Рішення
від 25.11.2021 по справі 910/12113/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2021Справа № 910/12113/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К. "

до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Національний банк України

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1

про визнання результатів прилюдних торгів та правочину недійсними

Представники учасників процесу:

від позивача: Харицька А.М.

від відповідача 1: Кібець Р.Р.

від відповідача 2: Тімку К.І.

від третьої особи 1: Кібець Р.Р.,

від третьої особи 2: Порало Т.І.

від третьої особи 3: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.10.2019 , залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 05.11.2019, залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Держану організацію (Установу, заклад) "ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ".

15.10.2019 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" надійшов відзив на позов та клопотання про зупинення провадження у справі.

29.10.2019 через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надішли письмові пояснення на позов про визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

04.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

04.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі, у яких позивач просить суд задовольнити заяву відповідача про зупинення провадження у справі та зупинити провадження у справі до остаточного вирішення спору у справі №910/12429/19.

05.11.2019 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зміну кредитора його правонаступником у справі.

Протокольною ухвалою від 05.11.2019 було відкладене підготовче засідання у справі на 21.11.2019.

13.11.2019 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи - Національного банку України.

15.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про заміну кредитора правонаступником.

19.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява у порядку ст. 237 ГПК України про визнання правочину, що пов`язаний з предметом спору, недійсним, у якій позивач просить суд визнати недійсним пов`язаний із предметом спору у справі, а саме договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 14 від 22.10.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований в реєстрі за №817.

21.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення щодо залучення Національного банку України в якості третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про заміну кредитора (відповідача) його правонаступником; заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про залучення третьої особи задоволено; залучено до участі у справі третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національний банк України; продовжено підготовче провадження у справі №910/12113/19 на 30 днів; заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про зупинення провадження у справі №910/12113/19 задоволено; зупинено провадження у справі №910/12113/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/12429/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 поновлено провадження у справі № 910/12113/19, призначено підготовче судове засідання у справі № 910/12113/19 на 05.08.2021.

03.08.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшла заява про закриття провадження у справі.

04.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.08.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи-3 надійшли пояснення по справі.

05.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА".

У підготовчому засіданні 05.08.2021 були постановлено протокольну ухвалу про зміну найменування третьої особи-2 з Держаної організації (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) "ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ" на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Також протокольною ухвалою від 05.08.2021 відкладено розгляд клопотання третьої особи-1 про закриття провадження до наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 залучено до участі у справі відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", відкладено підготовче засідання у справі №910/12113/19 на 09.09.2021.

09.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло заперечення на заяву про закриття провадження у справі.

09.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив.

09.09.2021 через відділ діловодства суду від НБУ надійшли додаткові пояснення щодо позову.

У підготовчому засіданні 09.09.2021, розглянувши заяву відповідача-2 про закриття провадження у справі, суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні клопотання, з огляду на наступне.

У заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" просить суд закрити провадження у справі №910/12113/19 посилаючись на те, що у справах №910/399/20 та №904/54/0/19 було доведено, що згідно з договором відступлення №14 від 22.10.2019 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, набуло статусу нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.", а також нового іпотеко держателя заставного майна ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а операція щодо перерахування ТОВ "Т.Е.К." грошових коштів в сумі 30000000,00 грн для погашення заборгованості за кредитним договором від 28.08.2013 №129/08-13, яка проведена 11.09.2014 є нікчемною в силу приписів пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також договори, укладені за результатами такої операції.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018у справі №372/2230/17-ц, від 22.05.2019 у справі №640/7778/18.

Підстава позову - це обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Предмет позову - матеріально - правові вимоги позивача до відповідача.

Судом встановлено, що предметом розгляду у справі № 910/399/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було:

скасування рішення Фонду від 17.07.2019 №1805 про затвердження порядку продажу активів (майна) Банку в частині включення права вимоги за кредитним договором від 28.08.2013 №129/08-13;

визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу права вимоги за Кредитним договором (лот № GL16N08957), проведених 09.08.2019;

визнання нікчемним договору від 22.10.2019 №14 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за Кредитним договором.

Підставами позову позивачем визначено порушення Фондом пунктів 1-3 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними; відсутності підстав для включення права вимоги за кредитним договором до ліквідаційної маси Банка, оскільки останнім не було проведено претензійно-позовної роботи, зокрема, щодо подання позову про визнання додаткової угоди про припинення Кредитного договору недійсним; не вчиненням дій щодо внесення відомостей про обтяження нерухомого майна, яке забезпечувало виконання зобов`язань за зазначеними у додатку №1 кредитними договорами, не оскарженням скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В про припинення іпотек.

У справі №904/5480/19 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." та Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" було заявлено вимоги про визнання зобов`язання за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К" та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо", припиненими виконанням, проведеним належним чином; визнання договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 14 від 22.10.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований в реєстрі за № 817, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" повністю недійсним з моменту укладання.

Підставами позову ОСОБА_1 (позивач у справі №904/5480/19) визначав відчуження ПАТ "Банк Камбіо" на відкритих торгах (аукціоні) неіснуючого права вимоги та наявності заборони щодо укладення договорів з відчуження права вимоги за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013.

Водночас у цій справі за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." заявлено позовні вимоги про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу ПАТ "Банк Камбіо" права вимоги за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 та визнання недійсним договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 14 від 22.10.2019.

Як на підставу для визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу ПАТ "Банк Камбіо" права вимоги за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 позивач посилається на припинення кредитного договору у зв`язку зі погашенням заборгованості, порушенням положень ст.227, 1081 ЦК України. Наявність підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги позивач посилається на п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушенням норм ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки станом на 22.10.2019 діяла заборона суду щодо укладення договорів з відчуження права вимоги за кредитним договором.

Враховуючи наведене вище, справи №904/5480/19, №910/399/20 та №910/12113/19 мають різні матеріально-правові вимоги та обставини, що обґрунтовують звернення до суду, а відтак підстави для закриття провадження у справі №910/12113/19 згідно п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

За вказаних обставин суд відмов у задоволенні заяви відповідача-2 про закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 09.09.2021 у підготовчому судовому засіданні була оголошена перерва до 23.09.2021.

17.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надішли письмові пояснення щодо необхідності залучення третьої особи, у яких позивач просить суд залучити ОСОБА_1 до розгляду справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 залучено до участі у справі № 910/12113/19 третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , відкладено підготовче засідання у справі № 910/12113/19 на 07.10.2021.

28.09.2021 через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення.

