Постанова

від 23.11.2021 по справі 372/3737/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 372/3737/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11217/2021Головуючий у суді першої інстанції - Потабенко Л.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,

секретар Ющенко Я.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Нонні", Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг", третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання недійсними правочинів, визнання незаконними та скасування записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності на нерухоме майно та його витребування,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом, в якому просила:

- визнати недійсним акт приймання-передачі майна № 2 від 04.09.2019 року, яким передано до Статутного капіталу ТОВ НОННІ житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0584 га кадастровий номер 3223155400:05:028:0167 за цією ж адресою;

- визнати незаконними та скасувати записи про право власності №33269944 від 17.09.2019 року та рішення про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень, індексний номер 48731281 від 18.09.2019 року;

- визнати незаконним та скасувати запис про право власності №33270425 від 17.09.2019 року та рішення про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень, індексний номер 48731638 від 18.09.2019 року;

- визнати за позивачем право власності на вищезазначений житловий будинок та вищезазначену земельну ділянку та витребувати на свою користь у ТОВ НОННІ вказані житловий будинок і земельну ділянку;

- стягнути на її користь судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 16.09.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Паракудою І.В. та зареєстровано в реєстрі під №2980. Договір купівлі-продажу житлового будинку від 16.09.2010 зареєстрований у реєстрі правочинів 16.09.2010 року під №4118565, № витягу 9007892. Даний договір набув чинності, є діючим.

Цього ж дня між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Паракудою І.В. зареєстровано в реєстрі під №2982. Предметом купівлі-продажу за цим договором є земельна ділянка площею 0,0583 га кадастровий номер 3223155400:05:028:0167. Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.09.2010 зареєстрований у реєстрі правочинів 16.09.2010 р під №4118606, № витягу 9007981. Даний договір набув чинності, є діючим.

Разом з тим, 18.09.2019 року позивачу стало відомо, що право власності на вищезазначені об`єкти нерухомості 17.09.2019 року перереєстровано на ТОВ НОННІ на підставі рішення учасника від 04.09.2019 року та акту приймання-передачі майна до статутного капіталу б/н від 04.09.2019 року.

З огляду на викладене, позивач вважає, що ОСОБА_3 вчинила незаконні, протиправні дії щодо позбавлення її права власності на житловий будинок та земельну ділянку, передавши нерухоме майно, яке їй не належить, всупереч її волі, як власника, до статутного капіталу ТОВ НОННІ , а державний реєстратор Хиба А.В. КП Агенції адміністративних послуг незаконно, протиправно, зареєструвала право власності на житловий будинок, та земельну ділянку за ТОВ НОННІ .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29.04.2021 року у задоволенні позову відмовлено (т. 3, а.с. 4-11).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, а також неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

При цьому, в обгрунтування доводів апеляційної скарги вказував на неврахування судом першої інстанції того, що, з огляду на наявні у матеріалах справи чинні та дійсні договори купівлі-продажу нерухомого майна, відповідач у 2019 році не мав прав та повноважень укладати щодо спірних житлового будинку та земельної ділянки договори про їх повторне відчуження (т. 3, а.с. 26-37).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.07.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху (т. 3, а.с. 41, 42).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.07.2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито провадження у справі та надано строк для подання відзиву (т. 3, а.с. 54, 55).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.07.2021 року справу призначено до розгляду (т. 3, а.с. 56).

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися повторно, про час та місце розгляду повідомлені належним чином. Від представника відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ "Нонні" повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що він перебуває на лікарняному, а відповідач ОСОБА_3 та директор відповідача ТОВ "Нонні" Сенько В.В. з 18.11.2021 року перебувають за кордоном.

Разом з тим, враховуючи повторну неявку відповідача та наявність у матеріалах справи відзиву на апеляційну скаргу, а також те, що на підтвердження викладених у клопотанні обставин представником відповідачів не надано жодних доказів, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, які з`явилися у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.09.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Паракудою І.В. та зареєстровано в реєстрі під № 2980, що підтверджується копією цього договору.

Предмет купівлі-продажу за цим договором - житловий будинок загальною площею 382,3 кв.м., житловою площею 162,7 кв.м., за адресою: будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,0583 га, кадастровий номер 3223155400:05:028:0167. Продаж вчинено продавцем за 1 213 221 грн. 00 коп.

Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру правочинів договір купівлі-продажу житлового будинку від 16.09.2010 року зареєстрований у реєстрі правочинів 16.09.2010 року під № 4118565, № витягу 9007892.

Разом з тим, згідно з копією Інформаційної довідки № 181493756 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ТОВ "Нонні" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 48731281 від 18.09.2019 року, підстава виникнення права власності - рішення учасника б/н від 04.09.2019 року та акту приймання-передачі майна до Статутного капіталу б/н від 04.09.2019 року.

Також, 16.09.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Догові купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0583 га, кадастровий номер 3223155400:05:028:0167, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Паракудою І.В., зареєстровано в реєстрі під № 2982, що підтверджується копією відповідного договору.

Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру правочинів договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.09.2010 року, зареєстрований у реєстрі правочинів 16.09.2010 року під № 4118606, № витягу 9007881.

Згідно з копію Інформаційної довідки № 182483672 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:05:028:0167, зареєстровано за ТОВ "Нонні" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48731638 від 18.09.2019 року та акту приймання-передачі майна до Статутного капіталу б/н від 04.09.2019 року.

При цьому, право власності за позивачем ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:05:028:0167, зареєстровано не було.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, серед іншого, з того, що моментом виникнення суб`єктивних прав учасників правовідносин, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності, яке позивачем на спірне майно у встановленому законом та договором порядку не набуте.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції, вважає його помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення обставин, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави не передбачає.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, надані послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п 'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у майбутьньому припиняється.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Крім того, як роз 'яснено у п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07.02.2014 року за № 5, до державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі ст. 396 ЦК України. При цьому, слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов 'язання, яке виникло з договору про відчуження майна (п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України), а покупець є його законним володільцем. У разі укладення нового договору про відчуження раніше переданого покупцю майна без розірвання попереднього договору чи визнання судом його недійсним продавець несе відповідальність за його невиконання у виді відшкодування збитків новому покупцеві.

Також, як передбачено, п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, якщо майно відчужено поза волею власника, то право власності на майно не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребувано. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

При цьому, як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одеражне полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Проте, застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України, а саме реституції як способу цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовуюється лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчменим чи який визнано недійсним.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 року у справі № 674/31/15-а, на практиці слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна від добросовісного набувача, як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням цього майна. Так, реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Таким чином, оскільки з моменту укладення договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки право власності відповідача ОСОБА_3 було припинено, а відсутність державної реєстрації покупцем майна не відновлює право власності особи, яка відчужила своє майно, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з цим позовом через не набуття позивачем права власності на спірне майно у встановленому законом та договором порядку є помилковим.

Натомість, враховуючи те, що відповідачем не спростовано встановлену ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочинів, укладених між нею та позивачем, а будь-яке волевиявлення ОСОБА_1 на відчуження спірних земельної ділянки та житлового будинку шляхом їх передачі у статутний капітал ТОВ "Нонні" та вибуття їх з її володіння без її волі відсутнє, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, визнання недійсним акту приймання-передачі майна № 2 від 04.09.2019 року, визнання незаконними та скасування записів про право власності №33269944 від 17.09.2019 року та рішення про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень, індексний номер 48731281 від 18.09.2019 року та визнання за позивачем право власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку та витребування на користь позивача у ТОВ НОННІ вказані житловий будинок і земельну ділянку.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, у зв`язку неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволенняпозовних вимог.

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і задовольняє позов, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги по 5 763 грн. 00 коп. з кожного (17 289 грн. 00 коп. /3 = 5 763 грн. 00 коп.).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2021 року - скасувати .

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Нонні", Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг", третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання недійсними правочинів, визнання незаконними та скасування записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності на нерухоме майно та його витребування - задовольнити.

Визнати недійсним акт приймання-передачі майна №2 від 04 вересня 2019 року, яким ОСОБА_3 передано до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю НОННІ (код СДРПОУ 43194979) житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним акт приймання-передачі майна №2 від 04 вересня 2019 року, яким ОСОБА_3 передано до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю НОННІ (код СДРПОУ 43194979) земельну ділянку площею 0,0584 га кадастровий номер 3223155400:05:028:0167, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати незаконним та скасувати запис про право власності номер 33269944 від 17 вересня 2019 року, 16:35:34, внесений державним реєстратором Хиба А.В., КП Агенція адміністративних послуг , Київська обл.

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень, індексний номер 48731281 від 18 вересня 2019 року, 10:29:26, внесений державним реєстратором Хиба А.В., КП Агенція адміністративних послуг , Київська обл.

Визнати незаконним та скасувати запис про право власності номер 33270425 від 17 вересня 2019 року, 16:40:26, внесений державним реєстратором Хиба А.В. , КП Агенція адміністративних послуг , Київська обл.

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень, індексний номер 48731638 від 18 вересня 2019 року, 10:37:33, внесений державним реєстратором Хиба А.В., КП Агенція адміністративних послуг , Київська обл.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 382,3 кв.м, житловою площею 162,7 кв.м, розташовану на земельній ділянці площею 0,0583 га, кадастровий номер 3223155400:05:028:0167.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0583 га кадастровий номер 3223155400:05:028:0167, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю НОННІ (код ЄДРПОУ 43194979) на користь ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 .

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю НОННІ (код ЄДРПОУ 43194979) на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0584 га кадастровий номер 3223155400:05:028:0167, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нонні" (код ЄДРПОУ 43194979, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Ушакова, 13-А, кв. 77) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту, може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 07 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

Г.В. Крижанівська