Постанова

від 01.12.2021 по справі 640/932/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/932/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Епель О.В.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к позивача Юрко В.О.

пр-к відповідача Кокиза Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прайоріті до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю Прайоріті звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006880704 від 21.10.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006830704 від 21.10.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006820704 від 21.10.2020;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю Прайоріті у розмірі 22 273 544,00 у відповідності до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Відповідач, зокрема зазначає про дотримання вимог податкового законодавства при проведенні такої перевірки.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 листопада 2021 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Прайоріті з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, результати якої викладено в акті від 17.09.2020.

І змісту акту перевірки убачається, що відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2020 року на суму 5 058 658,00 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за червень 2020 року на суму 22 273 544,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму ПДВ 33 600 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесло на адресу позивача наступні податкові повідомлення-рішення:

-№ 0006880704 від 21.10.2020, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на 5 058 658,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 264 664,50 грн;

- № 0006830704 від 21.10.2020, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в розмірі 33 600,00 грн;

- № 0006820704 від 21.10.2020, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 22 273 544,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 568 386,00 грн.

Позивач вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем Податкового кодексу України є необґрунтованими, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов`язань.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п. п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З матеріалів справи убачається, що контролюючим органом встановлено, що ТОВ Прайоріті проведено митні операції (придбання товарів) на загальну суму ПДВ 27 309 950,00 грн, на яку сформовано податковий кредит.

Зі згаданої суми на 33 600,00 грн зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 22 273 544,00 грн сформовано суму бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податків.

Направляючи податкові повідомлення-рішення № 0006830704 від 21.10.2020 та № 0006820704 від 21.10.2020, відповідач керувався висновками акту перевірки, які зосереджені на встановленому факті відсутності придбаних товарно-матеріальних цінностей на складі, що дозволяє віднести такі товари до використаних не в господарській діяльності за змістом п. 198.5 ст. 198 ПК України, що, в свою чергу, є передумовою для виникнення обов`язку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування.

За змістом акту перевірки убачається, що під час позапланового заходу контролю використано інформацію, викладену у листі підрозділу оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у м. Києві від 09.09.2020 про те, що …невідомі особи від імені ТОВ Прайоріті заявляють до відшкодування ПДВ на загальну суму 22 273 544,00 грн, сформованого за рахунок проведення імпортних операцій та зберігання імпортованих товарно-матеріальних цінностей за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4 не відповідають імпортованим товарам ввезених на територію України ТОВ Прайоріті . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником складського приміщення є ТОВ Росма-ЛТД , згідно реєстру податкових накладних не відображає здачу в оренду складського приміщення ТОВ Прайоріті.(…) У ході проведених заходів встановлено, що імпортовані товарно-матеріальні цінності ТОВ Прайоріті не зберігались у складських приміщеннях, а транспортувались в Одеську область ТОВ Промтоварний ринок 7-км , де реалізовувались за готівкові кошти кінцевим споживачам через точки роздрібної торгівлі без належного документального оформлення по бухгалтерському та податковому обліках. .

Також, листом слідчого управління ГУ ДФС у м. Києві від 17.09.2020 повідомлено, що … 15.09.2020 співробітниками СВ РОВКП СУ ФР ДФС у м. Києві та десятого оперативного відділу управління ОРД ГУ ДФС у м. Києві в межах кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д. О. від 14.09.2020 проведено обшук складських приміщень, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд 23/4, на території яких, відповідно до поданої інформації ТОВ Прайоріті до органів ГУ ДПС у м. Києві зберігаються ТМЦ ТОВ Прайоріті , які не були реалізовані на території України, у зв`язку з чим, підприємством заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ. За результатами проведеного обшуку вказаних складських приміщень встановлено відсутність ТМЦ, які належать ТОВ Прайоріті , за рахунок яких невідомими особами подано заяву на бюджетне відшкодування ПДВ від імені ТОВ Прайоріті .

Також, в ході слідчих дій допитано в якості свідків власників вказаних приміщень, які повідомили, що не укладали договорів оренди з ТОВ Прайоріті , службові особи вказаного підприємства їм не відомі, ТМЦ вказаного підприємства їм не відомі, ТМЦ за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4, не зберігаються та ніколи не зберігались. .

Крім того, в основу рішень контролюючого органу покладено той факт, що під час проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей документи складського обліку платником податків не надано оформлених довіреностей на отримання ТМЦ матеріально відповідальним особами, прибуткових ордерів складу, накладних на відпуск товару зі складу, карток складського обліку.

В ході інвентаризації встановлено відсутність таблички з адресою та назвою підприємства на складському приміщенні, полиць (маркерованих рядів) для зберігання товару, на наявних картонних коробках відсутні стікери (наклейки) із найменуванням та кількістю товару (номерів партії та дати її приходу).

У зв`язку із викладеним, службовими особами ГУ ДПС у м. Києві зазначено про неможливість встановити належність наявного на складі товару та встановити фактичний перелік та кількість товарів, імпортованого ТОВ Прайоріті .

Вказані обставини стали підставою для висновку контролюючого органу, що за відомостями третіх осіб, позивач не орендував складське приміщення за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4 та товари не зберігав, проте, під час проведення перевірки у згаданому приміщенні виявлені ТМЦ, які неможливо ідентифікувати, з огляду на що, ввезені ТОВ Прайоріті ТМЦ вважаються такими, що використані не в господарській діяльності.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що позивачем під час перевірки надано контракти купівлі-продажу № NEXT/042020 від 01.04.2020, № 381/04/20 від 30.04.2020, № 419/05/20 від 04.05.2020, які укладено між NEXT TRADE SP. Z O.O. та ТОВ Прайоріті , предметом якого є купівля останнім предметів народного споживання (том 1, а. с. 42- 60).

Також, між сторонами укладено рамковий контракт № 1707 від 17.06.2020, яким визначаються загальні положення і принципи спільної роботи (том 1, а. с. 61- 64).

В межах згаданих контрактів купівлі-продажу позивачем придбано товари та ввезено на митну територію України ТМЦ, що підтверджується митними деклараціями, копії яких надано до матеріалів справи (том 1, а. с. 65 - том 2, а. с. 19). Перетин кордону згаданих товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (том 4, а. с. 213- 216).

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ Прайоріті (орендар) та ТОВ Івента Капітал (орендодавець) укладено договір суборенди складського приміщення № 02 від 29.05.2020, площею 468 м2 за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4.

Наразі, керівник ТОВ Росма-ЛТД підтверджує взаємовідносини за договором оренди згаданого приміщення із ТОВ Івента Капітал , яке, в свою чергу, орендує приміщення ТОВ Прайоріті (том 2, а. с. 112), в той час як контролюючим органом взято до уваги лише інформацію з листа підрозділу оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у м. Києві від 09.09.2020 та листа слідчого управління ГУ ДФС у м. Києві від 17.09.2020 про те, що згадане приміщення належить ТОВ Росма-ЛТД , податкова звітність якого не відображає здійснення господарських операцій з оренди приміщення між ним та ТОВ Прайоріті .

Колегія суддів звертає увагу, що норми ПК України та Закону України Про бухгалтерський обліт та фінансову звітність в Україні не ставлять у залежність оцінку поведінки платника податків до можливих порушень договірних чи законодавчих вимог його контрагентами, окрім випадку, якщо такий платник знав про такі порушення.

Також, колегія суддів зауважує, що обставини користування складським приміщенням під час перевірки не досліджувались, з огляду на що, справедливо зробити висновок про те, що ТОВ Прайоріті правомірно користувалось ним.

Колегія суддів звертає увагу, що спір виник стосовно недоведеності належності наявних у складських приміщеннях торогово-матерільних цінностей позивачу, оскільки наявні недоліки складських документів та маркування товару та місць зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про бухгалтерський обліт та фінансову звітність в Україні для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Під час проведення перевірки службовим особам відповідача надано відомість обліку залишків на складі від 30.06.2020 за підписом директора та матеріально-відповідальної особи ТОВ Прайоріті Соловея О. І., за змістом якої на складі перебувало 215 позицій різноманітних товарів.

Отже, даний документ спростовує доводи відповідача про відсутність довіреності матеріально-відповідальної особи, оскільки директор набуває право діяти від імені товариства на підставі статутних документів.

Також, вимоги щодо маркування ТМЦ на складі, монтування вивісок або будь-яких інших ідентифікуючих написів на приміщенні складу, не передбачаються нормативно-правовими актами у сфері адміністрування податків і зборів.

З пояснень головного державного ревізора-інспектора відділу з питань відшкодування ПДВ управління спеціального аудиту ГУ ДПС у м. Києві Громійчук В. В. убачається, що товар був наявний на складі, який остання не змогла ідентифікувати, хоча під час перевірки отримала відомості складського обліку, в якому не виявлено розбіжностей. Про факт проведення інвентаризації станом на 31.08.2020 зазначено також у п. 2.4 акту перевірки. Також підтверджено присутність керівника - Соловея О. І. на початку інвентаризації.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом п. 198.5 ст. 198 ПК України, який пов`язує передумову визнання ТМЦ такими, що не використовуються в господарській діяльності, саме зі встановленням факту нестачі товару.

Неможливість ідентифікувати товар, як посилання на невстановлений факт, не слід ототожнювати зі встановленим фактом його нестачі або відсутності.

За даних обставин, застосування контролюючим органом норми п. 198.5 ст. 198 ПК України є безпідставним, оскільки настання обставин, викладених в її диспозиції, у даному випадку є презюмованими.

Крім того, оскільки судом першої інстанції встановлена наявність товару та відсутність розбіжностей у відомостях про нього, висновок про неможливість ідентифікації ТМЦ, що є бездіяльністю під час встановлення факту наявності або відсутності ТМЦ, не може бути підставою для висновку про те, що платником податків допущено податкове правопорушення.

Відтак, висновок про використання ТМЦ, за наслідком придбання яких оформлено податкових кредит, не в господарській діяльності, слід констатувати факт безпідставного визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в розмірі 33 600,00 грн за ППР № 0006830704 від 21.10.2020 та визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 22 273 544,00 грн за ППР № 0006820704 від 21.10.2020.

Також, з матеріалів справи убачається, що в ході перевірки проаналізовано банківські виписки за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 по рахунках ТОВ Прайоріті , відкритих у АТ Ощадбанк , АТ Банк Інвестицій та Заощаджень , ПАТ Банк Восток та встановлено отримання грошових коштів за товарно-матеріальні цінності на суму 30 368 785,68 грн, з яких 5 061 464,28 грн ПДВ. Дані кошти отримані від ТОВ Агро Дениро , ТОВ Асті Тел , ТОВ БК Будперспектива , ТОВ Блеквот , ТОВ Брама Солюшин , ТОВ Екстенсо ЛТД , ТОВ Інкорн Сервіс , ТОВ Інститут Виноробства , ТОВ Колд Аметістум , ТОВ Легіон Макс , ТОВ Лібрекс , ТОВ Таіф-ТДК , ТОВ Ювента Амт .

Оскільки позивачем не задекларовано згадану суму, контролюючий орган розрахував розбіжність між задекларованою сумою ПДВ та сумою податку за результатами перевірки у розмірі 5 058 658,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ Прайоріті надало копії наступних договорів про надання фінансової допомоги із:

- ТОВ Легіон Макс за № 83 від 15.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 1 300 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 1 293 000,00 грн;

- ТОВ Ювента АМТ за № 7 від 15.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 12 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 11 044,30 грн;

- ТОВ Агро Дениро за № 19 від 25.05.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 830 500,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 830 488,00 грн;

- ТОВ Таіф-ТДК за № 4 від 10.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 300 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 299 824,00 грн;

- ТОВ Асті Тел за № 6 від 10.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 230 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 227 436,00 грн;

- ТОВ Науково-виробниче об`єднання Український науково-дослідний інститут плодово-ягідного виробництва за № 2549 від 05.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 200 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 200 000,00 грн;

- ТОВ Інкорн Сервіс за № 17/16 від 17.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 25 000 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 21 260 200,00 грн;

- ТОВ БК Будперспектива за № 0106/1 від 01.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 530 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 528 751,28 грн;

- ТОВ Екстенсо ЛТД за № 125 від 09.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 50 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 50 000,00 грн;

- ТОВ Брама Солюшин за № 001 від 12.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 8 000 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 6 136 783,47 грн;

- ТОВ Блеквот за № 4/4-1 від 08.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 15 500,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 15 300,00 грн;

- ТОВ Лібрекс за № П110612 від 11.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 310 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 310 000,00 грн;

- ТОВ Колд Аметістум за № 5 від 10.06.2020, предметом якого є надання ТОВ Прайоріті поворотної фінансової допомоги в сумі 60 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 60 000,00 грн (том 4, а. с. 193- 196).

Відтак, на підставі досліджених договорів, ТОВ Прайоріті отримало 31 222 827,00 грн. поворотної фінансової допомоги у червні 2020 року.

Зі змісту акту перевірки убачається, що контролюючий орган дійшов до іншого висновку виключно на підставі результатів дослідження банківських виписок. При цьому, жодної згадки про дослідження наведених договорів, які, як зазначає позивач, надавались під час проведення перевірки, мотивувальна частина акта не містить.

В пункті 2.3 акту перевірки зазначено перелік документів, використаних під час її проведення. Так, поміж іншого, службовими особами ГУ ДПС у м. Києві досліджувались угоди, договори, контракти за червень 2020 року суцільним порядком.

При цьому, жодних зауважень щодо ненадання платником податків запитуваних документів, зокрема вищеописаних договорів, акт перевірки не містить.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договори про надання поворотної допомоги відповідачем не досліджувались та/або залишені поза увагою, оскільки в мотивувальній частині акту повинен описуватись зміст первинних документів за досліджуваною операцією або, у разі їх відсутності, в описовій частині має міститись застереження щодо їх ненадання або неможливість дослідження з інших причин.

Відтак, допущення такої бездіяльності призвело до помилкового висновку контролюючих щодо отримання позивачем 30368785,68 грн. за продаж товарно-матеріальних цінностей.

Цільове призначення зазначених коштів спростовується наданими позивачем суду апеляційної інстанції документами бухгалтерського обліку, зокрема оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 505 за листопад 2021та додатковими угодами за договорами надання поворотної фінансової допомоги.

Отже, оскільки на час здійснення перевірки поворотна фінансова допомога мала статус короткострокової, то вказані суми не входили до об`єкта оподаткування ПДВ, у розумінні ст. 185 ПК України, висновок про порушення обов`язку декларувати такі кошти в декларації з ПДВ є безпідставним.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо невідповідністю цільового призначення перерахованих за договорами фіндопомоги зазначеною у платіжних дорученнях , виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.32.3статті 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Українв банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповдно до реквізитів цих документів з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 ст.22 цього Закону. Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється переказ, згідно з пунктом 33.2 цього Закону, несе платник.

Разом з цим, відповідно до п.2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22(зареєстрованої в Мінюсті 29.03.2004 за №377/8976(далі -Інструкція), платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку , що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеними внутрішніми правилами цього банку.Платник може змінити реквізити Призначення платежу до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення.

Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті Призначення платежу , вирішується між сторонами переказу у визначеному ними порядку без участі банку.

Зазначений порядок також підтверджено Національним Банком України у листі територіальним відділенням НБУ №25-11/1438-7141від 09.06.2011року.

Таким чином, право визначати призначення платежу належить виключно платнику, у зв`язку з чим виправлення інформації, зазначеної в реквізиті Призначення платежу шляхом направлення на адресу одержувача коштів листа не суперечить вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України від 13.11.2012 у справі №К-20530/10.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку , що ППР № 0006880704 від 21.10.2020, в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на 5 058 658,00 грн. є протиправним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення № 0006820704 від 21.10.2020, № 0006830704 від 21.10.2020 та № 0006880704 від 21.10.2020 є необґрунтованими, оскільки винесені на підставі непідтверджених та спростованих висновків, та підлягають скасуванню повністю.

Щодо зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ Прайоріті у розмірі 22 273 544,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Постановою Кабінету Міністрів України № 26 від 25.01.2017 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (Порядок № 26).

Відповідно до п. 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані:

найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер;

дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу;

реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;

дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Відповідно до п. 7 Порядку № 26 після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Оскільки ППР скасовується в судовому порядку, орган ДПС, яким у даному випадку є ГУ ДПС у м. Києві, зобов`язане на наступний день після набрання законної сили рішенням у справі внести до реєстру відповідну заяву на виконання п. 7 Порядку № 26 та п. 200.15 ст. 200 ПК України.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ Прайоріті у розмірі 22 273 544,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.В. Епель

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 08.12.2021р.)