29.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

05.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі.

06.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо іпотечного обтяження.

У підготовчому засіданні 07.10.2021 на підставі ч.2 ст.80, ч.1 ст.81 ГПК України суд відмовив у задоволенні усного клопотання позивача про витребування доказів (наказу Банку № 109, витягу Акту комісії з перевірки правочинів).

У підготовчому засіданні 07.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.11.2021.

10.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

10.11.2021 через відділ діловодства суду від Національного банку України надійшла заява про зупинення провадження у справі № 910/12113/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах та прийняття Великою Палатою Верховного Суду відповідного рішення у справі №910/12525/20.

У судовому засіданні 11.11.2021 суд, розглянувши заяву Національного банку України про зупинення провадження у справі встановив наступне.

У відповідності до приписів пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Клопотання обґрунтоване тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 05.10.2021 у справі № 910/12525/20 про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу, передав зазначену справу на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вказала на необхідність відступу від висновків щодо відсутності правових підстав для оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №639/4836/17, від 28.07.2021 у справі №761/33403/17. Також колегією суддів вказано, що передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування частини першої статті 203, частини першої статті 215, статті 655, частини першої статті 656 ЦК України з метою забезпечення вимог верховенства права, складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, ураховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.

Однак, судом встановлено, що станом на 11.11.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/12525/20.

Отже, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі №910/12525/20, оскільки останньою не вирішено питання про прийняття справи №910/12525/20 до розгляду.

За вище наведених обставин суд протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати відмовив у задоволенні заяви НБУ про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 11.11.2021 відкладено судове засідання по суті на 25.11.2021.

25.11.2021 через відділ діловодства суду від Національного банку України надійшла заява про зупинення провадження у справі № 910/12113/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/12525/20.

У судове засідання прибули представники позивача, відповідачі та третіх осіб 1,2. Представник третьої особи-3 у судове засідання не заявилися.

Третя особа-3 була належним чином повідомлена про судове засідання з розгляду справи по суті ухвалою суду від 11.11.2021.

У судовому засіданні 25.11.2021, розглянувши заяву Національного банку України про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи процесуального законодавства, після початку розгляду справи по суті суд має право зупинити провадження у справі виключно з підстав, встановлених п.1-3 ч. 1 ст.227 та п.1 ч.1 ст. 228 ГПК України, які розширеному тлумаченню не підлягають.

Як передбачено ч.1 ст.196 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відбувається у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 - 3 ст.201 Господарського процесуального кодексу України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з`явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

За приписами ст.113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вищенаведені норми свідчать, що законодавець чітко встановив строки для вчинення певних процесуальних дій, визначаючи їх, в тому числі й певними стадіями судового процесу.

У судовому засіданні 11.11.2021 суд відкрив судове засідання, а отже розпочав розгляд справи по суті.

Оскільки у судовому засіданні 11.11.2021 суд розпочав розгляд справи по суті, відсутні процесуально-правові підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, а відтак заява Національного банку України про зупинення провадження у справі з огляду на приписи ст.113, 118, ч.3 ст.195, Господарського процесуального кодексу України, подана після спливу встановленого законом строку, залишена судом без розгляду, про що судом постановлено протокольну ухвалу.

При цьому судом враховано, що процесуальний закон, зокрема, ст. 207 ГПК України не позбавляє сторони права заявляти клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, встановлений судом, в тому числі й про зупинення провадження у справі, разом з цим імперативна норма ч.3 ст.195 ГПК України позбавляє суд процесуальної можливості зупинити провадження у справі з підстав не передбачених цією статтею.

Представник позивача у судовому засіданні 25.11.2021 надав пояснення по суті позову, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 25.11.2021 надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 25.11.2021 надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив.

Представники третіх осіб-1, 2 надали пояснення, позовні вимоги заперечили.

У судовому засіданні 25.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із матеріалами справи, 28.08.2013 між TOB "Т.Е.К." та ПАТ "Банк Камбіо" укладений кредитний договір №129/08-13 (далі - кредитний договір), у відповідності до умов якого (у редакції договорів про внесення змін до кредитного договору): сума кредиту складає 30000000,00 грн; дата видачі кредиту 30.08.2013; дата повернення кредиту - 30.12.2015; проценти за користування кредитом 22 % в період з 28.08.2013 по 30.04.2014, 18 % в період з 01.05.2014 по 30.12.2015.

У відповідності до п.1.8 кредитного договору в редакції договору про внесення змін №3 від 17.06.2014 про внесення змін до кредитного договору зобов`язання за кредитним договором забезпечуються:

заставою нерухомого майна, а саме земельних ділянок, які розташовані на території Київської області, Ворзельської сільської ради:

які належать ОСОБА_3 на праві приватної власності: площею 1,1064 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0090), площею 2,4797 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0119), площею 0,8028 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0093), площею 1,6977 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0117), ринкова вартість 22385906,14 грн згідно з договором іпотеки від 28.08.2013;

які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності: площею 2,7708 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0116), площею 3,4471 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0094), ринкова вартість 22868814,41 грн відповідно до договору іпотеки від 28.08.2013;

які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності: площею 0,6445 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0092), площею 1,3011 га (кадастровий номер 3210945600:01:074:0118), ринкова вартість 7155722,04 грн згідно з договором іпотеки від 28.08.2013;

загальною ринковою вартістю 52410442,59 грн; договори іпотеки укладаються на строк дії кредитного договору; у разі дострокового розірвання кредитного договору договори іпотеки підлягають розірванню; кредит видається лише після підписання договорів іпотеки/страхування заставного майна, але не пізніше ніж наступного дня після підписання договорів іпотеки;

заставою майнових прав за договором строкового банківського владу від 30.08.2013 №23/08-13 на суму 30000000 грн, відповідно до договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги №129/06-14-І від 17.06.2014.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору, банк відкриває рахунок № НОМЕР_1 для обліку кредиту та рахунок № НОМЕР_2 для обліку процентів.

У п. 2.5. кредитного договору сторони погодились, що кредит може бути достроково повернутий Позичальником повністю або частково зі сплатою процентів за фактичний строк користування кредитом за умови повідомлення про це банк не пізніше ніж за два робочі дні до дня повернення кредиту.

Відповідно до пп.3.2.2 п.3.2 кредитного договору, банк має право достроково вимагати повернення кредиту та проведення повного розрахунку з банком у випадку втрати предмету застави.

30.08.2013 між TOB "Т.Е.К." та ПАТ "Банк Камбіо" укладено договір №23/08-13 строкового банківського вкладу, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний рахунок № НОМЕР_3 в гривні для зарахування на нього тимчасово вільних коштів вкладника (п.1.1 договору №23/08-13).

10.09.2014 позивач направив ПАТ "Банк Камбіо" лист №17/09-14 від 10.09.2014, яким позивач просив банк, у зв`язку із виробничою необхідністю повернути кошти з депозитного рахунку № НОМЕР_4 , що відкритий в ПАТ "Банк Камбіо" МФО 380399, відповідно до Договору строкового банківського вкладу №23/08-13 від 30.08.2013, в сумі 30000000,00 грн.

10.09.2014 та 11.09.2014 TOB "Т.Е.К." відповідно до платіжних доручень від 10.09.2014 №291 на суму 30000000 грн та від 11.09.2014 №297 на суму 236712,33 грн здійснило перерахування грошових коштів на користь банку в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування кредитом за кредитним договором.

11.09.2014 TOB "Т.Е.К." та ПАТ "Банк Камбіо" укладено додаткову угоду про припинення кредитного договору №129/08-13 та додаткову угоду про припинення договору №23/08-13.

ПАТ "Банк Камбіо" надав TOB "Т.Е.К." довідку №591 від 11.09.2014, в якій зазначено, що заборгованість за кредитним договором у сумі 30000000 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 236712,33 грн погашена TOB "Т.Е.К." в повному обсязі.

У подальшому, 19.07.2019 на сайті державного підприємства "Прозоро.Продажі" https://Prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-07-19-000174-b Банком опубліковано оголошення від 19.07.2019 з продажу на "голландському" аукціоні права вимоги за Кредитним договором, забезпечення: вісім земельних ділянок загальною площею 14,2501 га, розташовані за адресою: Київська область, смт Ворзель (№ лоту: GL16N08957).

Право вимоги (№ лоту: GL16N08957) ПАТ "Банк Камбіо" було реалізовано 09.08.2019 на електронному майданчику dgf.prozorro.sale на відкритих торгах ("голландському" аукціоні) за ціною 12 305 654,79 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-07-19-000174-b.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскільки кошти, в рахунок повернення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 року, на рахунок ПАТ "Банк Камбіо" були зараховані 11.09.2014, з огляду на укладену додаткову угоду від 11.09.2014 року про припинення кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013, враховуючи, що додаткова угода Уповноваженою осою Фонду нікчемною не визнавалась, Уповноважена особа з позовом про визнання правочину нікчемним до суду не зверталась, то зобов`язання за кредитним договором є такими, що припинені, у зв`язку з належним виконанням.

Позивач вважає, що зобов`язання ТОВ "Т.Е.К." перед ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 року укладеного ПАТ "Банк Камбіо" з TOB "Т.Е.К." з забезпеченням, що є лотом №GL16N08957 на прилюдних торгах ("голландському" аукціоні) з продажу права вимоги за кредитним договором були виконані в повному обсязі 11.09.2014, та як наслідок є припиненими, а відтак ПАТ "Банк Камбіо" на відкритих торгах (аукціоні) здійснив відчуження ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" неіснуючого права вимоги.

За обґрунтуваннями позивача, правочин, направлений на відчуження права вимоги за кредитним договором, вчинений ПАТ "Банк Камбіо" порушує норми цивільного законодавства, зокрема ст. 227, 1081 ЦК України, а тому відповідно до ст. 203 ЦК України є нікчемним. Оскільки проведення прилюдних торгів з продажу на "голландському" аукціоні права вимоги за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 (№ лоту: GL16N08957) здійснювалося на підставі нікчемного правочину, то результати такого аукціону підлягають визнанню недійсними.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою у порядку ст. 237 ГПК України, у якій просить суд визнати недійсним пов`язаний із предметом спору у справі, а саме договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 14 від 22.10.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований в реєстрі за №817.

Так, згідно із матеріалами справи 22.10.2019 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 09.08.2019 № UA-EA-2019-07-19-000174-b, між ПАТ "Банк Камбіо", як банком, та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", як новим кредитором, укладено договір № 14 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та майнових прав (далі - договір про відступлення права вимоги).

Відповідно до п.1 договору про відступлення права вимоги банк в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги та майнові права банку до позичальників та іпотекодавців, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі - боржники, включаючи права вимоги та майнові права до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з додатком № 1 до цього договору та акту приймання-передачі документації до цього договору, надалі - основні договори, надалі - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно із п.2 договору про відступлення права вимоги, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у додатку № 1 до цього договору, та сплати штрафних санкцій у розмірах, розрахованих відповідно до вимог чинного законодавства України, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань тощо.

Сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами згідно з Договором №14 новий кредитор до моменту укладення Договору №14 сплачує Банку грошові кошти у сумі 12305654,79 грн. без ПДВ на підставі протоколу електронного аукціону від 09.08.2019 №UA-EA-2019-07-19-000174-b, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор (п.4 договору про відступлення права вимоги).

В обґрунтування вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, позивач посилається на те, що:

спірним договором визначено, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" сплачує ціну 12305654,79 грн, що є на 75% меншим від вартості вимог та вартості майна, яким були забезпечені вимоги, а отже проведений аукціон є нікчемним у розумінні п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19 у кримінальному провадженні № 12019040650002283 від 16.09.2019 накладено арешт на: майнові права за кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13, шляхом заборони будь-яким юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з розпорядженням та відчуженням зазначеним майном, у тому числі за правом вимоги за кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13;

ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у справі №910/11226/19 заборонено організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн", Державному підприємству "Прозорро. Продажі", а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам (крім Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" та Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"), в тому числі переможцю (відкритих торгів) електронного аукціону - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів (електронного аукціону) з продажу права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.", та договорами іпотеки, укладеними в забезпечення кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013, в т.ч.: укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (електронних аукціонів), договори (в тому числі договори купівлі-продажу, договори відступлення права вимоги, тощо), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (електронних аукціонів); заборонено державним реєстраторам, якими є особи, визначені ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0116, 3210945600:01:074:0094, 3210945600:01:074:0118, 3210945600:01:074:0092, 3210945600:01:074:0117, 3210945600:01:074:0119, 3210945600:01:074:0090, 3210945600:01:074:0093, які є предметом іпотечних договорів, які забезпечували виконання зобов`язань за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013.

