Постанова

від 31.03.2020 по справі 580/2725/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2725/19 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Світ Ягід" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Фермерське господарство "Світ Ягід" з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення № 2767/23-00-54-12-010 від 12.06.2019 "Про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи";

- зобов`язання Головне управління ДФС у Черкаській області включити ФГ "Світ Ягід" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Черкаській області про відмову у підтвердженні фермерському господарству "Світ Ягід" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, оформлене повідомленням №2767/23-00-54-12-010 від 12.06.2019.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області підтвердити фермерському господарству "Світ Ягід" статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, починаючи з 01.01.2019 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Черкаській області подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову.

Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що позивачем всупереч вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, загальну податкову декларацію з податку за поточний рік подано після 20 лютого поточного року, внаслідок чого відповідачем правомірно відмовлено у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

У відзиві Фермерського господарства "Світ Ягід" на апеляційну скаргу зазначено про її необґрунтованість, вказано, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнято з належним встановленням обставин справи, зокрема, з огляду на те, що позивачем дотримано вимоги ПК України в межах спірних правовідносин та у встановленому порядку подано звітну податкову декларацію.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Фермерське господарство "Світ Ягід" для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої засобами електронного зв`язку 08.02.2019 направлено до Головного управління ДФС у Черкаській області звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, що підтверджується квитанціями №2.

Після отримання квитанцій № 2 позивач з`ясував, що у звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік допущено механічну описку, а тому позивач для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, 22.04.2019 направив загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік та відомості про наявність земельних ділянок.

22 квітня 2019 року позивач отримав квитанцію № 2, в якій зазначено документ доставлено до ГУ ДФС у Черкаській області (Чорнобаївський район). Прийнято пакет 22.04.2019 о 15:40:52. Відправник: Державна фіскальна служба України.

12.06.2019 листом ГУ ДФС в Черкаській області надано відповідь за № 2767/23-00-54-12-010 Про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи , де повідомлено, що у зв`язку з пропуском строку подачі звітності, фермерському господарству відмовлено в поданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та висновками контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив, зокрема, з того, що платником податку були вчинені дії з метою відправлення контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України в межах строку, встановленою цією нормою, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 2, яка підтверджує факт направлення 08.02.2019.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7.3, 7.4 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція), після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктами 7.5, 7.6 Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За змістом, внесених з 01 січня 2015 року у Податковий кодекс України змін, окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку, і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Відповідно до пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому знаходиться інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу), але відсутня норма, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, в апеляційній скарзі не наведено жодних обґрунтованих доводів на спростування вищевказаної позиції, та не зазначено про наявність підстав для відступлення від зазначених висновків Верховного Суду.

Обгрунтовано вказано судом першої інстанції те, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Крім того, приписами п.299.6 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1)невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2)наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3)недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

У даному випадку податковим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).

Колегія суддів погоджується з правомірністю врахування того, що в матеріалах справи наявна квитанція № 2, яка підтверджує направлення позивачем 08.02.2019 звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік та прийняття її контролюючим органом, що не спростовано апелянтом жодними доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Проте, відповідачем всупереч встановленого порядку не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 06.02.2018 у справі № 816/543/17, та в постанові від 29.03.2018 у справі № 804/2321/17, та свідчить про неправомірність дій та рішень контролюючого органу в межах спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та правового регулювання, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки апелянтом не наведено будь-яких обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, тому вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

Т.Р. Вівдиченко