Постанова

від 07.12.2021 по справі 640/4933/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4933/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення та дата складання повного 30.06.2021) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісове" звернулось до Окружного адміністративного суд міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18 грудня 2018 року №№ 0077545505 та 0077535505 про накладення на ТОВ "Лісове" штрафних санкцій на загальну суму 9 614, 40 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року відповідача у справі Головне управління ДФС у Київській області змінено на Державну податкову службу України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державною податковою службою України та Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених зобов`язань, за вказане порушення передбачено застосування штрафних санкцій, атому, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасовані судом першої інстанції безпідставно.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційні скарги не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати з податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю "Лісове".

За результатом перевірки складено акт від 14 листопада 2018 року за № 2042/10-36-55-05/32931958 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 07 червня 2018 року № 0017171414.

У зв`язку із виявленими порушеннями, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2018 року:

- № 0077545505, яким позивачу на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції в сумі 1 240, 60 грн. за порушення термінів сплати податкових зобов`язань у сумі 12 406,00 грн. за затримку на 3 календарних дні сплати;

- № 0077535505, яким позивачу на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України нараховані штрафні санкції в сумі 8 373,80 грн. за порушення термінів сплати податкових зобов`язань у сумі 41 869,00 грн. за затримку на 91 62 62 56 32 календарних днів сплати.

Не погодившись із висновками Акту перевірки від 14 листопада 2018 року, позивач звернувся до відповідача із запереченнями від 29 листопада 2018 року № 09/22.

Відповідачем таке заперечення залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки від 14 листопада 2018 року - без змін.

Пізніше, 18 січня 2019 року, ТОВ "Лісове" подало скаргу до Державної фіскальної служби України, як контролюючого органу вищого рівня, з вимогою переглянути на предмет законності та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 17 березня 2019 року № 11076/6/99-99-11-06-01-25, скаргу товариства залишено без задоволення а сірні податкові повідомлення-рішення -без змін.

Незгода із податковими повідомленнями-рішеннями від 18 грудня 2018 року №№ 0077545505 та 0077535505, обумовила звернення позивача з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з приписами пункту 4.1.1. статті 4 ПК України кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

Згідно підпунктами 16.1.4, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України "податкове зобов`язання" - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 ПК України "грошове зобов`язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно норм ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПК України).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межу повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 ПК України).

При цьому, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (пункт 56.3 статті 56 ПК України).

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні) на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується не надсилаються, а сума грошового зобов`язання вважається неузгодженою (пункт 56.15 статті 56 ПК України).

Водночас, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).

Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається із змісту акту перевірки, позивачем порушено граничні сплати зобов`язання визначеного товариству на підставі податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2018 року №№ 0017161414, 0017171414, які на переконання податкового органу є узгодженими.

Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається, що вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено товариством до суду.

Про оскарження таких податкових повідомлень-рішень податковий орган повідомлено листом від 04.07.2018 року, що апелянтами також не заперечується.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що грошове зобов`язання за оскарженими повідомленнями-рішеннями в силу приписів пункту 56.18 статті 56 ПК України не може вважатися узгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на викладене, також вірними є висновки суду першої інстанції, що станом на 14 листопада 2018 року (день проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "Лісове") відповідачу було достеменно відомо про неузгодженість грошового зобов`язання, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 07 червня 2018 року №№ 0017161414 та 0017171414, а, відтак, і безпідставність винесення податкових повідомлень-рішень від 18 грудня 2018 року №№ 0077545505 та 0077535505 щодо накладення фінансових санкцій за порушення термінів їх виконання.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року у справі № 826/10357/18, залишеним без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, адміністративний позов ТОВ "Лісове" до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2018 року № 0017161414 та 0017171414 задоволено у повному обсязі.

Як зазначено вище, нормами податкового законодавства передбачено відповідальність платника податку за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання, натомість, у даному випадку, зобов`язання на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень не було узгоджено, більш того, підстава виникнення такого зобов`язання визнана протиправною у судовому порядку.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 07.12.2021 р.)