Постанова

від 08.12.2021 по справі 580/2725/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 580/2725/19

адміністративне провадження № К/9901/11646/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (головуючий суддя: Паламар П.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року (колегія суддів: Парінов А.Б., Беспалов О.О., Вівдиченко Т.Р.) у справі №580/2725/19 за позовом Фермерського господарства "Світ Ягід" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У вересні 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ФГ "Світ Ягід" (19954, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Старий Коврай; далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення №2767/23-00-54-12-010 від 12.06.2019 "Про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи";

- зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області включити ФГ "Світ Ягід" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Черкаській області про відмову у підтвердженні фермерському господарству "Світ Ягід" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, оформлене повідомленням №2767/23-00-54-12-010 від 12.06.2019.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області підтвердити Фермерському господарству "Світ Ягід" (код ЄДРПОУ 36085178) статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, починаючи з 01.01.2019.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на користь Фермерського господарства "Світ Ягід" (код ЄДРПОУ 36085178) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. За змістом, внесених з 01 січня 2015 року у Податковий кодекс України змін, окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку, і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів. При вирішенні даного спору, суд взяв до уваги, що в матеріалах справи наявна квитанція №2, яка підтверджує направлення позивачем 08.02.2019 звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік та прийняття її контролюючим органом. Відтак, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що платником податку були вчинені дії з метою відправлення контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України в межах строку, встановленою цією нормою. Також суди взяли до уваги, що відповідачем всупереч встановленого порядку не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 06.02.2018 у справі № 816/543/17, та в постанові від 29.03.2018 у справі № 804/2321/17, та свідчить про неправомірність дій та рішень контролюючого органу в межах спірних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Фермерське господарство "Світ Ягід" для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи засобами електронного зв`язку 08.02.2019 направлено до Головного управління ДФС у Черкаській області звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, що підтверджується квитанціями №2.

Після отримання квитанцій № 2 позивач з`ясував, що у звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік допущено механічну описку, а тому позивач для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, 22.04.2019 направив загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік та відомості про наявність земельних ділянок.

22 квітня 2019 року позивач отримав квитанцію № 2, в якій зазначено документ доставлено до ГУ ДФС у Черкаській області (Чорнобаївський район). Прийнято пакет 22.04.2019 о 15:40:52. Відправник: Державна фіскальна служба України.

12 червня 2019 року листом ГУ ДФС в Черкаській області надано відповідь за №2767/23-00-54-12-010 Про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи , де повідомлено, що у зв`язку з пропуском строку подачі звітності, фермерському господарству відмовлено в поданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС у Черкаській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач на обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15.

Скаржник уважає, що позиція, яка викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15, помилково застосована до спірних правовідносин. Указує, що застосований судами попередніх інстанцій висновок Верховного Суду стосувався правовідносин, що виникли до 2015 року під час дії попередньої редакції Податкового кодексу України, у якій був відсутній пп. 5 п. 299.10 ст. 299 щодо можливості анулювання шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, якщо платником податку четвертої групи не подано звітність, передбачену пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що доводи касаційної скарги не містять обґрунтування підстав необхідності відступлення від висновку Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 17.06.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція).

Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 7.3, 7.4 Інструкції після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктами 7.5, 7.6 Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому знаходиться інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Як уже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15.

За змістом наведених норм податкового законодавства підставою набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %. При цьому, однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Як установили суди попередніх інстанцій, 08.02.2019 позивачем направлено до Головного управління ДФС у Черкаській області звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, що підтверджується квитанцією №2. Після отримання квитанцій №2 позивач з`ясував, що у звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік допущено механічну описку, а тому позивач для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, 22.04.2019 направив загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік та відомості про наявність земельних ділянок.

Таким чином, суди правильно урахували, що наявна в матеріалах справи квитанція №2 підтверджує направлення позивачем 08.02.2019 звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік та прийняття її контролюючим органом, що не спростовано скаржником жодними доказами, які б відповідали вимогам ст. ст. 73 - 76 КАС України. Таким чином, підстави для прийняття контролюючи органом спірного у справі рішення були відсутні.

Крім того, судами обґрунтовано вказано на те, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15, оскільки обґрунтування касаційної скарги зводиться лише до того, що вказаний висновок Верховного Суду помилково застосовано до спірних правовідносин.

Так, скаржник в поданій касаційній скарзі вказує, що на час виникнення спірних правовідносин у справі №814/1394/15 в Податковому кодексі України був відсутній пп. 5 п. 299.10 ст. 299, за змістом якого однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Щодо цих обставин, Суд уважає за необхідне зазначити, що, застосовуючи вказаний висновок Верховного Суду, суди попередніх інстанцій вказали на відсутність в п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу норми, відповідно до якої платник, який саме до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Отже, позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 24.01.2019 у справі №814/1394/15, обґрунтовано взята до уваги судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень у справі.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

За таких підстав, Суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а відтак, Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо наявності підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на переоцінці обставин справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко