Постанова

від 06.12.2021 по справі 320/4658/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4658/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.

за участю секретаря Ковтун К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Узин-Агроінвест до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними відмов та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлену листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07;

- зобов`язати відповідача відновити позивачу статус платника єдиного податку 4 групи з 01 січня 2021 року;

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкових декларацій №9028921923 та №9028922131 від 18.02.2021 ТОВ "Узин-Агроінвест" платника єдиного податку на 2021 рік, оформлену листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07;

- зобов`язати відповідача прийняти податкові декларації ТОВ "Узин-Агроінвест" №9028921923 та №9028922131 від 18.02.2021 платника єдиного податку на 2021 рік.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Узин-Агроінвест" є сільськогосподарським виробником, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області та зареєстрований як платник єдиного податку четвертої групи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області від 17.05.2018 №9276/10/10-36-50-01 (на 2018 рік), Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області від 05.06.2019 №19849/10/10-36-50-05 (на 2019 рік) та Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області від 27.04.2020 №14160/10/10-36-50-04 (на 2020 рік).

У лютому 2021 року позивач засобами електронного зв`язку подав звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, до яких були додані додатки №1 - відомості про наявність земельних ділянок та розрахунки частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2021 рік.

Декларації було прийнято контролюючим органом та зареєстровано 18.02.2021 за ?№9028921923 та №9028922131.

Листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07 відповідач повідомив позивача про те, що подані Товариством податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 18.02.2021 №9028921923 та №9028922131 вважаються не прийнятими та відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи з підстав того, що ТОВ "Узин-Агроінвест" має податковий борг.

Вважаючи відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлену листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07 протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 291.4.4. п. 291.4 ст. 291 ПК України сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з пунктами 299.1та 299.2 ст. 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст. 298 ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, позивач набув статус платника єдиного податку четвертої групи.

У лютому 2021 року позивач подав звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік.

Декларації було прийнято контролюючим органом та зареєстровано 18.02.2021 за ?№9028921923 та №9028922131.

В подальшому, контролюючим органом повідомлено позивача про те, що за даними податкового обліку станом на 01.01.2021 за ТОВ "Узин-Агроінвест" обліковується податковий борг. У зв`язку з недотриманням вимог п.п.291.5-1.3 ст. 291 Податкового кодексу України ТОВ "Узин-Агроінвест" відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік.

Пунктом 299.10 та абз. 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на наявність у позивача податкового боргу, як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, суд першої інстанції обґрунтовано визнав помилковими, оскільки положення зазначеної норми встановлюють умови, за яких суб`єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Слід зауважити, що правила цієї статті стосуються порядку самостійного переходу суб`єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які відповідач помилково ототожнив з правилами автоматичного переходу. Відтак, наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.

Крім того способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 05 березня 2019 року у справі № 822/1676/18, від 19 квітня 2019 року у справі № 821/884/18, від 19 червня 2020 року у справі № 822/758/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватися судом.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, перевірка підприємства позивача контролюючим органом не проводилася, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючим органом не встановлено порушень з боку позивача вимог п. 298.8 ст. 298 ПК України.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не встановлено порушень з боку позивача вимог п. 298.8 ст. 298 ПК України, тому відсутні підстави для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи.

З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О.Сорочко