Рішення

від 07.12.2021 по справі 320/10126/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Київ № 320/10126/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Іванківської РДА Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Управління соціального захисту населення Іванківської РДА Київської області про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.02.2021 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ; зобов`язання Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області поновити ОСОБА_1 з 01.02.2021 нарахування та виплату щомісячної грошової допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної грошової допомоги на чисте харчування у відповідності до статті 37 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, проживаючій в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, з огляду на відновлення з 17.07.2018 дії зазначеної статті у редакції, яка діяла до 01.01.2015, рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі направлено на офіційну електронну адресу Управління соціального захисту населення Іванківської РДА Київської області та отримано відповідачем 23.10.2021, що підтверджується витягом з електронної пошти Київського окружного адміністративного суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , належить до осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Згідно відмітки про реєстрацію місця проживання в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , позивач зареєстрований з 06.12.1995 в смт. Іванків Київської області.

Листом Управління соціального захисту населення Іванківської РДА Київської області від 13.04.2021 №01-3-677 позивачу повідомлено про відсутність з 01.01.2015 виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячної грошової допомоги на чисте харчування у відповідності до статті 37 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 22 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення.

Згідно частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Верховним Судом розглянуто зразкову справу №240/4946/18 за позовом особи до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ; зобов`язання відповідача провести з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Рішенням Верховного Суду від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати особі з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області провести особі з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 рішення Верховного Суду від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 змінено: в абзаці третьому його резолютивної частини слова мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік замінено словами та цифрами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року . В іншій частині рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 залишено без змін.

Як убачається зі змісту рішення Верховного Суду від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18, ознаками типових справ є: 1) позивач: особа, яка має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106; 2) відповідач: Управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, на обліку якого перебуває позивач; 3) предмет спору: нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення осіб, які мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають в населених пунктах, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, з адміністративними позовами до Управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 3, та проживає в смт. Іванків Київської області.

Згідно додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи смт. Іванків Іванківського району Київської області відноситься до переліку населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства.

Предметом спору є нарахування та виплата Управлінням соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Отже, з огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №320/10126/21 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №240/4946/18.

Верховний Суд у рішенні від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 зазначив, зокрема, що відповідно до статті 37 Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції закону від 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Текст статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи змінено відповідно до Закону №107-VI від 28.12.2007.

Водночас, зміну статті 37 зазначеного закону Законом №107-VI від 28.12.2007 визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008.

Отже, застосуванню до спірних правовідносин підлягає редакція статті 37 Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції закону від 09.07.2007).

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з подальшими змінами, затверджено перелік населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 20 вересня 2005 року № 936, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.

На підставі Закону України від 31 липня 2014 року Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік , який набув чинності 3 серпня 2014 року, Прикінцеві положення Закону України Про державний бюджет України на 2014 рік були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , статей 5, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 виключено.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, рішенням Конституційного Суду України з 17 липня 2018 року відновлено дію статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , тобто остання з 17 липня 2018 року є чинною.

Відповідно до частини п`ятої статті 88 Закону України Про Конституційний Суд України рішення і висновки Суду підписують окремо судді Конституційного Суду, які голосували на їх підтримку, і судді Конституційного Суду, які голосували проти. Рішення чи висновок Суду є остаточним і не може бути оскарженим.

Згідно з частиною першою статті 97 Закону України Про Конституційний Суд України суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

При цьому, як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року №15-рп/2000 у справі № 1-31/2000, незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку Конституційного Суду України, зокрема, порядок його виконання, відповідні державні органи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проте додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція відповідає позиції Конституційного Суду України, що викладена у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Таким чином, Верховний Суд констатував, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 та статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особа має право на нарахування та виплату з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому Верховний Суд зауважив, що у рішенні Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 не визначено порядок його виконання щодо застосування статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , однак це не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості його виконання. Підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ, яким виключено статтю 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , визнано неконституційним, він не підлягає застосуванню як такий, що втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про його неконституційність.

Верховний Суд зазначив, що правовідносини, які є предметом розгляду даної адміністративної справи, врегульовано нормами Бюджетного кодексу України та статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в яких по різному регламентовано питання нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Так, пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 20 вересня 2005 року №936, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.

Водночас, Кабінетом Міністрів України не визначено порядок та розмір виплати компенсації, передбаченої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Зазначений порядок та розмір визначено у статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . У вказаній статті також визначені особи, що мають право на компенсацію, розмір компенсації, суб`єкти владних повноважень, якими зазначена компенсація виплачується, та строки її виплати.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

За такого правового регулювання та за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати компенсації, передбаченої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , до спірних правовідносин у даній адміністративній справі застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог особи до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на висновки Верховного Суду у зразковій справі №240/4946/18 та встановлені судом обставини справ, підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області щодо нарахування та виплати позивачу з 01.02.2021 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та про зобов`язання Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області поновити позивачу з 01.02.2021 нарахування та виплату щомісячної грошової допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №38 від 20.04.2021. Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.02.2021 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області поновити ОСОБА_1 з 01.02.2021 нарахування та виплату щомісячної грошової допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 03193838, місцезнаходження: вул. Поліська, 1, смт. Іванків, Київська область, 07201).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 грудня 2021 року.