Постанова

від 10.11.2021 по справі 910/12996/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2021 р. Справа№ 910/12996/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Кулачок О.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 (повний текст складено 07.07.2021) у справі №910/12996/17 (суддя - Босий В.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг"

прo стягнення 4 149 748, 84 грн,-

В С Т А Н О В И В:

02.08.2021 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" про стягнення 4 149 748, 84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з виконання підрядних робіт за Договором № 60-4/3339-15 від 28.10.2015, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання у період з 14.09.2016 по 27.03.2017 у розмірі 4 149 748,84 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" пеню у сумі 2 074 874, 42 грн та судовий збір у розмірі 62 246, 24 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем своєчасно не виконано зобов`язання за Договором підряду №60-4/3339-15 від 28.10.2015, отже позивачем правомірно нараховано пеню у розмірі 4 149 748,84 грн. Водночас, з урахуванням того, що спірний об`єм робіт за Договором відповідачем був виконаний, а позивач вже звертався до суду із вимогою про стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором, яка була задоволена судом в межах справи Господарського суду міста Києва №910/15731/16, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені на 50%, а саме до 2 074 874,42 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 року у справі № 910/12996/17 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, зменшення судом розміру пені на 50% порушує інтереси позивача, оскільки таке зменшення протирічить встановленим обставинам справи, оскільки відповідачем виконано свої зобов`язання за Договором підряду № 60-4/3339-15 від 28.10.2015 лише після прийняття судом рішення у справі № 910/15731/16.

Згідно із протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пашкіна С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 46 684, 67 грн, надано скаржнику строк на усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги.

Апелянтом протягом встановленого вказаною ухвалою строку (десять днів з дня вручення ухвали) були усунені недоліки оформлення апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021, у зв`язку із перебуванням суддів Пашкіної С.А. та Шаптали Л.Г. у відпустці, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження. Призначено справу до розгляду на 10.11.2021. Зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/12996/17 до прийняття апеляційним господарським судом кінцевого рішення.

18.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки апелянтом не наведено обґрунтувань, у чому полягали порушення, допущені судом першої інстанції, які, на його думку, призвели до неправильного вирішення справи. Крім того, відповідач вважає, що позивач не зазнав збитків, майної шкоди тощо, а відтак, нарахування штрафних санкцій спрямовані на безпідставне збагачення кредитора за рахунок боржника.

02.11.2021 на електронну адресу суду надійшла заява представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.11.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 вирішено провести судове засідання, призначене на 10.11.2021, з використанням системи відеоконференцзв`язку.

Відповідач у судове засідання 10.11.2021 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. За висновками суду, неявка представника сторони не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача (апелянт) підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд рішення першої інстанції задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 28.10.2015 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" (замовник) до Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" (учасник) було укладено договір №60-4/3339-15 про закупівлю робіт (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого учасник зобов`язується виконати роботи, передбачені Технічним завданням (додаток 1 до Договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Заміна масляних вимикачів У-110 приєднань Ш.Балка , Канал на елегазові вимикачі з встановленням ТС-110 на ПС 330кВ Новоодеська (інв. № 17788).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 6 885 465,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 1 147 577,50 грн.

Пунктом 5.1 Договору передбачено строк виконання робіт: відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4 до Договору) та не пізніше 20.12.2015.

Згідно з п. 5.3.3 Договору приймання та здача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених робіт в експлуатацію.

За умовами п. 5.3.4 Договору учасник в 5-денний строк з моменту завершення виконання робіт надає замовнику виконавчу документацію та подає на підписання акт приймання виконаних робіт та довідку.

Замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту приймання виконаних робіт зобов`язаний направити Учаснику підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт (п. 5.3.5 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 29.10.2015 сторони змінили умови Договору, в тому числі визначили, що ціна цього Договору становить 5 237 871,00 грн, в т.ч. ПДВ 872 978,50 грн.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2016 до Договору сторони змінили умови Договору, а саме п. 5.1. Договору виклали в наступній редакції: Строк виконання робіт: відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4 до Договору) та не пізніше 25.07.2016 .

Крім того, зазначеною Додатковою угодою № 2 сторони виклали п. 10.1 Договору в новій редакції, визначивши, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, за умови внесення учасником забезпечення виконання Договору згідно п.11.1 Договору і діє до 31.07.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення.

24.03.2016 сторони уклали Додаткову угоду №3 до Договору, якою, зокрема, змінили п. 3.1 Договору та визначили, що ціна цього Договору становить 5 157 018,33 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 859 503,06 грн.

30.12.2016 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, відповідно до яких відповідач виконав будівельні роботи на суму 1 996 236,45 грн.

Також 28.03.2017 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2017 року, відповідно до яких відповідач виконав будівельні роботи на суму 3 366 866,30 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем підрядних робіт за Договором, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 4 149 748,84 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом, Додатковою угодою №2 від 30.12.2016 до Договору сторони погодили строк виконання робіт - не пізніше 25.07.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/15731/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2017, стягнуто з ТОВ Енерджі Інжинірінг на користь ДДП НЕК Укренерго пеню в сумі 902 478,21 грн, штраф в сумі 505 387,80 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 31 546,56 грн, а також зобов`язано ТОВ Енерджі Інжинірінг виконати роботи за Договором із заміни масляних вимикачів У-110 приєднань Ш.Балка , Канал на елегазові вимикачі з встановленням ТС-110 на ПС 330кВ Новоодеська (інв. № 17788).

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15.10.2019 по справі №908/1090/18).

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19.12.2019 по справі №916/1041/17).

Колегія суддів зазнає, що у справі №910/15731/16 судами встановлено, що відповідач у встановлені строки роботи за Договором не виконав.

Отже, обставини невиконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт за Договором у погодженні строки, які було встановлено у судових рішеннях у справі №910/15731/16, є преюдиційними та повторному доведенню не підлягають.

Крім того, факт прострочення виконання зобов`язань підтверджується і самим відповідачем, проте останній вказує, що таке прострочення сталося не з його вини.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов`язань Учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов`язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни.

Судом першої інстанції вставлено, що наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені є обґрунтованим.

Разом з тим, судом враховано клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням того, що спірний об`єм робіт за Договором відповідачем був виконаний, а позивач вже звертався до суду із вимогою про стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором, яка була задоволена судом в межах справи Господарського суду міста Києва №910/15731/16, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені на 50%, а саме до 2 074 874,42 грн. Таке зменшення суд вважав оптимальним балансом між інтересами сторін у спорі, яке запобігатиме настанню негативних наслідків для них обох.

Доводи апелянта про те, що зменшення судом суми пені на 50% суперечить його інтересам, не приймають судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно частини 3 ст. 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини 3 ст. 551 ЦК свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.

Тобто, обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. В законі не визначається перелік виняткових обставин та не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій у зв`язку з чим господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

При стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов`язання презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки.

Відтак, при вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Поняття "значно" та "надмірно", які використовуються ст. ст. 551 ЦК та 233 ГК, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

У справі, що переглядається апеляційним судом, відповідачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 5 157 018,33 грн. При цьому, позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення виконання зобов`язання у період з 14.09.2016 по 27.03.2017 у розмірі 4 149 748,84 грн. Тобто за прострочення строку виконання робіт на 195 діб позивач просить суд стягнути пеню, яка становить близько 80% загальної вартості виконаних робіт.

Крім того, за прострочення виконання підрядних робіт за спірним договором з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/15731/16 уже було стягнуто пеню в сумі 902 478,21 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру заявленої до стягнення з відповідача пені на 50%, а саме до 2 074 874,42 грн.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом встановлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/12996/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/12996/17 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.12.2021.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко