Постанова

від 23.05.2022 по справі 910/12996/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/12996/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Босого В. П.

від 30.06.2021 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кропивна Л. В., Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.

від 10.11.2021

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг"

про стягнення 4 149 748,84 грн,

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.05.2022 № 29.3-02/919 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/12996/17 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Баранця О.М.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.05.2022 для розгляду справи № 910/12996/17 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І. Д., Кролевець О. А.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" про стягнення пені у розмірі 4 149 748,84 грн за період з 14.09.2016 по 27.03.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем підрядних робіт за договором № 60-4/3339-15 від 28.10.2015.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

28.10.2015 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" (учасник) було укладено договір №60-4/3339-15 про закупівлю робіт (далі - «договір»), відповідно до пункту 1.1 якого учасник зобов`язується виконати роботи, передбачені Технічним завданням (додаток 1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Заміна масляних вимикачів У-110 приєднань «Ш.Балка», «Канал» на елегазові вимикачі з встановленням ТС-110 на ПС 330кВ «Новоодеська» (інв. № 17788).

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 6 885 465,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 1 147 577,50 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено строк виконання робіт: відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4 до договору) та не пізніше 20.12.2015.

Згідно із пунктом 5.3.3 договору приймання та здача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених робіт в експлуатацію.

За умовами пункту 5.3.4 договору учасник в 5-денний строк з моменту завершення виконання робіт надає замовнику виконавчу документацію та подає на підписання акт приймання виконаних робіт та довідку.

Замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту приймання виконаних робіт зобов`язаний направити Учаснику підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт (пункт 5.3.5 договору).

Додатковою угодою № 1 від 29.10.2015 сторони змінили умови договору, в тому числі визначили, що ціна цього договору становить 5 237 871,00 грн, в т.ч. ПДВ 872 978,50 грн.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2016 до договору сторони змінили умови договору, а саме пункт 5.1 договору виклали в наступній редакції: «Строк виконання робіт: відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4 до договору) та не пізніше 25.07.2016».

Крім того, зазначеною додатковою угодою № 2 сторони виклали пункт 10.1 договору в новій редакції, визначивши, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, за умови внесення учасником забезпечення виконання договору згідно із пунктом 11.1 договору і діє до 31.07.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення.

24.03.2016 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору, якою, зокрема, змінили пункт 3.1 договору та визначили, що ціна цього договору становить 5 157 018,33 грн, в т. ч. ПДВ 20% - 859 503,06 грн.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов`язань учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов`язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/15731/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2017, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" пеню в сумі 902 478,21 грн, штраф в сумі 505 387,80 грн, а також зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" виконати роботи за договором із заміни масляних вимикачів У-110 приєднань «Ш.Балка», «Канал» на елегазові вимикачі з встановленням ТС-110 на ПС 330кВ «Новоодеська» (інв. № 17788).

30.12.2016 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, відповідно до яких відповідач виконав будівельні роботи на суму 1 996 236,45 грн.

Також, 28.03.2017 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2017 року, відповідно до яких відповідач виконав будівельні роботи на суму 3 366 866,30 грн.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/12996/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Інжиніринг" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" пеню у розмірі 2 074 874,42 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- у справі №910/15731/16 судами встановлено, що відповідач у встановлені строки роботи за договором не виконав. Відтак, обставини невиконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт за договором у погоджені строки, які було встановлено у судових рішеннях у справі №910/15731/16, є преюдиційними та повторному доведенню не підлягають;

- факт прострочення виконання зобов`язань підтверджено відповідачем;

- наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені є обґрунтованим;

- відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій;

- суди дійшли висновку про зменшення заявленої до стягнення пені на 50% з огляду на те, що: відповідачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 5 157 018,33 грн; позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення виконання зобов`язання у період з 14.09.2016 по 27.03.2017 у розмірі 4 149 748,84 грн, тобто за прострочення строку виконання робіт на 195 діб позивач просить суд стягнути пеню, яка становить близько 80% загальної вартості виконаних робіт; за прострочення виконання підрядних робіт за спірним договором з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/15731/16 вже було стягнуто пеню у розмірі 902 478,21 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 2 074 874,42 грн, та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити.

Підставою касаційного оскарження судових рішень Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суди першої та апеляційної інстанцій застосували частину 1 статті 233 Господарського кодексу України та частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 21.01.2021 у справі № 927/704/19, від 23.03.2021 у справі № 921/580/19 та від 30.03.2021 у справі № 902/538/18 у подібних правовідносинах.

5. Розгляд клопотань

23.05.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання представника позивача Сінявської Г.В. про відкладення розгляду касаційної скарги. Вказане клопотання мотивоване неможливістю прибуття у судове засідання представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на те, що: явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась; відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України); матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права; позиція скаржника викладена у касаційній скарзі; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; представником скаржника не надано будь-яких доказів, які б підтверджували те, що скаржник (місцезнаходженням якого є місто Київ) позбавлений можливості забезпечити участь своїх представників у судовому засіданні; про наявність у представника скаржника додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути касаційну скаргу по суті, Суду не повідомлялося; представник скаржника Сінявська Г.В. (чи інший представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в тому числі, який підписував та подавав касаційну скаргу (Горбенко М.С.) та/або заяву про усунення недоліків (Тараненко Р.Ю.)) не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, проте представники скаржника зазначеним правом не скористалися.

6. Позиція Верховного Суду

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у даній справі лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2 074 874,42 грн пені.

Відтак, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення у справі саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 2 074 874,42 грн.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вказав Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 29.09.2020 у справі № 909/1240/19 (909/1076/19).

Крім того, Верховний Суд також зауважує, що застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення «суд має право» та «може бути зменшений за рішенням суду» свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 24.02.2020 у справі № 917/686/19, від 26.02.2020 у справі № 922/1608/19, від 15.04.2020 у справі № 922/1607/19).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням наведених вище положень законодавства, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішив на власний розсуд питання про наявність обставин, за яких можливе зменшення штрафу. Так місцевий господарський суд, враховуючи те, що: відповідачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 5 157 018,33 грн; позивачем заявлено до стягнення пеню, яка становить близько 80% загальної вартості виконаних робіт; за прострочення виконання підрядних робіт за спірним договором з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/15731/16 вже було стягнуто пеню у розмірі 902 478,21 грн; дійшов висновку, що зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені на 50% буде оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

У свою чергу, звертаючись із касаційною скаргою та обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 21.01.2021 у справі № 927/704/19, від 23.03.2021 у справі № 921/580/19 та від 30.03.2021 у справі № 902/538/18 щодо застосування норм статей 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України.

У справах № 927/704/19, № 921/580/19, № 902/538/18, № 914/2252/18 суди з огляду на обставини, які мають істотне значення у кожній з цих справ, зменшили розмір штрафних санкцій, а тому посилання скаржника на вказані справи є безпідставним, оскільки і в справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій з огляду на встановлені конкретні обставини дійшли висновку про наявність підстав для зменшення пені. Тобто висновки, які зроблені Верховним Судом у справах № 927/704/19, № 921/580/19, № 902/538/18, № 914/2252/18 не суперечать висновкам судів у цій справі.

У справі № 908/1453/14 суди відмовили у зменшенні заявлених до стягнення штрафних санкцій враховуючи фінансовий стан позивача і відповідача, та з огляду на наявність у позивача податкового боргу та заборгованості по заробітній платі.

З огляду на те, що у справі № 908/1453/14 суди дійшли висновків про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій виходячи з інших фактичних обставин, ніж у справі, що переглядається, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для їх врахування.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у справі № 910/12996/17 ухвалено судами без урахування висновків щодо застосування норм права (статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 21.01.2021 у справі № 927/704/19, від 23.03.2021 у справі № 921/580/19 та від 30.03.2021 у справі № 902/538/18.

Отже, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними рішень. Оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судом обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

8. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 910/12996/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець