Постанова

від 01.12.2021 по справі 613/1250/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 613/1250/15-ц

провадження № 61-20989св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , сектор державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області ,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Колтунової А. І., Бровченка І. О., Бурлаки І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех (далі - ТОВ НВДЦ Агротех ), сектору державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсним договір оренди землі № 5 від 21 січня 2014 року, укладений між ним та ТОВ НВДЦ Агротех , про передачу в оренду земельної ділянки площею 3, 8413 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0141; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області № 11668237 від 17 березня 2014 року про державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех вказаної земельної ділянки; та повернути йому у володіння земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 30 липня 2012 року між ним та ТОВ БКЗ-Інвест було укладено договір оренди землі № 28-34, згідно з яким товариство набуло в оренду земельну ділянку, яка належала йому на праві власності, строком на 5 років. 17 серпня 2012 року була здійснена державна реєстрація цього договору оренди землі.

Оскільки протягом 2013-2014 років земельна ділянка не використовувалась ТОВ БКЗ-Інвест за цільовим призначенням згідно з умовами договору оренди землі, то в січні 2015 року він направив на їх адресу письмову претензію з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Проте згодом йому стало відомо, що зазначений договір оренди землі № 28-34 від 30 липня 2012 року було достроково припинено шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін на підставі угоди, укладеної 25 грудня 2013 року між ним та ТОВ БКЗ-Інвест , а за договором оренди землі № 5 від 21 січня 2014 року, укладеним між ним та ТОВ НВДЦ Агротех , земельна ділянка передана в оренду останньому.

Вказував, що ні додаткової угоди з ТОВ БКЗ-Інвест , ні договору оренди землі з ТОВ НВДЦ Агротех він не укладав, його волевиявлення на передачу земельної ділянки в користування ТОВ НВДЦ Агротех було відсутнє.

Вважав, що недійсність спірного договору випливає з факту одночасної наявності на момент його вчинення неприпиненої оренди земельної ділянки з третьої особою ТОВ БКЗ-Інвест за договором оренди землі № 28-34 від 30 липня 2012 року, що є порушенням норм законодавства й підставою для визнання недійсним цього договору відповідно до статей 203 і 215 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № 5 від 21 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех , про передачу в оренду земельної ділянки площею 3, 8413 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0141.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області № 11668237 від 17 березня 2014 року про державну реєстрацію права оренди ТОВ НВДЦ Агротех земельної ділянки площею 3, 8413 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0141.

Повернуто ОСОБА_1 у володіння вищевказану земельну ділянку.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що на момент укладення позивачем і ТОВ НВДЦ Агротех договору оренди землі від 21 січня 2014 року право оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ БЗК-Інвест , набуте ним на підставі договору оренди землі від 30 липня 2012 року, припинено не було, у зв`язку з чим вказаний правочин не може вважатися правомірним. При цьому суд першої інстанції вважав, що державна реєстрація є лише фактом офіційного визнання речових прав на нерухоме майно, самі ж ці права виникають із правочинів, зокрема договорів.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року поновлено ТОВ НВДЦ Агротех строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції й відкрито апеляційне провадження у справі.

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року скасовано рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року й ухвалено нове про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех № 5 був укладений 21 січня 2014 року, а його державна реєстрація здійснена 17 березня 2014 року, тобто після державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди № 28-34 від 30 липня 2012 року, дія якого припинилась 15 березня 2014 року. Оскільки договір оренди набирає законної сили з часу його державної реєстрації, то суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що договір оренди земельної ділянки між сторонами був укладений в період дії договору оренди № 28-34 від 30 липня 2012 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року й залишити в силі рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ТОВ НВДЦ Агротех строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та, відповідно, незаконно здійснив апеляційний розгляд справи.

До того ж апеляційний суд розглянув справу за його відсутності та відсутності його представника, які не були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Окрім цього, апеляційний суд не врахував того, що позов у цій справі заявлено з тих підстав, що на момент укладення спірного договору оренди землі між ним і ТОВ НВДЦ Агротех не було припинено право оренди земельної ділянки за ТОВ БКЗ-Інвест . Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, самостійно визначивши інші підстави позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, вийшов за межі позовних вимог.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

17 січня 2020 року справа № 613/1250/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Представник ТОВ НВДЦ Агротех надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За приписами частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку № 501 від 27 квітня 2004 року належить земельна ділянка площею 3, 8413 га, розташована на території Кленівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 липня 2012 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі № 28-34 з ТОВ БКЗ-Інвест , відповідно до якого він передав цю земельну ділянку строком на 5 років в оренду ТОВ БКЗ-Інвест .

Відповідно до актів про визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі № 28-34 від 30 липня 2012 року спірна земельна ділянка була передана для користування ТОВ БКЗ-Інвест .

05 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ БКЗ-Інвест з пропозицією про розірвання договору оренди, посилаючись на те, що умови цього договору орендатором не виконуються.

З аналогічним зверненням позивач, в числі інших орендодавців, звернувся до Кленівського сільського голови Ярошенка О. І.

У відповіді № 02-31/384 від 14 серпня 2015 року Кленівський сільській голова Ярошенко О. І. повідомив, що цей договір достроково розірваний та в січні укладений новий договір оренди з ТОВ НВДЦ Агротех .

Згідно з договором оренди землі № 5 від 21 січня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех , зазначена земельна ділянка площею 3, 8413 га передана в оренду на 10 років ТОВ НВДЦ Агротех . Державна реєстрація цього договору оренди здійснена 17 березня 2014 року

Відповідно до актів визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі № 5 від 21 січня 2014 року, зазначена земельна ділянка ОСОБА_1 була передана ТОВ Навчальний виробничо- дослідний центр Агротех .

За змістом угоди від 25 грудня 2013 року, укладеної між ТОВ БКЗ-Інвест та ОСОБА_1 , договір оренди № 28-34 від 30 липня 2012 року був достроково розірваний.

Державна реєстрація угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки № 28-34 від 30 липня 2012 року здійснена реєстраційною службою Богодухівського районного управління юстиції 15 березня 2014 року.

Відповідно до висновку судової-почеркознавчої експертизи № 2352/2353 від 12 травня 2016 року, підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі № 5 від 21 січня 2014 року, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ НВДЦ Агротех про передачу в оренду земельної ділянки площею 3, 8413 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0141, на лицьовій стороні третього аркуша документа, в графі Орендодавець , в рядку над друкованим текстом Підпис орендаря ; акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21 січня 2014 року згідно з договором оренди землі № 5 від 21 січня 2014 року, в графі Орендодавець ; акті приймання-передачі земельної ділянки від 21 січня 2014 року згідно з договором оренди землі № 5 від 21 січня 2014 року, в графі Орендодавець виконані за допомогою паст(-и) для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Установлено, що 04 липня 2019 року ТОВ НВДЦ Агротех звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року поновлено ТОВ НВДЦ Агротех строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції й відкрито апеляційне провадження у справі.

Поновлюючи строк на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що такий пропущений ТОВ НВДЦ Агротех з поважних причин, оскільки з текстом рішення суду першої інстанції товариство ознайомилося лише 25 червня 2019 року.

У постанові від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду зазначив, що згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Загальновизнане положення про дію цивільних процесуальних норм у часі передбачає, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій. Отже, процедура апеляційного оскарження визначається на момент подачі апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 354 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Таким чином, сплив річного строку з дня складання повного тексту рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Суд апеляційної інстанції вищенаведеного не врахував і в порушення вказаних вимог 30 липня 2019 року відкрив апеляційне провадження у справі на рішення суду першої інстанції, ухвалене 22 грудня 2016 року.

При цьому апеляційний суд залишив поза увагою, що ТОВ НВДЦ Агротех з жовтня 2015 року було відомо про розгляд справи судом першої інстанції (заява ТОВ НВДЦ Агротех на аркуші справи 68, том 1).

За таких обставин обґрунтованими є доводи касаційної скарги в частині того, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ НВДЦ Агротех на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 липня 2021 року в справі № 613/1167/15-ц.

Зважаючи на допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ НВДЦ Агротех та, відповідно, ухваленого за результатами розгляду цієї апеляційної скарги судового рішення, доводи касаційної скарги щодо суті спору не підлягають оцінці судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року підлягають скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року й постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю. Тітов