Постанова

від 23.02.2023 по справі 640/932/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/932/21

адміністративне провадження № К/990/16920/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайоріті» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021, ухвалене у складі головуючого судді Шевченко Н.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021, прийняту у складі колегії суддів: Грибан І.М. (головуючий), Епель О.В., Парінов А.Б.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Прайоріті» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2020:

2. № 0006880704, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на 5 058 658,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 264 664,50 грн;

3. № 0006830704, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в розмірі 33 600,00 грн;

4. № 0006820704, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 22 273 544,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 568 386,00 грн;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Прайоріті» у розмірі 22 273 544,00 у відповідності до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України.

5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у м. Києві під час проведення перевірки не з`ясувало істотні обставини та проігнорувало деякі з первинних документів, що призвело до неправильних висновків, на яких гуртуються оскаржувані ППР.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що службовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Прайоріті» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, результати якої викладено в акті від 17.09.2020.

7. І змісту акту перевірки убачається, що відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2020 року на суму 5 058 658,00 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за червень 2020 року на суму 22 273 544,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму ПДВ 33 600 грн.

8. На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесло на адресу позивача наступні податкові повідомлення-рішення:

9. -№ 0006880704 від 21.10.2020, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на 5 058 658,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 264 664,50 грн;

10. - № 0006830704 від 21.10.2020, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в розмірі 33 600,00 грн;

11. - № 0006820704 від 21.10.2020, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 22 273 544,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 568 386,00 грн.

12. Позивач уважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

13. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.07.2021 позов задовольнив.

14. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем Податкового кодексу України є необґрунтованими, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

15. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.12.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

16. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

17. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

18. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (стаття 1 ПК України).

21. Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

22. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

23. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

24. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2. статті 198 ПК України).

25. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

26. придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

27. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

28. ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

29. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

30. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

31. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.

32. Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

33. Пунктом 200.4 вказаної статті передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

34. а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1-3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

35. б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1-3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

36. в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

37. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

38. Згідно із пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

39. б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

40. в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

41. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

42. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

43. Згідно із абзацом 11 частини першої статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

44. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

45. Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV установлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

46. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

47. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

48. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

49. При вирішенні податкових спорів Суд ураховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

50. Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

51. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

52. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

53. Проте, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

54. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

55. Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування, зокрема, і податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

56. VІ. Оцінка Верховного Суду

57. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 21.10.2020 №0006880704, №0006830704, №0006820704.

58. Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач керувався висновками акту перевірки щодо відсутності придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей на складі, що дозволяє віднести такі товари до використаних не в господарській діяльності за змістом п. 198.5 ст. 198 ПК України, що, в свою чергу, є передумовою для виникнення обов`язку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування.

59. Згідно з актом перевірки під час позапланового заходу контролю використано інформацію, викладену у листі підрозділу оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у м. Києві від 09.09.2020 про те, що «…невідомі особи від імені ТОВ «Прайоріті» заявляють до відшкодування ПДВ на загальну суму 22 273 544,00 грн, сформованого за рахунок проведення імпортних операцій та зберігання імпортованих товарно-матеріальних цінностей за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4 не відповідають імпортованим товарам ввезених на територію України ТОВ «Прайоріті». Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником складського приміщення є ТОВ «Росма-ЛТД», згідно реєстру податкових накладних не відображає здачу в оренду складського приміщення ТОВ «Прайоріті.(…) У ході проведених заходів встановлено, що імпортовані товарно-матеріальні цінності ТОВ «Прайоріті» не зберігались у складських приміщеннях, а транспортувались в Одеську область ТОВ «Промтоварний ринок « 7-км», де реалізовувались за готівкові кошти кінцевим споживачам через точки роздрібної торгівлі без належного документального оформлення по бухгалтерському та податковому обліках.».

60. Також, листом слідчого управління ГУ ДФС у м. Києві від 17.09.2020 повідомлено, що «… 15.09.2020 співробітниками СВ РОВКП СУ ФР ДФС у м.Києві та десятого оперативного відділу управління ОРД ГУ ДФС у м. Києві в межах кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д. О. від 14.09.2020 проведено обшук складських приміщень, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд 23/4, на території яких, відповідно до поданої інформації ТОВ «Прайоріті» до органів ГУ ДПС у м. Києві зберігаються ТМЦ ТОВ «Прайоріті», які не були реалізовані на території України, у зв`язку з чим, підприємством заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ. За результатами проведеного обшуку вказаних складських приміщень встановлено відсутність ТМЦ, які належать ТОВ «Прайоріті», за рахунок яких невідомими особами подано заяву на бюджетне відшкодування ПДВ від імені ТОВ «Прайоріті».

61. Також, в ході слідчих дій допитано в якості свідків власників вказаних приміщень, які повідомили, що не укладали договорів оренди з ТОВ «Прайоріті», службові особи вказаного підприємства їм не відомі, ТМЦ вказаного підприємства їм не відомі, ТМЦ за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4, не зберігаються та ніколи не зберігались.».

62. Крім того, в основу рішень контролюючого органу покладено той факт, що під час проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей документи складського обліку платником податків не надано оформлених довіреностей на отримання ТМЦ матеріально відповідальним особами, прибуткових ордерів складу, накладних на відпуск товару зі складу, карток складського обліку.

63. У ході інвентаризації встановлено відсутність таблички з адресою та назвою підприємства на складському приміщенні, полиць (маркерованих рядів) для зберігання товару, на наявних картонних коробках відсутні стікери (наклейки) із найменуванням та кількістю товару (номерів партії та дати її приходу).

64. У зв`язку із викладеним, службовими особами ГУ ДПС у м. Києві зазначено про неможливість встановити належність наявного на складі товару та встановити фактичний перелік та кількість товарів, імпортованого ТОВ «Прайоріті».

65. Тобто, на переконання контролюючого органу, за відомостями третіх осіб, позивач не орендував складське приміщення за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4, товари там не зберігав. Під час проведення перевірки у цьому приміщенні виявлені ТМЦ, які неможливо ідентифікувати, тому відповідач вважає, що ввезені ТОВ «Прайоріті» ТМЦ є такими, що використані не в господарській діяльності.

66. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Прайоріті» проведено митні операції (придбання товарів) на загальну суму ПДВ 27 309 950,00 грн, на яку сформовано податковий кредит.

67. Зі згаданої суми на 33 600,00 грн зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 22 273 544,00 грн сформовано суму бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податків.

68. Під час перевірки позивач надав контракти купівлі-продажу № NEXT/042020 від 01.04.2020, № 381/04/20 від 30.04.2020, № 419/05/20 від 04.05.2020, укладені між NEXT TRADE SP. Z O.O. та ТОВ «Прайоріті», предметом якого є купівля останнім предметів народного споживання (том 1, а. с. 42- 60).

69. Також, між сторонами укладено рамковий контракт № 1707 від 17.06.2020, яким визначаються загальні положення і принципи спільної роботи (том 1, а. с. 61- 64).

70. У межах контрактів купівлі-продажу позивачем придбано товари та ввезено на митну територію України ТМЦ, що підтверджується митними деклараціями, копії яких надано до матеріалів справи (том 1, а. с. 65 - том 2, а. с. 19). Перетин кордону товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (том 4, а. с. 213- 216).

71. На спростування доводів відповідача судами встановлено, що ТОВ «Росма-ЛТД» є власником складського приміщення за адресою адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4, яке здає в оренду ТОВ «Івента Капітал».

72. Між ТОВ «Прайоріті» (орендар) та ТОВ «Івента Капітал» (орендодавець) укладено договір суборенди складського приміщення № 02 від 29.05.2020, площею 468 м2 за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23/4.

73. Згідно з висновками акту перевірки обставини користування складським приміщенням під час перевірки не досліджувались.

74. За згаданою адресою, як зазначає позивач, що не заперечується відповідачем, знаходяться ТМЦ.

75. Під час проведення перевірки службовим особам відповідача надано відомість обліку залишків на складі від 30.06.2020 за підписом директора та матеріально-відповідальної особи ТОВ «Прайоріті» ОСОБА_1, за змістом якої на складі перебувало 215 позицій різноманітних товарів, що спростовує доводи відповідача про відсутність довіреності матеріально-відповідальної особи.

76. Доводи контролюючого органу про те, що директор та головний бухгалтер ТОВ «Прайоріті» - ОСОБА_1 до ведення господарської діяльності не причетний, жодних контрактів з нерезидентами не підписував, стпростовуються показами свідка ОСОБА_1 , який був допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції. Так свідок ОСОБА_1 зазначив протилежну інформацію, зокрема, щодо здійснення управлінських функцій від імені товариства та його участь під час проведення перевірки.

77. Окрім цього, у судове засідання викликано ОСОБА_2 , яка є головним державним ревізором-інспектором відділу з питань відшкодування ПДВ управління спеціального аудиту ГУ ДПС у м. Києві та яка проводила перевірку, про що зазначено у вступній частині акту перевірки.

78. Під час допиту ОСОБА_2 зазначила про те, що товар був наявний на складі, який остання не змогла ідентифікувати. У той же час, під час перевірки отримала відомості складського обліку, в якому не виявлено розбіжностей. Про факт проведення інвентаризації станом на 31.08.2020 зазначено також у п. 2.4 акту перевірки.

79. Свідок ОСОБА_2 також підтвердилао присутність керівника - ОСОБА_1 на початку інвентаризації.

80. Також судами встановлено, що в ході перевірки проаналізовано банківські виписки за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 по рахунках ТОВ «Прайоріті», відкритих у АТ «Ощадбанк», АТ «Банк Інвестицій та Заощаджень», ПАТ «Банк Восток» та встановлено отримання грошових коштів за товарно-матеріальні цінності на суму 30 368 785,68 грн, з яких 5 061 464,28 грн ПДВ.

81. Ці кошти отримані від ТОВ «Агро Дениро», ТОВ «Асті Тел», ТОВ «БК Будперспектива», ТОВ «Блеквот», ТОВ «Брама Солюшин», ТОВ «Екстенсо ЛТД», ТОВ «Інкорн Сервіс», ТОВ «Інститут Виноробства», ТОВ «Колд Аметістум», ТОВ «Легіон Макс», ТОВ «Лібрекс», ТОВ «Таіф-ТДК», ТОВ «Ювента Амт».

82. Оскільки позивачем не задекларовано згадану суму, контролюючий орган розрахував розбіжність між задекларованою сумою ПДВ та сумою податку за результатами перевірки у розмірі 5 058 658,00 грн.

83. Разом з тим позивач зазначив, що кошти отримані від наведених юридичних осіб, як поворотна фінансова допомога, яка не є об`єктом оподаткування ПДВ за змістом статті 185 ПК України, на підтвердження чого надав копії договорів (том 2, а. с.153- 196):

84. із ТОВ «Легіон Макс» за № 83 від 15.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 1 300 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 1 293 000,00 грн;

85. із ТОВ «Ювента АМТ» за № 7 від 15.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 12 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 11 044,30 грн;

86. із ТОВ «Агро Дениро» за № 19 від 25.05.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 830 500,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 830 488,00 грн;

87. із ТОВ «Таіф-ТДК» за № 4 від 10.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 300 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 299 824,00 грн;

88. із ТОВ «Асті Тел» за № 6 від 10.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 230 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 227 436,00 грн;

89. із ТОВ «Науково-виробниче об`єднання Український науково-дослідний інститут плодово-ягідного виробництва» за № 2549 від 05.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 200 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 200 000,00 грн;

90. із ТОВ «Інкорн Сервіс» за № 17/16 від 17.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 25 000 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 21 260 200,00 грн;

91. із ТОВ «БК Будперспектива» за № 0106/1 від 01.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 530 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 528 751,28 грн;

92. із ТОВ «Екстенсо ЛТД» за № 125 від 09.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 50 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 50 000,00 грн;

93. із ТОВ «Брама Солюшин» за № 001 від 12.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 8 000 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 6 136 783,47 грн;

94. із ТОВ «Блеквот» за № 4/4-1 від 08.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 15 500,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 15 300,00 грн;

95. із ТОВ «Лібрекс» за № П110612 від 11.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 310 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 310 000,00 грн;

96. із ТОВ «Колд Аметістум» за № 5 від 10.06.2020, предметом якого є надання ТОВ «Прайоріті» поворотної фінансової допомоги в сумі 60 000,00 грн, на виконання якого фактично перераховано 60 000,00 грн (том 4, а. с. 193- 196).

97. На підставі досліджених договорів суди дійшли висновку, що ТОВ «Прайоріті» отримало 31 222 827,00 грн. поворотної фінансової допомоги у червні 2020 року.

98. Зі змісту акту перевірки убачається, що контролюючий орган дійшов до іншого висновку виключно на підставі результатів дослідження банківських виписок. При цьому, жодної згадки про дослідження наведених договорів, які, як зазначає позивач, надавались під час проведення перевірки, мотивувальна частина акта не містить.

99. У пункті 2.3 акту перевірки зазначено перелік документів, використаних під час її проведення. Так, поміж іншого, службовими особами ГУ ДПС у м. Києві досліджувались угоди, договори, контракти за червень 2020 року суцільним порядком.

100. Жодних зауважень щодо ненадання платником податків запитуваних документів, зокрема описаних вище договорів, акт перевірки не містить.

101. Договори про надання поворотної допомоги відповідачем не досліджувались та/або залишені поза увагою, оскільки в мотивувальній частині акту повинен описуватись зміст первинних документів за досліджуваною операцією або, у разі їх відсутності, в описовій частині має міститись застереження щодо їх ненадання або неможливість дослідження з інших причин.

102. На переконання судів попередніх інстанцій допущення такої бездіяльності призвело до помилкового висновку відповідача щодо отримання позивачем 30 368 785,68 грн. за продаж товарно-матеріальних цінностей.

103. Цільове призначення зазначених коштів спростовується наданими до суду документами бухгалтерського обліку, зокрема оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 505 за листопад 2021 та додатковими угодами за договорами надання поворотної фінансової допомоги.

104. У розумінні ст. 185 ПК України поворотна фінансова допомога не входить до об`єкта оподаткування ПДВ, а тому висновок про порушення обов`язку декларувати такі кошти в декларації з ПДВ є безпідставним.

105. З огляду на те, що збільшення грошового зобов`язання та визначення завищення суми бюджетного відшкодування визнаються судом необґрунтованими, то відсутня передумова для застосування відповідних штрафних санкцій.

106. За таких обставин Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що податкові повідомлення-рішення від 21.10.2020, № 0006820704, № 0006830704 та № 0006880704 є необґрунтованими і підлягають скасуванню повністю.

107. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

108. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

109. Колегія суддів зазначає, що суд касаційної інстанції під час перегляду справи, досліджує питання права, а не факту, оскільки справа у касаційному порядку розглянута після розгляду судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію для встановлення та перевірки фактів.

110. Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

111. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

112. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VI. Судові витрати

113. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року у справі № 640/932/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко