Ухвала

від 07.12.2021 по справі 363/5236/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"07" грудня 2021 р. Справа № 363/5236/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

7 грудня 2021 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Димерська селищна рада, Вишгородська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину та визнання заповіту частково недійним,

ВСТАНОВИВ:

2 грудня 2021 року до Вишгородського районного суду надійшла вказана позовна заява, у якій позивачі просять суд:

встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з

1 січня 2004 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частин житлового будинку АДРЕСА_1 ;

визнати заповіт, складений від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , частково недійсним;

визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Також стягнути з відповідача на користь позивачів понесені судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175, частини п`ятої статті 177 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як роз`яснено пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зі змісту позовної заяви та долучених матеріалів убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , який до смерті склав заповіт на ім`я сестри - ОСОБА_3 (відповідач).

Оскаржуючи вказаний заповіт, позивачі зазначають, що спадкоємцем за законом після смерті батька також є рідний син спадкодавця - позивач у справі ОСОБА_2 , як інвалід 2 групи, який має право на обов`язкову долю у спадковому майні. Усі спадкоємці у встановлений законом строк звернулися до Вишгородської районної державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини з метою оформлення спадкового майна.

Відповідно до підпункту 6 пункту16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК ( 435-15 ) немає відповідного правила.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті

(стаття 1233 ЦК України).

Статтею 1257 ЦК України передбачено випадки визнання заповіту недійним, а статтею 215 цього Кодексу - підстави недійсності правочину.

Звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання заповіту частково недійсним, позивачем ОСОБА_2 не наведено обґрунтування та підстав визнання заповіту частково недійсним. При цьому позивачем не зазначено, яке саме рішення прийнято нотаріусом щодо результату розгляду його заяви про прийняття спадщини та такого рішення не додано до матеріалів позовної заяви.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Згідно статті 8 Закону України Про нотаріат довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

У позовній заяві та у клопотанні про витребування доказів не зазначено про причини, які перешкоджали ОСОБА_2 звернутися до нотаріуса з вимогою надати йому для ознайомлення необхідні документи.

Таким чином, позивач ОСОБА_2 має можливість самостійно звернутись до нотаріуса та отримати необхідні документи, в тому числі і оскаржуваний ним заповіт, який є предметом спору та копію якого не долучено до матеріалів позовної заяви. У разі письмової відмови нотаріуса надати такі документи, за клопотанням позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, такі докази можуть бути витребувані судом, за умови, що позивач учинив усі залежні від нього дії, отримати витребувані докази самостійно.

Крім цього, позивачами заявлено 5 позовних вимог про: 1) встановити факт, проживання однією сім`єю з чоловіком без реєстрації шлюбу (вимога немайнового характеру); 2) визнати житловий будинок спільною сумісною власністю (вимога майнового характеру); 3) визнати за нею право власності на 1/2 частин житлового будинку (вимога майнового характеру); 4) визнання заповіту частково недійсним (вимога немайнового характеру); 5) визнати за ним право власності на 1/4 частину житлового будинку (вимога майнового характеру).

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно із частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України Про судовий збір визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою 4 Закону України Про судовий збір , відповідно до якої за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі позовної заяви складає 908 гривень, а за подання фізичною особою заяви майнового характеру розмір судового збору становить

1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомою статті 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Так, позивач ОСОБА_2 відповідно до пункту 8 статті 5 Закону України звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 2 групи.

До позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 долучено квитанції про сплату судового збору у сумі 454,00 гривень та 3962,14 гривень.

З урахуванням поданих кожним із позивачів вимог, позовна вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю заявлено позивачем ОСОБА_1 , проте позивачем суму судового збору сплачено не у повному обсязі, а саме не 908, 00 гривень.

Як убачається із квитанції про сплату судового збору у розмірі 454,00 гривень, судовий збір сплачено згідно із пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , а саме за подання заяви у справах окремого провадження.

Слід зазначити, що позовна вимога про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю не є вимогою, заявленою в окремому провадженні, оскільки між сторонами у справі наявний спір про право та ця вимога підлягає розгляду у позовному провадженні разом з іншими вимогами.

Сплачена сума судового збору у розмірі 3962,14 грн. свідчить про сплату позивачем ОСОБА_1 за одну з двох вимог майнового характеру, а саме вимогу про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а за вимогу про визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину житлового будинку позивачем не сплачено, або навпаки.

Таким чином, позивачу необхідно доплати судовий збір у розмірі 454 гривні

(908 - 454 = 454) - за вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю з чоловіком без реєстрації шлюбу, та 3962,14 гривень - за вимогу про визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину житлового будинку.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції із зазначенням підстав визнання заповіту частково недійсним, надання доказів на підтвердження викладених у ній обставин, доплатити суму судового збору.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Димерська селищна рада, Вишгородська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину та визнання заповіту частково недійним - залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач