Рішення
від 29.06.2021 по справі 320/4658/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року 320/4658/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними відмов та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлену листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" статус платника єдиного податку 4 групи з 01 січня 2021 року;

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкових декларацій №9028921923 та №9028922131 від 18.02.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" платника єдиного податку на 2021 рік, оформлену листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" №9028921923 та №9028922131 від 18.02.2021 платника єдиного податку на 2021 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у лютому 2021 року подав до ГУ ДПС у Київській області необхідну податкову звітність. Проте листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07 ГУ ДПС у Київській області повідомило, що ТОВ "Узин-Агроінвест" не є платником податку четвертої групи у 2021 році у зв`язку з тим, що станом на 01.01.2021 рахується податковий борг, а тому податкові декларації від 18.02.2021 №9028921923 та №9028922131 вважаються неприйнятими.

Позивач вважає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). А відтак, вважає дії податкового органу протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Витребувано докази по справі від Головного управління ДПС у Київській області та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Копію даної ухвали Головне управління ДПС у Київській області отримало 29.04.2021, що підтверджується звітом про доставку електронного листа від 29.04.2021.

08 червня 2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним правомірно відмовлено ТОВ "Узин-Агроінвест" у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки таке товариство має податковий борг.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" (ідентифікаційний код 35528563, місцезнаходження: 09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Поповича, буд. 3) зареєстровано в якості юридичної особи 05.03.2008, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач є сільськогосподарським виробником, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області та зареєстрований як платник єдиного податку четвертої групи, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

Так, за підсумками діяльності за 2018-2020 роки контролюючим органом визнано ТОВ "Узин-Агроінвест" сільськогосподарським товаровиробником та ним набуто статус платника єдиного податку четвертої групи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області від 17.05.2018 №9276/10/10-36-50-01 (на 2018 рік), Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області від 05.06.2019 №19849/10/10-36-50-05 (на 2019 рік) та Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області від 27.04.2020 №14160/10/10-36-50-04 (на 2020 рік).

Судом встановлено, що в лютому 2021 року позивачем засобами електронного зв`язку подано звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, до яких були додані додатки №1 - відомості про наявність земельних ділянок та розрахунки частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2021 рік.

Ці декларації були прийняті контролюючим органом та зареєстровані 18.02.2021 за №9028921923 та №9028922131.

Листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що подані ТОВ "Узин-Агроінвест" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 18.02.2021 №9028921923 та №9028922131 вважаються не прийнятими та відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи з підстав того, що ТОВ "Узин-Агроінвест" має податковий борг.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України визначено, що платниками єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Так, відповідно до п.п.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Аналіз наведених положень статті 291 ПК України свідчить, що вимоги несумісності суб`єкта господарювання зі статусом платника єдиного податку четвертої групи стосуються випадку, коли такий суб`єкт лише бажає набути відповідний статус, однак не відповідає визначеним критеріям та йому контролюючим органом за місцем його реєстрації та обліку може бути відмовлено в реєстрації платником єдиного податку.

Іншими словами, ці норми стосуються випадків обрання або переходу платником податків на спрощену систему оподаткування, однак не охоплюють та не врегульовують випадки, коли юридична особа на момент виникнення ситуації з необхідністю підтвердження перебування на спрощеній системі оподаткування вже є платником єдиного податку четвертої групи, включена до Реєстру платників єдиного податку та подає до контролюючого органу документи для підтвердження цього статусу.

Згідно з довідками контролюючого органу від 17.05.2018 №9276/10/10-36-50-01 (на 2018 рік), від 05.06.2019 №19849/10/10-36-50-05 (на 2019 рік), від 27.04.2020 №14160/10/10-36-50-04 (на 2020 рік) позивач є платником єдиного податку четвертої групи.

Як встановлено судом, контролюючим органом повідомлено позивача про те, що за даними податкового обліку станом на 01.01.2021 за ТОВ "Узин-Агроінвест" обліковується податковий борг.

У зв`язку з недотриманням вимог п.п.291.5-1.3 ст. 291 Податкового кодексу України ТОВ "Узин-Агроінвест" відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік.

Наведена обставина стала єдиною підставою для прийняття відповідачем рішенням про відмову у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік.

Проте, доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу у позивача, як підстава відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи з посиланням на норми п.п.291.5-1.3 ст. 291 ПК України суд вважає помилковими, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Суд звертає увагу, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус. Адже іде мова про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування, оскільки позивач вже мав цей статус, що підтверджується даними відповідних довідок та інформаційних листів, які наявні у матеріалах справи (від 17.05.2018 №9276/10/10-36-50-01, від 05.06.2019 №19849/10/10-36-50-05, від 27.04.2020 №14160/10/10-36-50-04).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.02.2019 у справі №804/3117/17, від 26.02.2019 у справі №816/513/17, від 05.03.2019 у справі №818/606/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Таким чином, випадки анулювання реєстрації платником єдиного податку чітко окреслені п. 299.10 ст. 299 ПК України, є вичерпними та перелік таких підстав, їхній зміст та документальне підтвердження наявності таких підстав у діяльності суб`єкта господарювання не підлягають розширеному трактуванню як з боку платників податку, так і з боку контролюючих органів.