Позивач стверджує, що оскільки ціна договору про відступлення права вимоги становить 12305654,79 грн, що є на 75% меншим від вартості вимог та вартості майна, яким були забезпечені вимоги, то проведений аукціон є нікчемним у розумінні п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За доводами позивача, договір про відступлення права вимоги, укладений за спірними результатами прилюдних торгів (аукціону) з продажу права вимоги за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013, є таким, що укладений з порушенням норм ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки станом на 22.10.2019 діяла заборона суду щодо укладення договорів з відчуження права вимоги за кредитним договором.

Також позивач зазначає, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" порушило заборону щодо проведення розрахунків, накладену ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/11226/19, що є порушенням норм ст. 203 ЦК України та ст. 137 ГПК України.

Посилаючись на наведені обставини позивач вважає, що договір про відступлення права вимоги є нікчемним у відповідності до п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.203 ЦК України, у зв`язку із чим позивачем заявлено вимогу про визнання правочину, пов`язаного із предметом спору у справі, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 14 від 22.10.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований в реєстрі за №817, недійсним.

Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" (відповідач-1) проти позову заперечило, посилаючись на те, що виконання зобов`язання проведене всупереч чинному законодавству на підставі нікчемних правочинів, без реального надходження коштів в рахунок погашення заборгованості, що не є підставою припинення зобов`язання. Банк зазначив про нікчемність в силу закону додаткової угоди від 11.09.2014 про припинення кредитного договору. Посилаючись на законність та належність проведення електронного аукціону, банк зазначив про відсутність підстав вважати недійсними результатів такого аукціону.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (відповідач-2) проти позовних вимог заперечує, що посилаючись на те, що обставини щодо відсутності реального надходження коштів в рахунок погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." за кредитним договором, обставини встановлені судовими рішеннями у справах №910/399/20, №910/12429/19 та №904/5480/19 підтверджують факт нікчемності операції щодо перерахування ТОВ "Т.Е.К." грошових коштів в сумі 30000000,00 грн в силу приписів п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка була проведена 11.09.2011 та нікчемності договорів про розірвання/припинення кредитного договору та договорів забезпечення, укладених за результатами цієї операції. На переконання відповідача-2, оскільки позивач не є стороною оскаржуваного договору про відступлення прав вимоги щодо якого подана дана заява в порядку ч. 3 ст. 237 ГПК України, у позовній заяві позивачем не наведено які його права та законні інтереси порушуються внаслідок укладення договору про відступлення, а також, враховуючи той факт, що результат проведення прилюдних торгів з продажу прав вимоги за кредитним договором не порушує будь-яких прав ТОВ "Т.Е.К.", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" зазначає про наявність підстав для відмови у задоволенні позову. Окрім того, відповідач-2 стверджує, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19 не встановлювала обмежень для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо проведення прилюдних торгів та відчуження прав вимоги за кредитним договором.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-1) у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на нікчемність операції, проведеної 11.09.2014, щодо перерахування TOB "Т.Е.К."грошових коштів у розмірі 30000000 грн. в рахунок погашення заборгованості. Фонд зазначив, що публічні електронні торги (аукціон) з продажу прав вимоги проведені у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Національний банк України заперечуючи проти позовних вимог зазначив про відсутність згідно договору застави майнових прав №04/ЗМП-8 згоди НБУ на укладення між позивачем та банком договору про припинення кредитного договору, відсутності порушеного права позивача внаслідок оспорюваних результатів електронних торгів та укладеного договору. НБУ вказує, що проведення аукціону та укладення договору про відступлення прав вимоги відбулося в процедурі ліквідації банку, а тому посилання позивача на нікчемність правочину у відповідності п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставним.

ОСОБА_1 (третя особа-3) позовні вимоги підтримав, вказуючи на відсутність обставин нікчемності операції з перерахунку коштів ТОВ "Т.Е.К." та наявності обставин припинення основного зобов`язання за кредитним договором.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, між TOB "Т.Е.К." та ПАТ "Банк Камбіо" укладений кредитний договір №129/08-13 від 28.08.2013, згідно із умовами якого (у редакції договорів про внесення змін до кредитного договору): сума кредиту складає 30000000,00 грн; дата видачі кредиту 30.08.2013; дата повернення кредиту - 30.12.2015; проценти за користування кредитом 22 % в період з 28.08.2013 по 30.04.2014, 18 % в період з 01.05.2014 по 30.12.2015.

Як зазначено судом вище, в забезпечення зобов`язання ТОВ "Т.Е.К." за кредитним договором були укладені наступні правочини:

іпотечний договір від 28.08.2013, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк Камбіо", посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстрований в реєстрі за № 1336, з предметом іпотеки: земельні ділянки, що належали на праві приватної власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), з кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0090, 3210945600:01:074:0119, 3210945600:01:074:0093, 3210945600:01:074:0117;

іпотечний договір від 28.08.2013, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк Камбіо", посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстрований в реєстрі за № 1335, з предметом іпотеки: земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) на праві приватної власності з кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0116, 3210945600:01:074:0094;

іпотечний договір від 28.08.2013, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ "Банк Камбіо", посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстрований в реєстрі за № 1337, з предметом іпотеки: земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) на праві приватної власності з кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0092, 3210945600:01:074:0118.

У подальшому, згідно із наявними у матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.09.2021 право власності на земельні ділянки: площею 0,6445 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0092; площею 2,7708 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0116; площею 1,3011 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0118; площею 3,4471 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0094; площею 1,064 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0090; площею 0,8028 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0093; площею 1,6977 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0117; площею 2,4797 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0119, належить ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 18.06.2019, посвідчених приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіним М. С.

Згідно із матеріалами справи, 30.08.2013 між TOB "Т.Е.К." та ПАТ "Банк Камбіо" укладено договір №23/08-13 строкового банківського вкладу, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний рахунок № НОМЕР_3 в гривні для зарахування на нього тимчасово вільних коштів вкладника (п.1.1 договору №23/08-13).

Згідно із п.1.2 договору №23/08-13 банк приймає на вкладний рахунок грошові кошти в тимчасове користування на строк з 30.08.2013 по 30.12.2015 та зобов`язується повернути 30.12.2015 суму вкладу та нараховані проценти на умовах і в порядку, передбачених договором №23/08-13.

Вкладник зобов`язується перерахувати 30.08.2013 грошові кошти на вкладний рахунок в сумі 30000000 грн; підтвердженням внесення вкладу на рахунок № НОМЕР_3 є виписка з рахунку № НОМЕР_3 (п.2.1 договору №23/08-13).

Відповідно до п.2.3 договору №23/08-13 в редакції договору від 17.06.2014 про внесення змін до договору №23/08-13 банк зобов`язується, зокрема:

відкрити вкладнику вкладний рахунок № НОМЕР_3 та прийняти грошовий вклад на зазначений рахунок;

нарахувати проценти за користування депозитом: з 30.08.2013 по 31.08.2013 у розмірі 22% річних; з 01.09.2013 по 30.09.2013 у розмірі 22,74% річних; з 01.10.2013 по 30.12.2015 у розмірі 22% річних; з 01.05.2014 по 30.12.2015 у розмірі 18,42% річних;

повернути суму вкладу та суму процентів 30.12.2015 на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_8 .

За змістом пункту 6.4 договору №23/08-13 договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

11.09.2014 TOB "Т.Е.К." та ПАТ "Банк Камбіо" укладено додаткову угоду про припинення кредитного договору за умовами якої сторони, керуючись ст.606 Цивільного кодексу України, дійшли згоди припинити кредитний договір №129/08-13 від 28.08.2013 року, укладений між банком та позичальником. З моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, зобов`язання сторін, що виникли з кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 року, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договором.

Водночас, відповідно до ч.4, 5 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) НБУ не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з п.6, 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено підстави нікчемності правочинів (у тому числі договори) неплатоспроможного банку.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно з ч.4 ст.75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" НБУ мав право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Як встановлено судом постановою Правління Національного банку України від 19.08.2014 за №510/БТ прийнято рішення про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора.

Постановою №510/БТ було, зокрема, заборонено ПАТ "Банк Камбіо" використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов`язано здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України, у зв`язку з цим перерахувати кошти в національній валюті з кореспондентських рахунків ПАТ "Банк Камбіо", відкритих у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.

Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2014 за №603/БТ Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" віднесено до категорії проблемних.

Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року за №603/БТ ПАТ "БАНК КАМБІО" віднесено до категорії проблемних, запроваджено певні обмеження у діяльності Банку, зокрема: погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями Банку, мало прийматись тільки в грошовій формі; погашення заборгованості за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об`єкти застави, здійснювати за погодженням із куратором Банку.

Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014 за №782 Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" віднесено до категорії неплатоспроможних.

На виконання Постанови №782 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 за №140 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо".

Відповідно до Рішення №140 починаючи з 05 грудня 2014 року в ПАТ "Банк Камбіо" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Камбіо".

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №144 від 27.02.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за №46 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.

У подальшому виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 лютого 2016 року за №212 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" на два роки до 01 березня 2018 року включно.

01 лютого 2018 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 304 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" строком на один рік з 02 березня 2018 року до 01 березня 2019 року включно.

14 лютого 2019 року Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 350 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" строком на один рік з 02 березня 2019 року до 01 березня 2020 року включно.

25 липня 2019 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1863, згідно якого змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо". Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо" надано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Савельєвій Анні Миколаївні на строк з 26.07.2019 року.

Надалі, на виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою банку було здійснено ряд заходів.

16.07.2018 було видано Наказ № 108, яким було створено комісію для підготовки, аналізу та узагальнення аналітичної інформації щодо правочинів укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації Банку, які можуть містити ознаки нікчемності.

18.07.2018 видано Наказ №109, згідно якого затверджено Акт комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, згідно якого виявлено ознаки нікчемності у ряді договорів, які укладались протягом року до моменту введення тимчасової адміністрації Банку.

27.09.2018 листом за №22/1830 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку було направлено на адресу ТОВ "Т.Е.К." повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності, згідно якого вказано на те, що наказом уповноваженої особи №109 від 18.07.2018 було затверджено акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені в п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в таких правочинах:

щодо відступлення/розірвання/припинення договору іпотеки, посвідченого 28.08.2013 Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим №1337, укладеним Банком і Олечко Т.М.; предмет іпотеки - дві земельні ділянки кадастрові номери 3210945600:01:074:0118 та 3210945600:01:074:0092, загальною площею 1,9456 га, що розташовані за адресою: Київська область, смт Ворзель, заставна вартість 7155722,04 грн.;

щодо відступлення/розірвання/припинення договору іпотеки, посвідченого 28.08.2013 Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим №1336, укладеним Банком і ОСОБА_3 ; предмет іпотеки - чотири земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945600:01:074:0119, 3210945600:01:074:0117, 3210945600:01:074:0090 та 3210945600:01:074:0093, загальною площею 6,0866 га, що розташовані за адресою: Київська область, смт Ворзель, заставною вартістю 22385906,14 грн.;

Ч щодо відступлення/розірвання/припинення договору іпотеки, посвідченого 28.08.2013 Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим №1335, укладеним Банком і ОСОБА_2 ; предмет іпотеки - дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945600:01:074:0116 та 3210945600:01:074:0094, загальною площею 6,2179 га , що розташовані за адресою: Київська область, смт Ворзель, заставною вартістю 22868814,41 грн.;

операції, проведеної 11.09.2014, щодо перерахування TOB "Т.Е.К." (ЄДРПОУ 31035379) грошових коштів у розмірі 30 000 000 грн. з рахунку № НОМЕР_9 на рахунок № НОМЕР_10 з призначенням; "Повернення суми кредиту зг.кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013р. Без ПДВ.";

- застосовано наслідки нікчемності правочинів, в тому числі здійснено зворотні транзакції за рахунком за нікчемним правочином.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.07.2019 №1805 "Про затвердження умов продажу активів ПАТ "БАНК КАМБІО" вирішено, зокрема, визначити активи Банка, що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, та перебувають у заставі НБУ, зокрема: номер лоту - 1; код активу - 207; група активу - І; позичальник - Товариство; Кредитний договір; заборгованість за кредитом (01.07.2019) - 55934794,50 грн.; оцінка вартості на 03.09.2018 - 3983460 грн.; початкова ціна - 55934794,50 грн.; початкова (стартова) ціна - 55934794,50 грн.; мінімальна ціна - 11186958,90 грн.; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 80%.

Право вимоги за кредитним договором №129/08-13 (№ лоту: GL16N08957) ПАТ "Банк Камбіо" було реалізовано 09.08.2019 на електронному майданчику dgf.prozorro.sale на відкритих торгах ("голландському" аукціоні) за ціною 12 305 654,79 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-07-19-000174-b.

Як встановлено судом вище, позивач листом просив ПАТ "Банк Камбіо" повернути кошти з депозитного рахунку № НОМЕР_4 , що відкритий в ПАТ "Банк Камбіо" МФО 380399, відповідно до договору строкового банківського вкладу №23/08-13 від 30.08.2013, в сумі 30000000,00 грн.

Платіжними дорученнями від 10.09.2014 №291 на суму 30000000 грн та від 11.09.2014 №297 на суму 236712,33 грн 10.09.2014 та 11.09.2014 позивач здійснив перерахування грошових коштів на користь банку в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування кредитом за кредитним договором.

Перерахування коштів здійснено з рахунку вкладника № НОМЕР_11 за договором строкового банківського вкладу №23/08-13 від 30.08.2013.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок звернення позивача до ПАТ "Банк Камбіо" із заявою про повернення коштів з депозитного рахунку №26158800100033 та наступне їх використання для погашення заборгованості за кредитом, по своїй суті є коригуванням банківського балансу.

Тобто, погашення заборгованості за кредитним договором відбувалося за рахунок депозитних коштів.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/399/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про:

- скасування рішення Фонду від 17.07.2019 №1805 про затвердження порядку продажу активів (майна) Банку в частині включення права вимоги за кредитним договором від 28.08.2013 №129/08-13 (далі - Кредитний договір), укладеним Банком та Товариством, до переліку активів Банку, що підлягають продажу;

- визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу права вимоги за Кредитним договором (лот № GL16N08957), проведених 09.08.2019;

- визнання нікчемним договору від 22.10.2019 №14 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №910/399/20 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.".

Постановою Верховного Суду від 19.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №910/399/20 залишено без змін.

В межах розгляду справи №№910/399/20 судами були встановлені наступні обстави:

- перерахування коштів проводилося в межах Банку, в період очевидної неспроможності виконання ним своїх грошових зобов`язань, без залучення реальних коштів на оплату договору;

- таким погашенням було порушено суть та мету встановлених постановою правління НБУ від 19.08.2014 №510/БТ обмежень щодо прийняття розрахунків за договорами виключно через кореспондентський рахунок НБУ;

- з урахуванням обмежень, встановлених постановою правління НБУ від 19.08.2014 №510/БТ, саме з цього рахунку мали б списуватись кошти під час проведення транзакцій з перерахування коштів з рахунків клієнтів банку, і саме на цьому рахунку кошти мали б відображатись у разі їх реального надходження;

- здійснення розрахунку за зазначеними договорами відбулося в межах Банку - як наслідок, не відбулося реального надходження коштів на рахунок банку, а відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань;

- оскільки операція, проведена 11.09.2014, щодо перерахування Товариством грошових коштів у сумі 30000000 грн, є нікчемною в силу приписів пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то і договори, укладені за результатами такої операції, є нікчемними.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.

При цьому суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

За наведеного вище, враховуючи принцип юридичної визначеності, обставини встановлені у справі №910/399/20 щодо відсутності реального надходження коштів на рахунок банку внаслідок перерахування TOB "Т.Е.К." 11.09.2014 коштів у сумі 30000000 грн в погашення кредиту за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, нікчемності зазначеної операції з перерахування коштів в силу приписів пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", повторного доведення під час розгляду даного спору не потребують.

Також у провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №910/12429/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фонду, НБУ, ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", про визнання припиненими правовідносин за Кредитним договором і договорами іпотеки, відновлення становища, яке існувало до прийняття наказу від 18.07.2018 №109, зобов`язавши Банк в особі уповноваженої особи Фонду виключити з бухгалтерського обліку Банка за рахунками обліку кредитів кредитну заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." за Кредитним договором та щодо припинення виконання дій визначених у наказі від 18.07.2018 №109 стосовно застосування наслідків нікчемності правочинів в частині відновлення у бухгалтерському обліку кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." за Кредитним договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2020 зі справи №910/12429/19 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2020 у справі №910/12429/19 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції даної постанови; в іншій частині рішення залишено без змін.

В межах розгляду справи №910/12429/19 суди дійшли висновку, що внаслідок звернення ТОВ "Т.Е.К." до Банку із заявою про повернення коштів за вкладом та наступне їх використання для погашення заборгованості за кредитом по своїй суті є коригуванням банківського балансу та вказує на відсутність для кредитора причинно-наслідкового зв`язку між обов`язком та його реальним виконанням; тобто, вказана операція була здійснена без урахування вимог постанови правління НБУ від 19.08.2014 №510/БТ стосовно обмежень щодо прийняття розрахунків за договорами виключно через кореспондентський рахунок НБУ.

У той же час ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." про відмову від позову у справі № 910/12429/19; прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." від позову до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про визнання правовідносин припиненими, відновлення становища шляхом зобов`язання виключити з бухгалтерського обліку та припинити виконання дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів; визнано нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі № 910/12429/19; провадження у справі № 910/12429/19 закрито.

У контексті вище викладеного, з урахуванням доводів відповідачів щодо нікчемності додаткової угоди про припинення кредитного договору№129/08-13 від 28.08.2013, та посилань позивача на те, що додаткова угода недійсною не визнавалася, суд зазначає, що з огляду на законодавче визначення передбачених ч.3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав встановлення нікчемності правочину саме як "критеріїв для визнання нікчемними договорів (правочинів)", здійснюючи судовий контроль на предмет нікчемності правочинів за статтею 38 цього Закону, суду належить перевіряти усі критерії, визначені законодавцем відповідно до даної норми (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №911/954/16, від 07.02.2019 у справі №910/13501/17).

Частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції чинній на час укладення додаткової угоди) передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, зокрема, банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п.1).

Як встановлено судом вище, за змістом додаткової угоди про припинення кредитного договору№129/08-13 від 28.08.2013, укладеної між ТОВ "Т.Е.К." до ПАТ "Банк Камбіо" сторони, керуючись ст.606 Цивільного кодексу України, дійшли згоди припинити кредитний договір №129/08-13 від 28.08.2013 року, укладений між банком та позичальником. З моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, зобов`язання сторін, що виникли з кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 року, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договором.

Дослідивши зміст додаткової угоди про припинення кредитного договору№129/08-13 від 28.08.2013, враховуючи встановлені вище обставини щодо відсутності реального надходження коштів на рахунок банку внаслідок перерахування TOB "Т.Е.К." 11.09.2014 коштів в погашення заборгованості за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, встановлених судовими рішеннями у справі №910/399/20 нікчемності зазначеної операції з перерахування коштів в силу приписів пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", додаткова угода про припинення кредитного договору№129/08-13 від 28.08.2013, укладена між банком та позивачем за наслідками такої операції є нікчемною.

Наведені обставини щодо відсутності реального перерахуванням коштів в рахунок погашення заборгованості свідчать, що банк фактично відмовився від власних майнових вимог за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 і така відмова має наслідком вивільнення (фактичної втрати) вимоги за кредитним договором, як ознака нікчемності згідно із п.1 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Згідно з частинами 5, 6 статті 13 цього Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (пункти 95, 96).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

З огляду на те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується лише до оспорюваних правочинів, а визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, суд відхиляє доводи позивача на те, що додаткова угода про припинення кредитного договору№129/08-13 від 28.08.2013 у судовому порядку недійсною не визнавалася та відхиляє посилання позивача на припинення кредитного договору.

Окрім того, судом враховано, що між Національним банком України та ПАТ "Банк Камбіо" в рамках Генерального кредитного договору про надання стабілізаційного кредиту №04 від 21.11.2013 був укладений кредитний договір № 04/4 від 11.12.2013 (зі змінами згідно із додаткового договору №1 від 08.10.2014) про надання ПАТ "Банк Камбіо" кредиту в сумі 38900000,00 грн строком до 17.11.2015.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним кредитним договором 11.12.2013 між НБУ та ПАТ "Банк Камбіо" був укладений договір застави майнових прав №04/ЗМП-8 , предметом застави за яким є майнові права за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 про надання банком кредиту ТОВ "Т.Е.К." в сумі 30000000,00 грн строком до 30.12.2015, а також іпотечні договори.

Відповідно до п.п.2.1.1. п. 2.1. договору застави майнових прав до повного виконання умов Генерального кредитного договору Банк не має права без відома та попередньої письмової згоди НБУ відчужувати предмет застави.

Відповідно до п.п.3.4.2., 3.4.5., 3.4.6. п.3.4. договору застави майнових прав ПАТ "Банк Камбіо" зобов`язаний не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати зобов`язаними на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди НБУ; не вносити надалі змін до кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 та умов забезпечення (забезпечувальних договорів), без отримання попередньої письмової згоди НБУ; у разі дострокового погашення кредиту/процентів за кредитом за кредитним договором №129 від 28.08.2013 наступного робочого дня з дати зарахування грошових коштів від ТОВ "Т.Е.К." забезпечити погашення кредиту НБУ у відповідній сумі або, за погодженням НБУ, замінити предмет застави іншим майном, у розмірі достатньому для задоволення вимог за кредитним договором.

Відповідно до ч.2 ст.586 Цивільного кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.17 Закону України "Про заставу" Заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Однак, докази погашення ПАТ "Банк Камбіо" кредиту наданого НБУ на виконання пп.3.4.6. п.3.4. договору застави майнових прав в матеріалах справи відсутні, що також підтверджує факт відсутності реального надходження коштів від ТОВ "Т.Е.К." на рахунок ПАТ "Банк Камбіо".

Посилання позивача на те, що факт погашення заборгованості був встановлений в межах справи №910/16727/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." про визнання недійсним договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги №129/06-14-І від 17.06.2014, визнання недійсною додаткової угоди від 11.09.2014 про припинення кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2014, суд відхиляє, оскільки підстави, якими Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було обґрунтовано свої позовні вимоги, не стосуються предмета даного спору.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Встановленими судом у цій справі обставинами спростовуються доводи позивача про припинення кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 у зв`язку із належним виконанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." зобов`язань за кредитним договором та відсутності у Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" права на здійснення реалізації майнових прав.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на відкритих торгах (аукціоні), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно до покупця - учасника аукціону, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, складання за результатами їх проведення протоколу проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на відкритих торгах (аукціоні), тобто є правочином.

Враховуючи те, що реалізація майна на аукціоні відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 зазначеного Кодексу). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справах №904/5976/19 та №904/6248/19.

Позивач як на підставу визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу ПАТ "Банк Камбіо" права вимоги за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, посилається на порушення положення ст.227, 1081 ЦК України.

Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним (ч.1 ст.227 ЦК України).

Правочин вважається вчиненим без ліцензії, якщо на час такого вчинення останню не отримано, або строк її дії закінчився, або ліцензію анульовано (відкликано), або її дію зупинено у передбачених законом випадках.

Отже вищенаведена норма надає суду право визнавати недійсними правочини, вчинені без відповідного дозволу, який іменується ліцензією, а відтак ця стаття не поширюється на спірні правовідносини, які виникли між сторонами.

Посилання позивача на порушення приписів ч.2 ст.1081 ЦК України, відповідно до якої грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу, суд визначає помилковими, оскільки положення наведеної норми регулюють відносини сторін у договорі факторингу, а тому на спірні правовідносини також не поширюються.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позивачем не підтверджено наявності обставин для визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу ПАТ "Банк Камбіо" права вимоги за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 на підставі ч.1 ст.227, ст.1081 ЦК України.

Також 22.10.2019 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 09.08.2019 № UA-EA-2019-07-19-000174-b, між ПАТ "Банк Камбіо", як банком, та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", як новим кредитором, укладено договір № 14 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та майнових прав.

Підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги позивач визначає те, що ціна договору становить 12305654,79 грн, що є на 75% меншим від вартості вимог та вартості майна, яким були забезпечені вимоги, а тому проведений аукціон є нікчемним у розумінні п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За обґрунтуваннями позивача, договір про відступлення права вимоги є таким, що укладений з порушенням норм ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки станом на 22.10.2019 діяла заборона суду щодо укладення договорів з відчуження права вимоги за кредитним договором.

Так у відповідності до ч.1,2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно із п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Як встановлено судом вище, відповідно до Постанови Правління Національного банку України №144 від 27.02.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за №46 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо".

До повноважень виконавчої дирекції Фонду у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку входить визначення порядку та способів реалізації майна банку, що ліквідується (пункт 14 частина 5 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

У відповідності до ч.1 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:, зокрема, приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із ч.3 ст.51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Договір № 14 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та майнових прав від 22.10.2019 укладений в процедурі ліквідації банку, у зв`язку із відчуженням прав вимоги за кредитним договором, що здійснювалися на умовах, затверджених Фондом та у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За таких обставин договір № 14 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та майнових прав від 22.10.2019 не відноситься до категорії тих договорів, що визначаються нікчемними з підстав визначених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на нікчемність аукціону у відповідності п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та недійсності договору відступлення прав вимоги з наведеної підстави.

З приводу посилань позивача на те, станом на 22.10.2019 діяла заборона суду (ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі №201/11328/19, ухвала Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у справі №910/11226/19) щодо укладення договорів з відчуження права вимоги за кредитним договором, то суд зазначає наступне.

Так, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі №201/11328/19 у кримінальному провадженні № 12019040650002283 від 16.09.2019 накладено арешт на: майнові права за кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13, шляхом заборони будь-яким юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з розпорядженням та відчуженням зазначеним майном, у тому числі за правом вимоги за кредитним договором від 28.08.2013 № 129/08-13.

Вказана ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19 залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.11.2019 у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у справі №910/11226/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн", Державному підприємству "Прозорро. Продажі", а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам (крім Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" та Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"), в тому числі переможцю (відкритих торгів) електронного аукціону - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів (електронного аукціону) з продажу права вимоги (майнових прав) за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.", та договорами іпотеки, укладеними в забезпечення кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013, в т.ч.: укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (електронних аукціонів), договори (в тому числі договори купівлі-продажу, договори відступлення права вимоги, тощо), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (електронних аукціонів); заборонено державним реєстраторам, якими є особи, визначені ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0116, 3210945600:01:074:0094, 3210945600:01:074:0118, 3210945600:01:074:0092, 3210945600:01:074:0117, 3210945600:01:074:0119, 3210945600:01:074:0090, 3210945600:01:074:0093, які є предметом іпотечних договорів, які забезпечували виконання зобов`язань за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/11226/19 скасовано частково; викладено резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/11226/19 в наступній редакції: "У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." про забезпечення позову відмовити повністю. ".

Однак, прилюдні торги, на яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб були реалізовані права вимоги неплатоспроможного банку (ПАТ "Банк Камбіо") за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 відбулися до прийняття вище вказаних ухвал (09.08.2019) та укладення спірного договору за результатами проведення таких торгів не суперечить встановленим ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19 та Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у справі №910/11226/19 заборонам.

Окрім того, судом встановлено, що у п.5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/11226/19 було визначено, що заходи забезпечення позову, вжиті цією ухвалою не стосуються Державної організації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", як осіб, вжиття заходів забезпечення позову щодо яких заборонено в силу ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2019 у справі № 201/11328/19 вбачається, що арешт та заборона, накладені вказаною ухвалою не встановлювали обмежень для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо проведення прилюдних торгів та відчуження прав вимоги за кредитним договором, договорами забезпечення неплатоспроможного банку, що відповідає вимогам частини 1 статті 173 ГПК України (у редакції на час постановлення ухвали у справі № 201/11328/19), якою передбачено, що не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За встановлених вище обставин, визначені позивачем підстави для визнання недійсним договору № 14 від 22.10.2019 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та майнових прав не знайшли свого підтвердження, а відтак заявлена позивачем вимога про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за висновками суду є необґрунтованою.

Водночас, здійснюючи розгляд вимог позивача про визнання результатів прилюдних торгів та правочину недійсними, судом враховано, що при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

За змістом статей 15, 16, 215 Цивільного кодексу України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Водночас, обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18, від 28.01.2020 у справі №924/1208/18, від 10.04.2020 у справі № 346/2447/17, від 07.06.2021 у справі № 648/3596/19, від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17.

Виходячи з наведених норм, враховуючи позиції Верховного Суду, які зазначені вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги (визнання недійсними електронних торгів та договору відступлення права вимоги), заявлені особою (позивачем), яка не є стороною оспорюваних ним правочинів, а відтак така особа повинна довести, які її права та охоронювані законом інтереси порушують ці правочини.

З позовної заяви вбачається, що позивач, звертаючись із даним позовом, стверджує про порушення оспорюваними ним правочинами, що полягає у невизнанні прав позивача та його законних інтересів щодо припинення правовідносин за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, внаслідок належного виконання зазначеного кредитного договору.

Зокрема, позивач посилається на направлення ПАТ "Банк Камбіо" на адресу TOB "Т.Е.К." повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності від 27.09.2018 року вих.№22/1830, яким зазначалося, що розглянувши висновки викладені в Акті Комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018 року з перевірки правочинів (договорів) за період з 05.12.2013 року по 05.12.2014 року на предмет нікчемності, приймаючи до уваги п.8 ч.1 ст. 48, п.4 ч.2 ст.37, ч.2 ст.38 та на підставі п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нікчемними визнаються наступні правочини; направлення ПАТ "Банк Камбіо" на адресу ТОВ "Т.Е.К." повідомлення-вимоги №22/1824 від 27.09.2018 року про погашення заборгованості за кредитним договором; вчинення ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" 20.11.2019 року дій спрямованих на звернення стягнення на земельні ділянки, що були предметом іпотеки за зобов`язаннями за Кредитним договором; звернення ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсною додаткової угоди про припинення кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 року (справа №910/16727/19).

У контексті наведеного, суд зазначає, що питання про належне чи неналежне виконання позивачем зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким було продано на електронних торгах та передане за договором відступлення права вимоги, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність результатів електронних торгів та договору про відступлення права вимоги.

Більш того, сам позивач у поясненнях поданих до суду 10.11.2021 зазначає, що відповідачами не було заявлено в судовому порядку позову про стягнення коштів за кредитним договором, що також підтверджує відсутність порушеного права позивача.

З урахуванням положень частини другої статті 4 ГПК України підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) особи, тоді як відсутність обставин на підтвердження наявності порушення такого права, за захистом якого звернувся позивач, є підставою для відмови у задоволенні позову та з огляду на те, що в ході розгляду справи порушення прав та законних інтересів позивача не знайшли свого підтвердження, то у суду були відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог (пункт 51 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №908/1194/18 та пункт 136 постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №904/5480/19).

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 6 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17).

Недоведеність порушення прав позивача оспорюваним договором є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі 910/8072/20).

Підсумовуючи вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу ПАТ "Банк Камбіо" права вимоги за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 та визнання недійсним договору № 14 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та майнових прав від 22.10.2019 є необґрунтованими, у зв`язку із чим у позові слід відмовити.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.".

У відповідності до ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.12.2021.

Суддя С. О. Турчин


Дата ухвалення рішення	25.11.2021
Оприлюднено	09.12.2021
Номер документу	101735043
Судочинство	Господарське

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.11.2021 по справі 910/12113/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/12113/19

Рішення від 25.11.2021

Рішення
від 25.11.2021 по справі 910/12113/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА