакувального матеріалу і порожньої тари безпосередньо у сховищах та на обвалованих майданчиках;

посадка дерев та чагарників у зоні обвалувань;

установлення резервуарів на основах з матеріалів груп горючості Г2, Г3 та Г4;

переповнення резервуарів;

відбирання проб з резервуарів під час зливання або наливання нафтопродуктів;

зливання й наливання нафтопродуктів під час грози;

укладання бочок без прокладок між ярусами;

приймання на зберігання пошкоджених бочок, бочок без пробок або закритих пробками, що не відповідають тарі;

застосування інструмента для відгвинчування пробок з металу, що дає іскри;

проведення ремонтних робіт на трубопроводах, заповнених нафтопродуктами;

проведення монтажних і ремонтних робіт із застосуванням вогневих (зварювальних) робіт на відстані ближче 20 м від наповнених резервуарів, а також від порожніх резервуарів від ЛЗР і ГР, якщо вони не очищені у встановленому порядку .

Що конкретно зі вказаних норм порушено відповідачем в актах позивача №№34, 137 в графі щодо деталізованого опису порушення не зазначено.

Водночас Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, подану відповідачем 01.10.2020, щодо АГЗП за вказаною вище адресою позивач зареєстрував 03.10.2020 (вих№71-051020-00086). На час судового вирішення спору вказана Декларація чинна.

Згідно з ч.2 ст.57 КЦЗ України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки , а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення.

Частина 5 вказаної статті КЦЗ України встановлює, що суб`єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження господарської діяльності, передбачені частиною другою цієї статті, з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом.

Форма декларації , порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи, які подали декларацію, несуть передбачену законом відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

У згаданій вище зареєстрованій позивачем Декларації відповідача серед іншого зазначено, що для аварійного зливу дизельного палива в разі аварії біля перевіреного згідно з позитивним висновком №1909/14.19 (з терміном перегляду у вересні 2024 року) резервуару вкопана ємність на 8м 3 з лотком для зливу. Крім того, що технічне обслуговування та спостереження за системами пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу проводить ПП Пожежний експерт згідно з укладеним договором від 24.09.2020 №2201/20. Відстань до найближчого підрозділу пожежної охорони становить 1,7км (м.Сміла).

При цьому ані в Акті №37, ані в №134 не вказано, у чому несправність та якої саме ємності, які протипожежні відстані не дотримані всупереч відомостям вказаної Декларації.

Крім того, згідно з ч.2 ст.7 2 Закону України від 5 листопада 2009 року №1704-VI Про будівельні норми (далі - ЗУ №1704-VI) основні вимоги до будівель і споруд конкретизуються у будівельних нормах, нормативних документах на конструктивні та інженерні системи.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ №1704-VI державний контроль за дотриманням суб`єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю , виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об`єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також ч.5 ст.39 2 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - ЗУ №3038-VI) встановлено, що контроль за дотриманням порядку проведення обстеження об`єктів та реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є державним архітектурно-будівельним контролем та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. (ч.1 ст.41 ЗУ №3038-VI).

Відповідно до положень ст.41 1 ЗУ №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів , спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності .

Він здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене суд урахував, що позивач є територіальним підрозділом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, положення про яку затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052. Ним передбачено, що ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Отже, питання дотримання загальних відстаней споруд АЗС, АГЗП, як об`єктів будівництва, до найближчих будинків та інженерних споруд в контексті виконання правил ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова території не входить до повноважень позивача. При цьому докази встановлення таких порушень уповноваженим органом відсутні.

З приводу посилання в актах на невиконанні відповідачем п.3 розділу ІІІ ПТБ суд урахував.

Правила техногенної безпеки затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2018 року №879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за №1346/32798 (далі - ПТБ).

Відповідно до п.3 розділу ІІІ ПТБ забезпечення техногенної безпеки на небезпечних об`єктах у випадках, визначених Кодексом , здійснюється шляхом :

оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на підпорядкованих небезпечних об`єктах відповідної галузі;

інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об`єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

інформування органів управління та сил цивільного захисту про аварійні та небезпечні ситуації , розвиток яких призвів або міг призвести до аварії і завдати шкоди життю та здоров`ю населення і навколишньому середовищу;

розміщення інформації про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах та в засобах масової інформації;

організації заходів із захисту своїх працівників від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного характеру ;

утворення об`єктових формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту , створення необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази, забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;

здійснення навчання працівників правилам техногенної безпеки ;

підтримання готовності створених диспетчерських служб ;

розроблення аварійних планів об`єктів , де здійснюється практична діяльність, пов`язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями;

розроблення планів локалізації та ліквідації аварій;

декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки;

створення, експлуатації і технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

створення та утримання в робочому стані засобів зв`язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і використання їх за призначенням;

аварійно-рятувального обслуговування небезпечних об`єктів;

створення об`єктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;

здійснення за власні кошти заходів, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

розроблення заходів щодо забезпечення техногенної безпеки з урахуванням досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки;

виконання інших завдань і заходів техногенної безпеки з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст.53 КЦЗ на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

На гідротехнічних спорудах Дніпровського та Дністровського каскадів та в зонах їх можливого катастрофічного затоплення, на атомних електростанціях, магістральних аміакопроводах, нафто- та газопроводах створюються і функціонують автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та спеціальні системи оповіщення.

На об`єктах з масовим перебуванням людей створюються та функціонують об`єктові системи оповіщення.

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідач уклала низку договорів для запобігання надзвичайним ситуаціям за місцем ведення господарської діяльності, перевіреного згідно з актами №37 і №134 позивачем:

від 29.04.2021 про проведення функціонального навчання у сфері цивільного захисту - із Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Черкаської області (оплата підтверджена товарним чеком від 30.03.2021);

від 09.04.2021 №04-12 про поставку протипожежного обладнання з ПП ПОЖЕЖНИЙ ЕКСПЕРТ (випробування поставленого товару випробуване згідно з актами АТ ЧЕРКАСИГАЗ від 08.04.2021 №275, №114);

від 24.09.2020 №2201/ 20 про надання послуг технічного обслуговування систем пожежної автоматики та цілодобового спостерігання за сигналами Пожежа з ПП ПОЖЕЖНИЙ ЕКСПЕРТ ;

від 21.10.2020 №32 на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій з Державним пожежно-рятувальним загоном Управління ДСНС України у Черкаській області (тобто, зі структурним підрозділом позивача з терміном дії до 31.12.2021 (оплата таких послуг підтверджується товарним чеком від 22.04.2021).

Тобто позивач на договірних засадах зобов`язаний забезпечити пожежну безпеку та запобігти надзвичайним ситуаціям на об`єкті відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність на час вирішення спору викладених у розділі «Опис виявлених порушень» Акту перевірки №134 (залишок не усунених, що вказувалися в Акті №37) порушень позивачем не обґрунтована. Стверджуваний ним, як неприпустимий, ризик виникнення і розвитку пожеж та пов`язаність з частиною неусунених відповідачем порушень ймовірності завдання шкоди життю та здоров`ю людей, можливість їх усунення у вказаний ним спосіб (шляхом знеструмлення та закриття всіх входів і виходів), не доведені.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а понесені судові витрати зі сплати судового збору - поверненню.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Прикордонника Лазаренка, будинок 1; код ЄДРПОУ 38646021) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування за місцем провадження нею господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , - де розташовані автозаправна станція та автогазозаправний пункт, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток), встановлених в Акті перевірки від 26.03.2021 №37, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 15.07.2021.