Суд наголошує, що серед випадків, визначених у ст. 299 ПК України, відсутня така підстава для анулювання реєстрації суб`єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи, як наявність податкового боргу станом на 1 січня звітного року.

У разі наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, він згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17 та від 29.03.2018 у справі №804/2321/17.

Як встановлено судом, в рішенні відповідача, що оформлене листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07, Головне управління ДПС у Київській області не зазначає про наявність жодної із підстав, передбачених п. 299.10 ст. 299 ПК України для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року.

Крім того, згідно положень п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Тобто, для встановлення обставин неможливості перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, а також для проведення йому донарахування сум податків і зборів, від яких він був звільнений внаслідок перебування на спрощеній системі оподаткування, щодо нього має бути проведена документальна перевірка у відповідності до вимог ПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач лише під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Проте, контролюючим органом не надано суду докази проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Суд зазначає, що для тих суб`єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог ст. 298 ПК України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування. Або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу.

Проте, матеріали справи не містять рішень відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи.

Рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку може бути прийняте з вичерпних підстав, передбачених п. 299.10 ст. 299 ПК України, до яких не належить заборона, передбачена п.п.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, якою керувався відповідач.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19.12.2019 у справі №810/3682/15, від 10.12.2019 у справі №806/499/16, від 27.06.2019 у справі №806/1086/17, від 20.06.2019 у справі №822/1807/17, які в силу вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом під час ухвалення рішення у даній справі.

Таким чином, враховуючи не проведення щодо ТОВ "Узин-Агроінвест" документальної перевірки та не прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, позбавлення позивача такого статусу листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07, на думку суду, є таким, що виходить за межі наданої відповідачу як суб`єкту владних повноважень компетенції, а отже, є протиправним та таким, що не може тягнути за собою жодних юридично зобов`язуючих наслідків для позивача.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.03.2019 у справі №818/606/17, в якій, зокрема, зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у встановлених законом випадках.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Судом в ході дослідження матеріалів справи документального підтвердження жодної із обставин, визначених у п. 299.10 ст. 299 ПК України, відносно позивача не встановлено.

Відтак, відмова Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні ТОВ "Узин-Агроінвест" статусу платника єдиного податку четвертої групи, що оформлена листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07 є протиправною та підлягає скасуванню, що має своїм наслідком відновлення прав позивача у стані, в якому він перебував до порушення з боку відповідача, а саме відновлення для ТОВ "Узин-Агроінвест" статусу платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року.

Окрім того, з листа Головного управління ДПС у Київській області від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07 вбачається, що подані ТОВ "Узин-Агроінвест" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік 18.02.2021 №9028921923 та №9028922131 вважаються не прийнятими з підстав того, що ТОВ "Узин-Агроінвест" має податковий борг.

З даного приводу суд зазначає наступне.

В силу положень п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов`язків платників податків, їх представників та податкових агентів.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з положеннями ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (п. 48.5 ст. 48 ПК України).

Згідно з п. 48.7 ст. 47 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п.46.4 ст. 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації, визначений положеннями статтями 48 і 49 ПК України, є вичерпним, а відтак, неприйняття податкової декларації з інших, відмінних від цього підстав податковим законодавством не передбачено.

Згідно з п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Враховуючи визнання судом відмови відповідача у не підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік протиправною, подальші дії Головного управління ДПС у Київській області щодо неприйняття податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 18.02.2021 №9028921923 та №9028922131, поданих ТОВ "Узин-Агроінвест", є протиправними і ці декларації підлягають визнанню такими, що подані ТОВ "Узин-Агроінвест" у день їх фактичного отримання ГУ ДПС у Київській області.

З огляду на вказане, як похідна також підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області прийняти податкові декларації ТОВ "Узин-Агроінвест" №9028921923 та №9028922131 від 18.02.2021 платника єдиного податку на 2021 рік та зареєструвати їх датою подання.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2021 №141476.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 4540,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області, яке є суб`єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб`єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об`єктивних обставин.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 134, 139, 143, 242-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлену листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" статус платника єдиного податку 4 групи з 01 січня 2021 року.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку на 2021 рік від 18.02.2021 №9028921923 та №9028922131, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" засобами електронного зв`язку 18.02.2021, оформлену листом від 18.03.2021 №10111/6/10-36-18-07.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти податкові декларації платника єдиного податку на 2021 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" від 18.02.2021 №9028921923, №9028922131 та зареєструвати їх в базах даних контролюючого органу датою фактичного подання - 18.02.2021.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" (код ЄДРПОУ 35528563) сплачений судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.

Дата ухвалення рішення29.06.2021
Оприлюднено12.07.2021

Судовий реєстр по справі —320/4658/21

Ухвала від 21.06.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Ухвала від 14.04.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 12.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 06.12.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 05.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 05.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 09.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 29.06.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Рішення від 29.06.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Ухвала від 28.04.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні